Постанова

від 04.12.2013 по справі 801/10154/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 р. 11:45 год. Справа №801/10154/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим

про стягнення,

без участі представників сторін,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алушта АР Крим про стягнення суми не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року у відношенні 4 пенсіонерів у розмірі 545,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV зі змінами та доповненнями не відшкодовується сума виплаченого пенсіонерам основного розміру пенсії та витрати на її виплату та доставку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року в загальному розмірі 545,11 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 04.12.2013 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання від 04.12.2013р. про розгляд справи у відсутність його представника, у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження (а.с. 105, 106).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 102).

Відповідачем до суду надіслані письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.59-61), в яких зазначено, що у відношенні пенсіонера ОСОБА_1 слід звернути увагу на те, що потерпіла особа ОСОБА_2 отримав трудове каліцтво, що призвело до смерті на підприємстві в іншій державі - Російській Федерації, тому виходячи з міжнародних угод, укладених в рамках СНД, учасницею яких є Україна, підстави для відшкодування Пенсійному Фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам країн - учасниць СНД - відсутні.

Стосовно відшкодування витрат за особовою справою пенсіонера ОСОБА_3 відповідач зазначив, що потерпіла особа отримала трудове каліцтво на підприємстві, розташованому у Донецькій області, у зв'язку з чим є імовірність, що суму, вказану у позові, вже відшкодовано іншим відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, так як підприємство, з яким у потерпілого ОСОБА_3 пов'язана втрата працездатності, знаходиться не у м. Алушта. Оскільки право вибору місця формування особової справи належить потерпілій особі, ОСОБА_3 міг звернутися до інших відділень фонду щодо відшкодування виплачених сум.

У відношенні особової справи ОСОБА_4 відповідачем зазначено, що ОСОБА_4 отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Чоловік ОСОБА_4 загинув на виробництві у 1999 році, а пенсія по втраті годувальника була призначена ОСОБА_4 через 10 років, проте, згідно ст. 33 Закону № 1105, у разі смерті потерпілого право на одержання страхових виплат (у тому числі пенсій) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Таким чином, правових підстав з виплати пенсії ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника немає, тому, що на день смерті свого чоловіка, вона була працездатна та не перебувала на його утриманні.

У відношенні особової справи ОСОБА_5 відповідачем зазначено, що до повноважень управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її відділення в районах та містах не віднесено здійснення відшкодування органам Пенсійного фонду України витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та її робочі органи є владними суб'єктами з різними повноваженнями, а відтак їх неможливо ототожнювати, або вважати однією особою.

Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України 04.03.03 р. №5-4/4 (зареєстровано в міністерстві юстиції України 16.05.03 р.) затверджено порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника.

Зазначеним порядком встановлено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат. Відповідно до Порядку, управління Пенсійного Фонду в районах і містах області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у цих районах та містах у встановлений Положенням термін проводять звірку на предмет визначення сум витрат та подають акт звірки головному обласному управлінню Пенсійного Фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Головне управління обласного Пенсійного Фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню та подають свою довідку до Пенсійного Фонду та Фонду соціального страхування.

Згідно з п.7 зазначеного Положення Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, у зазначеному порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.

Оскільки відповідач не здійснює перерахування грошових коштів Пенсійному фонду України відповідно до вищезазначеного Порядку, стягнення з відповідача відповідних грошових коштів може привести до подвійного фінансування зазначених витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України. Крім того, до повноважень відповідача, відповідно до Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України в районах та містах обласного значення не віднесено обов'язку щодо відшкодування зазначених витрат.

На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Законодавством, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон України №1105-XIV ).

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону України № 1105-XIV).

Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору (ст. 4 Закону України №1105-XIV).

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 15 Закону України №1105-XIV).

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України №1105-XIV).

Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим є юридичною особою, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.

У вересні 2013 року Управлінням Пенсійного фонду в м. Алушта АР Крим та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим було проведено щомісячну звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, про що складено відповідний акт від 30.09.2013р. № 2243/06-05 (а.с.7, зворотний бік а.с. 7).

Згідно Списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, підготовлених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим, у вересні 2013 року у кількості 22 осіб, загальна сума основного розміру виплачених пенсій складає 2565,92 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття і державна адресна допомога складає 113,10 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - складають 6,62 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню складає 2685,64 грн. (а.с.7).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта прийняло до заліку список осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у вересні 2013 року у кількості 18 осіб, загальна сума основного розміру виплачених пенсій складає 2022,00 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття і державна адресна допомога складає 113,10 грн., витрати на виплату та доставку пенсії - складають 5,43 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню складає 2140,53 грн. (а.с. 7, зворотний бік а.с. 7).

Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до відшкодування суми основного розміру пенсії та витрат на її виплату і доставку за вересень 2013 року по 2 особовим справам у сумі 301,19 грн. з підстав неврахування сум витрат на виплату пенсій, по справах, в яких акти Н-1 не відповідають вимогам законодавства; відсутності довідки МСЕК встановленого для страхового випадку зразку; по 2 особовим справам у сумі 243,9 грн. з підстав неврахування сум витрат пенсій у зв'язку з втратою годувальника чоловіку (дружині), у випадку коли він (вона) на момент загибелі потерпілого не перебував (ла) на його утриманні (працював (ла)); у загальному розмірі 545,11 грн. (а.с. 8).

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не прийняті до відшкодування суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також витрат на її виплату і доставку за вересень 2013 року: ОСОБА_1 основного розміру пенсії в сумі 93,92 грн., ОСОБА_4 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн., ОСОБА_5 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн. та 1,19 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_3 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн., в загальному розмірі 545,11 грн. (а.с. 9, зворотній бік а.с. 9).

Згідно до ст. 46 Закону України № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того, ст. 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Закон України № 16/98-ВР від 14.01.1998 року зі змінами та доповненнями (далі - Основи) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу (ст. 28 Закону України № 1105-XIV).

Відповідно до ст. 25 Закону України №1105-XIV усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених ст. 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Таким чином, Законом України №1105-XIV визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Законом України №1105-XIV. Отже, відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Стаття 21 вказаного Закону містить повний перелік страхових виплат, відшкодування яких здійснюється тільки за рахунок коштів бюджету Фонду.

Стосовно діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження мають відношення лише до призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Виплата пенсій відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року зі змінами та доповненнями здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Таким чином, позивачем були понесені витрати на виплату основного розміру пенсії та витрати на її виплату та доставку пенсій у вересні 2013 року чотирьом пенсіонерам в загальному розмірі 545,11 грн.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання регламентовано постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України16 травня 2003 р. за № 376/7697 (далі - Порядок №5-4/4).

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року N 120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за N 595/6883 (п. 4 Порядку № 5-4/4).

Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у вересні 2013 року у розмірі 545,11 грн., у тому числі ОСОБА_1 основного розміру пенсії в сумі 93,92 грн., ОСОБА_4 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн., ОСОБА_5 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн. та 1,19 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_3 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн.

Порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату визначено Інструкцією, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату» від 20 квітня 2001 р. № 10 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 10).

Відповідно до цієї Інструкції здійснюється передача відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення документів, які підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (п. 1 Інструкції № 10).

Документи, які подаються, повинні бути оформлені на кожного потерпілого на виробництві окремо, відповідати вимогам законодавства України про відшкодування працівникові шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків, з пронумерованими аркушами та внутрішнім описом. Якщо у разі смерті потерпілого відшкодування шкоди було призначено кільком особам, документи, що підтверджують право зазначених осіб на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, формуються в одну справу (п. 3 Інструкції № 10).

Особова справа потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання повинна містити такі документи: заяву потерпілого власнику підприємства про первинне призначення відшкодування шкоди; копію довідки про ідентифікаційний номер в Державній податковій адміністрації; акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання) або нотаріально завірену копію; акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався) або нотаріально завірену копію; акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено) або нотаріально завірену копію; рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (якщо було засідання суду з цього питання) або нотаріально завірену копію; висновки МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності по кожному засіданню МСЕК або нотаріально завірену копію; довідку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу на дату передачі особової справи потерпілого; копію трудової книжки потерпілого, що завірена страхувальником або нотаріусом (п. 4 Інструкції № 10).

Особова справа у разі смерті потерпілого при наявності осіб, які отримують відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, повинна містити такі документи: заяви осіб, які мають право на страхові виплати у зв'язку зі смертю годувальника (колективну чи індивідуальні), власнику підприємства про первинне призначення відшкодування шкоди; копію довідки про ідентифікаційний номер потерпілого в Державній податковій адміністрації; копію довідки про ідентифікаційний номер заявників в Державній податковій адміністрації; акт про нещасний випадок за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок, а не професійне захворювання) або нотаріально завірену копію; акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (якщо такий складався) або нотаріально завірену копію; акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено) або нотаріально завірену копію; копію свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого або нотаріально завірену копію; рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або нотаріально завірену копію; висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті годувальника з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання або нотаріально завірена копія; довідку про розмір відшкодування шкоди кожному утриманцю на дату передачі особової справи утриманців; копію трудової книжки потерпілого, що завірена страхувальником або нотаріусом; копію свідоцтва про народження дитини або нотаріально завірену копію; довідку житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідку виконавчого органу ради чи інші документи про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; довідку житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не мають працюючих батьків і які не досягли 8-річного віку; довідку навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; довідку навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу; довідку МСЕК про встановлення інвалідності утриманців або нотаріально завірена копія (п. 5 Інструкції № 10).

Матеріалами справи (матеріалами пенсійних справ, копії яких є в матеріалах справи) у сукупності підтверджується зв'язок між отриманим захворюванням та виробництвом; можливо ідентифікувати особу та визначити її трудовий стаж стосовно осіб, які вказані у Списках осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, стосовно яких відповідачем було вказано на невідповідність у документах пенсіонерів, витрати за якими заявлені позивачем до стягнення, зокрема: ОСОБА_1 основного розміру пенсії в сумі 93,92 грн., ОСОБА_5 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн. та 1,19 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_3 основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн. в загальному розмірі 395,11 грн. (а.с. 9-15, 23-35).

Що стосується основного розміру пенсії в сумі 150,00 грн., що виплачується ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду України зазначені витрати тільки у разі, якщо пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві призначена Пенсійним фондом правомірно. У разі, якщо особа не мала права на призначення відповідної пенсії, відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на її виплату.

Відповідно до ст. 33 Закону України № 1105-XIV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Із аналізу зазначеної норми випливає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається особі, яка на момент настання страхового випадку була непрацездатною та знаходилася на утриманні померлого.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим та отримує пенсію по втраті годувальника, померлого у разі трудового каліцтва 1 групи. Заборгованість Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим по відшкодуванню витрат на виплату основного розміру пенсії за період з 01.09.2013р. по 30.09.2013р. становить 150,00 грн. (а.с. 22).

Згідно акту №1 від 18.01.1999 р. про нещасний випадок ОСОБА_7 - чоловік ОСОБА_4 загинув у результаті нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_2, що також підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.17-18,21).

Згідно заяви про призначення (перерахунок) пенсії, починаючи з січня 2009р. ОСОБА_4 призначено пенсію по втраті годувальника (а.с. 49). Крім того, з копій трудових книжок ОСОБА_4, остання, на день смерті чоловіка ОСОБА_7, працювала викладачем музики згідно наказу №22 від 30.01.1996р. Крім того, ОСОБА_4 продовжувала працювати аж до 2009р. (а.с. 46-48).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 на день смерті чоловіка була працездатною та продовжувала працювати, на утриманні потерпілого не знаходилася, а відтак, права на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника вона не мала, у зв'язку із чим, пенсія ОСОБА_4 у зв'язку із втратою годувальника призначена позивачем неправомірно.

Дана позиція викладена Окружним адміністративним судом АР Крим, зокрема, в постанові від 03.05.2012 року у справі № 2а-3742/12/0170/2, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року (а.с. 36-40), а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2013р. № К/9991/36615/11, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2010р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі № 2а-60/10/11/0170 (а.с. 69-зворотній бік а.с. 77).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного розміру пенсії, виплаченої ОСОБА_4 в сумі 150,00 грн. у вересні 2013 року задоволенню не підлягають.

Стосовно посилання відповідача як на відсутність підстав для виплати пенсії ОСОБА_1, яка отримує пенсію по втраті годувальника, який отримав трудове каліцтво, що призвело до смерті на підприємстві у державі - Російська Федерація, та виходячи з норм міжнародних угод, підстави для відшкодування Пенсійному Фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам країн - учасниць СНД відсутні, суд зазначає наступне.

У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Також, ч. 2 ст. 24 Закону України № 1105-XIV закріплене аналогічне положення: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом ч.2 ст. 2 Закону України № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України №1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у ст. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абз. 3 п. 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України № 1105-XIV встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються (абз. 7 п. 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України №1105-XIV ).

У зв'язку з зазначеним, витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та сума заборгованості відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій за період з 01.09.2013р. по 30.09.2013р. складає 395,11 грн., у тому числі ОСОБА_1 93,92 грн. основного розміру пенсії, ОСОБА_5 150,00 грн. основного розміру пенсії та 1,19 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_3 150,00 грн. основного розміру пенсії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Алушта АР Крим (ЄДРПОУ 24410116; вул. Леніна, 21, м. Алушта, АР Крим, 98500; р/р 37176001000427, 39219824082402 в УДК АРК, МФО 824026) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Алушта АР Крим (ЄДРПОУ 22275393; вул. В.Хромих, 12, м. Алушта, АР Крим, 98500; р/р 25600010044401 у КРУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805) суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.09.2013р. по 30.09.2013р. у розмірі 395,11 грн. (триста дев'яносто п'ять грн. 11 коп.).

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис А.О.Кушнова