Рішення

від 04.12.2013 по справі 910/19634/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19634/13 04.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛОДЖИК ГРУП"

до: Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ"

про : стягнення 21.753,00 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Музалевський Д.Є. - представник за довіреністю від 21.08.2013 № 69;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛОДЖИК ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 21.753,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на підставі укладеного між сторонами даного спору договору від 25.10.2012 № 466, поставив відповідачеві товар та виконав роботи, які відповідач отримав, але оплатив на користь позивача частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, розмір якої складає 21.753,00 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 21.753,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19634/13. Розгляд даної справи призначено судом на 18.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 розгляд справи відкладено на 02.12.2013.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з тих підстав, що замовник робіт на об'єкті не розрахувався із відповідачем в повному обсязі та утримав 5 % вартості договору, в якості забезпечення належного виконання відповідачем його договірних зобов'язань перед замовником. Як вказує відповідач, замовник сплачує 5 % вартості договору відповідачеві після спливу одного календарного року з моменту підписання сторонами спору акту здачі-прийняття робіт, за умови передачі відповідачем замовникові повного комплексу виконавчої документації (плани, схеми, інструкції, технічні описи, паспорти, сертифікати) та участі відповідача в роботі приймальній комісії для прийняття збудованого об'єкта в експлуатацію в частині виконаних відповідачем робіт. Також відповідач у своєму відзиві зазначив, що після останньої оплати, заборгованість відповідача перед позивачем становить не 21.753,00 грн.

Разом з тим, відповідач у своєму відзиві просив суд відкласти розгляд справи з метою проведення із позивачем та складення акту звірки взаємних розрахунків, а також врегулювання спору мирним шляхом.

В судовому засіданні 02.12.2013 судом оголошено перерву до 04.12.2013.

У судовому засіданні 04.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛОДЖИК ГРУП", як підрядником, (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством "ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір від 25.10.2012 № 466 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що позивач зобов'язується виконати виробництво та поставку контролера з виносною операторською панеллю для системи управління центрального кондиціонера AL-KO AT6 з комплектуючими фірми Сіменс (далі - товар) і роботи з розробки та пуско-налагодження програмного забезпечення системи управління центрального кондиціонера AL-KO AT6 для «Тютюнового цеху відділення силосів і розподільників" АТ "Тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки" (далі - роботи) у відповідальності зі Специфікацією (Додаток № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною) та Технічними вимогами (Додаток № 2 до Договору, що є його невід'ємною частиною) на території АТ "Тютюнова компанія В.А.Т. - Прилуки" за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Незалежності, 21, а відповідач зобов'язується прийняти й оплатити товар та виконану роботу в порядку й у строки, встановлені Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору, його загальна вартість погоджена сторонами, визначається в Специфікації й становить 149.670,00 грн, з яких: 80.490,00 грн - вартість товару (п. 2.1.1 Договору); 69.180,00 грн - вартість робіт (п. 2.1.2 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено порядок оплати робіт та товару, а саме:

- протягом 3-х банківських днів від дати підписання Договору відповідач здійснює оплату авансу в розмірі 50 % від вартості товару, що становить 40.245,00 грн (п. 2.2.1 Договору);

- протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження товару відповідачеві й підписання видаткової накладної обома сторонами, відповідач здійснює перерахунок коштів на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 50 % від вартості товару, що становить 40.245,00 грн (п. 2.2.2 Договору);

- протягом 3-х банківських днів від дати підписання Договору, відповідач здійснює оплату авансу у розмірі 40 % вартості робіт, що становить 27.672,00 грн (п. 2.2.3 Договору);

- 60 % вартості робіт, що становить 41.508,00 грн, відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту про приймання виконаних робіт (п. 2.2.4 Договору).

Як визначено сторонами у п. 3.1 Договору, строк поставки товару відповідачеві становить 5-7 тижнів від дати одержання позивачем авансу згідно п. 2.2.1 Договору.

У відповідності до п. 3.3 Договору, датою фактичного закінчення робіт вважається дата підписання сторонами Акту здачі-приймання виконання робіт.

Приймання виконаних робіт провадиться Актом здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.1 Договору).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що вказаний правочин набув чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2013, а в частині виконання зобов'язань - до повного й належного виконання цих зобов'язань.

Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду та поставки товару.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, поставив та виконав, а відповідач отримав товар вартістю 80.490,00 грн і роботи вартістю 69.180,00 грн. Зазначені факти підтверджуються такими первинними бухгалтерськими документами, засвідчені копії яких містяться у справі:

- видаткова накладна від 10.12.2012 № 0000000158 на суму 80.490,00 грн, яка підписана, зокрема, з боку відповідача його особою, уповноваженою довіреністю від 10.12.2012 № 261 на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на підставі Договору;

- акт здачі-прийняття робіт від 28.05.2013 № ОУ-0000013 на загальну суму 69.180,00 грн, який підписано з обох сторін даного спору та скріплений відбитками їх печаток.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов Договору, передбачених пунктом 2.2 Договору, отримані ним роботи та товар на користь позивача оплатив частково, в сумі 127.917,00 грн. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 21.753,00 грн.

Щодо тверджень відповідача викладених у відзиві, суд зазначає, що правовідносини відповідача з іншими контрагентами та на підставі інших договірних правовідносин - жодним чином не стосуються правовідносин сторін даного спору, які виникли на підставі Договору від 25.10.2012 № 466, а також не звільняють від виконання відповідачем його грошових зобов'язань за вказаним правочином.

Крім того, суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 21.753,00 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, виходячи з викладеного вище, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21.753,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Івана Франка, буд. 5, літ. «Б»; ідентифікаційний код 25293049, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛОДЖИК ГРУП" (04114, м. Київ, Оболонський район, вул. Автозаводська, буд. 54/19, літ. 2 «А»; ідентифікаційний код 37565921, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 21.753,00 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят три) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2013 року.

Суддя С.В. Балац