Постанова

від 05.12.2013 по справі 911/1973/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Справа№ 911/1973/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: Федай Я.І., дов. б/н від 29.11.2013р.

від відповідача: Сяйва І.В., дов. б/н від 30.11.2013р.

Піотрович В.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Піотровича Віталія Миколайовича

на рішення Господарського суду Київської області

від 24.07.2013 р.

у справі № 911/1973/13 (суддя Бацуца В.М..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітал-

Агро"

до Піотровича Віталія Миколайовича

про зобов'язання зареєструватися та взяти участь у

загальних зборах учасників товариства

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Піотровича В. М. про зобов'язання зареєструватися та взяти участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро".

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 позов задоволено повністю. Зобов'язано Піотровича Віталія Миколайовича зареєструватися на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро" та взяти участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро" Стягнуто з Піотровича Віталія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро" судові витрати 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Піотрович Віталій Миколайович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимогах відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. у справі № 911/1973/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Чернігівської міської ради прийнято до провадження та призначено на 05.11.2013р..

03.12.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

05.12.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 08.10.2004 р. було проведено загальні збори засновників ТОВ „Вітал-Агро", на яких були присутні засновники товариства Білик В. Й. та Піотрович В.М. та на яких було вирішено, крім інших питань, створити Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро" за юридичною адресою с. Москаленки Богуславського району Київської області; створити статутний фонд ТОВ „Вітал-Агро" в сумі 23 700,00 грн., у тому числі Білик В.Й. - 13 700,00 грн., що становить 57 %, Піотрович В.М. - 10 000,00 грн., що становить 43 %; внески засновників затвердити в сумі: Білик В.Й. - причіп - самоскид Е на суму 13 700, 00 грн., Піотрович В.М. - трактор МТЗ-80 на суму 10 000,00 грн.; затвердити статут товариства і подати його на реєстрацію в рда, про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів засновників ТОВ „Вітал-Агро" було складено протокол № 1 від 08.10.2004 р. загальних зборів засновників ТОВ „Вітал-Агро".

18.10.2004 р. Богуславською районною державною адміністрацією було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітал-Агро".

Відповідно до пунктів 6.1., 7.1., 7.2. статуту ТОВ „Вітал-Агро", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.10.2004 p., оформленим протоколом № 1 від 08.10.2000 p., засновниками (учасниками) товариства виступили:

- Білик В. Й., якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 13 700,00 грн., що становить 57,80 % статутного капіталу товариства;

- Піотрович В. М., якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 10 000,00 грн., що становить 42,20 % статутного капіталу товариства.

25.10.2012 р. позивач звернувся до відповідача із листом б/н б/д, у якому просив останнього надати протягом 10 днів з дня отримання даного листа документально підтверджену інформацію про внесення своєї частки до статутного капіталу товариства. Факт направлення позивачем листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 3811 від 24.10.2012 р. про відправлення рекомендованого листа і повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.10.2012 р. позивач повідомив відповідача про проведення 19.11.2012 р. о 15 годині за адресою: Україна, Київська область, Богуславський район, с. Москаленки, загальних зборів учасників товариства та про порядок денний таких зборів. Факт направлення позивачем повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства із порядком денним відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4020 від 26.10.2012 р. про відправлення рекомендованого листа і повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із реєстру учасників товариства, на загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 19.11.2012 р., з'явились учасники товариства: 1) Білик В. Й., якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 13 700,00 грн., що становить 57, 80 % статутного капіталу товариства, а тому загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 19.11.2012 р., не відбулись, оскільки такі збори були неповноважними. Учасник товариства - Піотрович В. М. на загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 19.11.2012 р., не з'явився, хоча про скликані загальні збори учасників товариства був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки на загальні збори учасників товариства не повідомив.

17.01.2013 р. позивач повідомив відповідача про проведення 22.02.2013 р. о 09 годині за адресою: Україна, Київська область, Богуславський район, с. Москаленки, загальних зборів учасників товариства та про порядок денний таких зборів. Факт направлення позивачем повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства із порядком денним відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 1463 від 15.01.2013 р. про відправлення рекомендованого листа і повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із реєстру учасників товариства, на загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 22.02.2013 р., з'явились учасники товариства: 1) Білик В.Й., якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 13 700,00 грн., що становить 57,80 % статутного капіталу товариства, а тому загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 22.02.2013 р., не відбулись, оскільки такі збори були неповноважними. Учасник товариства - Піотрович В. М. на загальні збори учасників ТОВ „Вітал-Агро", що були скликані на 22.02.2013 р., не з'явився, хоча про скликані загальні збори учасників товариства був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки на загальні збори учасників товариства не повідомив.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Згідно ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 цього ж кодексу установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно ст. 11 Закону України „Про господарські товариства" учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані:

додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління;

вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства;

нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Статтею 117 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Пунктом 8.3. статуту ТОВ „Вітал-Агро", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.10.2004 p., оформленим протоколом № 1 від 08.10.2000 p., та зареєстрованого Богуславською районною державною адміністрацією від 18.10.2004 р., передбачено, що учасники товариства зобов'язані:

- дотримуватись положень установчих документів і виконувати рішення зборів учасників та інших органів управління товариством;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом;

- сприяти товариству у виконанні ним своєї діяльності або брати безпосередньо участь у роботі товариства;

- утримуватись від дій, які можуть призвести до збитків або завдати шкоду діловій репутації товариства;

- не розголошувати комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію про діяльність товариства, обсяг якої визначається зборами учасників;

- нести інші обов'язки, передбачені законодавством України.

Згідно ст. 52 Закону України „Про господарські товариства" статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Відповідно до частин 3-5 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Пунктами 7.5. - 7.8. статуту ТОВ „Вітал-Агро", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.10.2004 p., оформленим протоколом № 1 від 08.10.2000 p., та зареєстрованого Богуславською районною державною адміністрацією від 18.10.2004 р., передбачено, що до моменту державної реєстрації товариства його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до цього статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Зменшення статутного капіталу товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Крім того, відповідачем у не надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним свого зобов'язання перед товариством щодо внесення свого вкладу до статутного капіталу товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що звернути увагу судів, що право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім установчих зборів). Судам необхідно враховувати, що згідно з абзацом 3 частини першої статті 5 Закону про Національну депозитарну систему права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком акціонера. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У зв'язку з цим суди не вправі зобов'язати акціонера (учасника) товариства взяти участь чи зареєструватися для участі у загальних зборах.

Судом встановлено, що відповідач на скликані загальні збори учасників товариства не з'являється, хоча про скликані загальні збори учасників товариства повідомляється належним чином, про причини своєї неявки на загальні збори учасників товариства не повідомляє, чим призводить до неповноважності таких загальних зборів учасників товариства через відсутність кворуму та неможливості прийняття загальними зборами учасників товариства рішень, обов'язкових для прийняття у передбачених законодавством випадках, у тому числі рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства тощо.

Разом з тим, у випадках, якщо проведення загальних зборів учасників товариства з питання зміни розміру статутного капіталу товариства та з інших питань є неможливим через відсутність кворуму у зв'язку з систематичною неявкою учасника, який належним чином повідомлений про проведення загальних зборів учасників товариства в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, що підтверджується відповідними доказами, товариство, інший учасник (учасники) вправі звернутися до суду з вимогою про зобов'язання такого учасника взяти участь і зареєструватись на загальних зборах учасників.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 13 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Участь у загальних зборах є правом, а не обов'язком учасника. Між тим, стаття 13 Цивільного кодексу України встановлює межі здійснення цивільних прав. Зокрема, відповідно до частини 2 вказаної статті, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 Кодексу). Ці положення стосуються і порушень корпоративних прав учасників товариства у зв'язку з перешкоджанням проведення загальних зборів товариства.

Правова позиція такого спору викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.10.2010 р. у справі № 16/222, в якій ссуд зазначив, що встановивши факт зловживання правом учасником товариства шляхом систематичної неучасті у загальних зборах товариства, суд вправі застосувати наслідки, передбачені ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України - зобов'язати особу припинити зловживання своїми правами шляхом зобов'язання взяти участь у загальних зборах учасників товариства, а також у своєму рішенні передбачити, що у разі невиконання рішення суду така особа буде вважатися зареєстрованою на загальних зборах учасників товариства. Таким чином, припинення зловживання правом буде полягати саме у зобов'язанні учасника (акціонера) взяти участь у загальних зборах товариства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з зловживанням правом учасника Піотрович В.М., шляхом систематичної неучасті у загальних зборах товариства, хоча про скликані загальні збори учасників товариства повідомляється належним чином, про причини своєї неявки на загальні збори учасників товариства не повідомляє, чим призводить до неповноважності таких загальних зборів учасників товариства через відсутність кворуму та неможливості прийняття загальними зборами учасників товариства рішень, обов'язкових для прийняття у передбачених законодавством випадках. Зазначене підтверджує факт зловживання ним відповідними корпоративними правами, за таких обставин позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Піотровича Віталія Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2013р. у справі № 911/1973/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/1973/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

М.М. Новіков