Рішення

від 17.12.2013 по справі 918/1790/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2013 р. Справа № 918/1790/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ"

до відповідача Пугачівської сільської Ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України в Рівненській області

про стягнення в сумі 7 027,50 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Теперик О.В., дов. від 31.10.2013 року

від відповідача:Мервінський В.В., договір від 02.12.2013 року

від третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Пугачівської сільської Ради ( далі - відповідач) про стягнення в сумі 7 027,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

29.09.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 7501 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття - презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. українською, російською, німецькою та англійською мовами, а відповідлач повинен оплатити надані послуги в розмірі 3 900,00 грн., з ПДВ - 4 680,00 грн. до 31.12.2010 року, але не пізніше 01.03.2011 року.

На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за договором, а саме презентація, в якій описана основна інформація про населений пункт с. Пугачівка та його інвестиційні можливості, зареєстрована позивачем на порталі www.meriaonline.com.ua. 14.11.2010 року, про що було письмово повідомлено відповідача листом № 127 від 17.11.2010 року.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг у встановлений строк не виконав, відтак заборгованість за надані послуги складає 4 680,00 грн.

За порушення строків розрахунків за позивач нарахував 363,69 грн. пені, 1 900,21 грн. 15 % річних та 83,23 грн. інфляційних втрат.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 549, 612, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.11.2013 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 03.12.2013 року.

Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено на 10.12.2013 року.

05.12.2013 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній повідомляє, що у зв'язку із перевиборами сільського голови новий голова про існування вказаного договору не знав, а також зазначає, що позовні вимоги визнає частково, в розмірі 4 680,00 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 10.12.2013 року розгляд справи відкладено на 17.12.2013 року.

У судовому засіданні представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності в частині стягнення пені.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 7501 (надалі - договір), за умовами якого позивач за завданням відповідача (далі - замовник) зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття - презентація) їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. українською, російською, німецькою та англійською мовами (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору цей договір діє протягом одного року з моменту його укладення.

Згідно з п. п.п. 3.1., 3.2. договору позивач (виконавець) розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття - презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій, які надає замовник. Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття - презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Пунктами 3.6., 3.7, 3.8 договору передбачено, що виконавець зобовязаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладення цього договору. Виконавець зобов'язаний письмово повідомити замовника про публікацію інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua . Замовник зобов'язаний протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі - www.meriaonline.com.ua. надіслати коригування до інформаційних матеріалів виконавцю, в іншому випадку інформаційні матеріали вважатимуться прийнятими, а зобов'язання виконавця вважатимуться виконаними.

За п. 2.1. договору вартість послуг становить 4 680,00 грн. з ПДВ.

Строк оплати - до 31.12.2010 року, але не пізніше 01.03.2011 року (п. 2.2. договору).

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, виклавши 14.11.2010 рок на сайті www.meriaonline.com.ua. презентацію с. Пугачівка, в якій описана основна інформація про даний населений пункт та його інвестиційні можливості, про що було письмово повідомлено відповідача листом № 127 від 17.11.2010 року.

17.11.2010 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення, що стверджується поштовим повідомленням про вручення, в якому інформував останнього про те, що у випадку неотримання повідомлення щодо необхідності редагування інформаційних матеріалів, то виконані позивачем послуги будуть вважатися прийнятими.

Усупереч наведеному відповідач не оплатив надані позивачем послуги. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 4 680,00 грн.

11.02.2011 року відповідем направлено лист, в якому повідомлено про те, що бюджетом на 2011 рік кошти на даний проект не передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів виконання прийнятих на себе зобов`язань, відтак вимоги позивача про стягнення 4 680,00 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення 363,69 грн. пені, 1 900,21 грн. 15 % річних та 83,23 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені за період з 02.03.2011 року по 01.09.2011 року, встановив, що її розмір становить 365,68 грн. (при заявленому - 363,69 грн.), відтак остання підлягає задоволенню у заявленому розмірі розмірі.

У той же час відповідачем подано заяву про застосування позовної давності в частині вимог про стягнення пені.

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України з вимогою про стягнення штрафних санкцій особа може звернутися до суду протягом одного року з моменту невиконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 3-27гс12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовною заявою до суду 22.11.2013 року, що стверджується відміткою органу зв'язку на конверті, тобто з пропуском спеціальної позовної давності.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Позивачем не надано належних та достатніх доказів поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Враховуючи, що сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові, незалежно від того, чи має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

Щодо 15% річних та інфляційних, то необхідно зазначити таке.

У випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобоав'язань замовник на вимогу виконавця зобовязаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляціїза весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми ( п. 4.2. договору).

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто ст. 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3 % річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у п. 4.2. договору в розмірі 15 % річних від суми заборгованості.

Суд, здійснивши перерахунок 15% річних та інфляційних, нарахованих за період з 02.03.2011 року по 13.11.2013 року та з березня 2011 року по вересень 2013 року відповідно, встановив, що розмір перших становить 1 900,21 грн., а других - 84, 24 грн. (при завялених - 83,23 грн.) (розрахунок додається).

Отже, 15% річних та інфляційні підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У силу вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт прострочення в оплаті наданих послуг, а відповідач вказаних обставин не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Пугачівської сільської ради (35134, Рівненська область, Млинівський район, с. Пугачівка, вул. Нова, буд.1, код ЄДРПОУ 04386829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДЕЯ" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 32, кв. 2, код ЄДРПОУ 37025570) 4 680,00 грн. основного боргу, 1 900,21 грн. 15% річних, 83,23 грн. інфляційних, 1 631,38 грн. судового збору.

3. У задоволенні стягнення пені в розмірі 363,69 грн. відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.