Ухвала

від 05.12.2013 по справі 820/7291/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р.Справа № 820/7291/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Тарасенко О.М., відповідача - Супрун В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/7291/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна"

до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна" (далі по тексту - ТОВ «Маргунас-Україна»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - Західна МДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області: №0000342211 від 23.04.2013 р., № 0000352211 від 23.04.2013 р., № 0000502211 від 29.07. 2013р., та № 0000492211 від 29.07.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі № 820/7291/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Західної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області: №0000342211 від 23.04.2013 р., № 0000352211 від 23.04.2013 р., № 0000502211 від 29.07. 2013р., та № 0000492211 від 29.07.2013 р.

Стягнуто з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна" (адреса: 62495, смт. Васищеве, Харківська обл., Харківський р-н, вул. Промислова, 17, Код ЄДРПОУ 34858592) 2294 (дві тисячі двісті дев"яносто чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі № 820/7291/13-а, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Маргунас-Україна» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ТОВ «Маргунас-Україна» не було надано до перевірки документів на підтвердження транспортування та фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Буддеталь», ТОВ «Квартал», ТОВ «Профхім», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз Реагент», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хім-Синтез», ПП «Матрапак», ПП «Хімпласт»; надані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, не є належним доказом транспортування товару від вказаних контрагентів до ТОВ «Маргунас-Україна». Крім того, вказує на ненадання позивачем технічних паспортів та сертифікатів якості товару, придбаного у ТОВ «Осмос Плюс», та неналежне оформлення послуг щодо експертного дослідження товару, поставленого вказаним контрагентом (біметалева цистерна). З огляду на викладене, вважає, що господарські операції з поставки позивачеві товарів вищезазначеними контрагентами не підтверджені належними первинними документами, а тому, висновки Західної ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат є вірними, а збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток та ПДВ - правомірним, і не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року по справі № 820/7291/13-а скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що господарські операції між позивачем та ПП «Буддеталь», ТОВ «Квартал», ТОВ «Профхім», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз Реагент», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хім-Синтез», ПП «Матрапак», ПП «Хімпласт», повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами, ТМЦ придбавались в рамках власної господарської діяльності позивача, а відтак, останній мав право на віднесення вартості придбаного товару до складу валових витрат та податкового кредиту. У зв'язку з чим, вважає висновки актів перевірки позивача від 06.03.2013 року № 817/22.1-7/34858592, від 09.07.2013 року № 2398/22.1-07/34858592 безпідставними, а спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлень від 30.01.2013 року № 192, № 190,№ 193, № 194 та від 31.01.2013 року № 195, №196, №197, №198, згідно з пп.20.1.4 п.20.1,ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та наказу № 8/19-13 від 04.01.2013 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Маргунас-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року. Результати перевірки оформлено актом від 06.03.2013 року № 817/22.1-7/34858592 (т.1, а.с.68-112).

Зазначеним актом зафіксовано порушення пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 250315 грн., у т.ч. по періодах: 3 квартал 2011 року - 158001 грн.; 4 квартал 2011 року - 46077 грн.; квартал 2012 року - 27666 грн., ; 2 квартал 2012 року - 18033 грн.; 3 квартал 2012 року -538 грн.; п .198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого ТОВ "Маргунас -України" занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 251908 грн. в тому числі за вересень 2011 року на суму 119276 грн., жовтень 2011 року на суму 33761 грн., лютий 2012 року на суму 13502 грн., березень 2012 року на суму 39268 грн., вересень 2012 року на суму 46101 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ "Маргунас-Україна" було подано заперечення до Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, які за результатами їх розгляду були залишені без задоволення, акт перевірки - без змін (т.1, а.с.53-67).

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 23.04.2013 р. №0000342211 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 273433,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 250315 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 23118,50 грн.) та № 0000352211 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 377862,0 грн.) у т.ч. за основним платежем - 251908,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125954,00 грн.) (т.1, а.с.51).

30.04.2013 року позивачем було подано скаргу на податкові повідомлення - рішення №0000342211 від 23.04.2013 р., № 0000352211 від 23.04.2013 р.. Рішенням від 05.07.2013 року № 569/10/20-40-10-04.17 скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (т.1, а.с.12).

Також, фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлень від 02.07.2013 року № 1084, № 1086, згідно з наказом № 969 від 12.07.2013 року, пп.20.1.4, п.20.1, ст.20, ст.78.1.5, ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, наказу №8/19-13 від 04.01.2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання товариства з обмеженою відповідальністю "Маргунас-Україна" з питань формування витрат у 3 - 4 кварталах 2011 р.- 1-2 кварталах 2012р. та податкового кредиту в липні-листопаді 2011р. січні-березні та червні 2012р. по операціям з придбання у ТОВ "Профхім", ТОВ "ТПО "Аріста", ПП "Хімсинтез", ПП "Буддеталь", ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", ТОВ "Квартал" "Матрапак" хімічних матеріалів. За результатами перевірки складено акт від 09.07.2013 року № 2398/22.1-07/34858592 (т.1, а.с.35-50).

Вказаним актом зафіксовано порушення : пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.-139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року зі змінами, та доповненнями у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 252099,45 грн., у т.ч. по періодах за підсумком: 4 кварталі 2011р - у сумі 206377,65 грн.; 9 місяців 2012р. - у сумі 45721,80 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI у результаті чого ТОВ "Маргунас-Україна" занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 223003,57 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 119276 грн., жовтень 2011 року на суму 33761 грн., лютий 2012 року на суму 13502 грн., березень 2012 року на суму 39268 грн., вересень 2012 року на суму 17196,57 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем 29.07.2013р. винесені податкові повідомлення - рішення № 0000502211 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 392,55 грн., у т.ч. за основним платежем - 261,55 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 131 грн., та № 0000492211 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток 412,86 грн., у т.ч. за основним платежем - 275,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 137,62 грн.

Скориставшись правом, закріпленим у п. 56.1, п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2013 р. № 0000342211, № 0000352211, від 29.07.2012 р. № 0000502211, № 0000492211.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту та валових витрат суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які у свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а відтак, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Маргунас-Україна» вимог пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

У свою чергу, такі висновки актів планової та позапланової перевірок позивача ґрунтуються відповідачем на твердженні про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за рахунок віднесення до складу вказаних показників податкового обліку вартості товарів, придбаних у ТОВ «Профхім», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хімпласт», ПП «Хім-Синтез», ПП «Буддеталь», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ «Квартал», ПП «Матрапак», по господарським операціям, як не підтверджені належними первинними документами.

А саме, відповідачем в акті планової перевірки від 06.03.2013 року зазначено, що позивачем не надано документів, які підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, а саме: товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів; в акті позапланової перевірки від 09.07.2013 року зазначено, що надані позивачем товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на відсутність у них обов'язкових реквізитів точна адреса пункту навантаження, пункту розвантаження, марку авто, даних водія). Крім того, відповідач вказує на не підтвердження вибуття у відрядження директора ТОВ «Маргунас-Україна» Зурашвілі Д.В., яким, на думку відповідача, повинні були особисто прийматись товарно-матеріальні цінності саме за місцем знаходження постачальників.

Крім того, в акті планової перевірки позивача від 06.03.2013 року, з посиланням на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Осмос Плюс» від 14.12.2012 року № 1198/3-2280 та висновки ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, стверджує про неможливість фактичного здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Осмос Плюс», відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості товарів, придбаних у вказаного контрагента.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача помилковими та такими, що не є підставою для позбавлення позивача права на валові витрати та податковий кредит, враховуючи наступне.

Слід зазначити, що оскільки спірні відносини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за вересень, жовтень 2011 року, лютий, березень, вересень 2012 року виникли після 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), спірні правовідносини щодо правомірності формування валових витрат за 4 квартал 2011 року, 1, 2 та 3 квартали 2012 року виникли після 01.04.2011 року (набрання чинності розділом ХІІІ Податкового кодексу України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування таких показників податкового обліку підлягають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Маргунас-Україна" (Покупець) та ТОВ "Профхім" (Постачальник) укладено договір №1301 від 04.01.2011 р. на придбання хімічної продукції (т.1, а.с.151-152).

Згідно з умовами договору постачальником ТОВ "Профхім" були відвантажені товарно-матеріальні цінності - сода каустична гранульована виробництва Росії, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0001687 від 19.07.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №РН-0001817 від 01.08.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №РН-0001881 від 08.08.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №РН-0002153 від 02.09.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №РН-0002259 від 13.09.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №РН-0002656 від 17.10.11р. на загальну суму 119000,00 грн., №РН-0003004 від 15.11.11р. на загальну суму 121400,00грн., №РН-0000506 від 06.03.12р. на загальну суму 63200,00грн. (т.1, а.с.163, 170, 173, 188, 216, 226, 235, 238).

Від постачальника ТОВ "Профхім" отримані сертифікати якості на соду каустичну, країна виробник Росія, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.148-150).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що транспортування товару на склад позивача по накладним №РН-0001687 від 19.07.11р., №РН-0001817 від 01.08.11р., №РН-0001881 від 08.08.11р. відбувалося за рахунок покупця ТОВ "Маргунас-Україна" згідно з договором на перевезення вантажу з перевізником ФОП ОСОБА_4 (т.1, а.с.206).

На підтвердження здійснення операції транспортування вантажу позивачем надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних №РН-0001687 від 19.07.11р., №РН-0001817 від 01.08.11р., №РН-0001881 від 08.08.11р. (т.1, а.с.164, 171, 174), актів виконаних робіт з перевізником ФОП ОСОБА_4 на перевезення товару за маршрутом м. Харків, вул. Біологічна,17 - Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова,17 (т.1, а.с.207-210).

Транспортування товару на склад по накладним №РН-0002259 від 13.09.11р., №РН-0002556 від 17.10.11р. відбувалося за рахунок покупця ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортними накладними: №РН-0002259 від 13.09.11р., №РН-0002656 від 17.10.11р., копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.227, 236).

Транспортні послуги по перевезенню ТМЦ здійснював перевізник ТОВ "Хімпостач" (код ЄДРПОУ 32436889) згідно договору № 1 від 26.08.2011р. та заяв на надання транспортних послуг №1309 від 13.09.11р., №1710 від 17.10.11р. Транспортування підтверджується також актами виконаних робіт з перевізником ТОВ "Хімпостач" №13/09 від 13.09.2011р, №17/10-1 від 17.10.2011р. (т.2, а.с.1-3, 10-13).

Транспортування товару на склад по накладним №РН-0002153 від 02.09.11р., № №РН-0003004 від 15.11.11р., №РН-0000506 від 06.03.12р. відбувалося власним вантажним транспортом ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортними накладними : №РН-0002153-1р від 02.09.11р., №РН-0002153-2р від 02.09.11р., №РН-0002153-3р від 02.09.11р., №РН-0002153-4р від 02.09.11р., подорожнім листом №456807 від 02.09.11р., товарно-транспортними накладними: №РН-0003004-1р від 15.11.11р., №РН-0003004-2р від 15.11.11р., №РН-0003004-3р від 15.11.11р., №РН-0003004-4р від 15.11.11р., подорожнім листом вантажного автомобіля №456844 від 15.11.11р., товарно-транспортними накладними: №РН-0000506-1р від 06.03.12р., №РН-0000506-2р від 06.03.12р., подорожнім листом вантажного автомобіля №456969 від 06.03.12р. (т.1, а.с.189-191, 217-221, 239-243).

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджено складськими прибутковими накладними за підписом матеріально-відповідальної особи: №1687 від 19.07.11р., №1817 від 01.08.11р., №1881 від 08.08.11р., №2153 від 02.09.11р., №0002259 від 14.09.11р., №0002656 від 17.10.11р., №3004 від 15.11.11р., №506 від 06.03.12р. (т.1, а.с.165, 172, 192, 222, 228, 237, 244).

Облік руху товарно-матеріальних цінностей на складі покупця ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджується картками складського обліку руху товару за період липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року (т.3, а.с.138-147).

На виконання умов договору оплата постачальнику здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується розшифровками банківських виписок по контрагенту ТОВ "Профхім" за період 25.07.11 р., 04.08.11 р., 12.09.11 р., 15.08.11 р., 20.09.11 р., 25.10.11 р., 24.11.11 р., 05.03.12 р. (т.3, а.с.129-137).

ТОВ "Профхім" видані покупцю податкові накладні №189 від 19.07.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №6 від 01.08.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №71 від 08.08.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №34 від 02.09.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №135 від 13.09.11р. на загальну суму 120000,00 грн., №208 від 17.10.11 р. на загальну суму 119000,00 грн., №176 від 15.11.11р. на загальну суму 121400,00 грн., №64 від 06.03.12р. на загальну суму 63200,00грн. (т.5, а.с.91-111).

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Профхім», в подальшому були реалізовані позивачем підприємствам ТОВ «Балмолоко», ВАТ «Ічнянський завод сухого молока і масла», ТОВ «Завод сучасних харчових технологій», ТОВ фірма «Лотос», ТОВ «Вуглетехсервіс», ТОВ «Міжнародна технічна компанія «Будтехніка», ВАТ «Полтавазооветпромснаб», ТОВ «Восторг», ФОП ОСОБА_5, КП «Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування», ПАТ «Електромашина», ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка» та ін.., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії виписаних позивачем видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ «Маргунас-Україна» (т.2, а.с.20-77).

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Маргунас-Україна" (Покупець) та ТОВ "ТВО "Аріста" (Продавець) укладено договір поставки №АР0040 від 25.02.2011 року на придбання хімічної продукції - соди каустичної гранульованої виробництва КНР (т.1, а.с.153-154).

На виконання досягнутої домовленості ТОВ "ТВО "Аріста" було поставлено позивачеві товарно-матеріальні цінності - соду каустичну, що підтверджується видатковими накладними: №280730 від 28.07.11 року на загальну суму 58000,00 грн., №310815 від 31.08.11 року на загальну суму 47850,00 грн., рахунками-фактурами № 1448 від 28.07.2011 року, № 1647 від 31.08.2011 року, копії яких надано позивачем до матеріалів справи (т.1, а.с.166-167, 212-213).

Від постачальника ТОВ "ТВО "Аріста" отримані сертифікати якості на соду каустичну, країна-виробник КНР (т.4, а.с.21).

Доставка товару на склад покупця відбувалась за рахунок постачальника ТОВ "ТВО "Аріста" перевізником ФОП ОСОБА_6, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №280730 від 28.07.11 р., №310815 від 31.08.11р., копії яких містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.168, 214).

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджено складськими прибутковими накладними за підписом матеріально-відповідальної особи: №280730 від 28.07.11 р., №310815 від 31.08.11 р., картками складського обліку ТМЦ (т.1, а.с.169, 215, т.4, а.с.17, 19, 22-23).

На виконання умов договору, оплата за рахунками, наданими постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна, що підтверджується розшифровками банківських виписок по контрагенту ТОВ "ТВО "Аріста"за періоди :26.08.11р. перераховано 58000,00 грн. 05.10.11р. перераховано 47850,00 грн. (т.4, а.с.18, 20).

ТОВ "ТВО "Аріста" було видано позивачеві податкові накладні №339 від 28.07.11 р. на загальну суму 58000,00 грн. ,№291 від 31.08.11р. на загальну суму 47850,00 грн. (т.5, а.с.97, 111).

Товарно-матеріальні цінності придбані у даного постачальника у подальшому були реалізовані підприємствам України (ТОВ «С-Транс», ТОВ «Вуглетехсервіс», ТОВ «Честахім», ТОВ Торговий дім «Пірана» тощо), що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями, зазначеними у картках складського обліку товарів, копіями договорів, видаткових накладних, довіреностей, банківських виписок (т.3, а.с.1- 6, т.4, а.с.82-83, 93-94, 150-231).

Крім того, як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Маргунас-Україна" (Покупець) та ТОВ "Квартал" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №18 від 20.02.2012 р. на придбання хімічної продукції - соди каустичної - натра їдкого технічного 100% (т.1, а.с.159).

Згідно з умовами договору постачальником ТОВ "Квартал" були відвантажені товарно-матеріальні цінності - натр їдкий технічний, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000072 від 10.02.12р. на загальну суму 41048,70 грн., №РН-0000109 від 24.02.12р. на загальну суму 41621,58 грн., №РН-0000370 від 12.06.12р на загальну суму 65123,52грн., рахунками-фактурами № СФ-0000071 від 09.02.2012 р., № СФ-0000106 від 24.02.2012 р., № СФ-0000367 від 11.06.2012 р. (т.1, а.с.182-183, 185-186, 193-194).

Від постачальника ТОВ "Квартал" отримані сертифікати якості на соду каустичну (натр їдкий технічний) виробництва ПАТ «Дніпроазот» (т.3, а.с.215, 223, 228).

Доставка товару до місця призначення здійснювалась за рахунок ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортними накладними : № 1002-2012 від 10.02.12р., №2302-2012 від 24.02.12р., №1206-2012 від 12.06.12р. (т.1, а.с.184, 187, 195).

Транспортні послуги по перевезенню ТМЦ здійснював перевізник ТОВ "Хімпостач" (код ЄДРПОУ 32436889) згідно договору № 1 від 26.08.2011р. та заяв на надання транспортних послуг №0902/1 від 09.02.12р., №2402 від 24.02.12р., №1206-1 від 12.06.12 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт з перевізником ТОВ"Хімпостач" №1002-2 від 10.02.2012р., №2402-1 від 24.02.2012р., №1206-1 від 12.06.2012р. (т.2, а.с.1-9, 14-18, 216-218).

На виконання умов договору поставки ТМЦ, оплата за рахунками, наданими постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна», що підтверджується розшифровками банківських виписок по контрагенту ТОВ "Квартал"за періоди: Виписка банку за 26.06.12р- 30 000 грн. Виписка банку за 18.07.12р- 11048,70 грн. Виписка банку за 18.07.12р.-46777,50 грн. Виписка банку за 10.08.12р.-242325,96 грн. (т.3, а.с.208-210).

ТОВ «Квартал» надані податкові накладні №72 від 10.02.12р. на загальну суму 41048,70 грн., №109 від 24.02.12 р. на загальну суму 41621,58 грн., №384 від 12.06.12р. на загальну суму 65123,52 грн. (т.5, а.с.104-105, 108).

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Квартал» (натр їдкий 100%) в подальшому були реалізовані підприємствам України (ППТФ «Юсі», ТОВ «Слобожанський миловар»), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання ТМЦ, банківських виписок, товарно-транспортних накладних (т.2, а.с.211-214, 219-222, 225-227, 229-235, т.4, а.с.34-39).

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Маргунас-Україна" (Покупець) та ПП "Матрапак" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №03/04 від 27.04.2012 на придбання хімічної продукції - фракції газоконденсатної (ГРАС-С) ТУ У 24.3-23919929.006-2004 (т.1, а.с.161-162).

За умовами договору постачальником ПП "Матрапак" були відвантажені товарно-матеріальні цінності - фракція газоконденсатна (ГРАС-С), що підтверджується видатковою накладною: №РН-0000235 від 22.06.12 на загальну суму 36500,00 грн. (т.1, а.с.196).

Від постачальника ПП "Матрапак" отриманий паспорт якості на товар (т.3, а.с.196).

Доставка товару на склад відбувалась власним вантажним транспортом ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортною накладною: №2206/2 від 22.06.12 р. на доставку товару, подорожнім листом вантажного автомобіля №456976 від 22.06.12р., товарно-транспортною накладною №2206-тр від 22.06.12 р. на переміщення порожніх ємностей під залив постачальником фракції газоконденсатної (т.1, а.с.197-198, т.3, а.с.198).

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджено складською прибутковою накладною №235 від 22.06.12 р. (т.3, а.с.195).

Облік руху товарно-матеріальних цінностей на складі покупця ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджується картками складського обліку ТМЦ (т.3, а.с.197).

На виконання умов договору, оплата за рахунком, наданим постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна, що підтверджується розшифровками банківської виписки по контрагенту ПП "Матрапак" за період: 22.06.12р. перераховано 36500,00 грн. (т.3, а.с.199).

ПП "Матрапак" виписана покупцю податкова накладна №48 від 22.06.12р. на загальну суму 36500,00 грн. (т.5, а.с.110).

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП «Матрапак», в подальшому були реалізовані підприємствам України (ТОВ «Спот Технолоджіс», ТОВ «Будремсервіс»), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей, банківських виписок (т.3, а.с.200-207).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі, між ТОВ "Маргунас-Україна" (Покупець) та ПП "БУДДЕТАЛЬ" (Постачальник) укладено договір поставки №37 від 09.09.11р на придбання хімічної продукції - кислота сірчана технічна ДСТУ 2184-77.

Згідно з умовами договору постачальником ПП "БУДДЕТАЛЬ" було поставлено позивачеві кислоту сірчану технічну - прекурсор, що підтверджується видатковою накладною №РН-000180 від 14.09.11р на загальну суму 7260,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000195 (т.1, а.с.229-230).

Як свідчать матеріали справи, постачальником ПП "БУДДЕТАЛЬ" надано позивачеві ліцензію Державного комітету України з питань контролю за наркотиками на придбання, перевезення, реалізацію (відпуск) прекурсорів, до яких належить кислота сірчана технічна (т.3, а.с.186), а також ліцензію на внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України (т.3, а.с.187).

Згідно специфікації №1 до договору поставки №37 від 09.09.11р. постачальник ПП "БУДДЕТАЛЬ" здійснює своїм транспортом перевезення товару по маршруту: м. Костянтинівка Донецької обл. - м. Пологи Запорізької обл., одержувач продукції Пологівський ОЕЗ за адресою - м. Пологи, вул. Ломоносова,36, що підтверджується товарно-транспортною накладною №79 від 14.09.11р.

На виконання умов договору оплата за рахунками, наданими постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна, що підтверджується розшифровками банківських виписок по контрагенту ПП "БУДДЕТАЛЬ" за період: - 12.09.11р. оплата за сірчану кислоту 7260,00грн. - 14.09.11р. оплата за перевезення сірчаної кислоти постачальником ПП "Буддеталь" 4000,00 грн.

ПП "БУДДЕТАЛЬ" видана позивачеві податкова накладна №179 від 12.09.11 р. на загальну суму 7260,00 грн.

Придбана у ПП «Буддеталь» сірчана кислота була реалізована ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» згідно договору поставки № 1335/1 від 12.09.2011 року (т.4, а.с.42-45), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної, рахунку-фактури, довіреності на отримання ТМЦ, банківської виписки (т.3, а.с.191-194).

На підтвердження реальності вищевказаної господарської операції позивачем було надано копії ліцензії державного комітету України з питань контролю за наркотиками на придбання, зберігання, реалізацію прекурсорів ТОВ "Маргунас-Україна", ліцензії державного комітету України з питань контролю за наркотиками на придбання, перевезення, реалізацію прекурсорів ПАТ "Пологівський олійноекстраційний завод" (т.3, а.с.184, 185, 187).

Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується відповідачем по справі, між ТОВ "Маргунас-Україна" (Код ЄДРПОУ 34858592), як покупцем, та ПП "ХІМПЛАСТ" (код ЄДРПОУ 31170656), як продавцем, була проведена згідно рахунка-фактури операція по придбанню хімічної продукції - діоктилфталат.

Згідно з умовами ПП "ХІМПЛАСТ" були відвантажені товарно-матеріальні цінності-діоктилфталат, що підтверджується видатковою накладною: №РН-0002365 від 29.08.11р на діоктилфталат на загальну суму 41400,00 грн. Від постачальника ПП "ХІМПЛАСТ" отриманий сертифікат якості на діоктилфталат, країна виробник Україна (т.4, а.с.7).

На виконання умов договору, оплата за рахунком, наданим постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна, що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки по контрагенту ПП "ХІМПЛАСТ" за 07.09.11р. на суму 41400,00 грн. (т.4, а.с.6).

ПП "ХІМПЛАСТ" виписано позивачеві податкову накладну №46 від 29.08.11 р. на загальну суму 41400,00 грн. (т.5, а.с.95).

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена до податкового кредиту відповідного періоду та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2011р.

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП «Хімпласт», в подальшому були реалізовані ТОВ «Київгума» підприємствам України, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договору, видаткових накладних, довіреностей, банківської виписки (т.4, а.с.8-12, 29-30).

Доставка товару до місця призначення відбувалась за рахунок ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортною накладною №2908 від 29.08.11 на перевезення діоктилфталату за маршрутом - м.Бровари - м. Київ, тобто, від постачальника безпосередньо до споживача.

Транспортування товару відбувалося згідно із заявою про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу від постачальника ПП "Хімпласт" за маршрутом м. Бровари - м. Київ з ФОП ОСОБА_7, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії акту здачі-прийняття робіт № 02-29.08.11 р. від 29.08.11 р., банківської виписки за 15.09.11р в сумі 400,00 грн. (т.4, а.с.13-16).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Маргунас-Україна" (Код ЄДРПОУ 34858592), як покупцем, та ПП "ХІМ-СІНТЕЗ" (код ЄДРПОУ 33872490) як продавцем, укладено договір поставки №10-КС від 10.08.11р на придбання хімічної продукції - селітри калієвої, кислоти ортофосфорної, хелата заліза 13% EDTA (т.1, а.с.155-156).

Згідно з умовами договору постачальником ПП "ХІМ-СІНТЕЗ" були відвантажені товарно-матеріальні цінності що підтверджується видатковою накладною: №РН-0000033 від 02.09.11р на загальну суму 47644,01 грн., специфікацією №2 від 30.08.11 р. до договору №10-КС від 10.08.11р.

На виконання умов договору, оплата за рахунком, наданим постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна, що підтверджується розшифровкою банківської виписки по контрагенту ПП "ХІМ-СІНТЕЗ" за 31.08.11р. перераховано 47644,04 грн.

ПП "ХІМ-СІНТЕЗ" виписано позивачеві податкову накладну №5 від 31.08.11 р. на загальну суму 47644,04 грн. (т.5, а.с.96).

Товарно-матеріальні цінності, придбані у ПП «Хім-Синтез», в подальшому були реалізовані позивачем ЗАТ "Черкаський агротепличний комбінат" за договором № 1008-1 від 10.08.2011 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткової накладної, довіреності на отримання ТМЦ, рахунку-фактури, оборотно-сальдової відомості, а також документів щодо стягнення заборгованості за поставлений товар (т.3, а.с.166-183, т.4, а.с.31-33).

Слід відмітити, що транспортування товару здійснювалось постачальником ПП "ХІМ-СІНТЕЗ" до с. Геронімовка, вул. Геронімовська, 1, Черкаської область - за місцем знаходження кінцевого покупця ЗАТ "Черкаський агротепличний комбінат", що відображено у специфікації № 2 від 30.08.2011 року до договору № 10-кс від 10.08.2011 року, укладеного між ТОВ «Маргунас-Україна» та ТПП «Хім-Синтез» (т.3, а.с.166), і не суперечить умовам даного договору.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між ТОВ "Маргунас-Україна" (Код ЄДРПОУ 34858592), як покупцем, та ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" (код ЄДРПОУ 31736951) як продавцем, укладено договір поставки №12/53 від 23.12.11р. на придбання хімічної продукції - монофосфат калія (калій фосфорнокислий) (т.1, а.с.157-158).

На виконання досягнутої домовленості постачальником ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" були відвантажені товарно-матеріальні цінності-хімічна продукція, що підтверджується видатковими накладними: №3173 від 15.09.11р на загальну суму 34200,00 грн., №233 від 31.01.12р на загальну суму 13773,60 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.232, т.).

Від постачальника отримано сертифікати якості на одержану хімічну продукцію, які наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.238-240, т.4, а.с.1).

Транспортування товару на склад по накладній №3173 від 15.09.11р. відбувалося за рахунок покупця ТОВ "Маргунас-Україна" згідно з договором на перевезення вантажу з перевізником ТОВ "Сідісі Україна", про що свідчать надані до матеріалів справи копії товарно-транспортної накладної №3173 від 15.09.11 р., акту виконаних робіт №ОУ-0000033 від 15.09.11 від перевізника ТОВ "Сідісі Україна" на перевезення товару за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Харків. Оплата перевізнику ТОВ "Сідісі Україна" здійснена в повному обсязі, що відображається банківською випискою за 21.09.11р. (т.1, а.с.203-205, 233).

Транспортування товару на склад по накладній №233 від 31.01.12р. відбувалося власним вантажним транспортом ТОВ "Маргунас-Україна", що підтверджується товарно-транспортною накладною: №233 від 31.01.12р. на доставку товару, подорожнім листом вантажного автомобіля від 31.01.12р., наказом №3001-к від 30.01.12р. на відрядження водія до м. Дніпропетровськ на підприємство ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", завданням на відрядження водію від 30.01.12р., копії яких наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.242-243).

Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ "Маргунас-Україна" підтверджено складськими прибутковими накладними за підписом матеріально-відповідальної особи: №3173 від 15.09.11р., №233 від 31.01.12р., картками складського обліку ТМЦ (т.3, а.с.236-238, 248-250).

На виконання умов договору, оплата за рахунками, наданими постачальником, здійснена в повному обсязі з поточного рахунка ТОВ "Маргунас-Україна», що підтверджується розшифровками банківських виписок по контрагенту ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" за період 26.08.11р. на суму 34200,00 грн., 26.01.12р. на суму 13773,60 грн. (т.3, а.с.241).

ТОВ "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" надані податкові накладні №284 від 26.08.11 р. на загальну суму 34200,00 грн., №167 від 26.01.12р. на загальну суму 13773,60 грн. (т.5, а.с.94, 103).

Товар, придбаний у ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», в подальшому були реалізовані позивачем підприємствам України, зокрема, ПрАТ «Тепличний», ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Флора інжиніринг», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, банківських виписок (т.3, а.с.244-247, т.4, а.с.40-41).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Маргунас-Україна" як покупцем, та ТОВ "Осмос Плюс" як продавцем, укладено договори купівлі-продажу 260312/1 від 26.03.2012 р. та 200612/1 від 20.06.2012 р. на придбання резервуару біметалевого б/в (т.1, а.с.127-128, 139-140).

Згідно з умовами вказаних договорів позивачем від ТОВ «Осмос Плюс» було отримано резервуари біметалеві б/в, що підтверджується видатковими накладними №43 від 09.04.12 р., №80 від 22.06.12р., актами прийому-передачі ТМЦ від 09.03.2011 р., 22.06.2012 р. (т.1, а.с.129-130, 141-142).

ТОВ "Осмос Плюс" видано позивачеві податкові накладні №48 від 05.04.12 р. на загальну суму 120000,00 грн., №86 від 21.06.12 р. на загальну суму 55000,00 грн. (т.5, а.с.107, 109).

Доставка резервуарів на склад здійснювалась за рахунок ТОВ "Маргунас-Україна" авто перевізником ТОВ "Хімпостач" згідно договора № 1 від 26.08.2011р., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних № 0904-1 від 09.04.12р., № 22 від 22.06.12р., актів виконаних робіт перевізником ТОВ "Хімпостач" №0904-2 від 09.04.2012р., №2506-2 від 25.06.2012р. (т.1, а.с.132, 144, т.2, а.с.11).

Придбаний товар позивачем оплачено в повному обсязі в безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рахунків на оплату, банківських виписок за 05.04.12р. на суму 120000,00 грн., 21.06.12р. на суму 55000,00 грн. (т.1, а.с.131, 143).

Сума податку на додану вартість зазначена в податковій накладній включена до податкового кредиту відповідного періоду та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень та червень 2012р.

Позивачем було замовлено у Державного підприємства «Східний ЕТЦ» виконання експертного обстеження, технічного огляду, виготовлення паспорту біметалевої цистерни, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів надання послуг №1227 від 11.04.12 р., №1545 від 04.05.12 р., актів здачі-прийняття наданих послуг від 24.04.12 р., від 03.07.12 р., «Паспорту резервуара, призначеного для зберігання агресивних рідин, тип ГКК-63 заводський №21496/1», «Паспорту резервуара, призначеного для зберігання агресивних рідин, тип ГКК-63 заводський №21498/1» (т.1, а.с.133-136, 145-148, т.4, а.с.231-249).

Придбані резервуари біметалеві були фактично отримані позивачем та введені в експлуатацію, що підтверджується наказами №24/04-ОС від 24.04.12 р., №26/06-ОС від 26.06.12 р. про введення в експлуатацію резервуарів біметалевих, актом від 24.04.12 р. приймання-передачі основних засобів - резервуару біметалевого з інвентарним номером №168, актом приймання-передачі основних засобів від 26.06.12 р. резервуару біметалевого з інвентарним номером №176 (т.1, а.с.137-138).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що підставою для висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та постачальниками ТОВ «Профхім», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хімпласт», ПП «Хім-Синтез», ПП «Буддеталь», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ «Квартал», ПП «Матрапак» слугувало твердження відповідача про неналежне оформлення наданих позивачем товарно-транспортних накладних з огляду на відсутність у них обов'язкових реквізитів (точна адреса пункту навантаження, пункту розвантаження, марку авто, даних водія, даних про осіб, які проводили навантаження та розвантаження продукції). Крім того, відповідач вказує на не підтвердження вибуття у відрядження директора ТОВ «Маргунас-Україна» Зурашвілі Д.В. для підписання договорів із вказаними постачальниками, а також для особистого прийняття товарно-матеріальних цінностей саме за місцем знаходження постачальників.

З приводу таких тверджень відповідача колегія суддів вважає за необхідне вказати, що оформлені в ході спірних господарських операцій товарно-транспортні накладні містять дані щодо пункту навантаження і розвантаження продукції, ПІБ водіїв та марку авто. Крім того, вищевказані відомості, які відповідач вважає необхідними для підтвердження факту господарських операцій, містяться, крім товарно-транспортних накладних, в інших документах, таких як акти прийому-передачі послуг автоперевізників, заявки на перевезення, подорожні листи вантажного автомобіля тощо.

При цьому, вказані у товарно-транспортних накладних адреси пунктів навантаження і розвантаження є достатніми для того, щоб ідентифікувати господарські операції з придбання товарів, транспортування яких відображено у цих податкових накладних.

Між тим, колегія суддів зазначає, що вказані в акті перевірки окремі неточності у заповненні товарно-транспортних накладних не спростовують факту доставки ТМЦ, оскільки такий факт підкріплено не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими первинними документами (видатковими накладними, специфікаціями, рахунками-фактурами, подорожніми листами вантажних автомобілів), до заповнення яких у податківців на час проведення перевірки зауваження були відсутні.

Колегія суддів зауважує, що наявність або відсутність у товарно-транспортних накладних даних щодо осіб, які проводили роботи щодо навантаження і розвантаження товару, жодним чином не впливає на реальність господарських операцій з придбання таких товарів, з огляду на зазначення у спірних товарно-транспортних накладних прізвищ, ініціалів та посад осіб, які були відповідальними за відпуск продукції.

Крім того, слід відмітити, що дані товарно-транспортні накладні надані на підтвердження факту транспортування придбаного товару, з вартості якого позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, а не для підтвердження вартості використаних транспортних ресурсів, підставою для обліку яких є товарно-транспортна накладна.

У зв'язку з чим, колегія суддів не вважає посилання відповідача в акті перевірки на положення Наказу Мінтрансу та Мінстату України № 488/346 від 29.12.1995 року "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля" такими, що свідчать про відсутність факту транспортування ТМЦ від ТОВ «Профхім», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хімпласт», ПП «Хім-Синтез», ПП «Буддеталь», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ «Квартал», ПП «Матрапак» до ТОВ «Маргунас-Україна».

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на положення п.3.3, п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту - Правила), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Правила № 363, розроблені Міністерством транспорту України, стосуються, перш за все, порядку здійснення перевезень і не встановлюють правила ведення бухгалтерського й податкового обліку підприємств, які є відправниками вантажу й вантажоодержувачами.

Зі змісту Правил № 363 вбачається, що товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

Разом з тим зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податків, а тільки встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними Правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на неспівпадіння пункту розвантаження в окремих товарно-транспортних накладних, оформлених в ході господарських операцій, з місцезнаходженням позивача (Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 17), колегія суддів зазначає, що договорами поставки, укладеними позивачем з ТОВ «Профхім», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хімпласт», ПП «Хім-Синтез», ПП «Буддеталь», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ «Квартал», ПП «Матрапак», не заборонено транспортування придбаного позивачем товару від постачальника безпосередньо до кінцевого споживача (ЗАТ «Черкаський агротепличний комбінат», ТОВ «Київгума», ЗАТ «Пологівський олійноекстракційний завод», ППТФ «Юсі»), що є доцільним з урахуванням небезпечного характеру вантажу, який перевозився.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи про відсутність документів щодо вибуття у відрядження директора ТОВ «Маргунас-Україна» Зурашвілі Д.В. для підписання договорів поставки та приймання відвантаженої продукції, оскільки нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не заборонено передачу примірника договору для підписання засобами поштового або факсимільного зв'язку.

Крім того, директор ТОВ «Маргунас-Україна» за умовами договорів поставки із вищевказаними контрагентами не позбавлений права прийняти поставлений товар після його прибуття на склад підприємства або після перевірки кількості та якості поставленого товару кінцевим споживачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарські операції між позивачем та постачальниками ТОВ «Профхім», ТОВ «ТПО «Аріста», ПП «Хімпласт», ПП «Хім-Синтез», ПП «Буддеталь», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз-Реагент», ТОВ «Квартал», ПП «Матрапак» повністю підтверджені первинними документами, а придбані у вказаних підприємств товари використані позивачем в рамках власної господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що висновок про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту вартості товарів, придбаних у ТОВ «Осмос Плюс», зроблено відповідачем з посиланням на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Осмос Плюс» від 14.12.2012 року № 1198/3-2280 та висновки ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, якими зафіксовано неможливість фактичного здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Осмос Плюс», відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Щодо таких посилань відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за рахунок вартості товарів, придбаних у контрагента ТОВ «Осмос Плюс» на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичного надання вказаним контрагентом послуг позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами, та, крім того, не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин із ТОВ «Будівництво Пан-Україна» по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із замовленням робіт, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від №0000342211 від 23.04.2013 р. та № 0000492211 від 29.07.2013 р. про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток, № 0000352211 від 23.04.2013 р., № 0000502211 від 29.07. 2013р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в актах перевірки від 06.03.2013 року № 817/22.1-7/34858592 та від 09.07.2013 року № 2398/22.1-07/34858592 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.04.2013 р. №0000342211, № 0000352211, від 29.07.2013 року № 0000502211, № 0000492211 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/7291/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2013 р.