Рішення

від 13.12.2013 по справі 912/1810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 рокуСправа № 912/1810/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1810/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП"

до відповідача: Приватного підприємства "КОМІР"

про стягнення 97 923,25 грн

Представники сторін:

позивача - Рачковський Ю.П., довіреність № 224 від 05.12.13;

відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "КОМІР" заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 137/07 від 01.01.2013 в сумі 85 470,63 грн, 24 % річних від простроченої суми - 7983,13 грн, пеню у сумі 4469,49 грн.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судові засідання 29.11.2013 та 13.12.2013, без повідомлення та доведення наявності поважних причин не виконав вимоги ухвал господарського суду від 06.11.2013 та 29.11.2013. Така сторона належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання шляхом надсилання їй процесуальних документів за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Поштові конверти із примірниками ухвал про порушення провадження у справі від 06.11.2013, надісланий на адресу приватному підприємству "КОМІР", повернуті органом поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання, тобто адресат з власної ініціативи не отримав поштову кореспонденцію.

Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1810/13 в судовому засіданні 13.12.2013 року за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (постачальник) та приватне підприємство "КОМІР" (покупець) уклали договір поставки № 137/07 від 01.01.2013 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію виробництва ТОВ ПП "ЗІП", кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікації (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

За п. 4.1 Договору товар поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в специфікаціях (накладних); п. 4.2 покупець оплачує вартість товару з відстрочкою платежу до 28 календарних днів з моменту поставки товару; 4.3 моментом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника; в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу; за наявності заборгованості у покупця за даним договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за товар поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначенні платежу.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на суму 89 757,80 грн, згідно видаткових накладних № 07-0001134 від 18.04.2013 на суму 687,17 грн., № 07-0001577 від 13.05.2013 на суму 82 313,40 грн, № 07-0001704 від 21.05.2013 на суму 3 730,67 грн, № 07-0001879 від 30.05.2013 на суму 3 026, 56 грн та довіреностей на отримання цінностей № 16 від 18.04.2013, № 36 від 31.05.2013.

Однак, відповідачем проведена лише часткова оплата за Договором. В результаті чого, за розрахунком позивача, за ним утворилась заборгованість в сумі 85 470,63 грн.

21.08.2013 позивачем направлена відповідачу претензія № 32 від 19.08.2013, з вимогою сплатити у строк до 26.08.2013 основного боргу - 85 470,63 грн, 2 697,60 грн річних у розмірі 24 проценти, 1 568,91 грн пені.

Однак, докази реагування відповідача на таку претензію господарському суду не подані.

Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач є боржником, що прострочив зобов'язання в сумі 85 470,63 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 5.2 Договору сторони узгодили умову про те, що у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 24 (двадцять чотири) відсотків річних від прострочення суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Позивач, згідно наданого суду розрахунку просить стягнути з відповідача 7 983,13 грн. річних у розмірі 24 процентів за період з 11.06.2013 по 31.10.2013.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно наданого суду розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача також 4 469,49 грн. пені за період з 11.06.2013 по 31.10.2013.

Докази належного виконання відповідачем зобов'язання за Договором у господарського суду відсутні.

Господарський суд визнав позов поданим обґрунтовано та з належним підстав, задовольняє його повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44 ,49, 82-85, 116-117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "КОМІР" (адреса: 25009, Кіровоградська обл., м.Кіровоград, вул. Комарова, 3; ідентифікаційний код 30663411) на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (адреса: 51901, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, Заводський р-н., вул. Широка, буд. 107А; ідентифікаційний код 21875464) 85470,63 грн боргу, 7983,13 грн річних у розмірі 24 проценти, 4469,49 грн пені та 1958,46 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 17.12.2013.

Суддя Т. В. Макаренко