Рішення

від 04.12.2013 по справі 910/18847/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18847/13 04.12.13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «СТРІЛА»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-ТРЕЙДИНГ»

про : стягнення 64.972,11 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Павлович О.М. - за довіреністю від 27.11.2013 № 06/990;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Публічне акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «СТРІЛА» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-ТРЕЙДИНГ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 64.972,11 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 17.07.2013 № 17/07/2013, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, проте оплатив його на користь позивача частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка складає 62.542,78 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість 64.972,11 грн, яка складається з: основної заборгованості в сумі 62.542,78 грн; 10 % штрафу в сумі 899,79 грн; пені в сумі 657,95 грн та 10 % річних в сумі 871,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18847/13.

Ухвали у даній справі надсилалася господарським судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення особі відповідача за довіреністю поштового відправлення суду. Таким чином, з урахуванням зазначеного, відповідач, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, повідомлений судом про дату, час та місце належним чином.

Однак, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «СТРІЛА», як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-ТРЕЙДИНГ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 17.07.2013 № 17/07/2013 із протоколом узгодження розбіжностей до вказаного договору (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору позивач передає у власність відповідача кондитерські вироби (далі - товар) у кількості, асортименті, якості та цінам, вказаних у товарно-транспортних накладних та/або специфікаціях, які оформляються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару, і які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно п. 4.1 Договору оплата вартості партій товару здійснюється відповідачем прямо на розрахунковий рахунок позивача протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту його отримання або на інших умовах, передбачених у специфікаціях на відповідну партію товару. Оплата товару може здійснюватися шляхом попередньої оплати на розрахунковий рахунок позивача.

У разі несвоєчасної оплати вартості кожної партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день про строчки, за весь час прострочення. Окрім сплати пені, відповідач у разі несвоєчасної оплати товару, сплачує суму боргу та 10 % річних від суми заборгованості. Загальна сума пені розраховується за весь період дії Договору (п. 6.2 Договору).

Як визначено сторонами у п. 8.4 Договору, у випадку прострочки відповідачем оплати вартості товару більше ніж на 60 днів, відповідач зобов'язаний крім установленої Договором пені, сплатити позивачеві штраф у розмірі 10 % від отриманого та не сплаченого в строк товару.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що вказаний правочин набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013, але не раніше, ніж до дня проведення повного розрахунку за отриманий товар по Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, продавець, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а покупець отримав товар загальною вартістю 88.032,65 грн. Зазначений факт підтверджується такими видатковими накладними, які підписані з обох сторін даного спору та скріплені відбитками їх печаток: від 19.07.2013 № 3194 на суму 34.487,83 грн; від 07.08.2013 № 3398 на суму 30.193,49 грн; від 12.08.2013 № 3446 на суму 23.351,33 грн (засвідчені копії вказаних видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Відповідач повернув частину отриманого від позивача товару на суму 25.489,87 грн, про що свідчать такі накладні на повернення: від 18.09.2013 № 73 на суму 12.646,50 грн; від 18.09.2013 № 75 на суму 9.529,80 грн; від 18.09.2013 № 76 на суму 3.313,57 грн (засвідчені копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи).

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, загальна вартість поставленого позивачем відповідачеві товару складає 62.542,78 грн.

Спір між сторонами даного спору виник внаслідок того, що відповідач, порушуючи права позивача, в строк, встановлений п. 4.1 Договору, оплату товару не здійснив, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі отриманого товару, а саме в сумі 62.542,78 грн.

Виходячи зі встановлених судом вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту оплати відповідачем наданих позивачем послуг в сумі 62.542,78 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі, в розмірі 62.542,78 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Таким чином, у зв'язку з простроченням відповідачем його зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді 10 % штрафу в сумі 899,79 грн; пені в сумі 657,95 грн; а також 10 % річних в сумі 871,59 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язані за Договором, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги по застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 899,79 грн, що складає 10 % від вартості неоплаченого товару; пені в сумі 657,95 грн; а також вимога про стягнення з відповідача 10 % річних в сумі 871,59 грн - за прострочення останнім грошового зобов'язання за Договором, - підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-ТРЕЙДИНГ»

(02140, м. Київ, Дарницький район, вул. Бориса Гмирі, буд. 2, квартира 63; ідентифікаційний код 38567317, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь публічного акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «СТРІЛА» (14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, Деснянський район, вул. Комунальна, буд. 2; ідентифікаційний код 00382295, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 62.542,78 (шістдесят дві тисячі п'ятсот сорок дві) грн 78 коп.; 10 % штрафу в сумі 899,79 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 79 коп.; пеню в сумі 657,95 (шістсот п'ятдесят сім) грн 95 коп.; 10 % річних в сумі 871,59 (вісімсот сімдесят одна) грн 59 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 грудня 2013 року.

Cуддя С.В. Балац