Рішення

від 10.12.2013 по справі 127/27824/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/27824/13-ц

Провадження № 2-о/127/1307/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника заявниці - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКО-ГРУП» про встановлення факту звільнення з посади, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця в заяві вказує, що вона працювала на посаді директора Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКО-ГРУП», починаючи з 10.01.2011 року відповідно до наказу генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП».

19.04.2013 року заявницею на ім’я генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП» листом було подано заяву про звільнення за власним бажанням з 19.04.2013 року. Однак, до цього часу відсутні будь-які рішення генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП» щодо звільнення заявниці з посади директора Вінницької філії ТОВ «ОСКО-ГРУП».

У зв’язку з чим право заявниці на звільнення порушене, а факт подальшого перебування заявниці на посаді директора Вінницької філії ТОВ «ОСКО-ГРУП» породжує певні юридичні наслідки (здавання звітності, відповідальність за діяльність підприємства), що змусило заявницю звернутись до суду з даною заявою.

В судовому засіданні представник заявниці - адвокат ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи - ТОВ «ОСКО-ГРУП» до судового засідання не з’явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення в газеті «Вінниччина» від 06.12.2013 року №94(22836).

Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що заявниця працювала на посаді директора Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКО-ГРУП», починаючи з 10.01.2011 року відповідно до наказу №1 від 10.01.2011 року генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП» ОСОБА_3

19.04.2013 року заявницею на ім’я генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП» листом було подано заяву про звільнення за власним бажанням з 19.04.2013 року, що підтверджується заявою останньої від 19.04.2013 року, квитанцією Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 19.04.2013 року, описом вкладення до листа та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, до цього часу відсутні будь-які рішення генерального директора ТОВ «ОСКО-ГРУП» щодо звільнення заявниці з посади директора Вінницької філії ТОВ «ОСКО-ГРУП».

Відповідно до ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Таким чином, право заявниці на звільнення порушене, а факт подальшого перебування заявниці на посаді директора Вінницької філії ТОВ «ОСКО-ГРУП» породжує певні юридичні наслідки (здавання звітності, відповідальність за діяльність підприємства тощо).

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.11.2013 року та зареєстрованої в реєстрі за №2975, заявниця заявляє, що будь-яких претензій матеріального характеру щодо виплати заробітної плати та інших коштів до ТОВ «ОСКО-ГРУП» не має та пред’являти не буде. А відтак, встановлення даного факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява заявниці підлягає до задоволення, а факт підлягає встановленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 38, 43 КЗпП України, ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 256- 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, з посади директора Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКО-ГРУП», ідентифікаційний код 37400532, на підставі ст.38 КЗпП України з 19 квітня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: