Рішення

від 10.12.2013 по справі 914/4267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 р. Справа № 914/4267/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Тайм», м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Гангсо України», с.Колоденці

про: стягнення 32 288,19 грн.

Представники

Від позивача: Вознякевич Н.І. - представник (Довіреність б/н від 09.12.13р.); Полюга М.З. - представник (Довіреність №1 від 25.11.13р.)

Від відповідача: не з'явився

Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Тайм», м.Львів до відповідача - Дочірнього підприємства «Гангсо України», с.Колоденці про стягнення 32 288,19 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2013р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 28.11.2013 р. З підстав викладених в ухвалі суду розгляд справи було відкладено на 10.12.13р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач явки представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить Реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції №1534 за 14.11.2013р. на адресу вказану у Витязі з ЄДРЮО та ФОП. Проте повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу ухвали, про порушення провадження у справі від 13.11.2013р., на адресу суду не поверталось.

Як зазначається у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 із змінами і доповненнями від 29.05.2013р. , за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.08.2011 р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу, який згідно п.9.1. вступає в дію з дати його підписання сторонами та діє один рік. Додатком до договору, підписаного сторонами 01.08.2012р., термін дії вищезгаданого договору купівлі-продажу було продовжено до 01 серпня 2014р.

Згідно з п. 1.1. цього договору продавець зобов'язувався передати (поставити) у власність другій стороні - Покупцеві вироби з пінопласту (товар), а покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2. договору, право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від продавця за видатково-прибутковою накладною.

Пунктом 3.1. договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається за згодою сторін.

Як зазначено в п.4.1. договору, поставка повинна здійснюватись протягом 5 робочих днів з моменту попередньої оплати товару покупцем.

Згідно п. 4.2. договору, передача товару від продавця покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування, кількість, ціну та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару покупцю.

Ціна товару відповідно до п.6.1. договору, по кожній відгрузці визначається у видатково-прибуткових накладних.

Як вказано у позовній заяві, позивачем було виконано свої зобов'язання по даному договору та передано Відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною від 15.04.2013р. №РН-0000002 на загальну суму 37 201,28 грн. Вищезгаданий товар було отримано представниками відповідача на підставі довіреності №147 від 15.04.2013р.

Відповідно до п. 7.1. та 7.2. договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку або відгрузки. Відгрузка товару згідно цього договору здійснюється продавцем на протязі 10 робочих днів з дня оплати за видатково-прибутковою накладною.

Розрахунки по даному договору здійснюються шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах продавця в договорі. (п.7.3. договору).

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати придбаного товару належним чином не виконав. Заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу від 01.08.2011 р. становить 29 554,28 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 01.09.2013р.

Суд заслухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі продажу від 01.08.2011 р., за яким позивач передав товар відповідачу на суму 37 201,28 грн., що підтверджено видатковою накладною №РН-0000002 від 15.04.2013р.

Згідно ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст. 691 ЦК України). Окрім того, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Проте відповідач належно не виконав взятого на себе зобов'язання, щодо сплати грошової суми за поставку товару у встановлений договором строк, внаслідок чого в нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 29 554,28 грн.

За правилами ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті проведених розрахунків, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, а саме 419,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України, пеня є одними із видів забезпечення виконання зобов'язання. Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом, умовами Договору купівлі-продажу від 01.08.2011 р. відповідальності відповідача за невиконання взятих на себе зобов'язань у вигляді сплати пені не передбачено. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог та нарахованих штрафних санкцій прийшов до висновку, про підставність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості основного боргу та суми 3 % процентів річних. У задоволенні нарахованої позивачем пені в розмірі 2 314,82 грн. - суд вирішив відмовити за безпідставністю.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач явки представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 174, 193,216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546,549, 599, 610, 611, 612, 625, 655, 662, 689, 691, 692 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Гангсо України» (80431, Львівська обл., Кам'янка Бузький р-н, с.Колоденці, вул. Франка, буд.11А. код ЄДРПОУ 33195955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Тайм» (79005, м. Львів, вул.. Шота Руставелі, буд.7, к.515. Код ЄДРПОУ 33562822) 29554,28 грн. основного боргу, 419,09 грн. 3 % річних, всього 29973,37 грн. ; 1597,14 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 2 314,82 грн. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 13.12.2013 р.

Суддя Ділай У.І.