Постанова

від 29.11.2013 по справі 826/14703/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 листопада 2013 року 15:36 справа №826/14703/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Сервіс" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проскасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Сервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Кетерінг Сервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 липня 2013 року №0005142207 та №0005152207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14703/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів, зокрема Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві; реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби, у тому числі Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, та визначено, що територіальні органи Міністерства доходів і зборів є правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються, зокрема Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є правонаступником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30 липня 2013 року №000 5142207 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Кетерінг Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 242 257,00 грн., в тому числі за основним платежем - 197 036,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 221,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30 липня 2013 року №0005152207 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Кетерінг Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 529 860,00 грн., в тому числі за основним платежем - 453 663,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 76 200,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 26 березня 2013 року №966/22.8-17/23509491 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кетерінг Сервіс" (код ЄДРПОУ 23509491) з питання взаємовідносин з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" (код ЄДРПОУ 33498731), ТОВ "Екітем" (код ЄДРПОУ 37634387), ТОВ "Зінат" (код ЄДРПОУ 33887863) та ТОВ "Віп Трейд" (код ЄДРПОУ 37240770) при формуванні податкового кредиту та валових витрат за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р." (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 453 663,00 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2011 року - на суму 2 791,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - на суму 18 233,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - на суму 80 061,00 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - на суму 146 078,00 грн., за І квартал 2012 року - на суму 29 826,00 грн., за півріччя 2012 року - на суму 72 117,00 грн., за 9 місяців 2012 року - на 128 538,00 грн., за 2012 рік - на 304 794,00 грн.; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму - 197 036,00грн., у тому числі по періодам: за березень 2011 року - на суму 2 233,00 грн., за квітень 2011 року - на суму 6 732,00 грн., за травень 2011 року - на суму 2 286,00 грн., за червень 2011 року - на суму 4 906,00 грн., за липень 2011 року - на суму 11 119,00 грн., за серпень 2011 року - на суму 15 307,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 13 967,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 14 929,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 10 006,00 грн., за грудень 2011 року - на суму 19 623,00 грн., за січень 2012 року - на суму 6 827,00 грн., за лютий 2012 року - на суму 4 975,00 грн., за березень 2012 року - на суму 14 253,00 грн., за квітень 2012 року - на суму 12 586,00 грн., за червень 2012 року - на суму 20 151,00 грн., за липень 2012 року - на суму 27 136,00 грн., за серпень 2012 року - на суму 10 000,00 грн.

Вказані в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує наступним: за даними актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд", встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій та порушення вимог Податкового кодексу України.

Наведена інформація, на думку відповідача, свідчить про фіктивність договорів, укладених між ТОВ "Кетерінг Сервіс" та вказаними контрагентами що, у свою чергу, позбавляє правового значення первинні документи та податкові накладні по вказаним господарським операціям та виключає можливість позивача формувати витрати та податковий кредит.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд" підтверджені первинними документами та податковими накладними; отримані від контрагентів товари та послуги використано позивачем у власній господарській діяльності, а тому операції є реальними та відповідають дійсному економічному змісту; ТОВ "Кетерінг Сервіс" дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Кетерінг Сервіс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Кетерінг Сервіс", ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (замовник) та ТОВ "Віп Трейд" (виконавець) укладено договір від 28 березня 2011 року №04/28-03, за умовами якого виконавець передає у власність замовника замовлення, у кількості та за цінами згідно специфікації до договору, а замовник зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату відповідно до умов договору.

Як свідчить рахунок-фактура та акт надання послуг, що датовані березнем 2011 року, ТОВ "Віп Трейд" надало позивачу послуги по виготовленню фірмового одягу на загальну суму 13 400,00 грн.

ТОВ "Віп Трейд" виписало позивачу податкову накладну, датовану березнем 2011 року, на загальну суму 13 400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 233,00 грн.

Згідно договору від 18 квітня 2011 року №08/18-04, укладеного між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (замовник) та ТОВ "Віп Трейд" (виконавець) виконавець передає у власність замовника замовлення, у кількості та за цінами згідно специфікацій до договорів, а замовник зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату відповідно до умов договору.

Рахунок-фактура та акт надання послуг, що датовані квітнем 2011 року підтверджують, що ТОВ "Віп Трейд" надало позивачу послуги по виготовленню фірмового одягу на загальну суму 22 750,00 грн.

ТОВ "Віп Трейд" виписало позивачу податкову накладну від 19 квітня 2011 року, на загальну суму 22 750,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 791,00 грн.

Відповідно до умов договору, укладеного між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (покупець) та ТОВ "Віп Трейд" (продавець) від 14 квітня 2011 року №07-п/14-04, продавець передає у власність покупця товар, згідно асортименту, у кількості та за цінами, визначеними у специфікації до договору, а замовник зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Виконання договору підтверджується рахунками-фактурами та видатковими накладними, датованими квітнем - жовтнем 2011 року, відповідно до яких ТОВ "Віп Трейд" поставило позивачу товари, зокрема: огірки консервовані, шоколад в асортименті, сир твердий, оливки консервовані, напій молочний, стакан бумажний, серветки, сік в асортименті, печиво, цукерки, зелень в асортименті тощо.

ТОВ "Віп Трейд" виписало позивачу податкові накладні датовані квітнем - жовтнем 2011 року, на загальну суму 312 217,08 грн., у тому числі податок на додану вартість 52 036,18 грн.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рахунки-фактури та акти надання послуг, ТОВ "Віп Трейд" поставило ТОВ "Кетерінг Сервіс" меблі, жалюзі, холодильну вітрину, ікебани тощо, а також надало наступні послуги: встановлення холодильної вітрини з вмонтуванням в торгівельне обладнання; виконання робіт по поточному ремонту в барі в будівлі Міжнародного аеропорту "Київ"; послуги хімчистки спецодягу; виконання електромонтажних робіт в буфеті в будівлі Міжнародного аеропорту "Київ"; встановлення жалюзей вертикальних.

ТОВ "Віп Трейд" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 176 691,90 грн., у тому числі податок на додану вартість 29 448,65 грн.

В розрахунок за поставлені товари/послуги ТОВ "Кетерінг Сервіс" перерахувало на рахунок ТОВ "Віп Трейд" грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

01 грудня 2011 року між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (покупець) та ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" (продавець) укладено договір №01/12/11, за умовами якого, продавець зобов'язується передавати у власність певний товар (послуги), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору.

Згідно рахунків-фактур та видаткових накладних, продавець поставив позивачу товар, зокрема: серветки, стакани паперові, холодильну шафу, продукти харчування (карамель, оливки, сир твердий, огірок свіжий), миючий засіб тощо.

Як свідчать наявні в матеріалах справи рахунок-фактура від 26 грудня 2011 року №442 та видаткова накладна від 26 грудня 2011 року №321 ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" поставило позивачу кавоварку Saeco Royal Coffee bar, рідину для очищення від накипу, таблетки для очищення кавових систем та набір для догляду за кавоварками.

ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" виписало ТОВ "Кетерінг Сервіс" податкові накладні на загальну суму 349 585,27 грн., у тому числі податок на додану вартість 58 264,20 грн.

Оплату за поставлені товари та послуги здійснено у повному обсязі, що підтверджують платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до договору від 01 червня 2012 року №01/06/12, укладеного між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (покупець) та ТОВ "Екітем" (продавець), останній зобов'язується передавати у власність певний товар (послуги), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору.

Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та видатковими накладними, згідно яких ТОВ "Екітем" поставлено позивачу продукти харчування (шоколадна медаль, помідор свіжий, цукор порційний, карамель, зелень в асортименті тощо), посуд (термос металевий, стакани, бокали та ін.), посуд одноразовий, канцтовари.

В матеріалах справи також містяться рахунки-фактури та видаткові накладні, відповідно до яких ТОВ "Екітем" поставило позивачу принтер HP LazerJet 1018, факсимільний апарат, картридж.

ТОВ "Екітем" виписало ТОВ "Кетерінг Сервіс" податкові накладні на загальну суму 281 339,72 грн., у тому числі податок на додану вартість 45 889,95 грн.

В розрахунок за поставлені товари/послуги ТОВ "Кетерінг Сервіс" перерахувало на рахунок ТОВ "Екітем" грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Згідно договору про надання послуг від 01 червня 2012 року №363, укладеного між ТОВ "Кетерінг Сервіс" (замовник) та ТОВ "Зінат" (виконавець), виконавець за завданням замовника зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором надати за плату послуги у сфері реклами, які включають у себе послуги промоутерів з розповсюдження рекламних листівок.

Як підтверджують рахунки-фактури, видаткові накладні та акти надання послуг, ТОВ "Зінат" надало ТОВ "Кетерінг Сервіс" послуги по розповсюдженню інформації; поставило буклет, календарик глянцевий та матовий, жалюзі, а також послуги по їх встановленню.

ТОВ "Зінат" виписало ТОВ "Кетерінг Сервіс" податкові накладні на загальну суму 62 377,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 10 396,17 грн.

Оплата за поставлені товари та послуги, підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження перевезення придбаного товару позивачем надано в матеріали справи копію договору на надання послуг автомобільного транспорту від 05 січня 2009 року №АВ-09/02 та актів надання послуг.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу на те що, як свідчить зміст Акту перевірки, відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у ТОВ "Кетерінг Сервіс" відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У свою чергу відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти прийому-передачі), не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; не встановлено таких обставин і в Акті перевірки.

При цьому суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємствами-постачальниками не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цими постачальниками.

Вирішуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ "Кетерінг Сервіс" є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, інформація про що занесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статуту підприємства.

Свою господарську діяльність позивач здійснює через торгівельні точки, які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 81, в приміщенні аеропорту "Жуляни", наявність яких підтверджується договорами оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) та про передачу майна територіальної громади міста Києва в суборенду, наданими позивачем в матеріали справи.

Позивач пояснив, що придбані в межах спірних господарських операцій товари та послуги використано у власній господарській діяльності з метою обладнання та забезпечення функціонування зазначених торгівельних точок, а саме: товари (продукти харчування, напої, одноразовий посуд, упаковка) закуповуються регулярно, зберігаються та використовуються безпосередньо в торгівельних точках; холодильне обладнання, меблі, господарські та канцелярські товари використовуються для забезпечення функціонування зазначених торгівельних об'єктів; послуги з виготовлення фірмового одягу та хімчистки використовуються для забезпечення фірмовим одягом працівників; послуги з ремонту приміщення та встановлення жалюзі позивачем замовлялись з метою належного функціонування торгівельних приміщень.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав суду копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, відомості обліку видачі (повернення) спецодягу та спецвзуття, актів списання товарів, договорів, акта приймання-передачі нерухомого майна, ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, торгових патентів.

Враховуючи викладене, на думку суду, господарські операції ТОВ "Кетерінг Сервіс" з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд" здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд" не приймаються до уваги, оскільки такі акти за своєю сутністю не можуть встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства, та не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

В частині висновків Акта перевірки про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат", ТОВ "Віп Трейд", суд звертає увагу на наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Наведені норми вказують, що питання недійсності правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, тобто фіктивних правочинів, вирішується виключно судом.

Разом з тим, відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між ТОВ "Кетерінг Сервіс" та ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат", ТОВ "Віп Трейд", матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також придбання послуг з метою провадження господарської діяльності, висновки Акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд" товарів та послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат", ТОВ "Віп Трейд" були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ "Кетерінг Сервіс" правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Форсаж-Медіамаркет", ТОВ "Екітем", ТОВ "Зінат" та ТОВ "Віп Трейд", а висновки Акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 30 липня 2013 року №0005142207 та №0005152207 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Кетерінг Сервіс" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Сервіс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 30 липня 2013 року №0005142207 та №0005152207.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кетерінг Сервіс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко