Постанова

від 06.12.2013 по справі 801/10695/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 06 грудня 2013 р.  Справа №801/10695/13-а    Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом     Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим            до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтепродукт ОЙЛ»            про стягнення,                                                       ВСТАНОВИВ: Феодосійська об'єднана ДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з ТОВ «Нефтепродукт Ойл» заборгованості в сумі 1305,99 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Нефтепродукт Ойл» являється платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, у зв'язку з чим повинно надавати до податкового органу декларації та декларувати податкові зобов'язання, які має сплачувати у повному обсязі у встановлений законодавством строк. Позивачем були проведені невиїзні документальні перевірки відповідача, за результатами яких були складені акти та винесені податкові повідомлення-рішення №0000101502/0 від 18.01.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 510 грн., №0003151501/0 від 20.12.2010 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 170 грн. та №0002021502/0 від 15.11.2010 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 850 грн., за неподання в передбачені законодавством строки податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №22 від 13.01.2012 року на суму 1305,99 грн., однак, податковий борг відповідачем не сплачується, а тому позивач просить стягнути цю суму примусово. Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце та час судового розгляду справи повідомлений належним чином через рекомендоване повідомлення, направлене на адресу, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою не проживає (а.с.32, 33). Так, відповідно до п.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ТОВ «Нефтепродукт Ойл» зареєстровано у якості юридичної особи 02.02.2009 року реєстраційною службою Феодосійського міського управління юстиції АР Крим (а.с.7-8) та перебуває на обліку як платник податків. Згідно з п.п.1.11 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі ЗУ №2181, що діяв до 01.01.2011 року), податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація)   -  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу). Як передбачено п.п.4.1.4 «б» п.4.1 ст.4 ЗУ №2181, податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Судом встановлено, що співробітниками ФОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нефтепродукт Ойл» за січень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та вересень 2010 року, за результатами якої був складений акт №1262/15.2/36198938 від 02.11.2010 року (а.с.26). Зазначеною перевіркою встановлено, що відповідачем не було подано податкові декларації з ПДВ за січень 2010 року по строку надання 22.02.2010 року, за червень 2010 року по строку надання 20.07.2010 року, за липень 2010 року по строку надання 20.08.2010 року, за серпень 2010 року по строку надання 20.09.2010 року, за вересень 2010 року по строку надання 20.10.2010 року, чим порушено п.п.2.6.1 п.2.6 ст.2 «Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ГНАУ від 30.05.1997 року №166. На підставі висновків акта перевірки позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0002021502/0 від 15.11.2010 року, яким до ТОВ «Нефтепродукт Ойл» були застосовані штрафні санкції на 850 грн. (а.с.22). Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою не знаходиться, а отже вважається врученим належним чином (а.с.23). Судом встановлено, що співробітниками ФОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Нефтепродукт Ойл», за результатами якої був складений акт №1718/15.1/36198938 від 07.12.2010 року (а.с.15). Перевіркою встановлено ненадання відповідачем декларації з податку на прибуток підприємства за 3кв 2010 року, граничний строк подання якої 09.11.2010 року, що є порушенням п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ від 21.12.2000 року№2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі висновку акта перевірки позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0003151501/0 від 20.12.2010 року, яким ТОВ «Нефтепродукт Ойл» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 170 грн. (а.с.12). Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою не знаходиться, а отже вважається врученим належним чином (а.с.11, зворотній бік). Судом встановлено, що співробітниками ФОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нефтепродукт Ойл», за результатами якої був складений акт №2044/15.2/36198938 від 21.12.2010 року (а.с.20). Перевіркою встановлено ненадання відповідачем декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2010 року по строку надання 22.11.2010 року та за листопад 2010 року по строку надання 20.12.2010 року, що є порушенням п.п.2.6.1 п.2.6 ст.2 «Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ГНАУ від 30.05.1997 року №166 із змінами та доповненнями (наказ ГНАУ від 15.06.2005 року №213), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982, яким передбачено, якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація надається до державної податкової інспекції (адміністрації) по місцезнаходженню платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Порушено ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III зі змінами та доповненнями ст.4 п.4.1 п.п.4.1.4, яким передбачено, що податкові декларації надаються за базовий, податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Підприємством також порушений п.п.9.8 ст.9 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР та п.п.25.2.2 п.25.2 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 року за №208/4429, яким передбачено, що якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення анулювання. У цьому випадку затримка в поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку. На підставі висновку акта перевірки позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000101502/0 від 18.01.2011 року, яким ТОВ «Нефтепродукт Ойл» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 510 грн. (а.с.17). Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою не знаходиться, а отже вважається врученим належним чином (а.с.18). Згідно з п.5.2.1 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим органом  відповідно до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання  платником податків   податкового  повідомлення,  за  винятком   випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до п.5.3.1 ст.5 ЗУ №2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних днів, наступних  за останнім   днем  відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.     У разі коли відповідно до закону контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового  повідомлення про таке нарахування.     У разі  визначення  податкового зобов'язання контролюючим органом за  підставами,  зазначеними у підпунктах "а"  -  "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних  днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків  коли  протягом  такого  строку  такий  платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 ЗУ №2181-III, узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (який набув чинності з 01.01.2011 року), у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з п.58.2 ст.8 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Як встановлено судом, податкові повідомлення-рішення №0000101502/0 від 18.01.2011 року, №0003151501/0 від 20.12.2010 року та №0002021502/0 від 15.11.2010 року про визначення відповідачу штрафних санкцій не були оскаржені ним в адміністративному або судовому порядку, а отже визначені позивачем грошові зобов'язання вважаються узгодженими. Проте, судом встановлено, що відповідачем було лише частково сплачено заборгованість на суму 224,01 грн. Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. Таким чином, станом на час розгляду справи сума узгодженого податкового боргу відповідача по податковим повідомленням-рішенням №0002021502/0 від 15.11.2010 року, №0003151501/0 від 20.12.2010 року та №0000101502/0 від 18.01.2011 року складає 1305,99 грн. Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що ФОДПІ було направлено відповідачу податкову вимогу №22 від 13.01.2012 року на суму 1305,99 грн. (а.с.10), яка була направлена на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повідомлення повернулось з відміткою, що за зазначеною адресою не знаходиться, а отже вважається врученою належним чином (а.с.9). Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Згідно з ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем значиться податковий борг у загальному розмірі 1305,99 грн., який добровільно не сплачується, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд –                                                     ПОСТАНОВИВ: Позов Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефтепродукт ОЙЛ» (АР Крим, м.Феодосія, вул.Федька, б.54, 98100, ЄДРПОУ 36198938) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, грошові кошти у сумі 1305,99 грн. (одна тисяча триста п'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок). Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.   Суддя                        Ю.С. Кононова