Ухвала

від 30.10.2013 по справі 820/9188/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р.Справа № 820/9188/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 820/9188/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Харпромсервіс"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Харпромсервіс" заборгованість в сумі 662,48 грн.

Разом з позовною заявою УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова було подано клопотання про забезпечення позову.

В означеному клопотанні позивач, стверджуючи про наявність обставин, які свідчать про очевидну небезпеку заподіяння шкоди інтересам бюджету Пенсійного фонду України, просив суд накласти арешт на майно боржника.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.13 року відмовлено у задоволені клопотання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про забезпечення адміністративного позову.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні будь-які докази на підтвердження обставин, вказаних позивачем у клопотанні, та інших доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу забезпечення адміністративного позову унормовані ст.117 КАС України, згідно з ч.1 якої суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому, частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин, вказаних позивачем у клопотанні, та інших доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені судом обставини, підстав для задоволення поданого клопотання згідно зі ст. 117 КАС України не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не вжиття заходів по забезпеченню адміністративного позову до ухвалення рішення в даній адміністративній справі не може суттєво вплинути на права, свободи та інтереси позивача і захист цих прав, свобод та інтересів не стане неможливим без вжиття таких заходів.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 01.10.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. по справі № 820/9188/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.