Постанова

від 10.12.2013 по справі 812/9782/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року Справа № 812/9782/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області

до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ»

про стягнення пені у розмірі 952,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» про стягнення пені за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року у сумі 952,59 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 14, 15). Заявою від 02 грудня 2013 року № 06/4916, яка надійшла через відділ діловодства та обліку звернень громадян суду 04 грудня 2013 року за вхідним реєстраційним номером 39953, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 16).

Відповідач адміністративний позов визнав, про що подав заяву від 04 грудня 2013 року № 388 (арк. справи 21). У заяві від 04 грудня 2013 року № 388 відповідач у зв'язку з тяжким фінансовим станом просить розглянути справу без участі його представника та зазначив, що грошові кошти, які надходять на розрахунковий рахунок комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ», розподіляє державна виконавча служба згідно постанови від 19 травня 2006 року про арешт коштів боржника (арк. справи 21, 22).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» у відповідності із вимогами статті 10 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області як страхувальник, про що свідчить заява про реєстрацію від 11 квітня 2001 року (арк. справи 12).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію вищенаведених положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581. Пунктом 1 вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134. Водночас, пунктом 2 цієї постанови установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, яка втратила чинність.

Таким чином правління Фонду підтримало конструкцію, запропоновану законодавцем, згідно якої акт за загальним правилом хоч і втратив чинність, проте зберігає свою дію щодо регулювання певного кола правовідносин, диференційованих за часом їх виникнення.

Про наявність у фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29791293), від 23 квітня 2013 року у справі № 21-116а13 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31072994) та від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-323а13 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 34180771) за наслідками розгляду справ за винятковими обставинами у зв'язку з наявністю підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, - неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 06 листопада 2013 року № 113, за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року на комунальному підприємстві «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пеню в сумі 952,59 грн. (арк. справи 6-7).

З акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві на професійних захворювань України від 06 листопада 2013 року № 113, звітів щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництва та професійних захворювань України за І квартал 2011 року та за ІІІ квартал 2013 року вбачається, що станом на 01 жовтня 2012 року за комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» рахується недоїмка зі сплати страхових внесків та несплачена пеня попереднього періоду в сумі 21721,68 грн. Вищезазначене свідчить, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто на підставі виключеної Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» частини 2 статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (арк. справи 6-7, 17, 18).

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» наводяться в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року) відповідач як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 2.1 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581, регламентовано, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року), регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (пункт 5.1 та пункт 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (пункт 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку нараховану пеню за порушення строку сплати страхових внесків в сумі 952,59 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 45, 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктами 5.1, 5.2, 5.8, 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» про стягнення пені у розмірі 952,59 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 УЖКГ» (ідентифікаційний код 05466312, місцезнаходження: 94611, Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, буд. 17) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області (ідентифікаційний код 25938641, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38) пеню за порушення строку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року в сумі 952,59 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дві гривні п'ятдесят дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська