Рішення

від 12.12.2013 по справі 920/1998/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2013 Справа № 920/1998/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго",

м. Суми,

до відповідача: Приватного підприємства "Анжеліна-Класік", м. Суми,

про стягнення 11 264 грн. 72 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Верчак Ю.В.,

від відповідача: не з'явився;

За участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 420-Т від 01.10.2006 року в розмірі 11 264 грн. 72 коп., в тому числі: 10 002 грн. 26 коп. - основний борг, 968 грн. 84 коп. - пеня, 293 грн. 62 коп. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав. Про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення судового розгляду надіслані відповідачу за адресою, повідомленою суду позивачем, яка також відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html).

Але на день судового засідання повідомлення про вручення поштових відправлень до господарського суду не повернуті.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та надав суду письмове пояснення щодо зміни опалювальної площі об'єкту надання послуг б/н від 11.12.2013р., яке долучено судом до матеріалів справи.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 420-Т від 01.10.2006 року, позивач (виконавець) зобов'язався надавати відповідачеві (споживачу) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.п. 3.2, 3.3, 3.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач (споживач) 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Відповідно до актів прийому-передачі теплової енергії протягом грудня 2012 року - квітня 2013 року позивач надав відповідачу обумовлені в договорі послуги на загальну суму 10 608,79 грн.

Згідно відомості звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2012 року по 21.10.2013 року на початок періоду відповідач мав заборгованість перед позивачем в розмірі 4880,47 грн. Виставлені позивачем рахунки за період: грудень 2012 року - квітень 2013 року відповідачем не оплачені.

Як вбачається з відомості звірки взаєморозрахунків (а.с. 10), кошти перераховані відповідачем за послуги теплопостачання з 31.05.2013р. по 14.10.2013р. зараховані позивачем в рахунок погашення попереднього боргу.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані відповідачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води становить 10 002,26 грн. і на день розгляду справи є не оплаченою.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач свої зобов'язання згідно договору виконав належним чином, що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 13-26), які підписані представниками обох сторін. Проте відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, за надані послуги з теплопостачання розрахувався неповністю, у зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем складає 10 002,26 грн.

Відповідач аргументованого заперечення на позов чи доказів сплати суми боргу не подав.

Заборгованість відповідача за надані відповідачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 10 002,26 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, тому суд визнає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 10 002,26 грн. основного боргу.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.6.3. договору сторони передбачили за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нарахування пені в розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що згідно наданого ним розрахунку складає 968,84 грн. за період з 22.04.2013р. по 21.10.2013р.

Спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності є Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"

Відповідно до частини 3 статті 1 названого Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку. Той факт, що сторони у Договорі зафіксували неустойку саме в тому розмірі, який встановлено Законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Викладеної правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема, в постанові від 16.04.2013 року № 3-6гс13.

Але, враховуючи те, що в даному випадку суд не має права виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені в сумі 968,84 грн. за період з 22.04.2013р. по 21.10.2013р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за період з 11.01.2013 року по 21.10.2013 року нараховано 3 % річних від простроченої суми, що складає 293,62 грн.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовна вимога стосовно стягнення 293,62 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Анжеліна-Класік» (40030, м. Суми, провул. З. Красовицького, буд. 5, кв. 47, код 23819197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 10 002 грн. 26 коп. основного боргу, 968 грн. 84 коп. пені, 293 грн. 62 коп. - 3% річних та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2013 року.

Суддя Н.П. Лугова