Постанова

від 12.12.2013 по справі 32/128-10-4923

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 32/128-10-4923

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: О.Л. Воронюка

Суддів: Г.А. Єрмілова, В.В. Лашина

При секретарі: С.В. Гавричкові

За участю представників сторін:

від УПФУ в Малиновсьскому районі м.Одеси - Барва І.А., довіреність № 4833/08 від 29.07.2013р.

Інші представники учасників провадження у справі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглядається у відкритому судовому засіданні апеляційна скарга УПФУ в Малиновсьскому районі м.Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.11.2013р.

по справі № 32/128-10-4923

за заявою УПФУ в Малиновсьскому районі м.Одеси

до ВАТ „Пресмаш"

про банкрутство

ліквідатор - арбітражний керуючий Демченко Г.Г.

Відповідно до ст.ст. 4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 12.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2010р. за заявою УПФУ у Малиновському районі м.Одеси порушено провадження у справі №32/128-10-4923 про банкрутство ВАТ "Пресмаш", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 19.01.2011р. визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 774 935,69грн., зобов'язано кредитора подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство до офіційного друкованого органу (газети „Голос України" чи „Урядовий кур`єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ВАТ "Пресмаш" призначено арбітражного керуючого Демченка Г.Г.; заборонено органам управління боржника та уповноваженим ним особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду, заставу; визначено наступні дати у даній справі.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Пресмаш" опубліковано 28.01.2011р. у газеті „Урядовий кур'єр" №16 (4414).

Ухвалою попереднього засідання суду від 13.05.2011р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Пресмаш".

Постановою господарського суду Одеської області від 15.07.2011р. ВАТ "Пресмаш" визнано банкрутом, відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Демченка Г.Г.

В ході розгляду справи, 14.08.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог в сумі 67 712, 62 грн., яка складається із заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 39 223, 50 грн. та із заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах в сумі 28 489, 12 грн.

13.09.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог в сумі 33 471, 10 грн., яка складається із заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

11.10.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог в сумі 28 154, 06 грн., яка складається із заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

12.11.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до суду із заявою про визнання поточних грошових вимог в сумі 32 571, 26 грн. , яка складається із заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату на доставку пенсій на пільгових умовах.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2013р. (суддя Грабован Л.І.) визнано поточні грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" в сумі 39 223, 50 грн., посилаючись на доведеність та обґрунтованість заявлених грошових вимог в цій частині. Відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси у визнанні грошових вимог до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" в сумі 122 685, 54 грн., оскільки заявлені грошові вимоги в цій сумі не мають характеру поточних, тому що нараховані після прийняття постанови господарського суду Одеської області про визнання боржника банкрутом.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду від 13.11.2013р., УПФУ у Малиновському районі м.Одеси звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги управління щодо визнання поточної заборгованості ВАТ "Пресмаш" в розмірі 122 685,54 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Оскільки підприємство не ліквідовано повністю, то воно не звільнено від покладених на нього відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства. У зв'язку із зазначеним, УПФУ у Малиновському районі м.Одеси, вважає, що висновок господарського суду Одеської області про те, що вимоги управління щодо заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. „б"-„з" ст. 13Закону України „Про пенсійне забезпечення" в сумі 122 685,54 грн. не є поточними - є безпідставними та не обґрунтованими.

Відзиви на апеляційну скаргу УПФУ у Малиновському районі м.Одеси до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Інші учасники провадження у справі своїм правом на участь в судових засіданнях не скористались, хоча про час і місце їх проведення повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, а також визначений ст.102 ГПК України строк перегляду ухвал місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників інших учасників провадження у цій справі.

Заслухавши пояснення представника УПФУ у Малиновському районі м.Одеси, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

З урахуванням п.п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при розгляді даної справи застосовуються положення Закону, які були чинні до 19.01.2013р.

За змістом ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені грошові вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси до ВАТ „Пресмаш" в сумі 39 223, 50 грн., є поточними грошовими вимоги, які виникли за червень 2013р. та складаються з заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підтверджується розрахунками заборгованості ВАТ „Пресмаш" перед УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, звітами по формі „Додаток 4".

Згідно вимог ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зокрема передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, а згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст. 4 та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством тощо, нараховують єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці" та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Виходячи з викладеного порядку нарахування єдиного внеску (на суму нарахованої заробітної плати) та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, нарахування та виплата заробітної плати припиняється, кошти на оплату праці не перераховуються, а фонд оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє існування та формування, а тому припиняється і нарахування боржнику вказаного внеску.

На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, ст. 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до вимог п.п. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси в сумі 122 685, 54 грн. виникли за період з 01.07.2013р. по 01.11.2013р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зокрема передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. № 1461-ІІІ змінено порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Виключено норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.1 ст. 2 якого доповнений абзацом 4 наступного змісту: „для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення".

Статтею 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору, зокрема, 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

На підставі вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постановах № 33/65Б від 20.01.2009р., №6/108-09 від 18.09.2013р., №5027/1331-б/2011 від 18.09.2013р.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що грошові вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах у розмірі 122 685, 54 грн. не мають характеру поточних, оскільки нараховані після прийняття постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, а тому не підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 30.05.2011р. про те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи, оскільки підприємство не ліквідовано повністю, то воно не звільнено від покладених на нього відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам підприємства, судовою колегією не приймається, з огляду на таке. Вказана постанова прийнята за результатами перегляду постанови Вищого адміністративного суду України по адміністративній справі №NК-23423/10 від 28.10.2010р. про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій з підприємства, яке знаходиться в процедурі добровільної ліквідації, тобто не у зв'язку з банкрутством.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги УПФУ в Малиновсьскому районі м.Одеси не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду, підстави для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 13.11.2013р. у справі № 32/128-10-4923 - відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 13.11.2013р. у справі № 32/128-10-4923 залишити без змін, а апеляційну скаргу УПФУ в Малиновсьскому районі м.Одеси без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2013р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В. Лашин