Рішення

від 11.12.2013 по справі 910/17287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17287/13 11.12.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Фанери та плити» доАдвокатського об'єднання «Юридичне бюро «Крижанівський та партнери» простягнення 1 965 215,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ільницька Л.М., Якімов В.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Фанери та плити» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання «Юридичне бюро «Крижанівський та партнери» (надалі - «Об'єднання») про стягнення 1 965 215,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не належним чином виконане зобов'язання з надання юридичних послуг за договором про надання юридичної допомоги №122д/2-12 від 12.07.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 1 303 857,00 грн., перераховану на виконання такого договору. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 651 928,00 грн. та 3% річних у розмірі 9 430,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відрядженні справу №910/17287/13 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Стасюком С.В., розгляд справи призначено на 30.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. справу №910/17287/13 передано на розгляд судді Босого В.П. у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи призначено на 11.12.2013 р.

В судове засідання представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 40, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17303961 від 03.10.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Крім того, ухвали суду направлялися на адресу відповідача: 010601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21, оф. 306.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 р. між Товариством (замовник) та Об'єднанням (виконавець) було укладено договір про надання юридичної допомоги №122д/2-12 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є надання юридичної допомоги замовнику, представництво інтересів замовника в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, в органах МВС України, органах прокуратури, органах державної податкової служби, органах державної виконавчої служби, усіх державних та недержавних органах України в якості представника та юридичного консультанта відносно рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012 р. по справі №242-26.13/149-11 за ознаками вчинення, зокрема Товариством, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів протягом 2011 року, згідно якого на Товариство було накладено максимальний штраф у розмірі 15 903 000,00 грн., з метою скасування даного рішення відносно замовника в повному обсязі та відповідне набрання законної сили рішення суду найвищої інстанції.

Пунктом 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 26.02.2013 р. визначено, що юридична допомога надається замовнику в обсязі, передбаченому п. 1.1, 1.2 договору, за умови оплати:

- суми витрат у розмірі 6% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 954 180,00 грн., що сплачується протягом шести банківських днів після підписання цього договору,

- суми витрат у розмірі 1,57% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 249 677,00 грн., що сплачується протягом одного банківського дня після підписання додаткової угоди №2 до договору;

- суми витрат у розмірі 0,63% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 100 000,00 грн., що сплачується протягом трьох банківських днів після підписання додаткової угоди №3 до договору;

- суми витрат, у тому числі гонорару, у розмірі 3,8% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 604 503,00 грн., що сплачується протягом п'яти банківських днів після набрання законної сили остаточним рішенням про повне або часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012 р. повністю відносно замовника.

Згідно з п. 5.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором, надання недостовірної інформації про себе, винна сторона несе відповідальність за збитки, завдані нею іншій стороні, згідно з положеннями цього договору та чинного законодавства України. У разі прийняття рішення не на користь замовника, суми, зазначені в п. 3.2 цього договору, повертаються замовнику протягом двох банківських днів з моменту вступу такого рішення в законну силу.

Пунктом 5.5 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 26.02.2013 р. сторони визначили, що у разі винесення судом апеляційної або касаційної інстанції рішення про повну відмову у позовних вимогах замовника, виконавець протягом п'яти банківських днів повертає на рахунок замовника 100% від усіх сум, отриманих від замовника на виконання даного договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків, а саме - до моменту вступу остаточного рішення, що зазначено предметом договору, в законну силу.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача суми передоплати у розмірі 1 303 857,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №466 від 20.07.2012 р., №1890 від 21.12.2012 р., №2475 від 27.02.2013 р., №2486 від 28.02.2013 р. та №2490 від 01.03.2013 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. у справі №5011-23/10531-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р., у задоволенні позовних вимог Товариства до Антимонопольного комітету України відмовлено повністю.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з надання юридичної допомоги за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 303 857,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 26.02.2013 р. визначено, що юридична допомога надається замовнику в обсязі, передбаченому п. 1.1, 1.2 договору, за умови оплати: - суми витрат у розмірі 6% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 954 180,00 грн., що сплачується протягом шести банківських днів після підписання цього договору, - суми витрат у розмірі 1,57% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 249 677,00 грн., що сплачується протягом одного банківського дня після підписання додаткової угоди №2 до договору; - суми витрат у розмірі 0,63% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 100 000,00 грн., що сплачується протягом трьох банківських днів після підписання додаткової угоди №3 до договору; - суми витрат, у тому числі гонорару, у розмірі 3,8% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 604 503,00 грн., що сплачується протягом п'яти банківських днів після набрання законної сили остаточним рішенням про повне або часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012 р. повністю відносно замовника.

Матеріалами справи (платіжні доручення №466 від 20.07.2012 р., №1890 від 21.12.2012 р., №2475 від 27.02.2013 р., №2486 від 28.02.2013 р. та №2490 від 01.03.2013 р.) підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 1 303 857,00 грн. на виконання вимог п. 3.2 Договору.

При цьому, сума витрат, у тому числі гонорару, у розмірі 3,8% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 604 503,00 грн., мала бути сплачена позивачем на користь відповідача протягом п'яти банківських днів після набрання законної сили остаточним рішенням про повне або часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012 р. повністю відносно замовника.

В той же час суд відзначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. у справі №5011-23/10531-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р., у задоволенні позовних вимог Товариства до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №355-р від 13.06.2012 р. відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2013 р. касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 р. у справі №5011-23/10531-2012 повернуто скаржнику без розгляду.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.5 Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 26.02.2013 р. сторони визначили, що у разі винесення судом апеляційної або касаційної інстанції рішення про повну відмову у позовних вимогах замовника, виконавець протягом п'яти банківських днів повертає на рахунок замовника 100% від усіх сум, отриманих від замовника на виконання даного договору.

Таким чином, з урахування винесення судом як першої, так і апеляційної інстанції рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог Товариства, враховуючи приписи п. 5.5 Договору, відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати, сплаченої позивачем, протягом 5 банківських днів з моменту винесення такої відмови.

Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав, а заборгованість відповідача становить 1 303 857,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 303 857,00 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Об'єднання обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Об'єднання заборгованості у розмірі 1 303 857,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 651 928,00 грн. та 3% річних у розмірі 9 430,00 грн. за неналежне виконання зобов'язання з надання послуг.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по наданню послуг не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що за неналежне виконання доручення виконавець сплачує замовнику неустойку (штраф) у розмірі 50% від суми передбачуваного гонорару.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 651 928,00 грн., розрахованого як 50% від суми, фактично сплаченої на виконання п. 3.2 Договору (1 303 857,00 грн.), проте суд відзначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір , погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №3 передбачено, що юридична допомога надається замовнику в обсязі, передбаченому п. 1.1, 1.2 договору, за умови оплати, зокрема, суми витрат, у тому числі гонорару, у розмірі 3,8% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 604 503,00 грн., що сплачується протягом п'яти банківських днів після набрання законної сили остаточним рішенням про повне або часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 13.06.2012 р. повністю відносно замовника.

Таким чином суд приходить до висновку, що пунктом 3.2 Договору було окремо передбачено суму гонорару (у розмірі 3,8% від оскаржуваної суми у гривнях, що складає 604 503,00 грн.), яку мало сплатити Товариство у разі належного виконання Об'єднанням своїх зобов'язань за таким Договором.

При цьому, віднесення позивачем до гонорару суми всіх витрат, перерахованих на виконання умов Договором (зокрема, грошових коштів у розмірі 1 303 857,00 грн.) є неправомірним з огляду на встановлення в п. 3.2 Договору сторонами його конкретного фіксованого розміру (604 503,00 грн.).

З урахуванням викладених обставин, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача становить 302 251,50 грн. (604 503,00 грн.*50%). В іншій частині (349 676,50 грн.) сума штрафу нарахована безпідставно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, враховуючи, що останній день виконання грошового зобов'язання відповідача припадає на неділю, а тому з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку є перший за ним робочий день (27.05.2013 р.), розмір 3%, що підлягає стягненню з відповідача становить 9 216,30 грн. В іншій частині (213,70 грн.) 3% річних обраховані невірно.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Товариства та стягнення з Об'єднання заборгованості у розмірі 1 303 857,00 грн., штрафу у розмірі 302 251,50 грн. та 3% річних у розмірі 9 216,30 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 349 676,50 грн. та 3% річних у розмірі 213,70 грн. необхідно відмовити з визначених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об'єднання «Юридичне бюро «Крижанівський та партнери» (03035, м. Київ, вул. Урицького, 40; ідентифікаційний код 21710160) на користь Приватного акціонерного товариства «Фанери та плити» (02160, м. Київ, вул. Фанерна, 1; ідентифікаційний код 00274690) заборгованість у розмірі 1 303 857 (один мільйон триста три тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп., штраф у розмірі 302 251 (триста дві тисячі двісті п'ятдесят одна) грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 9 216 (дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 32 306 (тридцять дві тисячі триста шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий