Постанова

від 09.12.2013 по справі 825/4184/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4184/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Федоренко Я.О.,

представників відповідача Іванькової О.С.,

Ширая О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торнадо-Люкс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

12.11.2013 року Приватне підприємство «Торнадо-Люкс» (далі - ПП «Торнадо-Люкс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2013 року № 0000122204 та від 16.04.2013 року № 0000132204.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що працівниками ДПС у Чернігівській області проведено перевірку транспортного засобу Volkswagen, д.н. НОМЕР_3, що використовується ПП «Торнадо-Люкс». За результатами перевірки встановлено порушення та складено акт від 04.04.2013 року № 0024/25/26/22/32016357. Позивач не погоджується з порушеннями, викладеними в акті перевірки, оскільки вважає, що акт перевірки оформлено з численними порушеннями чинного законодавства, а також в ньому вказані дані, що не відповідають дійсності. За наслідкам перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000122204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн., та від 16.04.2013 року № 0000132204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 800,00 грн., за порушення Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За таких обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що належить скасувати.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що працівниками ДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку автобуса Volkswagen, д.н. НОМЕР_3, що використовується ПП «Торнадо-Люкс», який здійснював рух за маршрутом м.Чернігів-м.Щорс. Під час перевірки водій ОСОБА_3 надав дорожній лист б/н від 04.04.2013 року, посвідчення водія серії НОМЕР_6 від 17.11.2009 року, технічний паспорт на автомобіль Volkswagen LT 35, д.н.НОМЕР_3. Книга обліку розрахункових операцій, квитки, інші документи на момент перевірки були відсутні. В ході перевірки водій ОСОБА_3 повідомив перевіряючих про те, що транспортних засіб, яким він керує, здійснює нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом м.Чернігів-м.Щорс, проте необхідні для цього документи не надав. На вимогу працівників ДПС у Чернігівській області перерахувати готівкові кошти на місці проведення розрахунків, водій ОСОБА_3 відмовився та надав письмове пояснення про те, що в автобусі їхало 8 осіб по 20,00 грн. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій при наданні послуг з перевезення пасажирів за маршрутом м.Чернігів-м.Щорс без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (квитків), а саме: при отриманні водієм готівкових коштів за проїзд в сумі 40,00 грн. (за 2 осіб - по 20,00 грн. за особу) розрахункова квитанція (квиток) не видавався та не відривався, КОРО не застосовувалась. Також, перевіркою встановлено неоприбуткування готівкових коштів, а саме: готівкові кошти в сумі 160,00 грн. отримані водієм за проїзд не оприбутковувались в КОРО. Книга ОРО на момент перевірки була відсутня і не надана. За результатом фактичної перевірки складений акт від 04.04.2013 року № 0024/25/26/22/32016357. ДПІ у м. Чернігові 05.04.2013 року отримано від ДПС у Чернігівській області лист від 04.04.2013 року №1733/7/22-413, яким передано матеріали перевірок щодо подальшого використання в роботі. У зв'язку з наявністю зафіксованих порушень ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000122204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн., та від 16.04.2013 року № 0000132204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 800,00 грн. Тому представники відповідача вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, зважаючи на таке.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч. 4, 5 ст. 11, ч. 2 ст. 69, ч. 5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 70 КАС України, обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження вимог або заперечень сторін є правом сторони.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 6 ст. 72 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки представником позивача інших доказів надано не було, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

ПП «Торнадо-Люкс» (ідентифікаційний код-32016357) зареєстровано в якості юридичної особи 05.06.2002 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.2013 року (а.с. 33-34).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ПП «Торнадо-Люкс» є 49.39 - інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.2013 року (а.с. 33-34).

ПП «Торнадо-Люкс» має ліцензію Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті серії АЕ187354 на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, дозволений вид робіт: - внутрішні перевезення пасажирів автобусами; - внутрішні перевезення пасажирів на таксі, яка видана 21.11.2012 року, з необмеженим строком дії ліцензії (а.с. 27).

Відповідно до ліцензійної картки до ліцензії серії АЕ187354 ліцензіат ПП «Торнадо-Люкс» може здійснювати внутрішні перевезення пасажирів автобусами на транспортному засобі Volkswagen LT 35, д.н. НОМЕР_3, 2005 р.в. (а.с. 28).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої обставини, як: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Такою обставиною стала доповідна записка заступника начальника відділу моніторингу грошового обігу від 20.03.2013 року № 11/22-416 (а.с. 35).

Відповідно до пп. 1.2.3 п. 1.2 наказу ДПС України № 948 від 31.10.2012 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» при організації проведення документальної позапланової або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника органу ДПС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у т.ч. направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Судом встановлено, що працівниками ДПС у Чернігівській області 04.04.2013 року на підставі направлень від 02.04.2013 року № 47, № 48, наказу про проведення фактичних перевірок від 11.07.2013 року № 94 проведено фактичну перевірку автобуса Volkswagen LT 35, д.н. НОМЕР_3, що використовується ПП «Торнадо-Люкс», який здійснював рух за маршрутом м.Чернігів-м.Щорс (а.с. 35-38).

Перевірка проводилась в присутності водія автобуса ОСОБА_3, якого до початку перевірки було ознайомлено з направленнями та наказом на проведення перевірки, а також під підпис вручено копію наказу.

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

1. п. 2, п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якої суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

2. п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (далі - Постанова НБУ № 637), яким передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 04.04.2013 року № 0024/25/26/22/32016357, де зафіксовані всі вищевказані порушення (а.с. 39-40,53-54).

З актом перевірки водій ОСОБА_3 ознайомлений 04.04.2013 року і отримав один примірник акта перевірки. Зауважень до акта перевірки не мав.

ДПІ у м. Чернігові 05.04.2013 року отримано від ДПС у Чернігівській області лист від 04.04.2013 року №1733/7/22-413, яким передано матеріали перевірок щодо подальшого використання в роботі (а.с. 55).

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Згідно із ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

На виконання вказаних норм ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000122204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн. (за проведення розрахункових операцій без використання книги ОРО та РК), та від 16.04.2013 року № 0000132204, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 800,00 грн. (за необрибуткування готівкових коштів) (а.с. 8,9).

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено поняття:

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

розрахункова книжка (РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Порядок застосування РРО визначено розділом 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298 (Порядок втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417). Зокрема, суб'єкт господарювання повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні три робочих дні.

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 105/5296, господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

В ході перевірки водій ОСОБА_3 повідомив перевіряючим про те, що транспортний засіб, яким він керує, здійснює нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом м.Чернігів-м.Щорс.

На вимогу працівників ДПС у Чернігівській області перерахувати готівкові кошти на місці проведення розрахунків водій ОСОБА_3 відмовився та надав письмове пояснення, про те, що в автобусі їхало 8 осіб по 20,00 грн. (а.с. 40).

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій при наданні послуги з перевезення пасажирів за маршрутом м. Чернігів - м. Щорс без використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (квитків), а саме: при отриманні водієм готівкових коштів за проїзд в сумі 40,00 грн. (за 2 осіб - по 20,00 грн. за особу) розрахункова квитанція (квиток) не видавався та не відривався, КОРО не застосовувалась.

Встановлено неоприбуткування готівкових коштів, а саме: готівкові кошти в сумі 160,00 грн. отримані водієм за проїзд не оприбутковувались в КОРО.

Книга ОРО на момент перевірки та розгляду справи в суді відсутня і не надана, книга ОРО в ДПІ у м. Чернігові не зареєстрована.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344 послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення. Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг (ч. 5 ст. 35 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

Згідно із ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344 при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень повинні бути в наявності такі документи:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Частиною 3 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344 передбачено, що договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом укладається між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до пунктів 51-61 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176, дія яких поширюється на позивача, нерегулярні перевезення здійснюються на замовлення юридичної або фізичної особи як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом. Під час здійснення нерегулярних перевезень водію забороняється проводити посадку та/або висадку пасажирів у не визначених договором місцях.

Замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу. Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.

У дорожньому листі перевізник зазначає початковий та кінцевий пункти маршруту, найменування замовника послуг з нерегулярних перевезень, а також: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, адресу проживання; для юридичних осіб - найменування юридичної особи та її місцезнаходження. Після закінчення поїздки замовник послуг (уповноважена ним особа) підписом у дорожньому листі підтверджує обсяг виконаної роботи.

Під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів. Передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення".

Під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Суд звертає увагу на те, що під час перевірки водій ОСОБА_3 надав дорожній лист б/н від 04.04.2013 року, посвідчення водія серії НОМЕР_6 від 17.11.2009 року, технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_5, інші документи на момент перевірки були відсутні.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду: копію ліцензійної картки серії АА № 779749, копію прибуткового касового ордеру від 13.03.2013 року № 112, копію договору на транспортне обслуговування від 02.01.2013 року та копії сторінок з касової книги (а.с. 28-31).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Однак вказані документи бухгалтерського обліку, а саме копія прибуткового касового ордеру від 13.03.2013 року № 112, копія договору на транспортне обслуговування від 02.01.2013 року та копії сторінок з касової книги, не можуть підтвердити надання ПП «Торнадо-Люкс» послуг з перевезення пасажирів на замовлення ФОП ОСОБА_4 за маршрутом Щорс-Чернігів-Щорс 04.04.2013 р., оскільки такі документи не доводять реальність виконання укладеного ФОП ОСОБА_4 та ПП «Торнадо-Люкс» договору на транспортне обслуговування від 02.01.2013 р.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та факти, суд приходить до висновку, що при здійсненні 04.04.2013 року ПП «Торнадо-Люкс» перевезень пасажирів за маршрутом Щорс-Чернігів-Щорс мало місце прийняття водієм готівкових коштів від пасажирів без застосування книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (квитків), що являється порушенням вимог п. 2, п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без використання книги ОРО та РК; та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме: неоприбуткування готівкових коштів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0000122204 та від 16.04.2013 року № 0000132204 прийнято ДПІ у м. Чернігові на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без порушення використаного повноваження, з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за подання до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4588,00 грн.).

За вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10% розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 172,06 грн., що підтверджується квитанцією від 07.11.2013 року (а.с. 3,4).

Тому згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в розмірі 1548,44 грн. присуджується на користь Державного бюджету України за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Торнадо-Люкс» (код ЄДРПОУ-32016357) судовий збір в розмірі 1548 (одну тисячу п'ятсот сорок вісі) грн. 44 коп. до Державного бюджету та перерахувати на р/р 31216206784002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, код 38054398, банк: ГУДКСУ у Чернігівській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова