Постанова

від 13.12.2013 по справі 815/6553/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року 11год. 15 хв. Справа № 815/6553/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Іванова Е.А. секретар Сердюк І.С. за участю представників: позивача Гутовської Т.В. відповідача Ідрісової Е.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Науково- виробничого приватного підприємства «Альянс 2000» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче приватне підприємство «Альянс 2000» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №14.03.2013 року №0000522230 та №0000532330.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки НВПП «Альянс 2000» з питань дотримання вимог податкового, законодавства, був складений акт на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013 року № 0000522230, № 0000532330 та, якими позивачу відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6166 грн., з них 4933 грн. основного зобов'язання та 1233 грн. штрафних санкцій, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4931 грн. з них 3945 грн. основного платежу та 986 грн. штрафних санкцій. Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків акту перевірки стосовно того, що позивачем віднесено до складу валових витрат та сформований податковий кредит за рахунок взаємовідносин з ПП «Інлуод», ПП «Віайпі Груп» та ПП «Орвіл Трейдінг», як зазначає позивач не спричиняють реальних правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності. Проте позивач не погоджується з думкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, викладеною у акті перевірки та зазначає, що всі первинні документи, складені на підставі договорів позивача з вищевказаними контрагентами відповідають вимогам діючого законодавства

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - ПП «Інлуод», ПП «Віайпі Груп» та ПП «Орвіл Трейдінг», не мають реального правового характеру, оскільки у останніх відсутні основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники, автомобільний та інший транспорт, складських приміщень а також устаткування що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця. За таких обставин, як зазначає відповідач НВПП «Альянс 2000» неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих ПП «Інлуод», ПП «Віайпі Груп» та ПП «Орвіл Трейдінг».

Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка НВПП «Альянс 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства та правових відносин з ПП «Інлуод» за період 2010 рік, ПП «Віайпі Груп» за період квітень, червень 2010 року та ПП «Орвіл Трейдінг» за період червень 2010 року, за результатами якої був складений акт від 28.02.2013 року №41/22-214/30495104/635, у висновках якого зазначено про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4932,50 грн, у тому числі у 1 кварталі 2010 року - 1237,50 грн. та 1 півріччя 2010 року - 4932,50 грн., та занижено ПДВ у загальному розмірі 3946 грн, у в т.ч. за січень 2010 року у сумі 990 грн., у квітні 2010 року у сумі 1065 грн., та у червні 2010 року у сумі 1891 грн.(а.с.77-90).

На підставі вказаного акту ДПІ у Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000522230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 4933 грн. основного платежу та 1233 грн. штрафних санкцій та №0000532330 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3945 грн. основного платежу та 986 грн. штрафних санкцій. (а.с.102-103).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 01.04.2013 року звернувся зі скаргою до ДПС в Одеській області №700/10 від 01.04.2013 року в якій просив скасувати податкові повідомлення -рішення №0000522230 та №00005322230 від 14.03.2013 винесених ДПІ у Малиновському районі м. Одеської області ДПС, як не обґрунтовані та такі, що не відповідають вимогам законодавства України(а.с. 107-112).

За розглядами скарги «Альянс 2000» (вхід. ДПС №700/10 від 01.04.2013 року) на податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі Одесської області ДПС від 14.03.2013 року №0000522230 та №00005322230 ДПС в Одеській області було прийнято рішення від 27.05.2013 року №1123/10/10-2007, згідно з яким Державна податкова служба в Одеській області частково скасовує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі Одесської області ДПС від 14.03.2013 року №0000532230 частині визначеного податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 990 грн. та застосованих штрафних фінансових санкцій з ПДВ в розмірі 247 гри., а первинну скаргу представника по довіреності НВПП «.Альянс 2000» Гутовської Т.В. в цій частині задовольняє, в іншій частині податкове повідомлення рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 14.03.13 №0000532230 залишає без змін, а первинну скаргу представника по довіреності НВПП «Альянс 2000» Гуговської Т.В. - без задоволення(а.с. 113-116)

На підставі вказаного рішення Державною податковою інспекцією у Малиновському районі Одеської області ДПС було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року №0002782230, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2955 грн. основного платежу та 739 грн. штрафних санкцій (а.с. 104).

Скориставшись своїм правом НВПП «Альянс 2000» звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України в якій просив скасувати податкові повідомлення -рішення №0000522230 та №00005322230 від 14.03.2013 та №0002782230 від 07.06.2013 року винесених ДПІ у Малиновському районі м. Одеської області ДПС, як не обґрунтовані та такі, що не відповідають вимогам законодавства України за розглядом якої Міністерство доходів і зборів України рішенням від 01.08.2013 року № 8084/6/99-99-10-01-15 залишила скаргу НВПП «Альянс 2000»- без задоволення (а.с.121-124).

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 14.03.2013 року №0000532330 суд вважає що вона необгрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 60.1.3 п. 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 ст. 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.3 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985 (надалі Порядок) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Підпунктом 5.1.2 п. 5.1. Розділу 5 вищевказаного Порядку встановлений аналогічний статті 60 ПК України порядок відкликання податкового повідомлення-рішення.

Як вже зазначалося вище, на підставі рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 27.05.2013 року № 1123/10/10-2007 було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року №0002782230, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, отже попереднє податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000532330, що прийняте на підставі акту від 28.02.2013 року №41/22-214/30495104/635 відповідно до ст. 60 ПК України вважається відкликаним.

Таким чином, в силу вимог Порядку оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним в зв'язку із зменшенням нарахованої суми грошового зобов'язання, а тому, відсутнє саме податкове повідомлення-рішення, яке суд міг би скасувати або визнати правомірним та залишити в силі, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення від 14.03.2013 року №0000522230 суд вважає, що вона частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими, було встановлено, що позивачем завищені витрати у деклараціях з податку на прибуток підприємств на суму 36530 грн., з яких: по операціям з ПП «Інлоуд» на суму 16800 грн., з ПП «Віайпі Груп» на суму 4950 грн., з ПП «Орвіл Трейдінг» на суму 19730 грн. в зв'язку з чим відбулось заниження податку на прибуток за 4 квартал 2009 року на суму 4200 грн., 1 квартал 2010 ркоу на суму 1237,5 грн. та 1 півріччя 2010 ркоу на суму 4932,5 грн.

Судом встановлено, що НВПП «Альянс 2000» були укладені угоди: з ПП «Інлоуд» № 45 від 10.11.2009 року, з ПП «Віайпі Груп» №47 від 26.04.2010 року та з ПП «Орвіл Трейдінг» про надання послуг (договір з ПП «Орвіл Трейдінг суду не наданий») (а.с.15, 51-53).

Вказані контагенти були платниками податку на додану вартість, що не заперечується представником відповідача.

Як встановлено судом між Позивачем та ПП «Інлоуд», укладено договір №45, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розповсюдженню різної поліграфічної продукції, листів, бандеролей, в об'ємі та певними методами, узгодженими з замовником.

На підтвердження вищевказаного договору були надані наступні документи: реєстри отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2009 року, податкова накладна від 21.01.2010 ркоу №61 на суму 5940 грн., в тому числі ПДВ 990 грн., податкова накладна №2161 від 24.12.2009 року на суму 6120 грн, в тому числі ПДВ у сумі 1020 грн., податкова накладна №1788 від 30.11.2009 року на суму 6480 грн., в тому числі ПДВ на суму 1080 грн.. податкова накладна 1734 від 20.11.2009 року на суму 7560 грн., у тому числі ПДВ на суму 1260 грн..акти-здавання примання робіт, платіжні доручення, рахуник фактури та картка рахунку(а.с. 20-50).

Судом встановлено, що єдиним мотивом для судження відповідача про відсутність реальності здійснення позивачем господарської операції з ПП «Інлоуд» є висновки інших органів податкової служби, а саме ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1653/22-5/36110942 від 18.09.2011 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інлоуд» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період липень - грудень 2009 року, січень 2010 року» встановлено що, у ПП «Інлоуд» відсутні трудові ресурси, сісчадські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди перевалено з контрагентами, які не виконуютьсвої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди, укладені між замовниками та виконавцями мають ознаки нікчемності. В провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201100058, порушена за фактом фіктивного підприємництва і навмисному ухиленні від сплати податків з використанням ПП «Софітек Плюс» за ознаками складу злочинів передбачених ст. 205, ст. 212 Кримінального кодексу України, а також за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ПП «Інлоуд». Враховуючи вищевикладене та за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Інлоуд» з контрагентами зазвіряємий період.

Також судом встановлено що 26.04.2010 року, між Позивачем та ПП «Віайпі Груп», укладено договір №47, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розповсюдженню різної поліграфічної продукції, листів, бандеролей, в об'ємі та певними методами, узгодженими з замовником.

На підтвердження вищевказаного договору були надані наступні документи: реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2010 року, податкова накладна від 28.04.2010 ркоу №448 на суму 6390 грн., в тому числі ПДВ 1065 грн., податкова накладна №1552 від 30.06.2010 року на суму 3696 грн, в тому числі ПДВ у сумі 616 грн., акти здавання-примання робіт, платіжні доручення, рахуник фактури та картка рахунку(а.с. 54-68).

Як відображено в акті перевірки, згідно протоколу допиту директора ПП «Віайпі груп» Кудас Наталії Михайлівни від 10.01.2013 року, проведеного старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіном І.М., фінансову - господарську діяльність ПП «Віайпі груп» вона ніколи не займалась, ніяких договорів, первинних документів, пов'язаних з діяльністю ПП «Віайпі груп», податкову звітність не підписувала та нікого на це не уповноважувала, ні з якими підприємствами не співпрацював, товарів не постачав та не отримував, грошових коштів не перераховував та не отримував, складські приміщення не орендував та не виконувала функцій директора ПП «Віайпі груп».

Тобто висновки по взаємовідносинам між позивачем та ПП «Віайпі груп» здійснювалися не на підставі первинних документів, а лише на показаннях свідка, та висновки акту також не ґрунтуються на первинних документах.

В зв'язку з чим податковим органом зроблений висновок в акті перевірки, що операції позивача з ПП «Віайпі групп» та ПП «Інлуод» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Проте як встановлено судом, всі документи щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами наявні в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час здійснення перевірки, знаходять своє відображення в бухгалтерському обліку позивача.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання та виконання робіт. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє, та представник відповідача пояснив суду що кримінальна справа, щодо посадових осіб НВПП «Альянс 2000» не порушувалась, щодо порушення кримінальних справ на контрагентів ПП «Інлоуд» та ПП «Віайпі груп», то слід зазначити, що відсутні обвинувальні вироки, які набрали законної сили, що позбавляє доказової сили висновку податкового органу про нікчемність правочинів.

Виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентами ПП «Інлоуд» та «Віайпі груп» укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання будівельних робіт, а тому робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.. 3 ГК України.

Договори, укладені позивачем та його контрагентами, відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також данні договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними, та доказів, що це спростовують відповідач не надав.

Таким чином суд погоджується з аргументами позивача, щодо неправомірністю донарахування відповідачем НВПП «Альянс 2000» суми податку на прибуток за 4 квартал 2009 року та 1 квартла 2010 року 3339 грн. та суми штрафу - 526 грн., а також те, що договори позивача з ПП «Інлоуд» та ПП «Віайпі груп» мають реальні правові наслідки, що підтверджено первинними документами, які складені відповідно до вимог діючого законодавства, тому позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати понесені за даними договорами, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання". Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також НВПП «Альянс 2000» на підставі усного договору було придбано у ПП «Орвіл Трейдінг» послуги з виготовлення макетів «Товари та обладання», згідно податкової накладної № 1033 від 29.06.2010 року на суму 7650 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1275 грн..

На підтвердження господарської операції представником позивача було надано акт приймання-здавання робіт, податкову накладну від 29.06.2010 року №1033, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, платіжне доручення, картку рахунку та рахунок фактуру(а.с.68-74).

Проте, як встановлено судом 10 вересня 2012 року Приморським районним судом м. Одеси по справі №1/1522/1245/12 був прийнятий вирок згідно з яким директора ПП «Орвіл Трейдінг» було визнано винним у здійснення злочину передбаченого ст. 27, ч. 5, ст. 205. ч. 2 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 51000 грн.

У вироку Приморського районного суду зазначено що, ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 800 доларів США зареєстрував на своє ім'я ПП «Орвіл Трейдінг», ніяких договорів, первинних документів, пов'язаних з діяльністю ПП «Орвіл Трейдінг», податкову звітність не підписував та нікого на це не уповноважував, ні з якими підприємствами не співпрацював, товарів не постачав та не отримував, грошових коштів не перераховував та не отримував, складські приміщення не орендував та не виконував функцій директора ПП «Орвіл Трейдінг».

Незаконна діяльність ПП «Орвіл - Трейдінг» полягала у тому, що невстановлені особи під прикриттям вказаного підприємства документально оформляли неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам контрагентам) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на подану вартість і податку на прибуток. За такі «послуги» контрагенти перераховували на поточні рахунки ПП «Орвіл - Трейдінг» грошові кошти, які в подальшому знімалися готівкою у банківських установах та поверталися клієнтам.

В зв'язку з чим, суд доходить висновку, що підпис на податковій накладній виписаній ПП «Орвіл Трейдінг» НВПП «Альянс 2000», рахунку фактури та акті здавання-приймання робіт виконанні не ОСОБА_6, а тому не можуть вважатися належними первинними документами підтверджуючими господарські правовідносини між ПП «Орвіл Трейдінг» та НВПП «Альянс 2000».

В зв'язку з чим укладений позивачем правочин з ПП «Орвіл Трейдінг» не має реального товарного характеру, тому вартість отриманих послуг не може бути включена позивачем до складу витрат у 1 півріччі 2010 року, а податкове повідомлення рішення в цій частинні законне та не підлягає скасуванню.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 05.03.2012 року по справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткінської МДПІ Сумської області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000535330 є відкликаним та не порушує прав та свобод позивача, тоді як ст. 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, та те що винесений вирок по кримінальній справі відносно контрагента позивача ПП «Орвіл Трейдінг» суд доходить висновку, що позовні вимоги НВПП «Альянс 2000» підлягають частковому задовленню.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Науково- виробничого приватного підприємства «Альянс 2000» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси від 14.03.2013р. №0000522230 в частині суми, що перевищує 1594грн. суми грошового зобов'язання за основним платежем та 398грн. суми штрафних санкцій.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов Науково- виробничого приватного підприємства «Альянс 2000» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі ГУ Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси від 14.03.2013р. №0000522230 в частині суми, що перевищує 1594грн. суми грошового зобов'язання за основним платежем та 398грн. суми штрафних санкцій.

В решті позову відмовити.

13 грудня 2013 року.