Рішення

від 11.12.2013 по справі 913/2877/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

11 грудня 2013 року Справа №913/2877/13

Провадження №32пн/913/2877/13

за позовом: Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Луганської області в інтересах держави в особі 1. Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області, м.Краснодон, код ЄДРПОУ 04051514, 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, код ЄДРПОУ 01074957

до відповідача: Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 34579795

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 37991770

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Сімейкинської селищної ради, смт.Сімейкине, код ЄДРПОУ 04335507

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Чуракова Н.М. - нач. юр. сек.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Анохін А.В. - по дов.

від третьої особи 2: не з'явився

прокурор: Грінченко В.М. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Луганський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Луганської області в інтересах держави в особі позивача 1, Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області, м.Краснодон, позивача 2, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича», м.Луганськ про зобов'язання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,2444 га, вартістю 176829,24 грн., розташовану на території парку Ярмонкіно залізничної станції Сімейкине в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» на землях залізничного транспорту, з приведенням її за рахунок відповідача до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

В обґрунтування позову прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» земельної ділянки загальною площею 1,2444 га земель залізничного транспорту в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» на ст.Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради.

Позивач 1 у листі №6/12-3982 від 04.11.2013р. позов прокурора підтримав, розгляд справи просив здійснювати без участі представника Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області.

Позивач 2 у поясненнях №406/10-291 від 04.11.2013р., №406/10-336 від 11.12.2013р., судових засіданнях 06.11.2013р., 11.12.2013р. позов прокурора підтримав та зазначив про наявність обставин укладання між позивачем 2 та відповідачем договорів №НКМ-2034/2010/39 від 01.09.2010р. про складування вантажів в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» для сторонніх організацій (з урахуванням змін), №4/103 від 27.01.2011р. про подачу та збирання вагонів Приватному підприємству «Луганськ-Промдобича» при станції Сімейкине Державного підприємства «Донецька залізниця».

Крім того, за твердженням позивача 2, договір сервітуту, на який посилався відповідач у акті перевірки від 31.07.2013р., сторонами не був укладений.

Відповідач у судові засідання 06.11.2013р., 11.12.2013р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Приватне підприємство «Луганськ-Промдобича» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступного:

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

У матеріалах справи наявні відомості щодо наступної адреси відповідача: м.Луганськ, вул.Мічуріна, 13. Крім того, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.10.2013р. відповідач зареєстрований за адресою: м.Луганськ, вул.Даргомижського, буд.2 Є.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи по справі №913/2877/13 з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Направлена судом кореспонденція була повернута відділеннями поштового зв'язку з позначкою «За зазначеною адресою не проживає».

У п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича», які наявні в матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2013р. до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, залучено Державну інспекцію сільського господарства в Луганській області, м.Луганськ та Сімейкинську селищну раду, смт.Сімейкине відповідно.

Третя особа 1 у поясненнях на позов б/н від 13.11.2013р. позов прокурора підтримала підтвердила наявність обставин, які викладені прокурором у позовній заяві, стосовно самовільного зайняття Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» земельної ділянки площею 1,2444 га.

Третя особа 2 у судові засідання 06.11.2013р., 11.12.2013р. не з'явилась, відповідно до листа №692 від 01.01.2013р. зазначила, що спірна земельна ділянка враховується в території Сімейкинської селищної ради за межами населених пунктів, розташована на території парку Ярмонкіно залізничної станції Сімейкине, надана в постійне користування Державному підприємству «Донецька залізниця».

Згідно із листом №693 від 01.11.2013р. третя особа 2 повідомила суд про те, що погоджується з позовними вимогами прокурора, розгляд справи просила здійснювати без участі представника Сімейкинської селищної ради.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні обов'язки ст.27 Господарського процесуального кодексу України покаладає також і на третіх осіб.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач 1, відповідач, третя особа 2 у судові засідання на виклик суду не з'явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача 2 та третьої особи 1, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

В силу норм ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення права користування земельною ділянкою) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 92 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Виходячи зі змісту державного акту від 25.03.2005р. на право постійного користування земельною ділянкою, наданого прокурором до матеріалів справи, на підставі розпорядження №12 від 12.01.2004р. голови Краснодонської районної державної адміністрації, земельна ділянка, яка розташована в межах Сімейкинської селищної ради Краснодонського району Луганської області, загальною площею 9,583 га, передана Управлінню донецької залізниці на праві постійного користування.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст.17, 92 Земельного кодексу України, а також зміст державного акту від 25.03.2005р. на право постійного користування землею, суд дійшов висновку, що законним користувачем земельної ділянки, яка знаходиться в межах Сімейкинської селищної ради Краснодонського району Луганської області, загальною площею 9,583 га, є позивач 2.

В силу норм ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно із пунктом «д» ст.6 вказаного Закону України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

За приписами ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 3 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

За змістом п.1 Указу №459/2011 від 13.04.2011р. Президента України центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України).

Згідно із п.1.1 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, що затверджений наказом №132 від 25.02.2013р. Міністерства аграрної політики та продовольства України, державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами.

Пунктом 5.3 вказаного Порядку передбачено, що за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладені вище приписи законодавства, належним та допустимим доказом порушення вимог земельного законодавства, у тому числі, самовільного зайняття земельної ділянки, є оформлений уповноваженим органом у встановленому порядку акт перевірки, в якому визначено особу правопорушника та суть вчиненого ним порушення, а саме встановлено фактичне використання земельної ділянки відповідачем за відсутності у нього правовстановлюючих документів на таку ділянку.

Як свідчать матеріали справи, у липні 2013 року державним інспектором Держсільгоспінспекції України Кудреватих І.В., старшим прокурором прокуратури Ліннік С.О., у присутності керівника Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича» Мільцева С.І. було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено акт від 31.07.2013р.

За змістом розділу ІІІ акту від 31.07.2013р. перевіркою встановлено порушення Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» вимог ст.ст.125, 126, 211, 212 Земельного кодексу України, а саме самовільного зайняття земельних ділянок площею 1,2444 га земель залізничного транспорту в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» на станції Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради для складування твердого палива.

У розділі V акту від 31.07.2013р. керівник відповідача надав пояснення, згідно із якими вугілля знаходиться на території договору сервітуту.

У відповідності до ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати, зокрема, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

31.07.2013р. посадовою особою Держсільгоспінспекції України було складено припис №001103 на усунення Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» порушень вимог земельного законодавства, про виконання якого порушника зобов'язано повідомити до 01.09.2013р. Вказаний припис скеровано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

У вересні 2013 року державним інспектором Держсільгоспінспекції України Кудреватих І.В., старшим прокурором прокуратури Ліннік С.О. було проведено повторну перевірку дотримання Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» вимог земельного законодавства, про що складено акт від 24.09.2013р.

Згідно із розділом ІІІ вказаного акту при проведенні повторної перевірки встановлено, що припис держінспектора не виконано, порушення усунено частково, на земельній ділянці знаходиться заскладоване вугілля насипом: 1 розміром - шириною 10 м, довжиною 3 м, висотою близько 2,5-3 м; 2 розміром - шириною 5 м, довжиною 10 м, висотою близько 3м. Земельна ділянка не приведена у стан, придатний до використання, у наявності сліди штибу та вугільної продукції на всій земельній ділянці.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст.116 зазначеного Кодексу встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр») право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

За приписами ст.126 Земельного кодексу України в редакції, яка діє на теперішній час, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В силу норм ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Наразі, відомості про прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішень щодо надання у власність або користування відповідача земельної ділянки площею 1,2444 га земель залізничного транспорту на станції Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради, отримання відповідачем передбачених ст.126 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) документів на право власності або користування вказаною земельною ділянкою, проведення державної реєстрації певних прав на землю у матеріалах справи відсутні.

Відповідачем, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, наявність будь-яких правоустановчих документів на земельну ділянку площею 1,2444 га земель залізничного транспорту на станції Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради не доведена.

Як було зазначено вище, відповідач у розділі V акту від 31.07.2013р. надав пояснення щодо користування спірною земельною ділянкою на підставі договору сервітуту.

Ухвалами господарського суду від 23.10.2013р., 06.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати, зокрема, належним чином засвідчену копію договору сервітуту, на який містяться посилання у поясненнях відповідача, що наявні у розділі V акту перевірки від 31.07.2013р.

Приватне підприємство «Луганськ-Промдобича» вимоги ухвал суду не виконало, витребуваних судом документів не представило.

Одночасно, за змістом пояснень №406/10-336 від 11.12.2013р. позивача 2, які згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України є доказами у справі, між Державним підприємством «Донецька залізниця» та Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» у вересні 2010 року дійсно було підписано договір про встановлення земельного сервітуту - права обмеженого користування на частину земельної ділянки з метою проходу, проїзду по земельній ділянці, яка надана в постійне користування Державного підприємства «Донецька залізниця».

За поясненнями позивача 2, які з боку відповідача в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, 16.09.2010р. три примірники відповідного договору були передані відповідачу для вчинення дій, пов'язаних з проведенням державної реєстрації договору. Належним чином оформлений та зареєстрований договір сервітуту до позивача 2 не повертався.

За таких обставин, за висновками суду, заперечення відповідача, що наявні у розділі V акту перевірки від 31.07.2013р., не спростовують відомостей, які наявні в актах перевірок від 31.07.2013р., 24.09.2013р. щодо самовільного зайняття Приватним підприємством «Луганськ-Промдобича» спірної земельної ділянки.

Крім того, судом враховано, що узгоджуючи положення договору сервітуту, сторони домовлялись про право відповідача на обмежене користування частиною земельної ділянки з метою проходу, проїзду по земельній ділянці, проте, не складування твердого палива.

Договори №НКМ-2034/2010/39 від 01.09.2010р. про складування вантажів в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» для сторонніх організацій (з урахуванням змін), №4/103 від 27.01.2011р. про подачу та збирання вагонів Приватному підприємству «Луганськ-Промдобича» при станції Сімейкине Державного підприємства «Донецька залізниця», які містяться у матеріалах справи, також не свідчать про наявність у відповідача будь-яких прав на земельну ділянку площею 1,2444 га на станції Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», приймаючи до уваги матеріали перевірок дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,2444 га на станції Ярмонкіно на території Сімейкинської селищної ради, використовується відповідачем самовільно.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позов Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області, Державного підприємства «Донецька залізниця» до Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича» про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1147 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Луганської області в інтересах держави в особі Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області, м.Краснодон, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк до Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича», м.Луганськ про зобов'язання відповідача звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,2444 га, вартістю 176829,24 грн., розташовану на території парку Ярмонкіно залізничної станції Сімейкине в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» на землях залізничного транспорту, з приведенням її за рахунок Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича» до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Зобов'язати Приватне підприємство «Луганськ-Промдобича» (91038, м.Луганськ, Артемівський район, вул.Даргомижського, буд.2 Є, код ЄДРПОУ 34579795) звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,2444 га, вартістю 176829,24 грн., розташовану на території парку Ярмонкіно залізничної станції Сімейкине в смузі відведення Державного підприємства «Донецька залізниця» на землях залізничного транспорту, з приведенням її за рахунок Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича» до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Стягнути з Приватного підприємства «Луганськ-Промдобича» (91038, м.Луганськ, Артемівський район, вул.Даргомижського, буд.2 Є, код ЄДРПОУ 34579795) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 16.12.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця