Рішення

від 12.12.2013 по справі 759/15091/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15091/13-ц

пр. № 2/759/5911/13

12 грудня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище

автомобільного транспорту та будівельної механізації»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по оплаті за користування гуртожитком

та за комунальні послуги, -

В с т а н о в и в :

Державний навчальний заклад «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідачки заборгованість по оплаті за користування гуртожитком та за комунальні послуги в сумі 2 640 грн., посилаючись на те, що на підставі наказу №1245 Міністерства освіти України від 31.12.2008р. частина площ гуртожитку по АДРЕСА_1 передана у користування Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти автомобільного транспорту та будівельної механізації, зокрема, на баланс позивача передано 2, 3, 4, 5 поверхи лівого крила. У зв*язку із роботою в Державному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації» ОСОБА_1 була надана кімната НОМЕР_2 блок НОМЕР_2 на 4 поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1. В 2005р. відповідачка припинила трудові відносини із позивачем, але до теперішнього часу продовжує проживати в гуртожитку та має заборгованість по оплаті за користування гуртожитком та за комунальні послуги станом на 01.09.2013р. в загальній сумі 2 640 грн., яку в добровільному порядку відповідачка погасити не бажає, а тому просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 67, 68, 127-129 ЖК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також пояснив про те, що влітку 2010р. керівництво Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації» у зв*язку із загальним підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги обговорювало питання підвищення плати за користування гуртожитком та за комунальні послуги на загальних зборах і доводило інформацію про підвищення оплати до мешканців гуртожитку шляхом вивішування оголошення в загально доступному місці, крім цього, питання щодо підвищення оплати за проживання в гуртожитку і за житлово-комунальні послуги було предметом жвавого обговорення між всіма мешканцями, оскільки значною мірою хвилювало та цікавило усіх, в тому числі і відповідачку, яка, як і усі мешканці гуртожитку, була обізнана про підвищення цієї оплати з липня 2010р.

Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що їй не було відомо про підвищення оплати за проживання в гуртожитку і за комунальні послуги, вона кожен місяць вносила плату за проживання в гуртожитку і за комунальні послуги за попередніми тарифами, у зв*язку із чим вважає, що не має заборгованості перед позивачем.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, допитавши свідків за клопотанням обох сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що на підставі наказу №1245 Міністерства освіти України від 31.12.2008р. частина площ гуртожитку по АДРЕСА_1 передана у користування Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти автомобільного транспорту та будівельної механізації, зокрема, на баланс позивача передано 2, 3, 4, 5 поверхи лівого крила (а.с. 6 - копія наказу).

Як вбачається з рішення Святошинського районного суду м.Києва від 02.11.2009р., яке набрало законної сили 09.12.2010р. (а.с. 13-14 - копія ухвали Апеляційного суду м.Києва), яким в задоволенні позову адміністрації Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти автомобільного транспорту та будівельної механізації до ОСОБА_1 про виселення було відмовлено, відповідачка працювала у позивача з 09.12.1994р. по 21.11.2005р., коли була звільнена із посади за згодою сторін і у зв*язку із її роботою останній було надано кімнату в гуртожитку по АДРЕСА_1, де вона проживає з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12 - копія рішення суду).

01.07.2010р., у зв*язку із загальним підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, директором МЦ ПТО АТ та БМ було затверджено розрахунок вартості проживання в гуртожитку по вул.С.Сосніних, 15-А на 4 і 5 поверсі згідно постанови КМУ та фактичного споживання комунальних послуг (а.с. 5 - копія розрахунку).

Але, відповідачка продовжувала сплачувати не систематично за проживання в гуртожитку і за комунальні послуги за попередніми тарифами та розрахунками, у зв*язку із чим станом на 01.09.2013р. виникла заборгованість в сумі 2 640 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 4) і квитанціями, наданими відповідачкою (а.с. 15-21 - копії квитанцій).

Крім цього, судом двічі оголошувались по справі перерви для звірки суми заборгованості із квитанціями, які надала відповідачка, але доказів в спростування суми заборгованості, вказаної в позовній заяві, суду не надано.

В судовому засіданні за клопотанням позивача був допитаний свідок ОСОБА_3, яка працює на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи в Державному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації», до неї зазначену посаду займав ОСОБА_6, свідок проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1, зі слів ОСОБА_6, який займався питаннями заборгованості ОСОБА_1 по оплаті за проживання в гуртожитку та за комунальні послуги, їй, свідку, відомо, що ОСОБА_6 неодноразово попереджав ОСОБА_4, що вона має заборгованість за оплатою проживання її в гуртожитку і за комунальні послуги, але остання неодноразово відмовлялась підписатися під попередженнями і заборгованість не сплачувала. Влітку 2010р. були збори, коли було обговорено питання щодо підвищення оплати за проживання в гуртожитку та за комунальні послуги у зв*язку із підвищенням цих тарифів Кабінетом Міністрів в м.Києві, зі слів ОСОБА_6, ОСОБА_1 була повідомлена про це підвищення. Крім цього, було вивішено оголошення щодо підвищення цих витрат на загально доступному місці, яке бачили всі. Також, на загальній кухні в гуртожитку усі мешканці і працівники училища обговорювали нагальне питання щодо підвищення оплати за проживання. Попередження про звірку розрахунків заборгованості із квитанціями ОСОБА_1 за ухвалою суду вона не підписала. Після повідомлення нею, свідком, особисто про підвищення оплати за проживання, ОСОБА_4 почала сплачувати за новими тарифами.

Свідок відповідачки ОСОБА_5 показала суду про те, що проживає в гуртожитку по АДРЕСА_1 з 1997р., працювала в училищі викладачем, але наданий час вже не працює, їй не відомо про зміну тарифів за проживання в гуртожитку і за комунальні послуги з літа 2010р., відповідного оголошення вона не бачила і на загальній кухні це питання не обговорювалось. Вона, свідок, раніше платила за койко-місце по 40-50 грн. на місяць, а з літа 2010р. сплачує по 90 грн. на місяць за койко-місце. Їй відомо, що був наказ про підвищення тарифів за проживання, але вона його не бачила, оскільки вже не працює в училищі, а працівники училища, можливо, бачили цей наказ.

Аналізуючи такі показання свідків сторін, суд приходить до висновку, що показаннями свідка позивача ОСОБА_3 доведені обставини про те, що відповідачка була освідомлена про підвищення тарифів на оплату за проживання в гуртожитку і за комунальні послуги та показаннями свідка відповідачки ОСОБА_5 такі обставини справи не спростовані.

Згідно ст.67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У відповідності до частини 1 ст.68 ЖК України, наймач зобов*язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про доведеність і обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 67, 68, 127-129 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки села Білилівка Ружинського району Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає в АДРЕСА_1, гуртожиток, на користь Державного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівельної механізації» (03680, м.Київ, вул.С.Сосніних, 15-А; ідентифікаційний код 02544454) заборгованість по оплаті за користування гуртожитком та за комунальні послуги в сумі 2 640 грн. і 229 грн. 40 коп. судового збору, а всього: 2 869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев*ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: