Рішення

від 17.12.2013 по справі 914/4172/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/4172/13

За позовом : Приватного підприємства «Енергія-плюс», м. Самбір, Львівська область

до відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства «Світанок», м. Львів

про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 39 920, 93 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Лихва Н.Д. - представник за довіреністю № 0910/13 від 10.09.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватного підприємства «Енергія-плюс» подано позов до Приватного науково-виробничого підприємства «Світанок» про сплату заборгованості за виконані роботи у розмірі 39 920, 93 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 25.11.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.11.2013р. розгляд справи відкладено на 09.12.2013р., а 09.12.2013р. на 17.12.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю та стягнути з відповідача 38 407,23 грн. заборгованості за виконані роботи та 1 513,70 грн. 3% річних.

В судове засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі повернулась з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», яка надсилалась судом на адресу: 79020, м. Львів, вулиця Орна, 2, що зазначена позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ПНВП «Світанок» станом на 16.10.2013р., вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, правом на судовий захист не скористався. Ухвали господарського суду у справі про відкладення розгляду справи від 25.112013р. та від 09.12.2013р. надіслано відповідачу за належною адресою.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між ПНВП «Світанок» (у справі відповідач, за договором - замовник) та ПП «Енергія-плюс» (у справі позивач, за договором - виконавець) укладено Договір №06/01/12-01 на виконання проектних робіт від 23.12.2011р. (надалі - Договір), що належним чином підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає а виконавець зобов'язується розробити відповідно до ТУ ПАТ «Львівобленерго» №131-212/2 від 19.01.2011р.: Робочу документацію влаштування зовнішнього електропостачання 10-повертового житлового будинку з вбудованими автостоянками по вул. Калнишевського, 3 у м. Львові (надалі -«Об'єкт») який повинен включати такі розділи: 1. Зовнішні мережі електропостачання згідно з технічними умовами №131-212/2 від 19.01.2011р. 2. Кошторис на розроблений розділ проекту.

Робота за цим Договором виконується відповідно до ТУ ПАТ «Львівобленерго» №131/212/2 від 19.01.2011р.

За виконані роботи, зазначені в п. 1.1. Договору, замовник сплачує виконавцеві 60 407,23 грн. , в т.ч. ПДВ 10 067,87 грн. (2.1. Договору).

Додатком №1 до Договору №06/04/12-01 від 23.12.2011р. Календарний графік робіт встановлено, що вартість етапів робіт становить 60 407,23 грн.

Відповідно п. 2.2. та п. 2.3. Договору замовник виплачує виконавцеві аванс в сумі 12 000,00 грн. на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами даного Договору. Остаточна оплата робіт у розмірі, визначено п.2.1. цього Договору, здійснюється замовником шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок виконавця протягом п'ятиденного терміну з дня підписання забудовником (ДТГО «Львівська залізниця») акту здачі-приймання замовника і при наявності коштів від Забудовника, але не пізніше кінця першого півріччя 2012р.

По закінченню роботи виконавець надсилає замовнику двосторонній акт здачі-приймання робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін (п.3.1. Договору).

На виконання п.2.2. Договору, 10.01.2012р. відповідач здійснив авансовий платіж в сумі 12 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 427.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору відповідачу надано послуги на загальну суму 60 407,23 три., що підтверджується підписаним двохстороннім Актом надання послуг № 12-30-0012 від 30.01.2011р., що підписаний сторонами та скріплених печатками без жодних застережень.

Відповідно п. 4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору виконавець і замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Однак, надані послуги в повному обсязі оплачені не були. Замовником оплачено лише 10 000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 487 від 25.07.2012р. та 12 000,00 грн. авансовий платіж від 10.01.2012р.

12.09.2013р. позивачем було направлено претензію вих.№13/0909-1 від 09.09.2013р. відповідачу із вимогою погасити заборгованість по Договору в розмірі 38 407,23 грн. за наданні послуг (докази надіслання в матеріалах справи). Відповідачем не було дано відповіді на претензію.

Відповідач покладенні на нього зобов'язання оплати наданих послуг за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 38 407,23 грн.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути з відповідача 1 513,70 грн. - 3% річних.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З врахуванням положень статті 20 Господарського кодексу України, ч.1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку що вимога позивача про стягнення 38 407,23 грн. основної заборгованості за Договором є підставною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України) дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3 % річних в сумі 1 505,74 грн. В частині стягнення 3% річних в сумі 7,96 грн. слід відмовити.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного науково-виробниче підприємство «Світанок» (79020, м.Львів, вул. Орна, 2; ідентифікаційний код юридичної особи 13800883) на користь Приватного підприємства «Енергія- плюс» (81400, Львівська область, м.Самбір, вул. Котляревського, будинок 3, квартира 1; ідентифікаційний код 32703801) 38 407,23 грн. - суми основного боргу, 1 505,74 грн. - 3% річних та 1 720,16 грн. - витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.