Постанова

від 19.11.2013 по справі 2608/1596/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/1596/12

пр. № 1/759/33/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Косик Л.Г., при секретарі Погореловій К.О., за участю прокурора Паламарчук Я.А., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він відповідно протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами Бізнесінвестресурс» (далі ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс») (код за ЄДРПОУ 33999645) № 1 від 08 лютого 2006 року, будучи директором ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» (код ЄДРПОУ 33999645), зареєстрованого 10.02.2006 року і Святошинською районною у місті Києві Державною адміністрацією, номер запису № 10721020000006364, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 246421, за юридичною адресою: м. Київ, вул. Л. Рогнідинська, 4-А, являючись службовою особою, у зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в обов'язки якої входить:

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-99ВР, від 16 липня 1999 року:

ст. 8 п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

п. 3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

п. 6 керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку.

правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

ст. 9:

п.8 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " № 77/97-ВР від 18.02.1997 року:

подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів ( обов'язкових платежів);

сплачувати належні суми податків і зборів ( обов'язкових платежів ) у встановлені законами терміни.

Згідно п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року:

відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України,

усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, усвідомлюючи протиправність своїх дій скоїв ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за таких обставин:

Здійснюючи фінансово-господарську діяльність ОСОБА_2 являючись директором ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс», 13 листопада 2006 року за невстановлених слідством обставин уклав договір № 01/131106 купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Тієрра Еталон» (далі ТОВ «Тієрра Еталон») з відкритим акціонерним товариством

«Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Українські земельні ресурси» (код за ЄДРПОУ 34352827) (далі ВАТ «ЗНВКІФ «Українські земельні ресурси»). Таким чином, між ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс», що діє в інтересах ПВІФНВЗТ «Дінерос» (Продавець) та ЗАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестицій фонд «Українські земельні ресурси», від імені якого діє ТОВ «КУА «Ленд ессет менеджмент» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ТОВ «Тієрра Еталон». За вказаним договором № 01/131106 продавцем € передається, а покупцем приймається та оплачується частка статутного капіталу ТОВ «Тієрра Еталон» в розмірі 100 % на суму 8 368 678 грн. Покупець зобов'язується перерахувати продавцю 3 030 000 грн. до 15 листопада 2006 року і 538 678 грн. - до 31 грудня 2006 року. Вказані кошти ВАТ «ЗНВКІФ «Українські земельні ресурси» перераховано на банківський рахунок № 26505010738261 ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» ПВІФНВЗТ «Дінерос» відкритий в Київській міській філії ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» № 2299-ИІ від 15.03.2001 року, встановлено:

ст. 3

п. 1 Активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

п.9 Кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ICI, доходи від здійснення операцій з активами ICI, доходи, нараховані за активами ICI, та інші доходи від діяльності ICI (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо);

п.17 Діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ICI шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами Комісії;

ст. 22:

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності;

ст. 23:

Пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

ПВІФНВЗТ «Дінерос» внесено до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування 17 липня 2006 року за № 233418 (Свідоцтво №418), 16 листопада 2006 року ПВІФНВЗТ «Дінерос» зареєстровано випуск інвестиційних сертифікатів за № 511, 21 грудня 2006 року на особовий рахунок

№ 26505010738261 ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» ПВІФНВЗТ «Дінерос» 1 зараховано суму 549 000 грн. від Rindex LTD, як часткову оплату за цінні папери за договором № 01/191206 від 12 грудня 2006 року.

З наведених норм законодавства та характеру і часу проведених господарських операцій слідує, що пайовий фонд ПВІФНВЗТ «Дінерос» під час проведення операцій придбання та продажу частки в статутному фонді ТОВ «Тієрра Еталон» не сформований, а саме:

операції купівлі та продажу були здійснені 23 жовтня 2006 року та 13 листопада 2006 року відповідно, а реєстрація, розміщення та часткова оплата і інвестиційних сертифікатів ПВІФНВЗТ «Дінерос» здійснено 16 листопада 2006 року, 19 грудня 2006 року та 21 грудня 2006 року, і вона підлягає оподаткуванню відповідно вимог п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону Про оподаткування прибутку № 283. У зв'язку з чим дія закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» № 2299-ІІІ від 15.03.2001 року на вказану операцію не розповсюджується.

Так, за результатами фінансово-господарської діяльності за вищевказаний період часу директор ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» (код за ЄДРПОУ 33999645) ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи про те, що пайовий фонд ПВІФНВЗТ «Дінерос» не був сформований і розміщення інвестиційних сертифікатів відбулось лише 21 грудня 2006 року, здійснив операцію з купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тієрра Еталон» ще до придбання інвесторами інвестиційних сертифікатів. Тобто провів операції фінансово-господарської діяльності, які не могли бути проведені в інтересах ПВІФНВЗТ «Дінерос», в порушення вимог п.п.4.1.3, п.п.4.1.4. п.4.1.ст.4, п.п.7.6.1., п.7.6. ст.7, п.10.1 СТ.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу підприємства кошти, які не відносяться до активів ICI, в результаті чого занизив податок на прибуток підприємства за IV квартал 2006 року на суму 1 309 764 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 1 309 764 грн. в особливо великому розмірі, оскільки вказана сума більше ніж у п'ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 8746/8747/11-19 від 21.11.2011 року підтверджено висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 389/22-01/33999645 від 17.12.2009 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнесінвестресурс» (код ЄДРПОУ 33999645) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.02.2006 року по 30.06.2009 року», згідно якого ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» занижено податок на прибуток підприємства за IV квартал 2006 року на суму 1 309 764 грн.

В судовому засіданні прокурор Паламарчук Я.А. заявила клопотання про направлення справи на додаткове розслідування посилаючись на те, що слідчим не прийнято процесуальне рішення щодо повідомлення Першим заступником Голови - Начальником УПМ ДПА в м. Києві Завадським І.І. про правомірне включення ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс» до валового доходу суми 5261762 грн. у звітному періоді; слідчим не прийнято процесуальне рішення щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стосовно причетності до не включення ТОВ у 2007 році до складу валового доходу зазначеної суми; не встановлено особу, що обіймала посаду головного бухгалтера в період 2006-2007 років та не прийнято рішення що до її причетності до не включення ТОВ у 2007 році до складу валового доходу зазначеної суми; в обвинувальному висновку не конкретизовано, за рахунок чого виник податок на прибуток на суму 1309764 грн., тобто не обґрунтована зазначена сума; не описано спосіб ухилення від сплати податків ОСОБА_2, тобто не конкретизовано об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, зокрема посилаючись на ст.ст. 4, 7, 10 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначені поняття валових доходів, оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами та ставки податку, досудовим слідством не встановлено, що саме навмисно зробив або не зробив ОСОБА_2, ухиляючись від сплати податку; не конкретизовано суб'єктивну сторону інкримінованого злочину.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про направлення справи на додаткове розслідування та просив постановити виправдувальний вирок відносно його підзахисного ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_2 при вирішенні питання про направлення справи на додаткове розслідування поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши і вивчивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку про необхідність задоволення вказанного клопотання і повернення вказаної кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, порушення вимог кримінально-процесуального закону та права на захист підсудного, виходячи з наступного.

Згідно ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

В силу статті 64 КК України в кримінальній справі при провадження досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини справи вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчинені злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст.ст. 132, 232 КПК України 1960 року має бути відображено у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.

Відповідно до статі 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бут усунута в судовому засіданні.

Згідно з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України 1960 року не були досліджені або поверхово чи однобоко досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані та не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин, не були з достатньою повнотою з'ясовані дані про особу обвинуваченого тощо). Неправильним досудове слідство визначається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону, і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги КПК України 1960 року органами досудового слідства належним чином не виконані. Досудове слідство по вказаній кримінальній справі допустило таку неповноту досудового слідства та суттєві порушення кримінально-процесуального закону, які неможливо доповнити та усунути у судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Так, згідно пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він достовірно знаючи про те, що пайовий фонд ПВІФНВЗТ «Дінерос» не був сформований і розміщення інвестиційних сертифікатів відбулось лише 21 грудня 2006 року, здійснив операцію з купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тієрра Еталон» ще до придбання інвесторами інвестиційних сертифікатів. Тобто провів операції фінансово-господарської діяльності, які не могли бути проведені в інтересах ПВІФНВЗТ «Дінерос», в порушення вимог п.п.4.1.3, п.п.4.1.4. п.4.1.ст.4, п.п.7.6.1., п.7.6. ст.7, п.10.1 СТ.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу підприємства кошти, які не відносяться до активів ICI, в результаті чого занизив податок на прибуток підприємства за IV квартал 2006 року на суму 1 309 764 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 1 309 764 грн. в особливо великому розмірі.

Разом з цим, за наявності доказів зібраних в ході досудового слідства та у суді неможливо беззаперечно встановити наявність в діях підсудного ОСОБА_2 прямого умислу на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, заподіяння матеріальної шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між його діями та ненадходженням до бюджету коштів в сумі 1309764 грн.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України 1960 року зазначено, що у постанові про пред'явлення обвинувачення має бути сформульоване саме обвинувачення, повинні бути наведені всі обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу злочину, що визначена у тексті відповідної статті Особливої частини КК України, в тому числі - мета, спосіб та мотив.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2 не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки ні суб'єктивна чи об'єктивна сторони злочину в цьому обвинуваченні не виписані взагалі, і кінцеве рішення щодо ухилення від сплати податку взагалі не ґрунтується на матеріалах справи та досліджених доказах. В постанові про пред'явлення обвинувачення не вказано на обов'язкові ознаки вчинення злочину як час виникнення умислу на вчинення злочинів, мету, суб'єктивну сторону злочину підсудним. Наведене свідчить про неконкретність пред'явленого останньому обвинувачення, що порушує його право на захист.

Зазначене перешкодило реалізації підсудному на досудовому слідстві своїх прав, передбачених статтею 43 КПК України 1960 року, а саме знати в чому його обвинувачують, та захищатись від пред'явленого обвинувачення, що є порушенням права на захист та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, без усунення якого по справі судом не може бути прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що в даному випадку досудовим слідством було допущено таке порушення вимог кримінально-процесуального закону та права на захист підсудного, яке неможливо поновити під час судового розгляду, оскільки в ході судового слідства обвинувачення прокурором у відповідності до наявних доказів не змінено, а тому суд позбавлений можливості постановити у справі обґрунтований та законний вирок за наявності тих доказів, що є у справі. Суд позбавлений самостійно уточнити та доповнити обвинувачення, оскільки по справі необхідно провести ряд слідчих дій, зібрати та оцінити додаткові докази, які б підтверджували або спростовували обвинувачення, та перевірити їх слідчим шляхом, що за специфікою судового розгляду та функцій суду, в судовому засіданні зробити неможливо. Надані, зібрані та перевірені в судовому засіданні докази не дають можливість суду зробити висновки по суті пред'явленого обвинувачення.

У зв'язку з цим кримінальна справа підлягає направленню для додаткового розслідування, в процесі якого, зокрема, необхідно:

- прийняти процесуальне рішення щодо повідомлення Першим заступником Голови - Начальником УПМ ДПА в м. Києві Завадським І.І., про правомірне включення ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс» до валового доходу суми 5 261 762 грн. у звітному періоді;

- прийняти процесуальне рішення що до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стосовно причетності їх до не включення ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» у 2007 році до складу валового доходу зазначеної суми;

- встановити особу, що обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» в період 2006-2007 років та прийняти рішення щодо її причетності до не включення ТОВ «КУА Бізнесінвестресурс» у 2007 році до складу валового доходу зазначеної суми;

- конкретизувати за рахунок чого виник податок на прибуток на суму 1 309 764 грн, та обґрунтувати зазначену суму;

- описати спосіб ухилення від сплати податків ОСОБА_2, тобто конкретизувати об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, зокрема при посиланні на ст.ст. 4, 7, 10 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначені поняття валових доходів,оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами та ставки податку, встановити, що саме навмисно зробив або не зробив ОСОБА_2 внаслідок чого сталося ухилення від сплати податків;

- конкретизувати суб'єктивну сторону інкримінованого злочину.

Під час додаткового розслідування виконати інші дії направлені на повне, всебічне і об'єктивне розслідування справи, відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України 1960 року, суд -

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, повернути прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: Л.Г. Косик