Постанова
від 03.12.2013 по справі 2а-13519/12/0170/15
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. (11:26) Справа №2а-13519/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В., представників сторін:

від позивача - Долженко Ю.П.,

від відповідача - Сорокін М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Бельведер"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Приватне підприємство "Бельведер" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0010312204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 493386,25 грн., у тому числі за основним платежем - 428854 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64532,25 грн. та № 0010302204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів позивача, а саме: БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань за укладеними угодами, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання товарів, робіт (послуг) у БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" мають реальний характер, отримання товарів, робіт(послуг) та їх використання в оподаткованих операціях підтверджується первинними документами, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Бельведер" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 32435052) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 14.03.2003р.

Відповідно до статутних документів підприємства основними видами економічної діяльності підприємства є, зокрема:

- будівництво будівель (КВЕД 45.21.1);

- діяльність у сфері інжинірингу (КВЕД 74.20.1);

- технічне обслуговування та ремонт автомобілів (КВЕД 50.20.0).

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, Приватне підприємство "Бельведер" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Бельведер" з питань взаємовідносин з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

За результатами перевірки був складений акт від 05.10.2012р. №7058/22-1 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0010312204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 493386,25 грн., у тому числі за основним платежем - 428854 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64532,25 грн.;

- № 0010302204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПП «Бельведер» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п. 44 ст. 44, п. 138.1., п. 138.2., п. 138., п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: у зв'язку з завищенням позивачем валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у перевіряємому періоді внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів, робіт(послуг) у контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 520137 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 493386,25 грн., у тому числі за основним платежем - 428854 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64532,25 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ПП «Бельведер» п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України за операціями з придбання товарів, робіт(послуг) у контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за перевіряємий період, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 428854 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0010302204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн., суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що витрати по операціях з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" були сформовані позивачем у період 2009, 2010, 2011 та 2012 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так і норми ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств», який набрав чинності з 01.04.2011.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.04.2011р. порядок формування валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлений ІІІ розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що ПП «Бельведер» до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, 2009-2012 рр. включені витрати за операціями з придбання товарів, робіт (послуг) у контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р.

Так, в акті перевірки зазначено, що ПП «Бельведер» в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п. 44 ст. 44, п. 138.1., п. 138.2., п. 138., п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме у зв'язку з завищенням валових витрат позивачем за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 на суму 2191015 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів, робіт(послуг) у контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 520137 грн., у зв'язку з чим, на підставі спірного податкового повідомлення - рішення податковим органом збільшено грошове зобов'язання з податку на прибутку.

За даними податкового органу, завищення витрат пов'язане з тим, що ПП «Бельведер» необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів, робіт(послуг) у контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів, робіт(послуг).

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ПП «Бельведер» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що між ПП "Бельведер" та ТОВ «Бренд Строй» було укладено ряд договорів:

- договір підряду № 47-1/СД/10/968 від 08.12.2010 (т.1, арк. справи 103), предметом якого є виконання робіт по ремонту приміщень Громадського центру Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 262134,04 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 1-1/СД/11/161-1 від 07.02.2011 (т.1, арк. справи 116), предметом якого є виконання робіт по обладнанню тимчасової прогулочної доріжки на території спортивно-рекреаційного центру в пгт. Форос (з додатковими угодами № 1 від 25.03.2011 та № 2 від 20.05.2011). Договірна вартість робіт складає 249952,19 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 5-1/СД/11/336 від 01.03.2011 (т.1, арк. справи 123), предметом якого є виконання робіт по демонтажу тимчасової огорожі будівель Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 22856,24 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір № 324 від 01.03.2011 (т.1, арк. справи 130), предметом якого є виконання робіт з обслуговування питних резервуарів. Договірна вартість робіт складає 15000,00 грн.;

- договір № 335 від 02.03.2011 (т.1, арк. справи 133), предметом якого є виконання робіт з обслуговування каналізаційних систем Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт складає 17100,00 грн.;

- договір № 22-1/СД/11/461 від 11.04.2011 (т.1, арк. справи 136), предметом якого є ремонт шахових фігур для Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 14970,22 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 23-1/СД/11/440 від 14.04.2011 (т.1, арк. справи 155), предметом якого є спорудження водомірного вузла (місце розташування об'єкта в договорі не вказано). Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 69581,56 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 25-1/СД/11/727 від 19.05.2011 (т.1, арк. справи 163), предметом якого є виконання робіт з реконструкції контейнерного майданчику Фороського УВК. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 17748,06 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 33-1/СД/11/1141 від 22.09.2011 (т.1, арк. справи 176), предметом якого є реконструкція водоводу Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 55848,50 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір підряду № 45-1/11/1250 від 27.10.2011 (т.1, арк. справи 183), предметом якого є ремонт внутрішніх приміщень в спальному корпусі Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт на момент укладання договору складає 133874,90 грн., та може переглядатися при певних обставинах;

- договір № 1409 від 14.11.2011 (т.1, арк. справи 191), предметом якого є ремонт та обслуговування питних резервуарів Пансіонату ім. Терлецького. Договірна вартість робіт складає 15000,00 грн.;

