Рішення

від 02.12.2013 по справі 910/20097/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20097/13 02.12.13

За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВІДЕНСЬКИЙ»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ ФУД»

про : стягнення 85.478,26 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Гаркавенко С.В. - за довіреністю від 20.06.2013 № б/н;

відповідача: не з`явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВІДЕНСЬКИЙ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ ФУД» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 85.478,26 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на підставі укладеного між сторонами даного спору договору від 01.06.2009 № 15/06/2009, надав відповідачеві послуги, які відповідач отримав, але оплатив на користь позивача частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, розмір якої складає 67.318,32 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 85.478,26 грн, з яких: 67.318,32 грн - основна заборгованість; 4.876,43 грн - пеня; 6.794,34 грн - три відсотки річних та 6.489,17 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20097/13.

Ухвали про порушення провадження у справі від 22.10.2013 та про відкладення розгляду справи від 18.11.2013 надсилалися господарським судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце належним чином.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВІДЕНСЬКИЙ», як управителем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСТ ФУД», як власником, (далі - відповідач) укладено договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та Управителя Житлового комплексу «ВІДЕНСЬКИЙ» від 01.06.2009 № 15/06/2009 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого позивач безпосередньо або з дозволу відповідача шляхом залучення фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу "ВІДЕНСЬКИЙ" забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно - технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (далі - послуги), забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном відповідача. Відповідач, у свою чергу, бере на себе відповідальність за своєчасну оплату послуг представлених позивачем у витратах на виконання зазначених робіт. Також відповідач несе відповідальність перед позивачем згідно Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 № 572 "Про механізм впровадження Закону Украйни "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території".

Нежиле приміщення розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гусовського, 11/11, загальна площа 168,4 м 2 .

У відповідності до п. 5.1 Договору вартість кожної послуги встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розмір плати за надані послуги на момент укладення Договору визначається постачальниками послуг, у тому числі: холодне та гаряче водопостачання, водовідведення, центральне опалення, утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно додатку № 1 від 01.06.2009 до Договору, вартість послуг, які надаються позивачем у вигляді утримання будинку та прибудинкової території, встановлено в розмірі 11,25 грн за 1 м 2 .

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Так, позивачем у період з січня 2009 року по травень 2011 року надано відповідачеві послуги загальною вартістю 158.209,27 грн, про що свідчать наявні у матеріалах даної справи рахунки-фактури на оплату послуг та акти здачі-прийняття робіт, які відповідач, у свою чергу, отримав у позивача, що підтверджується підписами особи відповідача у реєстрах про видачу рахунків (засвідчені копії реєстрів наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами даного спору виник внаслідок неналежного з боку відповідача виконання ним грошового зобов'язання за Договором, відповідач отримані від позивача послуги оплатив на користь останнього частково.

19.06.2013 позивачем надіслано відповідачеві лист від 17.06.2013 № 21/5/2, у відповідності до якого позивач вимагав відповідача сплатити заборгованість, яка станом на 01.06.2013, складала 47.880,00 грн. Із вказаним листом позивач надіслав відповідачеві рахунок-фактуру від 31.05.2013 № СФ-000133 на оплату послуг в розмірі 47.880,00 грн.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, вказана вище вимога позивача залишена відповідачем без виконання.

Таким чином, внаслідок порушення з боку відповідача виконання ним грошового зобов'язання за Договором, в останнього у період з 01 червня 2009 року по 01 жовтня 2013 року виникла перед позивачем заборгованість, яка складає 67.318,32 грн.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 67.318,32 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 67.318,32 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У зв'язку з порушенням з боку відповідача грошового зобов'язання за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4.876,43 грн, 3 відсотки річних в сумі 6.794,34 грн, а також інфляційні втрати в сумі 6.489,17 грн.

Розглядаючи спір в частині застосування до відповідача господарської санкції, шляхом стягнення з останнього пені, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін , але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено угодою сторін).

Проте, як встановлено судом, у договорі від 01.06.2009 № 15/06/2009 сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення зобов'язань за Договором.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4.876,43 грн задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 відсотків річних в розмірі 6.794,34 грн, а також інфляційні втрати в сумі 6.489,17 грн - підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТ ФУД».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТ ФУД» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Окіпної Раїси, буд. 3; ідентифікаційний код 36424683, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ВІДЕНСЬКИЙ» (01011, м. Київ, Печерський район, вул. П.Мирного/Гусовського, буд. 8, 10, 12, 14, 16, 11, 15; ідентифікаційний код 34239888, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 67.318,32 (шістдесят сім тисяч триста вісімнадцять) грн 32 коп.; 3 % річних в сумі 6.794,34 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн 34 коп.; інфляційні втрати в сумі 6.489,17 (шість тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн 17 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац