Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/19716/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19716/13 10.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецк-Вторма"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Прокоф`єва Т.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 10 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

11 жовтня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецк-Вторма" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 721 від 07.10.2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 010212 від 01.02.2012 року в сумі 31 344,18 грн. з них основного боргу - 27 499,60 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок), пені - 3 275,44 грн. (три тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 44 копійки), індексу інфляції - 151,00 грн. (сто п'ятдесят одна гривня) та 3% річних - 418,14 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 14 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 010212 від 01.02.2012 року, зокрема, у встановлені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.11.2013 року.

В судовому засіданні 19.11.2013 року представником позивача подано для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/19716/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 10.12.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2012 року між позивачем (надалі - Виконавець або Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 010212 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується прийняти та передати у власність Покупця продукцію санітарно-гігієнічного призначення виробництва ТОВ «Донецк-Вторма» в кількості згідно поданих заявок, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в строки згідно Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 47 750,40 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 20 250,80 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в сумі 27 499,60 грн., що становить 47 750,40 грн. - 20 250,80 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 лютого 2012 року між сторонами укладено договір поставки № 010212 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується прийняти та передати у власність Покупця продукцію санітарно-гігієнічного призначення виробництва ТОВ «Донецк-Вторма» в кількості згідно поданих заявок, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах та в строки згідно Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в листопаді 2012 року позивач передав товар на суму 47 750,40 грн., що підтверджується накладною № 1516 від 29.11.2012р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідній накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що порядок розрахунків за поставлений товар оговорюється сторона в додатках до договору.

Зі змісту умов укладеного між сторонами додатку № 4 до Договору випливає, що оплата за товар проводиться Покупцем протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з дати поставки кожної партії товару, що підтверджується датою підписання видаткової накладної Покупцем (копія додатку в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що Покупець перерахував на користь Продавця 20 250,80 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в матеріалах справи).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.10.2013р. та 19.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 27 499,60 грн. з розрахунку 47 750,40 грн. (сума товару) - 20 250,80 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.1. Договору витікає, що при несвоєчасній оплаті поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочки протягом першого тижня, за кожний день прострочки більше тижня в розмірі 0,5%, але не більше суми заборгованості.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за невиконання Продавцем зобов'язань за Договором щодо оплати товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 434,78 грн. пені за прострочення оплати поставленого товару за період з 13.01.2013р. по 14.07.2013р. з урахуванням обставин часткової оплати товару з боку Покупця.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 418,14 грн. 3% річних та 151,00 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 30 503,52 грн. з них основного боргу - 27 499,60 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок), пені - 2 434,78 грн. (дві тисячі чотириста тридцять чотири гривні 78 копійок), індексу інфляції - 151,00 грн. (сто п'ятдесят одна гривня) та 3% річних - 418,14 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 14 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 674,39 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астер-Вест" (ідентифікаційний код 33886367, адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 77, кв. 16), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецк-Вторма" (ідентифікаційний код 24461036, адреса: 83076, м. Донецьк, просп. Красногвардійський, буд. 46), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 27 499,60 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 60 копійок), пені - 2 434,78 грн. (дві тисячі чотириста тридцять чотири гривні 78 копійок), індексу інфляції - 151,00 грн. (сто п'ятдесят одна гривня), 3% річних - 418,14 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 14 копійок) та судові витрати - 1 674,39 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 39 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі 910/19716/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2013р.

Суддя О.В. Котков