Рішення

від 05.12.2013 по справі 757/17909/13-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17909/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі - Ковалевська А. П.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про стягнення страхової виплати, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Український страховий дім» про стягнення страхової виплати, мотивуючи тим, що 11 січня 2013 року між сторонами укладено договір добровільного страхування НТ-13 №0117 Кв, предметом якого є прийняття відповідачем на страхування ризиків, пов'язаних із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, що належить позивачу на праві власності - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1. 6 квітня 2013 року о 12 год. 55 хв. на автодорозі Васильків - М05 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача. ОСОБА_1 повідомив страховика про вказану подію та надав всі необхідні документи для здійснення страхової виплати. Утім, відповідач відмовив у здійсненні страхової виплати з підстав несвоєчасного повідомлення страховика про настання випадку, що має ознаки страхового. З такою відмовою позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь страхову виплату в розмірі 17 776 грн. 10 коп., 1 000 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження та судовий збір.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, мотивуючи тим, що автотоварознавче дослідження з визначення вартості ремонту автомобіля позивача, яке проведене за заявою позивача, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Крім того, за вказаним дослідженням не були враховані вимоги щодо визначення вартості матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу, як передбачено умовами договору страхування і дослідження за договором страхуванням повинен проводити страховик, а не страхувальник.

Згодом представник відповідача повторно до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Тому, суд розглянув справу у відсутність представника відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що він здійснював автотоварознавче дослідження з визначення вартості ремонту автомобіля за заявою позивача та на підставі цін на вузли та деталі до автомобіля позивача «УкрАвто» відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів. У дослідженні, що здійснювалося за заявою страховика використовувались, ринкові ціни, які є заниженими, або використовувались не оригінальні деталі. Крім того, оцінювачем не було взято до уваги пошкодження лівого крила, передніх лонжеронів (що явно видно на фотографіях), не враховано необхідність усунення перекосу пройому (отвору) капоту і передніх лонжеронів.

Що стосується рецензії, зроблено на звіт, то свідок суду зазначив, що всі зауваження, які виражені в рецензії поверхові і стосуються оформлення звіту. Рецензія не містить зауважень щодо неправильного визначення вартості пошкоджень автомобіля позивача.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Український страховий дім» укладено договір добровільного страхування НТ-13 №0117 Кв, предметом якого є прийняття відповідачем на страхування ризиків, пов'язаних із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, що належить позивачу на праві власності - Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1. Вигодонабувачем за цим договором є ПАТ КБ «Надра» у розмірі непогашеної кредитної заборгованості застрахованої особи за цим договором (а.с. 5-10).

6 квітня 2013 року о 12 год. 55 хв. на автодорозі Васильків - М05 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що належить ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача.

Позивач відразу намагався додзвонитися за телефоном 044-238-80-80 до страховика для того, щоб повідомити про настання випадку, котра має ознаки страхового. Але такі спроби були марними.

9 квітня 2013 року позивач письмово повідомив страховика про настання випадку, що має ознаки страхового (а.с. 31).

Утім, відповідач листом від 13 червня 2013 року відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати з підстав неповідомлення страховика негайно про настання випадку, що має ознаки страхового (а.с. 33).

З такою відмовою у здійсненні страхової виплати суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 8.1.1 укладеного сторонами договору страхування страхувальник зобов'язаний негайно (але не пізніше однієї години) з моменту коли це стало відомо, здійснити дзвінок до страховика за телефоном 044-238-80-80, повідомивши про страхову подію.

Не виконання страхувальником зазначеного пункту договору є підставою для прийняття рішення страховиком для відмови повністю чи частково у здійснення страхової виплати (п. 11.3.5, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України).

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» з урахуванням змісту ст. 979 ЦК та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК, п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Відповідачем не надано доказів того, що несвоєчасне повідомлення позивачем про настання випадку, що має ознаки страхового, позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

А тому, відмова страховика у здійсненні страхової виплати є неправомірною.

Відповідно до звіту № 7710 з оцінки транспортного засобу від 22 квітня 2013 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 17 776 грн. 10 коп. (а.с. 12-29). Вказаний висновок проведений на замовлення позивача.

Відповідно до уточненого звіту № 7710 з оцінки транспортного засобу від 22 квітня 2013 року вартість матеріального збитку з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 14 636 грн. 51 коп. (а.с. 110-114).

За заявою відповідача було проведено інше автотоварознавче дослідження №3047 від 27 травня 2013 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу, становить 8 612 грн. 59 коп. (а.с. 75-87).

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджених Міністерством юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 в додатку № 8 визначений Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, серед яких зазначено Періодичний довідник «Збірник цін на запасні частини» - Корпорація «УкрАвто», Київ (п. 2) та електронна база даних для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ «УкрАвтоКальк» - ПП «Тавтєлєв», Україна (п. 63).

Вказана Методика була використана оцінювачем ОСОБА_5 при визначенні матеріального збитку, завданого власнику застрахованого транспортного засобу, що належить позивачу, у звіті № 7710 від 22 квітня 2013 року. Оцінювачем при визначенні матеріального збитку приймались ціни на вузли та деталі до автомобіля позивача згідно з цінами «УкрАвто», про що зазначено в «Загальних положеннях» звіту(а.с. 111).

Що стосується звіту № 3047 від 27 травня 2013 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу, становить 8 612 грн. 59 коп. (а.с. 75-87), проведене за заявою відповідача, то такі дані вказаного звіту не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказане дослідження здійснювалося на підставі ринкових цін продажу транспортного засобу, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному або вторинному ринках транспортних засобів (п. 2 дослідження) (а.с. 80).

Крім того, оцінювачем, який складав звіт № 3047 від 27 травня 2013 року, не було взято до уваги пошкодження лівого крила, передніх лонжеронів, не враховано необхідність усунення перекосу пройому (отвору) капоту і передніх лонжеронів та відповідно не визначено вартість їх ремонту чи заміни, хоча такі пошкодження явно видно на фотографіях.

У зв'язку з цим, і рецензія від 16 жовтня 2013 року, зроблена на звіт № 7710 від 22 квітня 2013 року, не може викликати сумніви у суду щодо правильності визначення матеріального збитку за звітом № 7710, оскільки всі зауваження, які виражені в рецензії поверхові і стосуються оформлення звіту. Рецензія не містить зауважень щодо неправильного визначення вартості пошкоджень автомобіля позивача.

Крім того, суд приймає до уваги те, що представник відповідача зобов'язувався забезпечити оцінювача, який складав звіт № 3047 від 27 травня 2013 року для його допиту в якості свідка для усунення розбіжностей між проведеними двома звітами з оцінки вартості пошкоджень автомобіля позивача. Проте ні представник відповідача, ні оцінювач повторно досудового засідання не з'явились, у зв'язку з чим суд розглянув справу у їх відсутність.

Доводи представника відповідача з приводу того, що відповідно до п . 10.1.5 договору страхування саме страховиком обираються варіанти визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, а не страхувальником, зокрема і щодо вибору спеціалізованої організації для проведення автотоварознавчого дослідження, є безпідставними, оскільки при складанні такого звіту № 3047 від 27 травня 2013 року будо допущені порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів та не враховані всі пошкодження автомобіля позивача.

Крім того, п. 5.3.3 договору страхування передбачено відшкодування страховиком витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи, узгодженої її із страховиком та їх витрат.

Таким чином, страховик в договорі страхування передбачив можливість здійснення автотоварознавчої експертизи (дослідження) за рахунок позивача.

Оскільки умовами договору страхування передбачено здійснення виплати з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля (п. 2.4 договору), то суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача страхової виплати в розмірі 14 636 грн. 51 коп. відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування». При чому, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача, а не вигодонабувача, оскільки кредитна заборгованість позивачем повністю погашена (а.с. 43).

Також суд дійшов висновку і про стягнення з відповідача на користь позивача 1 000 грн. за проведення звіту з оцінки пошкодженого транспортного засобу позивача (а.с. 30) на підставі п. 5.3.3 договору страхування.

З урахуванням наведеного та відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 988, 992 ЦК України, ст.ст. 20, 26 Закону України «Про страхування», та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» про стягнення страхової виплати - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (ідентифікаційний код 33545681) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхову виплату в розмірі 14 636 грн. 51 коп. та 1 000 грн. за проведення дослідження.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Батрин О.В.