Рішення

від 16.12.2013 по справі 924/1369/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.Справа № 924/1369/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" с.Ільпінь Рівненська область Здолбунівський район

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенський комбінат хлібопродуктів" м. Київ

про стягнення 663022,71 грн. заборгованості за договором, з яких 598526,96 грн. основний борг, 44440,59 грн. - пеня, 20055,16 грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивача: Клочек Г.В. за довіреністю від 01.10.2013р. (присутній в судовому засіданні 02.12.2013р.)

відповідача: не з'явився

третьої особи: Колесник Р.Ю. довіреність №213 від 12.03.2013р. (присутній в судовому засіданні 18.11.2013 р.)

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 807772,69 грн. заборгованості за договором, з яких 726901,95 грн. основний борг, 54845,76 грн. пеня, 26024,98 грн. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений між сторонами договір №30/072012 від 30.07.2012р. За умовами даного договору позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити ріпак в кількості 156323 кг по ціні 4650 грн. за м/т.

Відповідно до п. 4.1. Договору поставки товару продавцем покупцю здійснюється на умовах елеватор м. Дубно. Позивач стверджує, що зерно ріпаку перебувало на зберіганні у Філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів".

30.07.2012р. позивачем було переоформлено зерно ріпаку на ФОП ОСОБА_1 згідно листа на переоформлення зерна від 30.07.2012р., наказу №22 від 30.07.2012р. та складської квитанції на зерно №135 від 30.07.2012р.

Позивач зазначає, що здійснив для відповідача продаж зерна ріпаку в кількості 156323 кг за ціною 4650 грн. 1 м/т на загальну суму 726 901,95 грн.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 726 901,95 грн.

Несплата відповідачем основного боргу стала підставою для позивача нарахувати пеню в сумі 54845,76 грн. та 3% річних в розмірі 26024,98 грн.

Представник позивача в судовому засіданні в зменшеній сумі позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами .

Зокрема ухвалою суду від 02.12.2013 р. прийняте подане позивачем клопотання про зменшення позовних вимог, яке відповідало вимогам ст. 22 ГПК України, не порушувало прав та законних інтересів сторін у справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву в якій просить суд розглядати справу без представника та повідомляє що відповідачем оплата не проведено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 25.10.2013р. була надіслана на адресу відповідача зазначену в ЄДР (згідно спеціального витягу від 25.10.2013 р.) та вручена останньому про що свідчить судова повістка від 28.10.2013 р. Окрім того, ухвала від 02.12.2013 р. також була на адресу відповідача вказану в ЄДР.

При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, або адресою зазначеною в ЄДР), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, а тому вважається що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенський комбінат хлібопродуктів" (м. Київ, вул. Саксаганського,1) в судове засідання з'явився та надав письмові пояснення з додатками по справі, в яких зазначає, що між ПАТ "ДПЗКУ" в особі філії ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" та ПСП "Хлібороб" укладено договір складського зберігання зерна №7 від 06.07.12р.

Відповідно до п. 3.12 Договору Зерновий склад оформляє наказ на відвантаження після надання поклажодавцем або його представником за довіреністю письмової заяви про відвантаження або переоформлення зерна.

У відповідності до вищезазначеного, Позивач в особі директора Мосійчука П.Й. звернувся до філії ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" щодо переоформлення зерна ріпаку у власність ФОП ОСОБА_1 та подав особисто до філії ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" лист №30 на переоформлення 30.07.2012р. з ПСП "Хлібороб" ріпаку у власність ФОП ОСОБА_1

Отже, на думку третьої особи, філія ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" у відповідності до вимог чинного законодавства здійснила переоформлення зазначеного ріпаку у власність ФОП ОСОБА_1

Додатково повідомляє, що ПСП "Хлібороб" звертався з позовом до ПАТ "ДПЗКУ" в особі філії "Дубенський КХП" за участю третьої особи ФОП ОСОБА_1 про стягнення 703 453,50 грн., який рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2013р. по справі №5019/1612/12 залишено без задоволення. Третя особа стверджує, що даним рішенням встановлено, що внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором поставки №30/0720 від 30.07.2012р. ПСП "Хлібороб" не отримав повної вартості проданого ріпаку.

В додаткових письмових поясненнях ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 26.11.2013р. повідомляє, що ФІЛІЯ ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" у відповідності до вимог чинного законодавства здійснила переоформлення зазначеного ріпаку у власність ФОП ОСОБА_1, що підтверджується складською квитанцією на зерно №135 від 30.07.2012р. В подальшому зазначене зерно ріпаку було переоформлено ФОП ОСОБА_1 наступному покупцю, що підтверджується погашеною складською квитанцією на зерно №135 від 30.07.2012р. При цьому звертає увагу, що відповідно до п. 7.1. договору складського зберігання зерна №44 від 30.07.2012р. строк зберігання ріпаку становить до 31.10.2012р.

Таким чином, зазначене зерно ріпаку на філії ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП" не зберігається, а було переоформлено ФОП ОСОБА_1 іншому контрагенту (ФОП ОСОБА_5) та в подальшому відвантажено філією ПАТ "ДПЗКУ" "Дубенський КХП", оскільки зерно ріпаку на елеваторі могло зберігатися лише до 31.10.2012р.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Хлібороб" зареєстровано як юридична особа за адресою: Рівненська область, Здолбунівський район, с. Ільпінь, вул. 1-го Травня, 16, код 30563095, про що свідчить Довідка ЄДРПОУ АБ №147535.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.11.2013р. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1.

30.07.2012р. між ПП ОСОБА_1 (надалі Покупець) та ПСП "Хлібороб" (надалі Продавець) був укладений договір №30/07/2012 відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався передати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати ріпак в кількості 156323 кг по ціні 4650 грн. за 1м/т, умови та строки поставки і оплати визначена Сторонами.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна одиниці виміру Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначаються Сторонами у рахунках та розхідних накладних на момент переоформлення.

Загальна вартість Договору необмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії Товару за всіма заявками до даного Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що на підставі погоджених Сторонами документів згідно п.3.3. Договору, Продавець формує для Покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки Товару.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 Договору в рахунку на оплату товару зазначається Продавцем, зокрема, асортимент Товару, кількість, загальна вартість. Рахунок на оплату, направлений Продавцем покупцю, є дійсним протягом 5 банківських днів.

Зі змісту п. 3.1. Договору вбачається, що розрахунки за кожну парію здійснюються шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку протягом 5-х банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару.

В пункті 4.1. Договору зазначено, що поставка Товару Продавцем Покупцю здійснюється на умовах елеватор м. Дубно. Покупець направляє Продавцю факсимільним зв'язком підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою Покупцю Заявку на поставку Товару, в якій вказується вид, марка, асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки (EXW або СРТ із зазначенням пункту приймання-передачі Товару, тощо).

Партією Товару вважається обсяг Товару, погоджений сторонами в одній заявці на одну дату поставки та в один пункт призначення, якщо інше не вказано в самій заявці (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.3. договору право власності на товар та ризики виникають у Покупця (в тому числі при поставці залізничним транспортом) в момент передачі товару Покупцю (вантажоодержувачу), що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі товару.

По закінченню відповідного місяця поставки товару продавець направляє Покупцю не пізніше 3-го числа наступного місяця (цінним листом або кур'єром) два примірники підписаного керівником та головним бухгалтером Продавця оригіналу Акту звірки за весь товар, який було відвантажено за минулий місяць. отримавши Акт звірки керівник та головний бухгалтер покупця звіряють зазначену інформацію з погодженими Заявками й оформленими накладними та підписують таких акт, зазначивши власну інформацію, а один примірник направляють (повертають) Продавцю (п. 5.4. Договору).

Відповідно до п. 3 розділу 6 Договору у випадку прострочення оплати за партію Товару Покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язань по оплаті.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріпленням печатками Сторін і діє до його повного виконання, а якщо жодна зі Сторін не підтвердила письмово про припинення дії цього Договору до дати такого припинення - він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

30.07.2012р. ПСП "Хлібороб" звернулося з листом на переоформлення зерна до директора Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України "Дубенський комбінат хлібопродуктів", відповідно до якого просило провести переоформлення зерна ріпаку І класу в кількості 156323 кг на користь ПП ОСОБА_1 В листі також зазначено, що з дати переоформлення новий власник право на переоформлене зерно набуває, а попередній власник право на нього втрачає.

Наказом №22 від 30.07.2012р. Філія ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України "Дубенський комбінат хлібопродуктів" здійснила переоформлення ріпаку кількістю 156,323 (сто п'ятдесят шість тон триста двадцять три кг) з ПСП "Хлібороб" на ПП ОСОБА_1, при цьому зазначено термін наказу 5 днів. Даний наказ підписаний директором, гол. бухгалтером та виконавцем Чайка П.С.

30.07.2012р. між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенський комбінат хлібопродуктів" (далі Зерновий склад) та ПП ОСОБА_1 (далі Поклажодавець) був укладений договір складського зберігання зерна ріпаку №44 . Відповідно до п. 7.1. Договору строк зберігання ріпаку до 31 жовтня 2012р.

Відповідно до складської квитанції на зерно №135 від 30.07.2012р. зерновий склад ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на підставі договору складського зберігання від 30.07.2012р. №44 прийняла на зберігання від ПП ОСОБА_1 насіння ріпаку І класу, рік збирання урожаю 2012, кількістю 156323 кг. В складській квитанції є примітка про переоформлення з ПСП "Хлібороб". Зерновий склад зобов'язується зберігати зерно в строк до 30.06.2013р. та видати ПП ОСОБА_1

За накладною №188 від 28.08.2012р. ПСП "Хлібороб" передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв згідно договору №30/072012 від 30.07.2012р. ріпак кількістю 156,323 на загальну суму 726901,96 грн. Накладна підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт-розрахунок №49 від 26.07.2012р., складений комісією у складі: директора Ярощука А.А., начальника ВТЛ (зав. лабораторією) Пронюк С.П., головного бухгалтера Менжес А.А., представника власника зерна ПСП "Хлібороб". Також міститься аналізна картка №41 від 30.07.2012р. щодо зерна ріпаку 156323 кг, одержувач ПП ОСОБА_1, відправник ПСП "Хлібороб".

Відповідно до складської квитанції на зерно №145 від 01.08.2012р. зерновий склад ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на підставі договору складського зберігання від 01.08.2012р. №46 прийняла на зберігання від ФОП ОСОБА_5 насіння ріпаку І класу, рік збирання урожаю 2012, кількістю 1292973 кг. В складській квитанції є примітка про переоформлення з ПП ОСОБА_1 Зерновий склад зобов'язується зберігати зерно в строк до 30.06.2013р. та видати ФОП ОСОБА_5

Після фактичного отримання ріпаку, відповідач не здійснив повну оплату товарно-матеріальних цінностей, що стало підставою для позивача звернутися до суду з позовом про стягнення 598526,96 грн. основний борг, нарахувавши при цьому 44440,59 грн. - пені та 20055,16 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

За приписами пункту 2 розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах", затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.08 №661 (надалі - Інструкція) переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

При переоформленні зерна ВТЛ зернового складу надає бухгалтерії аналізну картку з відміткою "переоформлення".

Якість зерна визначається на дату переоформлення і відповідає якості, що склалася в партії на момент переоформлення та зареєстрована в журналі форми N ЗХС-49 "переоформлення".

До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.

Обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36 з відміткою "переоформлення"). Відповідно вносяться зміни в звіт форми N ЗХС-37.

Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, чищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.

Підставами для видачі чи переоформлення продуктів переробки зерна є акт-розрахунок виходу продукції при переробці зерна (форма N 117, N 121) та товарно-транспортні накладні.

Таким чином, переоформлення зерна від одного власника іншому супроводжується оформленням заяви про переоформлення зерна, акту-розрахунку, акту приймання-передачі зерна, наказу тощо.

Відповідно до розділу 3 Наказу Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003р. №198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно" складська квитанція є документом, який після набрання чинності цим положенням замінює прибуткову квитанцію (форма ПК-13) і який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання та заповнюється у двох примірниках. Поряд з використанням складської квитанції на зерно дозволяється як виняток до 1 серпня 2003 року використання прибуткової квитанції форми ПК-13.

Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання.

Оригінал першого примірнику складської квитанції вручається поклажодавцю. Оригінал другого примірнику складської квитанції зберігається зерновим складом.

При витребуванні зерна складська квитанція повертається поклажодавцем зерновому складу в обмін на документ, який посвідчує відвантаження зерна складом. На повернутій складській квитанції та на її другому примірнику, який зберігався на зерновому складі, проставляються відмітки "Погашено", про що робиться відповідний запис у Реєстрі складських документів на зерно.

Погашені оригінали складських квитанцій та їх другі примірники зберігаються на зерновому складі протягом трьох років з дня їх погашення.

Отже, з наявної в матеріалах справи складської квитанції на зерно №135 від 30.07.2012р. вбачається, що остання містить в собі відмітку "Погашено", що свідчить про відвантаження складом ОСОБА_1 зерна ріпаку кількістю156323 кг. Останнє твердження також випливає з аналізу норм вказаного вище положення.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем було здійснено переоформлення зерна ріпаку кількістю156323 кг, про що свідчить лист на переоформлення зерна від 30.07.2012р., наказ №22 від 30.07.2012р., складська квитанція на зерно №135 від 30.07.2012р., а також укладення договору зберігання №44 від 30.07.2013р. із новим власником (ОСОБА_1) про який зазначено у вказаній вище квитанції.

При цьому, судом враховується, що право власності на товар виникло у відповідача в момент фактичної передачі товару на підставі накладної №188 від 28.08.2013р. (відповідно до п. 5.3. Договору №30/072012).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2013р. у справі №5019/1612/12 у позові приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенський комбінат хлібопродуктів" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 703 453,50 грн. збитків відмовлено.

Зокрема, при вирішенні вищезазначеної справи, судом встановлено, що позивачем було здійснено переоформлення зерна ріпаку на ФОП ОСОБА_1, а останнім на виконання умов договору №30/07/2012 оплачено позивачу частину вартості поставленого ріпаку на суму 128 375,00 грн., що підтверджується випискою з банку за період з 14.08.2012р. по 28.08.2012р., заявою (повідомленням) позивача про злочин, поясненнями позивача о/у ОДСБЕЗ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області від 14.09.2012 року, поясненнями третьої особи від 02.11.2012 року.

Крім того, відповідно до змісту вказаного вище рішення, згідно з листом № 258 від 05.10.2012 року, пояснюючою запискою № 119 від 15.08.2013 року зерновий склад повідомив, що на підставі листа на переоформлення зерна ріпаку та відповідно до складської квитанції АУ № 135 від 30.07.2012 року зерно ріпаку спочатку переоформлено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, а в подальшому - переоформлено та відвантажено на користь третіх осіб. Відтак, зерна ріпаку, яке належало позивачу, на складі немає.

Отже, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 існували договірні відносини, пов'язані з відчуженням ріпаку, які останній не виконав у повному обсязі, відтак порушення, допущенні зерноскладом під час переоформлення зерна на нового власника, зокрема неоформлення акта приймання-передавання, не були причиною настання негативних майнових наслідків у позивача. Тобто, саме внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором №30/072012 від 30/072012р. позивач не отримав повної вартості проданого ріпаку.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Виходячи з наведеного, зважаючи на рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2013р. у справі №5019/1612/12 та наявність накладної №188 від 28.08.2012 р., суд констатує факт переоформлення позивачем спірного зерна ріпаку на ФОП ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2012р. №30/072012. Крім того, подальші дії відповідача (укладення договору складського зберігання №44 від 30.07.2012р., погашення складської квитанції) також свідчать про визнання переоформлення зерна ріпаку кількістю 156323 кг на ФОП ОСОБА_1 Разом з цим накладна №188 від 28.08.2012р. свідчить про фактичну передачу товару відповідачу. Зазначене не спростовано сторонами та протилежного в процесі розгляду справи не доведено.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, статтею 1 названого Закону унормовано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

У відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

Приймається до уваги, що розрахунки за кожну парію здійснюються шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку протягом 5-х банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару (п. 3.1 договору), а зазначений факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується не тільки змістом рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2013р. у справі №5019/1612/12, а також накладною №188 від 28.08.2012р. та складською квитанцією №135 від 30.07.2012 р. з відміткою "погашено". При цьому, вказана відмітка проставляється лише у разі витребування зерна власником - в даному випадку відповідачем ("Положення про обіг складських документів на зерно"), протилежного не спростовано будь-якими належними та допустимими доказами.

Крім того, відповідачем частково здійснено оплату товару на суму 128 375,00 грн., що підтверджується випискою з банку за період з 14.08.2012р. по 28.08.2012р. (зміст рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2013р. №5019/1612/12), а також зважаючи на заяву позивача стосовно зменшеної суми позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 598526,96 грн. основного боргу підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 44440,59 грн., розраховану за період з 03.09.2012р. по 03.03.2013р. та нараховану на суму боргу 598 526,96грн.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами в договорі (п. 5.3) передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Перевіривши розрахунок пені, наведений в позовній заяві, судом встановлено неправомірність нарахування останньої, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 44195,30грн. (за період з 05.09.2012р. по 03.03.2013р. з врахуванням боргу в сумі 598 526,95 грн.), в решті частині щодо стягнення 245,29 грн. Зокрема позивачем невірно враховано період нарахування пені, зважаючи на п. 3.1 договору та враховуючи встановлений судом факт фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей (28 серпня 2012 р. накладна №188), а тому останній день протягом якого відповідач мав право провести розрахунок - це 04.09.2013 р.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 20055,16 грн., розрахованих за період з 03.09.2012р. по 16.10.2013р. на суму заборгованості 598526,96 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Розрахунок 3% річних позивачем також здійснено неправомірно, зокрема в частині визначення періоду нарахування. Таким чином, 3% річних за розрахунком суду складатиме 20006,09 грн. за період з 04.09.2012р. по 16.10.2013р. на суму боргу 598526,96 грн., у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 49,07 грн. суд відмовляє, оскільки останні необґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 662728,35 грн., з яких 598526,95 грн. - основний борг, 44195,30 грн. - пеня та 20006,09 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам (99,95%).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" с.Ільпінь Рівненська область Здолбунівський район до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенський комбінат хлібопродуктів" м. Київ про стягнення 663022,71 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Хлібороб" (Рівненська область, Здолбунівський район, с.Ільпінь, вул. 1-го Травня, 16, код 30563095) 598526,95 грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 95 коп.) основного боргу, 44195,30 грн. (сорок чотири тисячі сто дев'яносто п'ять гривень 30 коп.) пені, 20006,09 грн. (двадцять тисяч шість гривень 09 коп.) три процента річних, 13254,57 грн. (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 57 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову щодо стягнення 245,29 грн. пені та 49,07 грн. три процента річних відмовити.

Повне рішення складено 16.12.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (Рівненська обл., Здолбунівський р-н., с. Ільпінь, вул. 1-го Травня, 16),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)

4 - третій особі (м. Київ, вул. Саксаганського,1).

Всім рекоменд. з повідомл. про вручення.