Рішення

від 11.12.2013 по справі 908/3624/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/103/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 Справа № 908/3624/13

за позовом: Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (72383, селище Фруктове Мелітопольського району Запорізької області, вул. Стара, 1)

до відповідача: Приватного підприємства "СВ Вікторія" (72301, м. Мелітополь Запорізької області, проїзд Карвацького, 3)

про стягнення 15987,52 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Фідря С.М., довіреність № б/н від 12.09.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області 06.11.2013 р. звернулась Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "СВ Вікторія" 15753,06 грн. заборгованості за договором № 2/1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25.04.2005 р., з яких: 14039,93 грн. боргу з орендної плати, 598,41 грн. пені, 549,99 грн. штрафу та 564,73 грн. боргу зі сплати земельного податку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 546, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199, 231, 232 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору оренди. Вказує, що 25.04.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауна площею 51,0 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3. Пунктом 5.3. договору оренди № 2/1 від 25.04.2005 р. передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, земельний податок, комунальні послуги згідно з виставленими рахунками. У період з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. відповідач не виконував своїх обов'язків за спірним договором, в результаті чого, у нього утворилась заборгованість зі сплати оренди за вказаний період у розмірі 14039,93 грн., 598,41 грн. пені, 549,99 грн. штрафу та 564,73 грн. боргу зі сплати земельного податку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3624/13, присвоєно справі номер провадження № 30/103/13, розгляд якої призначено на 21.11.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 21.11.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 11.12.2013 р. Крім того, судом задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та штрафу у зв'язку з збільшенням періоду їх нарахування.

Отже, предметом спору у даній справі стало стягнення з відповідача 15987,52 грн. заборгованості за договором оренди, в т.ч.: 14039,93 грн. орендної плати, 680,86 грн. пені, 702,00 грн. штрафу та 564,73 грн. боргу зі сплати земельного податку.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач - Приватне підприємство "СВ Вікторія" - у жодне судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 06.11.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 21.11.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 08.11.2013 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвали суду від 06.11.2013 р. та від 21.11.2013 р., які відправлені господарським судом Запорізької області на адресу відповідача, у зв'язку із незнаходженням адресата не повертались.

Також, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.10.2013 р. підтверджується місцезнаходження ПП "СВ Вікторія" саме за вказаною у позові адресою: 72301, м. Мелітополь Запорізької області, проїзд Карвацького, 3.

З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляду в господарському суді Запорізької області даної справи.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 11.12.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст.85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2005 р. Інститутом зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка УААН (відповідно до п. 1.6. статуту - Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України є правонаступником Інституту зрошуваного садівництва імені М.Ф. Сидоренка Національної академії аграрних наук України) (орендодавець) та ПП "СВ Вікторія" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. (далі - договір оренди). Договір оренди погоджено Президентом Української академії аграрних наук 05.08.2005 р.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: окремо розташована будівля з навісом та прибудовами, з підвалом під нею; прибудована будівля з підвалом під нею (надалі - майно) площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що знаходиться на балансі Інституту зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренка, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 139858 грн. Майно передається в оренду з метою використання під розміщення: - кімнат для проживання площею 309,7 кв.м.; - обладнання громадського харчування площею 587,7 кв.м.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. договору оренди).

25.04.2005 р. орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно, а саме: окремо розташована будівля з навісом та прибудовами, з підвалом під нею; прибудована будівля з підвалом під нею (надалі - майно) площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що знаходиться на балансі орендодавця, про що свідчить акт прийому-передачі орендованого майна (а.с. 15).

Відповідно до п. 10.1. договору оренди, цей договір укладено загальним строком на 11 місяців, що діє з 25 квітня 2005 року до 24 березня 2006 р. включно.

Додатковою угодою № 2 від 24.03.2006 р. до договору оренди продовжено строк дії договору оренди державного майна від 25.04.2005 р. № 2/1 по 31 грудня 2006 р.

Пунктом 10.1. додаткової угоди № 4 від 07.02.2007 р. до договору оренди встановлено, що цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.01.2007 р. до 30 листопада 2007 р. включно.

Додатковою угодою № 5 від 30.11.2007 р. до договору оренди сторони вирішили пункт 10.1 договору оренди викласти в наступній редакції: " 10.1. Цей договір діє з 01.01.2007 р. до 31 грудня 2008 р. включно."

Додатковою угодою № 6 від 10.12.2008 р. до договору оренди сторони вирішили продовжити строк дії договору № 2/1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25.04.2005 р. та додаткової угоди № 4 від 07.02.2005 р. до нього з 01 січня 2009 р. до 30 листопада 2011 р. включно.

Пунктом 10.1. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 січня 2009 р. по 30 листопада 2011 р. включно.

Відповідно до п. 2. додаткової угоди № 3 від 24.10.2011 р. сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25 квітня 2005 р. № 2/1 з 01 грудня 2011 р. по 30 листопада 2013 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2013 р. по справі №908/1577/13 (суддя Науменко А.О.) позов Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН України до ПП "СВ Вікторія" задоволено частково, а саме: розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р.; зобов'язано ПП "СВ Вікторія" повернути на користь Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва НААН України індивідуально визначене майно загальною площею 897,4 кв.м. (мотель площею - 189,0 кв.м., їдальня площею - 536,7 кв.м., склад площею 82,7 кв.м., офіс площею - 38,0 кв.м., сауни площею 51,0 кв.м.), розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, шляхом складання акту прийому-передачі; стягнуто з ПП "СВ Вікторія" 29603,39 грн. заборгованості за оренду у період з жовтня 2012 р. по травень 2013 р., 839,40 грн. пені у період з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р. (в цій частині позов задоволено частково у зв'язку з неврахуванням позивачем ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування пені), 1480,17 грн. штрафу, 1147,15 грн. відшкодування за земельний податок у період з жовтня 2012 р. по травень 2013 р., 6921,35 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2013 р. по справі № 908/1577/13, за актом приймання-передавання орендованого майна від 25.09.2013 р. відповідач передав, а позивач прийняв державне окреме індивідуально визначене майно площею 897,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, що знаходиться на балансі орендодавця (позивача у справі).

Згідно п. 3.11. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р., у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, орендодавцю.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, позивачем вірно визначено період нарахування основного боргу - по 25.09.2013 р., тобто по день підписання сторонами акту приймання-передавання орендованого майна. Крім того, нарахування позивачем штрафних санкцій за відповідні періоди також є правомірним та таким, що відповідає умовам договору.

Як вказує позивач, у період з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. відповідач не виконував своїх обов'язків за спірним договором, в результаті чого, у нього утворилась заборгованість зі сплати оренди за вказаний період у розмірі 14039,93 грн., 680,86 грн. пені, 702,00 грн. штрафу та 564,73 грн. боргу зі сплати земельного податку.

Позовні вимоги про стягнення з ПП "СВ Вікторія" 15987,52 грн. заборгованості за договором оренди, в т.ч.: 14039,93 грн. орендної плати, 680,86 грн. пені, 702,00 грн. штрафу та 564,73 грн. боргу зі сплати земельного податку є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті оренди в розмірі 14039,93 грн., згідно договору оренди за період: з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. включно та земельного податку в розмірі 564,73 грн. за вказаний період.

Орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату, земельний податок, комунальні послуги згідно з виставленими рахунками (п. 5.3. додаткової угоди від 24.06.2009 р.).

Пунктом 3.1. договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2005 року) 857,01 грн.

Додатковою угодою № 3 від 24.10.2011 р. до договору оренди, сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору оренди в наступній редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.1095 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - вересень 2011 р. - 3055,59 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2011 року".

Пунктами 3.2., 3.3., 3.6. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 15 числа місяця за який здійснюється платіж.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату оренди за спірний період: з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. на суму 14039,93 грн., про що свідчать рахунки на оплату: ДС0000000045 від 09.07.2013 р., ДС0000000052 від 07.08.2013 р., ДС0000000064 від 06.09.2013 р., ДС0000000080 від 25.10.2013 р., супровідні листи: № 339 від 10.07.2013 р., № 400 від 07.08.2013 р., № 440 від 06.09.2013 р., № 545 від 25.10.2013 р., описи вкладення до цінного листа (а.с. 36-48, 50-52).

Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті оренди, згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 2/1 від 25.04.2005 р. становить 14039,93 грн., доказів оплати якої відповідач не надав. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 14039,93 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості по сплаті земельного податку, слід зазначити.

Відповідно до п. п. 14.1.72., 14.1.147. Податкового кодексу України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно до п. 284.3. Податкового кодексу України, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7. Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 287.3. Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 275.1 Податкового кодексу України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів" № 4235-VI від 22.12.2011 р. ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються за 1 кв.м. - 1,83 грн., що відноситься до групи населених пунктів з чисельністю від 100 до 250 тис. осіб.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу земельний податок, згідно договору оренди за період: з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. у розмірі 564,73 грн., який мав бути сплачений орендодавцеві згідно п. 5.3. договору оренди.

На підставі вищевикладеного, у відповідача утворилась загальна заборгованості за земельний податок, згідно п. 5.3. договору оренди у розмірі 564,73 грн. за період: з червня 2013 р. по 25 вересня 2013 р. включно, доказів погашення якої відповідач не надав, тому дана вимога законна та обґрунтована, і підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 680,86 грн. та штрафу у розмірі 702,00 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.7. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі 120 % облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Вимоги щодо стягнення штрафу позивач обґрунтовує п. 3.8. додаткової угоди № 1 від 24.06.2009 р. до договору оренди, за якою у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є вірними і складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 2/1 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 25.04.2005 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф.Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "СВ Вікторія" (72301, Запорізька обл., м.Мелітополь, проїзд Карвацького, 3, код ЄДРПОУ 31250432, р/р № 26009301281322 у ПІБ м. Мелітополя, МФО 313043) на користь Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (72383, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Фруктове, вул. Стара, 1, код ЄДРПОУ 00415451, р/р № 31250274210158 в ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015) 14039 (чотирнадцять тисяч тридцять дев'ять) грн. 93 коп. заборгованості з орендної плати, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 86 коп. пені, 702 (сімсот дві) грн. 00 коп. штрафу, 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 73 коп. заборгованості зі сплати земельного податку та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.12.2013 р.