№ 245/674/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2І, свідка ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
29 серпня 2013 року в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся її законний представник ОСОБА_4 з позовом до Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги мотивувала наступним.
01 жовтня 2011 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді ?? частки житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с. Сонцеве по вул. Леніна, буд. № 34 Старобешівського району Донецької області і земельної ділянки, прилеглої до вказаного будинку, а також земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області.
Спадщину ОСОБА_1 прийняла на своє ім’я. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, мотивуючи це тим, що вона не надала оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.
За життя ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданий 17 грудня 2007 року, був загублений.
Відділ Держземагентства у Старобешівському районі Донецької області відмовив ОСОБА_1 у видачі дублікату державного акту на земельну ділянку зареєстровану на ім'я ОСОБА_5, посилаючись на ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та Постанову КМУ від 17 жовтня 2012 року.
Внаслідок втрати правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 не має можливості отримати у спадщину земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, яка належала ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, а за відсутності оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.
ОСОБА_1 просила визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, площею 4,1758га (кадастровий номер земельної ділянки 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153), яка належала на праві власності ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 127, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року за розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації № 452 від 22 вересня 2005 року, також просить зобов’язати реєстраційну службу Старобешівського РУЮ Донецької області зареєструвати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, площею 4,1758га (кадастровий номер земельної ділянки 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153), яка належала на праві власності ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 127, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року за розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації № 452 від 22 вересня 2005 року.
У позові було заявлено кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Ухвалою Старобешівського районного суду Донецької області від 09 грудня 2013 року провадження у справі в частині зобов’язання реєстраційної служби Старобешівського РУЮ Донецької області зареєструвати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, площею 4,1758га (кадастровий номер земельної ділянки 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153), яка належала на праві власності ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 127, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року за розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації № 452 від 22 вересня 2005 року, було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі зазначеного суд вирішив розглянути по суті заявлену позовну вимогу про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, площею 4,1758га (кадастрові номери земельної ділянки 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153), яка належала на праві власності ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 127, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року за розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації № 452 від 22 вересня 2005 року
У судовому засіданні позивач та його законний представник ОСОБА_2 позов підтримали та просили задовольнити його на підставі обставин і норм закону, що викладені у ньому.
Відповідач - представник Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, за якою проти позовних вимог позивача не заперечує та просив справу розглянути без їхньої присутності.
Відповідач - представник Реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області у судовому засіданні не з’явилась, у попередньому судовому засіданні надала до суду заперечення, в яких зазначила наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Чітке визначення терміну «дублікат» в чинному законодавстві відсутнє, проте з практики застосування термінів, слів та сполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. Тобто дублікат документа повинен містити ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видав такий документ, може видати його дублікат. При цьому втрата чинності нормативно-правовим актом, на підставі якого відповідний суб'єкт видав документ, не є підставою для відмови у видачі дубліката документа. Єдиною підставою, за наявності якої видача дубліката не може бути здійснена суб'єктом, який видав такий документ, це ліквідація такого суб'єкта. У такому випадку видача дубліката документа здійснюється правонаступником відповідного суб'єкта або архівною установою. Таким чином „, . реєстраційна служба Старобешівського РУЮ не уповноважена видавати дублікати документів, виданих іншими суб'єктами, оскільки не є їх правонаступником.
Відповідно до Положення про реєстраційну службу Старобешівського районного управління юстиції, затвердженого наказом Старобешівського районного управління юстиції від 11.11.2011 № 116, погодженого Головою Державної реєстраційної служби України 24.11.2011 та Начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у Донецькій області 22.11.2011, реєстраційною службою забезпечується реалізації повноважень Укрдержреєстру. На працівників реєстраційної служби Старобешівського управління юстиції покладені повноваження державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно, які здійснюють державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень або відмовляють у їх реєстрації, забезпечують ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, надають інформацію про зареєстровані права та їх обтяження у встановленому законом порядку, забезпечують взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до вимог п. 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник має подати заяву про державну реєстрацію прав, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 встановлено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. В порядку спадкування заявник має подати до органу державної реєстрації прав свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи його дублікат; державний акт на право власності на земельну ділянку; або рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Заява про державну реєстрацію права власності на зазначену в позовній заяві земельну ділянку із необхідними для реєстрації правовстановлюючими документами ОСОБА_6 не подавалась, відмову в державній реєстрації прав ОСОБА_1 від реєстраційної служби не отримувала. Вважають, що РС Старобешівського РУЮ є неналежним відповідачем по цивільній справі про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки цивільно-правового спору між позивачем та РС Старобешівського РУЮ не існує.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 49, 51, 69, 71 КАС України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 просили відмовити в позові ОСОБА_6 по цивільній справі про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування в частині зобов'язання реєстраційної служби Старобешівського РУЮ зареєструвати в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцевської сільської ради Старобешівського району Донецької області (кадастрові номери 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153). Розглянути цивільну справу в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки в порядку спадкування за законом на розсуд суду та без присутності представника реєстраційної служби Старобешівського РУЮ.
Свідок ОСОБА_3 надала суду заяву, згідно якої зазначила, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась і звертатись наміру не має, від спадкового майна відмовилась.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно п. 3.5 листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2011 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть ОСОБА_7 1-НО № 572967 видане і зареєстроване 04.10.2011 року виконкомом Новосвітської селищної ради Старобешівського району Донецької області, актовий запис № 127).
Спадщину ОСОБА_1 прийняла на своє ім’я. Інших спадкоємців за законом немає.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді ? частки житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в с. Сонцеве по вул. Леніна, буд. № 34 Старобешівського району Донецької області і земельної ділянки, прилеглої до вказаного будинку, а також земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданий 17 грудня 2007 року).
Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, мотивуючи це тим, що вона не надала оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.
За життя ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданий 17 грудня 2007 року, був загублений.
ОСОБА_1 надала повідомлення до газети про втрату державного акту серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року, але ніхто не повідомив про знахідку втраченого акту.
ОСОБА_1 звернулася з заявою до Відділу Держземагентства у Старобешівському районі Донецької області про надання дублікату Державного акту серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зареєстрованого на ім’я ОСОБА_5
Згідно п. 4.10, 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему від 22.06.2009р. № 325, державний акт взамін втрачених видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат».
Відділ Держземагентства у Старобешівському районі Донецької області відмовив ОСОБА_1 у видачі дублікату державного акту серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року на земельну ділянку зареєстровану на ім'я ОСОБА_5, мотивуючи це тим, що з « 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», та Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджений порядок ведення Державного земельного кадастру. Повноваження Держземагентства в частині державної реєстрації прав на земельні ділянки припиняються, тобто за Держземагентством залишилися функції державної реєстрації самої земельної ділянки як об'єкта нерухомості в Державному земельному кадастрі. Оскільки згідно діючого на сьогоднішній день законодавства видача державних актів на право власності на земельну ділянку не передбачена, видача «дубліката» державного акта є неможливою».
Постанова № 449 КМУ «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 483 від 03.06.2013 року.
Внаслідок втрати правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року, ОСОБА_1 не має можливості отримати у спадщину земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, яка належала ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року.
За відсутності оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року, або його дублікату, на ім'я ОСОБА_1, нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівськоїсільської ради Старобешівського району Донецької області, яка належала ОСОБА_5
ОСОБА_1 не може здійснити свого права на отримання законного права власності на земельну ділянку через неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку із відсутністю оригіналу документу, що посвідчує право ОСОБА_5 на земельну ділянку, та неможливість отримання дублікату державного акта на земельну ділянку, що може бути виданий землевласнику, яким був спадкодавець ОСОБА_5 та на отримання спадщини, на яку претендує ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно п. 3.1 листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
ОСОБА_1 не може здійснити свого права на отримання законного права власності на земельну ділянку через неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку із відсутністю оригіналу документу, що посвідчує право ОСОБА_5 на земельну ділянку, та неможливість отримання дублікату державного акта на земельну ділянку, що може бути виданий землевласнику, яким був спадкодавець ОСОБА_5 та на отримання спадщини, на яку претендує ОСОБА_1
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги позивачки ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки вона не може здійснити свого права на отримання законного права власності на земельну ділянку.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1225, 1235, 1268 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, Реєстраційної служби Старобешівського районного управління юстиції Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сонцівської сільської ради Старобешівського району Донецької області, площею 4,1758га (кадастрові номери земельної ділянки 1424587500:08:000:0596, 1424587500:08:000:1153), яка належала на праві власності ОСОБА_5, який помер 01 жовтня 2011 року, актовий запис № 127, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 184308 виданого 17 грудня 2007 року за розпорядженням голови Старобешівської районної державної адміністрації № 452 від 22 вересня 2005 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
09.12.2013
Суд | Старобешівський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 36072371 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Старобешівський районний суд Донецької області
Дехта Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні