Постанова

від 10.12.2013 по справі 805/16717/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. Справа №805/16717/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітекс» (м. Донецьк)

про стягнення коштів, -

за участю

представників сторін: від позивача - Леонов І. Е.

від відповідача - Доценко В. В.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітекс» (надалі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 133826,86 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та обґрунтовує їх наступним. Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового боргу нарахованої згідно декларацій з податку на додану вартість. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала та просила відстрочити та розстрочити виконання рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітекс» - зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.12.1999 року, ідентифікаційний код 30672798, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 713144 та довідка АБ № 255687 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 21.01.2011 року № 46 відповідача узято на облік 15.12.1999 року за № 5678.

19.03.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 29519,00 грн. З урахуванням переплати борг за вказаною декларацією складає 20517,86 грн.

18.04.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 32322,00 грн.

20.05.2013 року позивачеві подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 14863,00 грн.

19.06.2013 року відповідачем також було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 8926,00 грн.

19.07.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 8591,00 грн.

20.08.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 18721,00 грн.

18.09.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою він самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 20817,00 грн.

18.10.2013 року позивачеві подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, у розмірі 9069,00 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача, з урахуванням переплати, за період з лютого по вересень 2013 року з податку на додану вартість складає - 133826,86 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача та розрахунком сум податкового боргу.

Крім цього, 08.05.2013 року позивачем була складена податкова вимога форми «Ю» № 173-19 на суму 29517,86 грн., яку, як зазначив відповідач у судовому засіданні, він отримав та не оскаржував.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, прямо передбачено законом.

Так, у відповідності п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом, з податку на додану вартість, є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пп. 14.1.39 п. 49.1 ст. 49 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України)

Доказів сплати податкової заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість з податку на додану вартість на суму 133826,86 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача та розрахунком сум податкового боргу.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ч. 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

З огляду на зазначене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно приписів ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник відповідача 04.12.2013 року надала до суду заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, у зазначеній заяві посилається на наступне. На час розгляду справи відповідач опинився у скрутному фінансово - матеріальному становищі та невідкладне стягнення зазначених у позові сум може привести до негативних наслідків, до зростання заборгованості з виплати заробітної плати робітникам підприємства, що призведе до додаткового відтоку робочої сили; неможливості вносити своєчасно та в повному обсязі податки та інші обов'язкові внески; неможливості проводити розрахунки з іншими кредиторами та контрагентами, які забезпечують діяльність підприємства, у т. ч. - до можливого банкрутства відповідача.

При цьому, відповідач зазначає, що в нього вже досягнуто згоди щодо укладання з ПАТ «ЗАЗ» договорів на поставку своєї продукції, стосовно чого сторонами були проведені низка спільних заходів, що у найближчий час буде сприяти покращенню господарської діяльності підприємства та збільшить його платоспроможність.

Представник позивача у судовому засіданні залишив вирішення питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду на розсуд суду.

Відповідно до наданих відповідачем доказів, судом встановлено, що він знаходиться у тяжкому фінансовому стані та не має можливості сплатити спірні кошті, оскільки відповідно до фінансової звітності за 9 місяців відповідач має кредиторську заборгованість серед іншого на товари, заборгованість з оплати праці складає у серпні - 7351,33 грн., у вересні - 18630,55 грн., у жовтні - 21657,37 грн., що підтверджується довідкою № 86 від 02.12.2013 року. Крім цього, позивачем складено акт опису майна відповідача від 14 червня 2013 року № 9/19-013.

Враховуючи наявність передбачених КАС України обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, які підтверджені відповідними доказами, при прийнятті цієї постанови суд вважає за можливе вирішення питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Авітекс» (ЄДРПОУ 30672798) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 133826,86 грн.

Відстрочити виконання постанови на 3 місяці, починаючи з 01.01.2014 року.

Розстрочити виконання постанови на 12 місяців. Стягнення здійснювати наступним чином: з квітня 2014 року по лютий 2015 року щомісячно в сумі 11000 грн., у березні 2015 року у сумі 12826,86 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10.12.2013 року в присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.