Постанова

від 16.12.2013 по справі 820/10616/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2013 р. № 820/10616/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Харківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харпром» простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач , Харківська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харпром», в якій просить суд стягнути заборгованість в розмірі 41265,00грн. по авансовим внескам з податку на прибуток.

В обгрунтівання своїх позовних вимог ДПІ зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харпром» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 37131701.

Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 12.08.2010 р., для здійснення господарської діяльності має розрахунковий рахунок № 26009292768600 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 .

Суд вказує, що відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій (митній) декларації, а у випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов'язок визначення суми грошових зобов'язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення. Строки сплати сум податкового зобов'язання встановлені ст. 57 Податкового кодексу України та складають 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації, визначеного п. 49.18 ст. 48 Податкового кодексу України, або протягом такого ж строку за днем отримання податкового повідомлення-рішення. а у випадку оскарження - за днем узгодження.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, шо враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість в сумі 41 265,00 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом, карткою особового рахунку та податковою декларацією з податку на прибуток підприємства.(авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств , які виникли за період з 30.03.2013 року по 30.09.2013 року, по декларації від 12.02.2013 року № 9087481571 по 5895,00 грн.)

З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу останнього було виставлено податкову вимогу №27-15 від 08.07.2013р.

Суд вказує, що податкова вимога, яка в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною, отримана платником 09.08.2013 р.

Приписи п. ст. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Визначені п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України повноваження органу державної податкової служби на вжиття заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, кореспондуються з правами, передбаченими п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Таке стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Разом з цим згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приписів п. 95.1 та п. абз. 2 та абз. З п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України дозволяє стверджувати, що недостатність у платника податків коштів (як безготівкових так і готівкових) є передумовою звернення органу державної податкової служби до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Насамперед, орган державної податкової служби, здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, і лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, починаючи з 01.01.2011р., стягнення податкового боргу у судовому порядку за позовами органів державної податкової служби можливе шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. В свою чергу реалізація майна платника податків в рахунок погашення податкового боргу здійснюється самим податковим органом лише у разі недостатності коштів на підставі судового рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу (а не стягнення боргу за рахунок майна, яке здійснюється органами державної виконавчої служби).

Крім того, суд звертає увагу, що за приписами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і Податкового кодексу України кошти в Україні існують як в готівковій, так і в безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до компетенції органу державної податкової служби і підлягає вирішенню в ході виконання останнім відповідного рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Харківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харпром» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харпром» (код 37131701, 62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул.Кільцева,41,відкритий р/р 26009292768600 в АТ «УкрСиббанк, МФО 351005) до державного бюджету заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток на р/р 31117165700429, одержувач УДКСУ у Харківському районі, код 37999633, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011 в розмірі 41 265 ( сорок одна тисяча двісті шістдесят п»ять) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Зінченко А.В.