Рішення

від 12.12.2013 по справі 909/1330/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа № 909/1330/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж"

в особі Кременчуцької філії

товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж"

вул. Сім'ї Хохлових, 8, м. Київ, 04119

проспект 50 років Жовтня, 61/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39622

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо"

вул. Крайківського, буд.1-Б, офіс 302-А, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення 126 719 грн. 24 коп., з яких 113 698 грн. 36 коп.

основного боргу, 7 737 грн. 71 коп. пені, 5 283 грн. 17 коп. 3% річних

Представники сторін в судове засідання не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" в особі Кременчуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення 126 719 грн. 24 коп., з яких: 113 698 грн. 36 коп. основного боргу, 7 737 грн. 71 коп. пені, 5 283 грн. 17 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.11.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.13, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.12.13.

Представник позивача в судове засідання не з"явився; через канцелярію суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вих.№ 21/11-1 від 21.11.13; вх. № 18698/13 від 27.11.13). До вищезазначеного клопотання позивачем долучено копії: податкової накладної №2 від 06.05.2013 року, листа №20/11-1 від 20.11. 2013 року та акта звірки розрахунків станом на 18 листопада 2013 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 в частині здійснення розрахунку за отриманий товар(бензин А-95, бензин А-92), у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 113 698 грн. 36 коп. З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов"язання позивачем нараховано 7737 грн. 71 коп. пені та 3% річних в сумі 5 283 грн. 17 коп.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 15.11.13 та від 26.11.13; письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 12.12.13 не надходило.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвали господарського суду надіслані відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Крайківського, буд.1-Б, офіс 302-А, м. Івано-Франківськ, 76019, станом на час прийняття рішення, не повернуті підприємством зв'язку.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов"язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції"визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 3 травня 2012 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору продавець зобов"язався передати у власність покупця, а покупець зобов"язався прийняти й оплатити нафтопродукти, іменовані надалі - товар, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що номенклатура, кількість й ціна товару, визначаються сторонами в рахунку-фактурі до цього договору.

У відповідності до умов Договору продавець передав покупцю товар на загальну суму 343998 грн. 36 коп.

Виконання продавцем договірних зобов"язань підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № РН-000043 від 6 травня 2012 року на суму 343998 грн. 36 коп.

При дослідженні зазначеної вище видаткової накладної судом встановлено, що вона підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

Товар отриманий уповноваженою особою - Обідняк Ларисою Зеновіївною на підставі довіреності № 9 від 05 травня 2012 року.

Також, в якості доказу отримання товару відповідачем, до матеріалів справи додані: товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000190 від 05 травня 2012 року та податкова накладна, яка підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість, згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної.

У відповідності до норми Закону України "Про податок на додану вартість", продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлений факт отримання покупцем товару на суму 343998 грн. 36 коп.

Ціна та порядок розрахунків визначені в розділі 4 Договору.

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили термін оплати за товар: 20 календарних днів з дати поставки продавцем товару покупцю. Що розуміється сторонами під терміном "Дата поставки", визначено сторонами у п.3.8. цього договору.

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що товар вважається поставленим з моменту підписання відповідної видаткової накладної продавця (чи іншого товарно-транспортного документу) представником покупця.

Покупець (відповідач) прийняті на себе зобов"язання з оплати товару належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково в сумі 230300 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями; оплати залишку вартості товару в сумі 113698 грн. 36 коп. станом на час прийняття рішення по справі не здійснено. .

18 листопада 2013 року між сторонами підписано акт звірки розрахунків на суму 113698 грн. 36 коп.

Згідно приписів ст.ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При дослідженні договору № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 встановлено, що договір підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем отриманого товару в сумі 113 698 грн. 36 коп. суду не надав.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 113 698 грн. 36 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткову сплату заборгованості в сумі 230300 грн., підписання акту звіряння розрахунків станом на 18 листопада 2013 року, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113 698 грн. 36 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 сторони погодили, що у випадку несплати або несвоєчасної оплати вартості товару в строк, обговорений у 4.2. даного договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 підтверджується матеріалами справи.

Проте, суд, перевіривши нарахування позивачем 3% річних та пені дійшов висновку, що позивачем невірно визначено дату виникнення прострочки виконання зобов"язання. Період прострочення слід рахувати з 29.05.2012 року (26, 27 травня - вихідні дні).

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом (розрахунок додається), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 5233 грн. 39 коп., розраховані в ІПС "Законодавство", тобто на 49 грн. 78 коп. менше від суми нарахованої позивачем.

Щодо нарахування пені слід зазначити наступне.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 7737 грн. 71 коп. за період з 14.05.13 по 11.11.13.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов договору № 03/05 купівлі-продажу нафтопродуктів від 03.05.2012 зобов"язання мало бути виконано - 28.05.12.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 612, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" в особі Кременчуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення 126 719 грн. 24 коп., з яких: 113 698 грн. 36 коп. основного боргу, 7 737 грн. 71 коп. пені, 3% річних в сумі 5 283 грн. 17 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" ( вул. Крайківського, буд.1-Б, офіс 302-А, м. Івано-Франківськ, 76019; код 36733997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" в особі Кременчуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" (проспект 50 років Жовтня, 61/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39622; код 33946944) - 113698(сто тринадцять тисяч шістсот дев"яносто вісім) грн. 36 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 5233(п"ять тисяч двісті тридцять три) грн. 39 коп. та 2378(дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 53 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" в особі Кременчуцької філії товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпожгазмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення пені в сумі 7737(сім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 71 коп. та 3% річних в сумі 49(сорок дев"ять) грн. 78 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"