Ухвала

від 05.12.2013 по справі 826/11574/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11574/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Малого багатопрофільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-5» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Малого багатопрофільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-5» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Мале багатопрофільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-5» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002302207 від 08.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у період з 12.03.2013 року по 18.03.2013 року Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку Позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (ЄДРПОУ 37889322), за період 01.04.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якого складено акт від 25.03.2013 року №298/22-7/22937196.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 161 665,00 грн (в т.ч. за II квартали 2012 року на суму 151 200,00 грн, за III квартали 2012 року на суму 10 465,00 грн); п.198.6 ст.198 Кодексу, що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 153 967,00 грн, в тому числі за квітень 2012 року на суму 55 333,00 грн, за травень 2012 року на суму 68 000,00 грн, червень 2012 року на суму 20 667,00 грн, за липень 2012 року на суму 9 967,00 грн.

08.04.2013 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002302207, яким визначен суму податкового зобов»язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 202 081,00 грн (в т.ч. за основним платежем 161 665,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 40 416,00 грн) та №000231220, яким Позивачу визначено податкове зобов»язання з податку на додану вартість за загальну суму 192 459,00 грн (в т.ч. за основним платежем 153 967,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 38 492,00 грн).

Позивачем вказані податкові рішення оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м.Києві від 18.06.2013 року №1135/10/12-1-03 податкові повідомлення-рішення залишено - без змін, а скаргу - без задоволення.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Комерційна Фірма «Горизонталь» (Постачальник) 17.12.2011 року укладено договір купівлі-продажу №1712- 2011/1, на виконання умов якого Позивач отримав від Постачальника податкові накладні, суми ПДВ (153 966,70 грн) по яких включено Позивачем до складу податкового кредиту за квітень - липень 2012 року та відображено їх в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за ці періоди.

Позивачем до складу витрат за перевіряємий період включено вартість товарів (послуг), отриманих від TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» у розмірі 1 230 225,00 грн, які включені до декларацій з податку на прибуток за ці періоди.

Проте, актом ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 13.11.2012 року №7593/22-7/37889322 встановлено відсутність майна у TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь», трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Відповідно показів директора та засновника TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» Давидова О.О., він зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності, на прохання невстановлених слідством осіб. Підприємство фактично не здійснювало ніякої фінансово-господарської діяльності. До фінансово-господарської діяльності він ніякого відношення не мав, документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності підприємства ніколи не складав та не підписував.

Постановою СВ ПМ ДПА у м.Києві порушено кримінальну справу №70-00539 по факту повторного вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва - створення TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37817020) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

На підставі акту, складено ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС, Відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарська діяльність Позивача по взаємовідносинам з TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» за перевіряємий період здійснювалась поза межами правового поля, а тому правочини, укладені з TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» в квітні - липні 2012 року є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення обумовлених ними правових наслідків.

Відповідно пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.1 статті 198 Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно п.п.198.2, 198.3 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Кодексу).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Кодексу).

Відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, лише на підставі належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, можливе включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Первинні документи, виписані контрагентом Позивача, оформлені з порушенням законодавства, а тому не повинні були враховуватися Позивачем при здійсненні ним податкового обліку.

Відповідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що взаємовідносини Позивача по взаєморозрахункам з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» здійснювались поза межами правового поля, а укладені між сторонами правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

З огляду на вказане, колегія дійшла висновку про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого багатопрофільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Исток-5» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 10 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.