- договір № 1495 від 16.12.2011 (т.1, арк. справи 194), предметом якого є відновлення декоративного покриття люстр. Договірна вартість робіт складає 17124,00 грн.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Бренд Строй» виконало на користь позивача ремонтно-будівельні роботи та надало послуги на загальну суму 922878,73 грн. у тому числі ПДВ 153813,15 грн. (вартість без ПДВ 769065,58 грн.), що підтверджується наступними актами прийому виконаних будівельних робіт та надання послуг: за грудень 2010 на суму 122812,94 грн., у тому числі ПДВ 20468,82 грн. (вартість без ПДВ 102344,12 грн.), за січень 2011 на суму 125898,97 грн., у тому числі ПДВ 20983,16 грн. (вартість без ПДВ 104915,81 грн.), за лютий 2011 на суму 106490,44 грн., у тому числі ПДВ 17748,40 грн. (вартість без ПДВ 88742,04 грн.), за березень 2011 на суму 22856,24 грн., у тому числі ПДВ 3809,37 грн. (вартість без ПДВ 19046,87 грн.), від 30.03.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (вартість без ПДВ 12500,00 грн.), від 30.03.2011 на суму 17100,00 грн., у тому числі ПДВ 2850,00 грн. (вартість без ПДВ 14250,00 грн.), за квітень 2011на суму 14970,22 грн., у тому числі ПДВ 2495,04 грн. (вартість без ПДВ 12475,18 грн.), за квітень 2011 на суму 59192,77 грн., у тому числі ПДВ 9865,46 грн. (вартість без ПДВ 49327,31 грн.), за квітень 2011 на суму 24550,30 грн., у тому числі ПДВ 4091,72 грн. (вартість без ПДВ 20458,58 грн.), за травень 2011 на суму 69581,56 грн., у тому числі ПДВ 11596,93 грн. (вартість без ПДВ 57984,63 грн.), за червень 2011 на суму 17748,06 грн., у тому числі ПДВ 2958,01 грн. (вартість без ПДВ 14790,05 грн.), за червень 2011 на суму 84268,98 грн., у тому числі ПДВ 14044,83 грн. (вартість без ПДВ 70224,15 грн.), за жовтень 2011 на суму 55848,50 грн., у тому числі ПДВ 9308,08 грн. (вартість без ПДВ 46540,42 грн.), за грудень 2011 на суму 154435,70 грн., у тому числі ПДВ 25739,28 грн. (вартість без ПДВ 128696,42 грн.), від 22.11.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (вартість без ПДВ 12500,00 грн.), від 19.12.2011 на суму 17124,00 грн., у тому числі ПДВ 2854,00 грн. (вартість без ПДВ 14270,00 грн.). Загалом було отримано робіт (послуг) на загальну суму 922878,73 грн. у тому числі ПДВ 153813,15 грн. (вартість без ПДВ 769065,58 грн.)

Судом встановлено, що ПП "Бельведер" частково сплачена вартість, отриманих від ТОВ «Бренд Строй» робіт (послуг) на суму 823430,05 грн., у тому числі ПДВ 137238,34 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт (послуг) від ТОВ «Бренд Строй» у 2010-2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Матеріали справи свідчать, що основними видами діяльності позивача є, зокрема, будівництво будівель (КВЕД 45.21.1) та діяльність у сфері інжинірингу (КВЕД 74.20.1).

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів виконання ремонтно-будівельних робіт з:

- ТОВ «Іст Інвестментс»: № 47/ПД/10 від 22.11.2010, № 12/11 від 22.02.2011, № 16/11 від 25.03.2011, № 5/ПД/11 від 16.02.2011, № 21/ПД/11 від 12.04.2011, № 23/ПД/11 від 08.04.2011, № 25/ПД/11 від 27.04.2011, № 33/ПД/11 від 08.08.2011, № 43/ПД/11 від 11.10.2011, № 61/ПД/11 від 16.12.2011, № 45/ПД/11 від 24.10.2011, відповідно до яких Підрядник (ПП "Бельведер") зобов'язується на свій ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, які зазначені в умовах зазначених договорів;

- ТОВ «Форт-Січ» № 1/ПД/11 від 04.01.2011, відповідно до якого Підрядник (ПП "Бельведер") зобов'язується на свій ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, які зазначені в умовах зазначеного договору.

Для виконання зобов'язань перед Замовниками, позивачем було укладено ряд договорів підряду з ТОВ «Бренд Строй».

У подальшому ремонтно-будівельні роботи, отримані від ТОВ «Бренд Строй» у 2010-2011 роках, були передані замовникам: ТОВ «Іст Інвестментс» та ТОВ «Форт-Січ», що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт та актами надання послуг.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, проведеної в межах зазначеної справи.

Відтак, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що витрати у сумі 769065,58 грн. підтверджуються первинними документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на отримання прибутку від подальшої реалізації отриманих робіт Замовникам), використані позивачем в оподаткованих операціях (передані покупцям), вказані витрати є валовими витратами та витратами, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у розумінні приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що між БВП "Строитель Плюс" (Виконавець) та ПП «Бельведер» (Замовник) було укладено ряд договорів:

- договір № 1604 від 20.12.2005 (т.1, арк. справи 197), предметом якого є надання послуг оренди важкої автотранспортної техніки для переміщення будівельних матеріалів та інших вантажів на об'єктах будівництва Замовника;

- договір № 361 від 11.01.2010 (т.1, арк. справи 203), предметом якого є надання послуг оренди механізмів; розмір орендних платежів визначається згідно виставлених рахунків.

На виконання умов вказаних договорів БВП "Строитель Плюс" надало позивачу транспортні послуги, що підтверджується наступними актами прийому виконаних робіт: № б/н від 31.08.2009 на суму 16560,00 грн., у тому числі ПДВ 2760,00 грн.(вартість без ПДВ 13800 грн.), № б/н від 30.09.2009 на суму 39510,00 грн., у тому числі ПДВ 6585,00 грн.(вартість без ПДВ 32925,00 грн.), № б/н від 30.12.2009 на суму 56276,40 грн., у тому числі ПДВ 9379,40 грн.(вартість без ПДВ 46897,00 грн.), № б/н від 20.04.2010 на суму 50310,00 грн., у тому числі ПДВ 8385,00 грн.(вартість без ПДВ 41925,00 грн.), № б/н від 27.07.2010 на суму 34020,00 грн., у тому числі ПДВ 5670,00 грн.(вартість без ПДВ 28350,00 грн.), № б/н від 30.07.2010 на суму 101928,77 грн., у тому числі ПДВ 16988,13 грн.(вартість без ПДВ 84940,64 грн.), № б/н від 29.10.2010 на суму 47964,00 грн., у тому числі ПДВ 7994,00 грн.(вартість без ПДВ 39970,00 грн.), № б/н від 30.11.2010 на суму 65268,00 грн., у тому числі ПДВ 10878,00 грн.(вартість без ПДВ 54390,00 грн.), № б/н від 30.12.2010 на суму 47412,00 грн., у тому числі ПДВ 7902,00 грн.(вартість без ПДВ 39510,00 грн.), № б/н від 29.01.2011 на суму 63390,00 грн., у тому числі ПДВ 10565,00 грн.(вартість без ПДВ 52825,00 грн.), № б/н від 28.02.2011 на суму 36396,00 грн., у тому числі ПДВ 6066,00 грн.(вартість без ПДВ 30330,00 грн.), № б/н від 31.03.2011 на суму 54804,00 грн., у тому числі ПДВ 9134,00 грн.(вартість без ПДВ 45670,00 грн.), № б/н від 26.04.2011 на суму 55616,16 грн., у тому числі ПДВ 9269,36 грн.(вартість без ПДВ 46346,80 грн.), № б/н від 31.05.2011 на суму 72888,00 грн., у тому числі ПДВ 12148,00 грн.(вартість без ПДВ 60740,00 грн.), № б/н від 30.06.2011 на суму 186450,00 грн., у тому числі ПДВ 31075,00 грн.(вартість без ПДВ 155375,00 грн.), № б/н від 13.09.2011 на суму 7776,00 грн., у тому числі ПДВ 1296,00 грн.(вартість без ПДВ 6480,00 грн.), № б/н від 19.09.2011 на суму 64560,00 грн., у тому числі ПДВ 10760,00 грн.(вартість без ПДВ 53800,00 грн.), № б/н від 31.10.2011 на суму 107562,00 грн., у тому числі ПДВ 17927,00 грн.(вартість без ПДВ 89635 грн.), № б/н від 08.11.2011 на суму 50280,00 грн., у тому числі ПДВ 8380,00 грн.(вартість без ПДВ 41900 грн.), № б/н від 28.12.2011 на суму 55005,00 грн., у тому числі ПДВ 9167,50 грн.(вартість без ПДВ 45837,50 грн.), № б/н від 19.12.2011 на суму 43056,00 грн., у тому числі ПДВ 7176,00 грн.(вартість без ПДВ 35880,00 грн.), № б/н від 09.12.2011 на суму 80232,00 грн., у тому числі ПДВ 13372,00 грн.(вартість без ПДВ 66860,00 грн.), № б/н від 16.01.2012 на суму 57300,00 грн., у тому числі ПДВ 9550,00 грн.(вартість без ПДВ 47750,00 грн.).

Загалом отримано робіт (послуг) від БВП "Строитель Плюс" на загальну суму 1507473,10 грн., у тому числі ПДВ 251245,52 грн. (вартість без ПДВ 1256227,58 грн.).

Судом встановлено, що ПП «Бельведер» частково сплачена вартість отриманих від БВП "Строитель Плюс" робіт (послуг) на суму 1207307,93 грн., у тому числі ПДВ 201217,99 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від БВП "Строитель Плюс" у 2009-2012рр., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів виконання ремонтно-будівельних робіт з:

- ТОВ «Югелектромонтаж»: № 37/ПД-09 від 03.08.2009;

- ТОВ «Інвестплюс»: № 52/ПД/09 від 03.11.2009, № 30/ПД/09 від 03.11.2009, № 39/ПД/09 від 04.09.2009, № 38/ПД/09 від 09.09.2009, № 35/ПД/09 від 19.08.2009, № 17/ПД/10 від 06.05.2010, № 21/ПД/10 від 27.05.2010, 23/ПД/10 від 03.06.2010, № 36/ПД/10 від 03.07.2010, № 29/ПД/10 від 03.08.2010;

- ТОВ «Іст Інвестментс»: № 47/ПД/10 від 22.11.2010, № 12/11 від 22.02.2011, № 16/11 від 25.03.2011, № 5/ПД/11 від 16.02.2011, № 21/ПД/11 від 12.04.2011, № 23/ПД/11 від 08.04.2011, № 25/ПД/11 від 27.04.2011, № 33/ПД/11 від 08.08.2011, № 43/ПД/11 від 11.10.2011, № 61/ПД/11 від 16.12.2011, № 45/ПД/11 від 24.10.2011;

- ТОВ «Форт-Січ» № 1/ПД/11 від 04.01.2011, № 26/ПД/11 від 04.05.2011.

Відповідно до умов зазначених договорів, Підрядник (ПП "Бельведер") зобов'язується на свій ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, а Замовники зобов'язуються прийняти та сплатити результат виконаних робіт.

Не маючи достатньо власних виробничих та матеріальних ресурсів, позивач для виконання цих робіт, залучив БВП "Строитель Плюс".

У подальшому транспортні послуги та послуги з оренди механізмів (автокран, екскаватор, компресор) увійшли у вартість переданих позивачем ремонтно-будівельних робіт замовникам: ТОВ «Іст Інвестментс», ТОВ «Форт-Січ», ТОВ «Югелектромонтаж» та ТОВ «Інвестплюс», що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт та актами надання послуг.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, проведеної в межах зазначеної справи.

Отже, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що витрати у сумі 1256227,58 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на виконання ремонтно-будівельних робіт за договорами з іншими суб'єктами господарювання з метою отримання прибутку від цього виду діяльності), використані позивачем в оподаткованих операціях, вказані витрати є валовими витратами та витратами, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у розумінні приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з ПП "Ротонда Торг" суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що між ПП «Бельведер» та ПП "Ротонда Торг" було укладено договір поставки № 27 від 10.01.2011, відповідно до якого Продавець (ПП "Ротонда Торг") зобов'язується передати у власність Покупця (ПП «Бельведер») майно, а Покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити його вартість.

На виконання умов вказаного договору та на підставі усної домовленості до укладення зазначеного договору ПП "Ротонда Торг" поставило позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 35 від 23.11.2011 на суму 24745,33 грн., у тому числі ПДВ 4124,22 грн.(вартість без ПДВ 20621,11 грн.), № 175 від 16.09.2011 на суму 75607,33 грн., у тому числі ПДВ 12601,22 грн.(вартість без ПДВ 63006,11 грн.), № 181 від 20.06.2011 на суму 9131,76 грн., у тому числі ПДВ 1521,96 грн.(вартість без ПДВ 7609,80 грн.), № 185 від 26.04.2011 на суму 6613,31 грн., у тому числі ПДВ 1102,22 грн.(вартість без ПДВ 5511,09 грн.), № 500 від 28.02.2011 на суму 10796,47 грн., у тому числі ПДВ 1799,41 грн.(вартість без ПДВ 8997,06 грн.), № 413 від 23.02.2011 на суму 5984,17 грн., у тому числі ПДВ 997,36 грн.(вартість без ПДВ 4986,81 грн.), № 240 від 27.01.2011 на суму 12816,00 грн., у тому числі ПДВ 2136,00 грн.(вартість без ПДВ 10680,00 грн.), № 3660 від 03.12.2010 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн.(вартість без ПДВ 25000,00 грн.), № 3524 від 29.11.2010 на суму 9760,00 грн., у тому числі ПДВ 1626,67 грн.(вартість без ПДВ 8133,33 грн.).

Загалом було поставлено товарно-матеріальних цінностей на суму 185454,37 грн., у тому числі ПДВ 30909,06 грн. (вартість без ПДВ 154545,31 грн.)

Судом встановлено, що ПП «Бельведер» повністю сплачена вартість отриманих від ПП "Ротонда Торг" будівельних матеріалів, що підтверджується виписками по рахункам позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт (послуг) від ПП "Ротонда Торг" у 2010-2011рр., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів виконання ремонтно-будівельних робіт з:

- ТОВ «Югелектромонтаж»: № 37/ПД-09 від 03.08.2009;

- ТОВ «Інвестплюс»: № 52/ПД/09 від 03.11.2009, № 30/ПД/09 від 03.11.2009, № 39/ПД/09 від 04.09.2009, № 38/ПД/09 від 09.09.2009, № 35/ПД/09 від 19.08.2009, № 17/ПД/10 від 06.05.2010, № 21/ПД/10 від 27.05.2010, 23/ПД/10 від 03.06.2010, № 36/ПД/10 від 03.07.2010, № 29/ПД/10 від 03.08.2010;

- ТОВ «Іст Інвестментс»: № 47/ПД/10 від 22.11.2010, № 12/11 від 22.02.2011, № 16/11 від 25.03.2011, № 5/ПД/11 від 16.02.2011, № 21/ПД/11 від 12.04.2011, № 23/ПД/11 від 08.04.2011, № 25/ПД/11 від 27.04.2011, № 33/ПД/11 від 08.08.2011, № 43/ПД/11 від 11.10.2011, № 61/ПД/11 від 16.12.2011, № 45/ПД/11 від 24.10.2011;

- ТОВ «Форт-Січ» № 1/ПД/11 від 04.01.2011, № 26/ПД/11 від 04.05.2011.

Відповідно до умов зазначених договорів, Підрядник (ПП "Бельведер") зобов'язується на свій ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, а Замовники зобов'язуються прийняти та сплатити результат виконаних робіт.

Для виконання зобов'язань перед Замовниками, позивачем було укладено ряд договорів поставки будівельних матеріалів з ПП "Ротонда Торг".

У подальшому будівельні матеріали, отримані від ПП "Ротонда Торг", були використані при виконані ремонтно-будівельних робіт на об'єктах Замовників та увійшли у вартість переданих позивачем ремонтно-будівельних робіт ТОВ «Іст Інвестментс», ТОВ «Форт-Січ», ТОВ «Югелектромонтаж» та ТОВ «Інвестплюс», що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, проведеної в межах зазначеної справи.

Отже, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що витрати у сумі 154545,31 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача та пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього (понесені витрати спрямовані на виконання ремонтно-будівельних робіт за договорами з іншими суб'єктами господарювання), використані позивачем в оподаткованих операціях, вказані витрати є валовими витратами та витратами, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у розумінні приписів п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з ПП «Комманд», суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що 01.02.2012р між ПП "Бельведер" та ПП "Комманд" був укладений договір № 255, предметом якого є надання послуг оренди важкої автотранспортної техніки та механізмів (компресор, автокран).

На виконання умов вказаного договору ПП "Комманд" надало зазначені послуги, що підтверджується актом приймання виконаних робіт: № б/н від 29.02.2012 на загальну суму 64380,00 грн., у тому числі ПДВ 10730,00 грн. (вартість без ПДВ 53650,00 грн.).

Судом встановлено, що ПП "Бельведер" повністю сплачена вартість отриманих від ПП "Комманд" транспортних послуг, що підтверджується виписками по рахункам позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт (послуг) від ПП "Комманд" у 2012р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що в межах своєї господарської діяльності позивачем було укладено ряд договорів виконання ремонтно-будівельних робіт з:

- ТОВ «Іст Інвестментс»: № 47/ПД/11 від 04.11.2011.

- ТОВ «Форт-Січ» № 44/ПД/11 від 14.10.2011.

Відповідно до умов зазначених договорів, Підрядник (ПП "Бельведер") зобов'язується на свій ризик виконати ремонтно-будівельні роботи, а Замовники зобов'язуються прийняти та сплатити результат виконаних робіт.

Не маючи достатньо власних виробничих та матеріальних ресурсів, позивач для виконання цих робіт, залучив ПП «Комманд».

У подальшому транспортні послуги увійшли у вартість переданих позивачем ремонтно-будівельних робіт замовникам: ТОВ «Іст Інвестментс» та ТОВ «Форт-Січ», що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт та актами надання послуг.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи, проведеної в межах зазначеної справи.

Таким чином, роботи(послуги), які були придбані у ПП «Комманд» були використані ПП «Бельведер» у господарській діяльності для виконання ремонтно-будівельних робіт за договорами з іншими суб'єктами господарювання, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані робіт(послуг) у ПП «Комманд» до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у перевіряємому періоді на суму 53650,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" було віднесено витрат на загальну суму 2233488,47 грн. (1256227,58+769065,58+154545,31+53650,00).

Як видно з акта перевірки, податковим органом у перевіряємому періоді за контрагентами БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" були зняті витрати на загальну суму 2191015 грн., проте ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань з приводу виключення саме суми у розмірі 2191015 грн. зі складу валових витрат позивача по взаємовідносинах з контрагентам БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй".

В обґрунтування позовних вимог та на підтвердження правомірності формування валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у 4 кварталі 2009 - 1 кварталі 2012 років позивачем були надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за усіма операціями, які мали місце у вказаному періоді по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" на загальну суму витрат 2233488,47 грн.

Суд зазначає, що ПП «Бельведер» виконані усі умови, передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим кодексом України, для віднесення до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, витрат, пов'язаних з придбанням товарів, робіт(послуг) у БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" на суму 2233488,47 грн.

За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності.

Таким чином, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн. є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень № 0010312204 від 21.11.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 493386,25 грн., у тому числі за основним платежем - 428854 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64532,25 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит по операціям з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" був сформований позивачем у періоді 2009, 2010, 2011 та 2012 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до порядку оформлення податкової накладної перелічені у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи

або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на

додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної

особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. За висновками акту податкового органу ПП «Бельведер» безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів, робіт(послуг) у БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за перевіряємий період.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ПП «Бельведер» за період, що перевірявся.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача, а саме БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказані контрагенти здійснювали діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 428854,00 грн.

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, суд зважає на наступне.

З акту перевірки судом встановлено, що формування податкового кредиту позивачем на загальну суму ПДВ 9345 грн. за операціями з БВП "Строитель Плюс" відбулось у липні-вересні 2009р.

Відповідно до п.102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що формування податкового кредиту позивачем по операціям з БВП "Строитель Плюс" у липні-вересні 2009р. на загальну суму ПДВ 9345 грн. не повинно досліджуватись у межах вказаної адміністративної справи, оскільки операції, які стали підставою для нарахування податкового кредиту, вишли за межі 1095 днів.

Суд зазначає, що при винесені податкового повідомлення-рішення податковий орган (при розрахунку суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість) також не приймав до уваги формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс" у розмірі 9345 грн. у липні-вересні 2009р., у зв'язку з тим, що платник податку (позивач) звільнений від сплати грошового зобов'язання за липень-вересень 2009р. після закінчення граничного строку сплати, а саме 1095 днів (як це передбачено п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України).

Отже, враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне дослідити документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", на підставі яких був сформований кредит у розмірі 428854 грн. (438199 - 9345).

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПП «Бельведер» з ТОВ "Бренд Строй" суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, між ПП "Бельведер" та ТОВ «Бренд Строй» було укладено ряд договорів.

На виконання умов зазначених вище договорів ТОВ «Бренд Строй» виконало на користь позивача ремонтно-будівельні роботи та надало послуги на загальну суму 922878,73 грн. у тому числі ПДВ 153813,15 грн. (вартість без ПДВ 769065,58 грн.), що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт та надання послуг, які залучені до матеріалів справи, а саме: за грудень 2010 на суму 122812,94 грн., у тому числі ПДВ 20468,82 грн. (вартість без ПДВ 102344,12 грн.), за січень 2011 на суму 125898,97 грн., у тому числі ПДВ 20983,16 грн. (вартість без ПДВ 104915,81 грн.), за лютий 2011 на суму 106490,44 грн., у тому числі ПДВ 17748,40 грн. (вартість без ПДВ 88742,04 грн.), за березень 2011 на суму 22856,24 грн., у тому числі ПДВ 3809,37 грн. (вартість без ПДВ 19046,87 грн.), від 30.03.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (вартість без ПДВ 12500,00 грн.), від 30.03.2011 на суму 17100,00 грн., у тому числі ПДВ 2850,00 грн. (вартість без ПДВ 14250,00 грн.), за квітень 2011на суму 14970,22 грн., у тому числі ПДВ 2495,04 грн. (вартість без ПДВ 12475,18 грн.), за квітень 2011 на суму 59192,77 грн., у тому числі ПДВ 9865,46 грн. (вартість без ПДВ 49327,31 грн.), за квітень 2011 на суму 24550,30 грн., у тому числі ПДВ 4091,72 грн. (вартість без ПДВ 20458,58 грн.), за травень 2011 на суму 69581,56 грн., у тому числі ПДВ 11596,93 грн. (вартість без ПДВ 57984,63 грн.), за червень 2011 на суму 17748,06 грн., у тому числі ПДВ 2958,01 грн. (вартість без ПДВ 14790,05 грн.), за червень 2011 на суму 84268,98 грн., у тому числі ПДВ 14044,83 грн. (вартість без ПДВ 70224,15 грн.), за жовтень 2011 на суму 55848,50 грн., у тому числі ПДВ 9308,08 грн. (вартість без ПДВ 46540,42 грн.), за грудень 2011 на суму 154435,70 грн., у тому числі ПДВ 25739,28 грн. (вартість без ПДВ 128696,42 грн.), від 22.11.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн. (вартість без ПДВ 12500,00 грн.), від 19.12.2011 на суму 17124,00 грн., у тому числі ПДВ 2854,00 грн. (вартість без ПДВ 14270,00 грн.).

Судом встановлено, що ПП "Бельведер" частково сплачена вартість отриманих від ТОВ «Бренд Строй» робіт (послуг) на суму 823430,05 грн., у тому числі ПДВ 137238,34 грн., що підтверджується виписками за особовим рахунком позивача та висновком судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі робіт (послуг)/частково за датою списання грошових коштів в оплату робіт (послуг) у продавця (ТОВ «Бренд Строй») відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «Бренд Строй» виписало позивачу податкові накладні: № 2383 від 14.12.2010 на суму 90000,00 грн., у тому числі ПДВ 15000,00 грн., № 2396 від 17.12.2010 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., № 129 від 31.01.2011 на суму 108479,21 грн., у тому числі ПДВ 18079,87 грн., № 345 від 28.02.2011 на суму 104304,64 грн., у тому числі ПДВ 17384,11 грн., № 152 від 30.03.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн., № 153 від 30.03.2011 на суму 17100,00 грн., у тому числі ПДВ 2850,00 грн., № 177 від 31.03.2011 на суму 22856,24 грн., у тому числі ПДВ 3809,37 грн., № 63 від 14.04.2011 на суму 54000,00 грн., у тому числі ПДВ 9000,00 грн., № 82 від 18.04.2011 на суму 55192,15 грн., у тому числі ПДВ 9198,69 грн., № 144 від 27.04.2011 на суму 14970,22 грн., у тому числі ПДВ 2495,04 грн., № 165 від 31.05.2011 на суму 15581,56 грн., у тому числі ПДВ 2596,93 грн., № 16 від 06.06.2011 на суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн., № 46 від 10.06.2011 на суму 44268,98 грн., у тому числі ПДВ 7378,16 грн., № 168 від 23.06.2011 на суму 17748,06 грн., у тому числі ПДВ 2958,01 грн., № 167 від 29.09.2011 на суму 55848,50 грн., у тому числі ПДВ 9308,08 грн., № 173 від 28.10.2011 на суму 66936,00 грн., у тому числі ПДВ 11156,00 грн., № 143 від 22.11.2011 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн., № 149 від 19.12.2011 на суму 17124,00 грн., у тому числі ПДВ 2854,00 грн., № 264 від 29.12.2011 на суму 87499,70 грн., у тому числі ПДВ 14583,28 грн.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 871909,26 грн. у тому числі ПДВ 145318,21 грн., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за 2010-2011рр.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку робіт(послуг)(по даті отримання робіт(послуг), що підтверджено податковими накладними)/частково по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» в сумі 145318,21 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання робіт постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - ТОВ «Бренд Строй» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту Міндоходів України (http://minrd.gov.ua/reestrэ).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Строй» містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПП "Бельведер" з БВП "Строитель Плюс" суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, між БВП "Строитель Плюс" (Виконавець) та ПП «Бельведер» (Замовник) було укладено ряд договорів:

- договір № 1604 від 20.12.2005 (т.1, арк. справи 197), предметом якого є надання послуг оренди важкої автотранспортної техніки для переміщення будівельних матеріалів та інших вантажів на об'єктах будівництва Замовника;

- договір № 361 від 11.01.2010 (т.1, арк. справи 203), предметом якого є надання послуг оренди механізмів; розмір орендних платежів визначається згідно виставлених рахунків.

На виконання умов вказаних договорів БВП "Строитель Плюс" надало позивачу транспортні послуги, що підтверджується наступними актами прийому виконаних робіт: № б/н від 31.08.2009 на суму 16560,00 грн., у тому числі ПДВ 2760,00 грн.(вартість без ПДВ 13800 грн.), № б/н від 30.09.2009 на суму 39510,00 грн., у тому числі ПДВ 6585,00 грн.(вартість без ПДВ 32925,00 грн.), № б/н від 30.12.2009 на суму 56276,40 грн., у тому числі ПДВ 9379,40 грн.(вартість без ПДВ 46897,00 грн.), № б/н від 20.04.2010 на суму 50310,00 грн., у тому числі ПДВ 8385,00 грн.(вартість без ПДВ 41925,00 грн.), № б/н від 27.07.2010 на суму 34020,00 грн., у тому числі ПДВ 5670,00 грн.(вартість без ПДВ 28350,00 грн.), № б/н від 30.07.2010 на суму 101928,77 грн., у тому числі ПДВ 16988,13 грн.(вартість без ПДВ 84940,64 грн.), № б/н від 29.10.2010 на суму 47964,00 грн., у тому числі ПДВ 7994,00 грн.(вартість без ПДВ 39970,00 грн.), № б/н від 30.11.2010 на суму 65268,00 грн., у тому числі ПДВ 10878,00 грн.(вартість без ПДВ 54390,00 грн.), № б/н від 30.12.2010 на суму 47412,00 грн., у тому числі ПДВ 7902,00 грн.(вартість без ПДВ 39510,00 грн.), № б/н від 29.01.2011 на суму 63390,00 грн., у тому числі ПДВ 10565,00 грн.(вартість без ПДВ 52825,00 грн.), № б/н від 28.02.2011 на суму 36396,00 грн., у тому числі ПДВ 6066,00 грн.(вартість без ПДВ 30330,00 грн.), № б/н від 31.03.2011 на суму 54804,00 грн., у тому числі ПДВ 9134,00 грн.(вартість без ПДВ 45670,00 грн.), № б/н від 26.04.2011 на суму 55616,16 грн., у тому числі ПДВ 9269,36 грн.(вартість без ПДВ 46346,80 грн.), № б/н від 31.05.2011 на суму 72888,00 грн., у тому числі ПДВ 12148,00 грн.(вартість без ПДВ 60740,00 грн.), № б/н від 30.06.2011 на суму 186450,00 грн., у тому числі ПДВ 31075,00 грн.(вартість без ПДВ 155375,00 грн.), № б/н від 13.09.2011 на суму 7776,00 грн., у тому числі ПДВ 1296,00 грн.(вартість без ПДВ 6480,00 грн.), № б/н від 19.09.2011 на суму 64560,00 грн., у тому числі ПДВ 10760,00 грн.(вартість без ПДВ 53800,00 грн.), № б/н від 31.10.2011 на суму 107562,00 грн., у тому числі ПДВ 17927,00 грн.(вартість без ПДВ 89635 грн.), № б/н від 08.11.2011 на суму 50280,00 грн., у тому числі ПДВ 8380,00 грн.(вартість без ПДВ 41900 грн.), № б/н від 28.12.2011 на суму 55005,00 грн., у тому числі ПДВ 9167,50 грн.(вартість без ПДВ 45837,50 грн.), № б/н від 19.12.2011 на суму 43056,00 грн., у тому числі ПДВ 7176,00 грн.(вартість без ПДВ 35880,00 грн.), № б/н від 09.12.2011 на суму 80232,00 грн., у тому числі ПДВ 13372,00 грн.(вартість без ПДВ 66860,00 грн.), № б/н від 16.01.2012 на суму 57300,00 грн., у тому числі ПДВ 9550,00 грн.(вартість без ПДВ 47750,00 грн.).

Загалом отримано робіт (послуг) від БВП "Строитель Плюс" на загальну суму 1507473,10 грн., у тому числі ПДВ 251245,52 грн. (вартість без ПДВ 1256227,58 грн.).

Судом встановлено, що ПП «Бельведер» частково сплачена вартість отриманих від БВП "Строитель Плюс" робіт (послуг) на суму 1207307,93 грн., у тому числі ПДВ 201217,99 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача та висновком судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі робіт (послуг)/частково за датою списання грошових коштів в оплату робіт (послуг) у продавця (БВП "Строитель Плюс") відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ БВП "Строитель Плюс" виписало позивачу податкові накладні: № 6077 від 30.12.2009 на суму 56276,40 грн., у тому числі ПДВ 9379,40 грн., № 1639 від 30.04.2010 на суму 50310,00 грн., у тому числі ПДВ 8385,00 грн., № 3136 від 27.07.2010 на суму 34020,00 грн., у тому числі ПДВ 5670,00 грн., № 3308 від 30.07.2010 на суму 101928,77 грн., у тому числі ПДВ 16988,13 грн., № 4965 від 30.09.2010 на суму 112908,77 грн., у тому числі ПДВ 18818,13 грн., № 5133 від 29.10.2010 на суму 47964,00 грн., у тому числі ПДВ 7994,00 грн., № 6380 від 10.11.2010 на суму 65268,00 грн., у тому числі ПДВ 10878,00 грн., № 8568 від 30.12.2010 на суму 47412,00 грн., у тому числі ПДВ 7902,00 грн., № 217 від 29.01.2011 на суму 63390,00 грн., у тому числі ПДВ 10565,00 грн., № 642 від 28.02.2011 на суму 36396,00 грн., у тому числі ПДВ 6066,00 грн., № 431 від 31.03.2011 на суму 54804,00 грн., у тому числі ПДВ 9134,00 грн., № 321 від 26.04.2011 на суму 55616,16 грн., у тому числі ПДВ 9269,36 грн., № 538 від 31.05.2011 на суму 72888,00 грн., у тому числі ПДВ 12148,00 грн., № 294 від 23.06.2011 на суму 120000,00 грн., у тому числі ПДВ 20000,00 грн., № 430 від 30.06.2011 на суму 66450,00 грн., у тому числі ПДВ 11075,00 грн., № 146 від 13.09.2011 на суму 7776,00 грн., у тому числі ПДВ 1296,00 грн., № 218 від 19.09.2011 на суму 64560,00 грн., у тому числі ПДВ 10760,00 грн., № б/н від 10.10.2011 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., № 205 від 21.10.2011 на суму 20808,00 грн., у тому числі ПДВ 3468,00 грн., № 312 від 31.10.2011 на суму 56754,00 грн., у тому числі ПДВ 9459,00 грн., № 81 від 08.11.2011 на суму 50280,00 грн., у тому числі ПДВ 8380,00 грн., № 118 від 09.12.2011 на суму 80232,00 грн., у тому числі ПДВ 13372,00 грн., № 267 від 19.12.2011 на суму 43056,00 грн., у тому числі ПДВ 7176,00 грн., № 430 від 28.12.2011 на суму 55005,00 грн., у тому числі ПДВ 9167,50 грн., № 83 від 16.01.2012 на суму 57300,00 грн., у тому числі ПДВ 9550,00 грн.

Загалом було виписано податкових накладних на суму 1451403,10 грн. у тому числі ПДВ 241900,52 грн., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за період грудень 2009 по січень 2012 рр.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку робіт(послуг)(по даті отримання робіт(послуг), що підтверджено податковими накладними)/частково по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2009 - 2012 роках по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс" в сумі 241900,52 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання робіт постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - БВП "Строитель Плюс" відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту Міндоходів України (http://minrd.gov.ua/reestrэ).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2009 - 2012 роках по взаємовідносинам з БВП "Строитель Плюс" містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПП "Бельведер" з ПП «Ротонда Торг» суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, між ПП «Бельведер» та ПП "Ротонда Торг" було укладено договір поставки № 27 від 10.01.2011, відповідно до якого Продавець (ПП "Ротонда Торг") зобов'язується передати у власність Покупця (ПП «Бельведер») майно, а Покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити його вартість.

На виконання умов вказаного договору та на підставі усної домовленості до укладення зазначеного договору ПП "Ротонда Торг" поставило позивачу товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 35 від 23.11.2011 на суму 24745,33 грн., у тому числі ПДВ 4124,22 грн.(вартість без ПДВ 20621,11 грн.), № 175 від 16.09.2011 на суму 75607,33 грн., у тому числі ПДВ 12601,22 грн.(вартість без ПДВ 63006,11 грн.), № 181 від 20.06.2011 на суму 9131,76 грн., у тому числі ПДВ 1521,96 грн.(вартість без ПДВ 7609,80 грн.), № 185 від 26.04.2011 на суму 6613,31 грн., у тому числі ПДВ 1102,22 грн.(вартість без ПДВ 5511,09 грн.), № 500 від 28.02.2011 на суму 10796,47 грн., у тому числі ПДВ 1799,41 грн.(вартість без ПДВ 8997,06 грн.), № 413 від 23.02.2011 на суму 5984,17 грн., у тому числі ПДВ 997,36 грн.(вартість без ПДВ 4986,81 грн.), № 240 від 27.01.2011 на суму 12816,00 грн., у тому числі ПДВ 2136,00 грн.(вартість без ПДВ 10680,00 грн.), № 3660 від 03.12.2010 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн.(вартість без ПДВ 25000,00 грн.), № 3524 від 29.11.2010 на суму 9760,00 грн., у тому числі ПДВ 1626,67 грн.(вартість без ПДВ 8133,33 грн.).

Загалом було поставлено товарно-матеріальних цінностей на суму 185454,37 грн., у тому числі ПДВ 30909,06 грн. (вартість без ПДВ 154545,31 грн.)

Судом встановлено, що ПП «Бельведер» повністю сплачена вартість отриманих від ПП "Ротонда Торг" будівельних матеріалів, що підтверджується виписками по рахункам позивача та висновком судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі товарів/за датою списання грошових коштів в оплату товарів у продавця (ПП "Ротонда Торг") відповідно до п. 1.6 ст. 1, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ПП "Ротонда Торг" виписало позивачу податкові накладні: № 35 від 23.11.2011 на суму 24745,33 грн., у тому числі ПДВ 4124,22 грн.(вартість без ПДВ 20621,11 грн.), № 175 від 22.09.2011 на суму 75607,33 грн., у тому числі ПДВ 12601,22 грн.(вартість без ПДВ 63006,11 грн.), № 181 від 20.06.2011 на суму 9131,76 грн., у тому числі ПДВ 1521,96 грн.(вартість без ПДВ 7609,80 грн.), № 185 від 26.04.2011 на суму 6613,31 грн., у тому числі ПДВ 1102,22 грн.(вартість без ПДВ 5511,09 грн.), № 500 від 28.02.2011 на суму 10796,47 грн., у тому числі ПДВ 1799,41 грн.(вартість без ПДВ 8997,06 грн.), № 413 від 23.02.2011 на суму 5984,17 грн., у тому числі ПДВ 997,36 грн.(вартість без ПДВ 4986,81 грн.), № 240 від 27.01.2011 на суму 12816,00 грн., у тому числі ПДВ 2136,00 грн.(вартість без ПДВ 10680,00 грн.), № 3660 від 03.12.2010 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн.(вартість без ПДВ 25000,00 грн.), № 3524 від 30.11.2010 на суму 9760,00 грн., у тому числі ПДВ 1626,67 грн.(вартість без ПДВ 8133,33 грн.).

Загалом було виписано податкових накладних на суму 185454,37 грн., у тому числі ПДВ 30909,06 грн., які відображені позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за період 2010-2011 рр.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(по даті отримання товарів, що підтверджено податковими накладними)/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинах з ПП "Ротонда Торг" в сумі 30909,06 грн., що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату виконаних робіт, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання робіт постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - ПП "Ротонда Торг" відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту Міндоходів України (http://minrd.gov.ua/reestrэ).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ПП «Бельведер» з ПП «Комманд» суд вказує на наступне.

Як було зазначено вище, 01.02.2012р між ПП "Бельведер" та ПП "Комманд" був укладений договір № 255 на надання транспортних послуг.

На виконання умов вказаного договору ПП "Комманд" надало зазначені послуги, що підтверджується актом приймання виконаних робіт: № б/н від 29.02.2012 на загальну суму 64380,00 грн., у тому числі ПДВ 10730,00 грн. (вартість без ПДВ 53650,00 грн.).

Судом встановлено, що ПП "Бельведер" повністю сплачена вартість отриманих від ПП "Комманд" транспортних послуг, що підтверджується виписками по рахункам позивача та висновком судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіряємому періоді за датою передачі робіт(послуг)/за датою списання грошових коштів в оплату робіт (послуг) вартістю 64380,00 грн., у тому числі ПДВ 10730,00 грн., у продавця (ПП «Комманд») відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Комманд» виписало позивачі податкову накладну: № 728 від 29.02.2012 на суму 64380,00 грн., у тому числі ПДВ 10730,00 грн., яка відображена позивачем у розділі І «Отримані податкові накладні» реєстрів податкових накладних за 2012р.

У зв'язку з чим, по даті отримання робіт(послуг), що підтверджено податковими накладними/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт(послуг) відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2012 році по взаємовідносинах з ПП «Комманд» в сумі 10730,00 грн., що підтверджено податковою накладною, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - ПП «Комманд» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними Міндоходів України (http://minrd.gov.ua/reestrэ).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкова накладна, яка стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Комманд» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" у 2009-2012 роках був сформований податковий кредит у розмірі 428857,79 грн. (10730,00+30909,06+241900,52+145318,21).

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ПП «Бельведер» по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" судом встановлено, що господарські операції з переліченими контрагентами здійснені в межах статутної діяльності позивача, отже, вчинені господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі.

Суд зазначає, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів, робіт(послуг) від БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй".

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" правочинів, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України «про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та робіт (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України та Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку, позивачем та БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" булі вчинені господарські операції з придбання товарів, робіт (послуг).

Зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів, робіт (послуг) від БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту та включення понесених витрат до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Суд підкреслює, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, хто не був постачальником товару. Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 31.11.2011р.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, у праві "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами хисту права власності.

Суд зазначає, що відсутність постачальників БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" за місцезнаходженням, а також відсутність у них достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки товарів, виконання робіт та надання послуг: адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", у зв'язку з чим відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Суд вказує, що ВАСУ в Ухвалі від 16.05.2012 р. по справі №К-9991/6724/12 дотримується наступної думки: «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб».

ВАСУ в Ухвалі від 30.10.2012 р. по справі №К-28070/10 викладає наступну думку: «Витрати для цілі визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків».

Отже, за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між позивачем та БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй", вказаних в акті перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товарів, робіт (послуг) від БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" (зокрема, доказів отримання вказаних товарів, робіт (послуг) від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товарів, робіт(послуг) саме від БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" та їх використання в господарської діяльності позивачем, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди. Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми податкового кредиту та виключення валових витрат по операціям з БВП "Строитель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "Бренд Строй" знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування підприємств» та Податкового кодексу України.

В силу викладеного, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0010312204 від 21.11.2012 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 493386,25 грн., у тому числі за основним платежем - 428854 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64532,25 грн. та № 0010302204 від 21.11.2012 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 567521 грн., у тому числі за основним платежем - 520137 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 47384 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час судового засідання, яке відбулось 03.12.2013, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ постанову складено у повному обсязі 09.12.2013.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0010312204 від 21.11.2012р. та № 0010302204 від 21.11.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер" (ЄДРПОУ 32435052) 2146,00 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна

Дата ухвалення рішення03.12.2013
Оприлюднено19.12.2013
Номер документу36028071
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-13519/12/0170/15

Постанова від 03.12.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 14.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 19.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 19.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 03.12.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні