Постанова

від 11.12.2013 по справі 826/17066/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 27/348

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2013 року № 826/17066/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Приватного підприємства "Лекскомсервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 232 061,20 грн Суддя О.В.Головань

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Лекскомсервіс" (ідентифікаційний код - 35910731) заборгованості у розмірі 232 061,20 грн.

У судовому засіданні 13.11.2013 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, судом заслухано пояснення представника позивача; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лекскомсервіс" (надалі - відповідач) перебуває на обліку як платник податку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві.

Згідно з наданими позивачем матеріалами Приватним підприємством "Лекскомсервіс" було подано податкові декларації:

декларації з податку на прибуток підприємства від 30.07.2008 р. № 156731; від 25.02.2009 р. № 351627; від 25.02.2009 р. № 351629; від 25.02.2009 р. № 351630;

декларації з податку на додану вартість від 20.08.2009 р. № 218097; від 20.07.2009 р. № 173609; від 21.09.2009 р. № 235908; від 15.06.2009 р. № 118868; від 18.05.2009 р.; від 21.04.2009 р., від 20.03.2009 р., від 20.02.2009 р.; від 25.02.2009 р.; від 18.12.2008 р.; від 26.11.2008 р.; від 23.09.2008 р.; 20.08.2008 р.; 21.07.2008 р.

Позивачем відправлено Приватному підприємству "Лекскомсервіс" податкову вимогу з податку на додану вартість № 1/1246 від 05.03.2009 р. на суму 232 010,20 грн.

Зазначену податкову вимогу було надіслано на юридичну адресу відповідача - м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 3. У зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою було складено акт № 126 про неможливість вручення податкової вимоги від 27.01.2010 р. Також було складено акт від 27.01.2010 р. про незнаходження відповідача за юридичною адресою.

На підставі акту перевірки № 1992-15/20-213 від 13.12.2010 р. позивачем було винесено податкове повідомлення - рішення з податку на додану вартість № 0042751520/0 від 13.12.2010 р. на суму 232 010,20 грн. (сума штрафу, визначена на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченої із затримкою).

Згідно з наданою обліковою карткою відповідача, відповідач має заборгованість з податку на прибуток у розмірі 51,00 грн.

Позивач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 232 061,20 грн. з таких підстав.

Станом на час розгляду справи в суді за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 232 061,20 грн. (штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток - 51,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість - 232 010,20 грн.).

Податковий борг відповідача з податку на прибуток у розмірі 51,00 грн. виник на підставі винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0029081510. Сума боргу зменшувалася на підставі прийнятого рішення керівника ОДПС про визнання погашеною заборгованості № 1479/1095 від 27.08.2012 р.

Сума заборгованості у розмірі 232 010,20 грн. виникла на підставі податкового повідомлення - рішення № 0042751520/0 від 13.12.2010 р., винесеного на підставі акту перевірки № 1992-15/20-213 від 13.12.2010 р. (сума штрафу визначена на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, сплаченої із затримкою).

Станом на час розгляду справи в суді за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 232 061,20 грн., що підтверджується повідомленням про грошові зобов'язання та податковий борг № 23-10-2/15-01-36 від 23.10.2013 р.

Відповідач - Приватне підприємство "Лекскомсервіс" - пояснень на позов не надав, представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно із п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (був чинний станом на день виникнення податкового боргу), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно із п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з копією податкової вимоги, наявною в матеріалах справи, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05.03.2009 р. становить 1 929,00 грн. У той же час у вказаній податковій вимозі зазначено суму податкового боргу (основний платіж) - 232 010,20 грн.

Згідно з матеріалами справи, позивачем було проведено перевірку відповідача, якою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт № 1992-15/20-213 від 13.12.2010 р.

Позивачем на підставі акту перевірки № 1992-15/20-213 від 13.12.2010 р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0042751520/0 від 13.12.2010 р. на суму 232 010,20 грн. (сума штрафу, визначена на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за затримку на 8 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання).

Згідно з наданими поясненнями позивача, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві не може надати для огляду Акт камеральної перевірки №1992-15/20-213 від 13.12.2010 р. у зв'язку із втратою останнього та відсутністю можливістю для його відновлення.

У зв'язку з відсутністю Акту камеральної перевірки № 1992-15/20-213 від 13.12.2010 р. суд позбавлений можливості встановити характер порушень, які стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0042751520/0 від 13.12.2010 р.

Податковий борг відповідача з податку на прибуток у розмірі 51,00 грн. виник на підставі винесеного податковим органом податкового повідомлення - рішення №0029081510 (згідно з обліковою карткою відповідача). Сума боргу зменшувалася на підставі прийнятого рішення керівника ОДПС про визнання погашеною заборгованості №1479/1095 від 27.08.2012 р.

Позивачем копії повідомлення - рішення № 0029081510 надано не було. Також не було надано акт перевірки, на підставі якого було винесено зазначене повідомлення - рішення.

Враховуючи відсутність достовірної інформації щодо порушення відповідачем податкового законодавства, відсутності актів перевірки Приватного підприємства "Лекскомсервіс" суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно п.п. 16.1.1 ст.16 наведеного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Згідно із п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено та підписано 11.12.13 р.