Рішення

від 12.12.2013 по справі 901/3686/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2013Справа № 901/3686/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-кримський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення заборгованості в сумі 16 879,27 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача - Залюбовська Л.В., довіреність № 303-Д від 14.08.2013, представник;

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) з позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-кримський комбінат хлібопродуктів» (далі - відповідач) про стягнення:

- суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 13 540,43 грн.;

- суми заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 2921,69 грн.;

- 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 147,67 грн.;

- пені за активну електричну енергію у розмірі 193,09 грн.;

- 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 31,18 грн.;

- пені за реактивну електричну енергію у розмірі 45,29 грн.

Представник відповідача у засідання суду 26.11.2013, 12.12.2013 не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив, документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

Встановив:

18 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Крименерго», надалі перейменованим у ПАТ «ДТЕК Крименерго» (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-кримський комбінат хлібопродуктів» (надалі - споживач, відповідач), укладений договір на поставку електричної енергії № 693.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору та поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару.

Пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору, споживач взяв на себе зобов'язання сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату послуг по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановками споживача у відповідності з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Додатком до договору № 4 та № 5 сторони узгодили порядок розрахунків за спожиту активну та реактивну електричну енергію.

Пунктом 1 додатку № 4 до договору, укладеного 18.05.2012, передбачено, що розрахункова дата встановлюється 28 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 28 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових засобів у відповідності до Переліку об'єктів та точок комерційного обліку фіксується 28 числа кожного місяця і оформлюється «Актами про об'єми переданої споживачу (споживаної споживачем) електричної енергії» у двох екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням строків, встановлених додатком № 4 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Облік електричної енергії, спожитої споживачем або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється у відповідності до вимог Правил обліку електроенергії та Правил користування електричною енергією (пункт 7.1 договору).

У відповідності до пункту 7.6 договору на підставі показників засобів обліку електричної енергії оформляється акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії.

Строк дії договору визначений у пункті 9.6 договору та становить: з дня його підписання до 31 грудня 20012 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Даний договір вважається щорічно продовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З огляду на відсутність заяви про розірвання договору від жодної із сторін, договір є чинним і на даний момент.

На підставі актів про об'єми споживання електричної енергії з травня 2013 по серпень 2013, відповідачу були виставлені рахунки за спожиту активну електричну енергію: № 693/49/0513А 1 від 28.05.13 на суму 3063,32 грн.; №693/49/0613A1 від 28.06.13 на суму 46,15грн.; №693/49/0713 А1 від 28.07.13 на суму 8898,46 грн.; №693/49/0813А1 від 28.08.13 на суму 1532,50 грн., які отримані представником відповідача, про що свідчать підписи на рахунках.

Однак, TOB «Північно-кримський комбінат хлібопродуктів», вказані рахунки сплачені не в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем за період з квітня по серпень 2013 року виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 13540,43 гривень.

Відповідно до п. 2.3.4 договору, споживач зобов'язується сплатити послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача, відповідно до додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

На підставі наданих актів про об'єми споживання електричної енергії, відповідачу за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року були виставлені рахунки за реактивну електричну енергію, а саме: № 693/49/0513Р1 від 28.05.13 на суму 756,67 грн.; № 693/49/0613Р1 від 28.06.13 на суму 1918,34 грн.; № 693/49/0713Р1 від 28.07.13 на суму 2408,32 грн.; № 693/49/0813Р1 від 28.08.13 на суму 1763,02 грн., які були отримані представником останнього, про що свідчать підписи на рахунках.

Однак, відповідачем вказані рахунки за реактивну електричну енергію сплачувались несвоєчасно, в результаті чого за ним за період часу з квітня 2013 по серпень 2013 виникла заборгованість за реактивну електричну енергію в розмірі 2921,69 грн.

Оскільки дані правовідносини виникли в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони регулюються положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ).

Так, відповідно до частин 2, 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням строків, встановлених додатком № 4.1 та № 4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Виконання зобов'язання, згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який, згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного, позивачем було нарахувано відповідачеві 3% річних та пеня від простроченої суми платежу за спожиту активну та реактивну електричну енергію, а саме: 3 % річних за не своєчасну сплату активної електроенергії в розмірі 147,67 грн., за період з 31.05.2013 по 20.10.2013; пеня за несвоєчасну сплату активної електроенергії за період з 31.05.2013 по 20.10.2013, в розмірі 193,09 грн.; 3 % річних за несвоєчасну сплату реактивної електричної енергії, за період з 31.05.2013 по 20.10.2013, в розмірі 31,18 грн.; пеня за несвоєчасну сплату реактивної електричної енергії, за період з 31.05.2013 по 20.10.2013, в розмірі 45,29 грн.

Суд перевіривши правильність розрахунку позивачем 3% річних та пені, погоджується з її нарахуванням.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

12.12.2013 року.

Повний текст рішення складено 16.12.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-кримський комбінат хлібопродуктів», (вул.Леніна, б.55Б, с.Воїнка, Красноперекопський р-н, ЄДРПОУ 34897914) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», (вул.Київська, 74/6, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за активну електроенергію у розмірі 13 540,43 грн.; заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 2921,69 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 147,67 грн.; пеню за активну електричну енергію у розмірі 193,09 грн.; 3% річних за активну електричну енергію у розмірі 31,18 грн.; пеню за реактивну електричну енергію у розмірі 45,29 грн., 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський