Постанова

від 05.12.2013 по справі 2а-9872/11/0170/1

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 р. (14:37) Справа №2а-9872/11/0170/1

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., за участю секретаря Габовій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Філіпп»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.П., паспорт серії НОМЕР_4 виданий Залізничним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в АР Крим;

від позивача: Гавриловський С.М., довіреність №1 від 05.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Філіпп» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі ДПІ в м. Сімферополі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі в АР Крим № 0008052301 від 28.07.2011 року на загальну суму 163120,00 грн.; податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.. Сімферополі АР Крим № 0008062301 від 28.07.2011 року на загальну суму 191123,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підприємстві була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року. По результатам перевірки складено акт №8258/23-7/30025993 від 15.07.2011 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011 року №0008062301 та №0008052301. Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не згоден з наступних підстав.

Як зазначено у позовній заяві, у акті перевірки вказано, що ПП ВКФ «Філіпп» занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 152899 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 136394,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 9792,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 6713,00 грн. На думку ДПІ в м. Сімферополі зазначені податкові зобов'язання виникли з господарських взаємовідносин з СПД ФО ОСОБА_4 та ТОВ «Бета-ТТ».

Позивач вважає, що ДПІ в м. Сімферополі керувався суб'єктивним баченням фінансово-господарських відносин, які відбувались декілька років. На думку позивача твердження ДПІ в м. Сімферополі про те, що не встановлено факт передачі товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не має законного обґрунтування.

Позивач стверджує, що фінансово-господарські взаємовідносини підтверджено належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку, які мають юридичну та доказову силу з підстав їх повної відповідності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Крім того, позивач зазначає, що твердження в акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130496,00 грн., в т.ч. за грудень 2009 року в сумі 109115,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 7833,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 8178,00 грн., за травень 2010 року в сумі 5370,00 грн. також є суб'єктивним та не має законного обґрунтування.

Так, ПП ВКФ «Філіпп» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Бетта-ТТ» та ПП «Технології клімата та хладопостачання». Всі податкові накладні, які надані в адресу позивача мають обов'язкові реквізити, передбачені пп.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто оформлені згідно норм діючого законодавства, і відсутність контрагентів за їх юридичною адресою, на думку позивача, не тягне за собою недійсність угод, укладених з ними і не позбавляє правового значення виданих податкових накладних.

Позивач вважає, що жодна норма діючого законодавства не зобов'язує платника податку на додану вартість здійснювати контроль за тим, чи надають його контрагенти податкову звітність, чи своєчасно сплачують вони самостійно задекларовані ними податкові зобов'язання або за якою адресою вони розташовуються.

Отже, на думку позивача, висновок ДПІ в м. Сімферополі щодо завищення ПП ВКФ «Філіпп» податкового кредиту на загальну суму 130496,00 грн. не відповідає нормам чинного законодавства та є необґрунтованим.

На підставі зазначеного, позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суму у розмірі 130496,00 грн., у т.ч. за грудень 2009 року в сумі 109115,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 7833,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 8178,00 грн., за травень 2010 року в сумі 5370,00 грн., а тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008052301 від 28.07.2011 року на загальну суму 163120,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008062301 від 28.07.2011 року на загальну суму 191123,75 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.08.2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-9872/11/0170/1, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.08.2011 року призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження по справі.

19.11.2013 року на адресу Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи №104 від 12.11.2013 року (далі висновок №104).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.2013 року поновлено провадження по справі з 05.12.2013 року.

У судове засідання, яке відбулось 05.12.2013 року відповідач явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів та заперечень на адміністративний позов не надав. Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Філіпп» має статус юридичної особи з 24.12.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 634114, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (а.с. 16) та Статутом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Філіпп», який зареєстровано Виконавчим комітетом Залізничної районої ради міста Сімферополя 23.07.1998 року за №04055570Ю0010008, а державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 24.12.2007 року за №18821050002007662 (т. 1 а.с. 7-15).

ПП ВКФ «Філіпп» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного управління статистики в АР Крим №05.3-06-25/1027 від 26.12.2007 року. Згідно цієї ж довідки основними видами діяльності ПП ВКФ «Філіпп» є: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту (т.1 а.с.18-19).

Судом встановлено, що ПП ВКФ «Філіпп» зареєстровано платником податку на додану вартість у Державної податкової інспекції у м. Сімферополь з 27.08.1998 року, що підтверджено Свідоцтвом №100093108 Державної податкової адміністрації України серії НБ №193450 від 26.01.2008 року (т. 1 а.с. 20).

Таким чином, судом встановлено, що ПП ВКФ «Філіпп» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 1859 від 30.05.2011 року проведена документальна планова виїзна перевірка ПП ВКФ «Філіпп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №8258/23-7/30025993 від 15.07.2011 року (т. 1 а.с. 22-86).

Згідно акту, перевірка проводилася в період з 24.06.2011 року по 08.07.2011 року.

Судом встановлено, що згідно даних акту перевірки встановлено заниження податку на прибуток у сумі 152899,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 136394,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 9792,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 6713,00 грн., у результаті наступних порушень.

Як встановлено ДПІ, діяльність ПП ВКФ «Філіпп», була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з формуванням податкової вигоди вигодонабувача (виробника, отримувача), у тому числі через вигодотранспортуючих суб'єктів. У контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Відсутня інформація про складські приміщення, начвність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Тому, відповідно до ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України ДПІ вважає, що правочини позивача з контрагентами СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Бета-ТТ", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» є нікчемними.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачіі товару, документів, що засвідчують транспортування. На підставі зазначеного ДПІ робить висновок про те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились.

За даними акту перевірки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» усього у сумі 130496,00 грн., у т.ч. за грудень 2009 року у сумі 109115,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 7833,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 8178,00 грн., за травень 2010 року у сумі 5370,00 грн.

Таким чином, відповідно до висновків акту №8258/23-7/30025993 від 15.07.2011 року, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 5.1 та п. 5.2.1 п. 5.2 та пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року (зі змінами і доповненнями), у результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 152899,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 136394,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 9792,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 6713,00 грн.;

2. пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 130496,00 грн., у т.ч. за грудень 2009 року у сумі 109115,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 7833,00 грн., за квітень 2010 року у сумі 8178,00 грн., за травень 2010 року у сумі 5370,00 грн.;

3. пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 1215,00 грн.

Висновки вищевказаного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі: №0008062301 від 28.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 152899,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 38224,75 грн. (а.с. 87); №0008052301 від 28.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) на суму 130496,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 32624,00 грн.( т. 1 а.с. 88).

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПП ВКФ «Філіпп» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Перевіряючи правомірність податкових повідомлень-рішень відповідача від 28.07.2011 року №0008052301 та №0008062301 суд встановив наступне.

Відповідачем в п. 3.1.2 акту перевірки №8258/23-7/30025993 від 15.07.2011 року вказано, що за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року ПП ВКФ «Філіпп» задекларувало валові витрати у сумі 19061703,00 грн.

Перевіркою показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», крім зазначених у рядку 04.11 в загальній сумі 18297853,00 грн. встановлено, що ПП ВКФ «Філіпп» здійснювало операції з придбання товарів, робіт, послуг.

Перевркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення усього у сумі 611592,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 545575,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 39167,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 26850,00 грн.

Вказані порушення встановлені ДПІ у м. Сімферополі на підставі того, що за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року ПП ВКФ «Філіпп» мало взаємовідносини з наступними постачальниками: СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Бета ТТ».

По взаємовідносинам між ПП ВКФ «Філіпп» та СПД ФО ОСОБА_4 ДПІ у м. Сімферополі в ході документальної перевірки отримано податкові накладні на постачання товару, де СПД ФО ОСОБА_4 є постачальником, а ПП ВКФ «Філіпп» є покупцем - обсяг придбання товарів (послуг) усього у сумі 701690,00 грн.:

- грудень 2009 року в сумі 545575,00 грн., ПДВ 109155,00 грн., загальна сума 654690,00;

- лютий 2010 року в сумі 39166,67 грн., ПДВ 7833,33 грн., загальна сума 47000,00 грн.

За перевірений період проведено до складу валових витрат по придбанню від СПД ФО ОСОБА_4 по рядку 04.1 Декларації з прибутку підприємств, усього у сумі 584 742грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 545575,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 39167,00 грн.

СПД ФО ОСОБА_4, м. Іллічівськ, за даними акту перевірки має стан 23 - місцезнаходження не встановлено, свідоцтво ПДВ анульовано 11.07.2011 року, кількість працюючих відсутня, враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій, фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

В ході проведення аналізу не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що на думку ДПІ у м. Сімферополі свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Також, як зазначено в акті перевірки відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фактично згідно податкової звітності у СПД ФО ОСОБА_4 відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів ДПІ у м. Сімферополі робить висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП ВКФ «Філіпп» та СПД ФО ОСОБА_4 є фіктивними правочинами.

Таким чином, на думку відповідача ПП ВКФ «Філіпп» неправомірно завищило валові витрати усього в сумі 584742,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 545575,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 39167,00 грн.

По взаємовідносинам між ПП ВКФ «Філіпп» та ТОВ «Бета ТТ» в ході документальної перевірки отримано податкові накладні на постачання товару, де ТОВ «Бета ТТ» є постачальником, а ПП ВКФ «Філіпп» є покупцем, обсяг придбання товарів (послуг) усього у сумі 32220,00 грн., у тому числі травень 2010 року в сумі 26850,00 грн., ПДВ 5370,00 грн.

За перевірений період проведено до складу валових витрат по придбанню від ТОВ «Бета ТТ» по рядку 04.1 Декларації з прибутку підприємств, усього у сумі 26850,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 26850,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Бета ТТ», має стан 16 - припинено (ліквідовано), свідоцтво ПДВ анульовано 20.05.2010 року, за місцем знаходження відсутня, кількість працюючих відсутня, враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій, фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

В ході проведення аналізу не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Також відсутня інформація про наявність складських приміщень, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Бета ТТ» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів ДПІ у м. Сімферополі робить висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП ВКФ «Філіпп» та ТОВ «Бета ТТ» є фіктивними правочинами, а тому ПП ВКФ «Філіпп» неправомірно завищило валові витрати усього в сумі 26850,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 26850,00 грн. по господарським операціям з ТОВ «Бета ТТ».

Таким чином, ДПІ вважає, що в порушення п. 5.2.1 та 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» №283\97-ВР от 22.05.97 года занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток у періоді,що перевірявся на загальну суму 152899,00 грн., у т.ч. 4 кв. 2009 року у сумі 139 394,00 грн., за 1 полугодие 2010 року у сумі 16505,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 акту перевірки за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011р. ПП ВКФ «Філіпп» задекларувало податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3727880,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року встановлено його завищення усього в сумі 130496,00 грн. в тому числі за грудень 2009 року в сумі 109115,00 грн., лютий 2010 року в сумі 7833,00 грн., квітень 2010 року в сумі 8178,00 грн., травень 2010 року в сумі 5370,00 грн.

Вказані порушення встановлено ДПІ у м. Сімферополі на підставі того, що за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року ПП ВКФ «Філіпп» мало взаємини з наступними постачальниками: СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Бета ТТ», ПП «Технології клімату та хладопостачання».

По взаємовідносинам між ПП ВКФ «Філіпп» та СПД ФО ОСОБА_4 в ході документальної перевірки ДПІ у м. Сімферополі отримано податкові накладні на постачання товару, де СПД ФО ОСОБА_4 є постачальником, а ПП ВКФ «Філіпп» є покупцем - обсяг придбання товарів (послуг) усього у сумі 701690,00 грн., у тому числі грудень 2009 року в сумі 545575,00 грн., ПДВ 109155,00 грн., загальна сума 654690,00 грн.; лютий 2010 року в сумі 39166,67 грн., ПДВ 7833,33 грн., загальна сума 47000,00 грн.

Таким чином, за даними акту перевірки ПП ВКФ «Філіпп» до складу податкового кредиту включило ПДВ по придбанню послуг від СПД ФО ОСОБА_4 всього у сумі 116 948,00 грн., в тому числі за грудень 2009 року в сумі ПДВ - 109155,00 грн., за лютий 2010 року в сумі ПДВ 7833,33 грн.

По взаємовідносинам між ПП ВКФ «Філіпп» та ТОВ «Бета ТТ» в ході документальної перевірки ДПІ у м. Сімферополі отримано податкові накладні на постачання товару, де ТОВ «Бета ТТ» є постачальником, а ПП ВКФ «Філіпп» є покупцем; обсяг придбання товарів (послуг) усього у сумі 32220,00 грн., у тому числі травень 2010 року в сумі 26850,00 грн., ПДВ 5370,00 грн., загальна сума 32220,00 грн.

ПП ВКФ «Філіпп» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню послуг від ТОВ «Бета ТТ» за травень 2010 року у сумі 5370,00 грн.

По взаємовідносинам між ПП ВКФ «Філіпп» та ПП «Технології клімату та хладопостачання» ДПІ встановлено, що контрагент має стан 9 - «направлено повідомлення за Ф№18-ОПП про відсутність за місцезнаходженням» - (продавець) надало ПП ВКФ «Філіпп» - (покупець) товар (агрегат-іспаритель) у квітні 2010 року у сумі - 49068,00 грн., у т.ч. ПДВ 8178,00 грн.

Як зазначено у акті перевірки, відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладення та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході проведення аналізу ДПІ не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у м. Сімферополі зроблено висновок про те, що операції з оподаткування, приймання-передачі товарів не проводились.

До складу валових витрат сума по придбанню обладнання підприємством не віднесена.

Таким чином, при формуванні структури податкового кредиту з ПДВ ПП ВКФ «Філіпп» у квітні 2010 року ДПІ встановлено завищення податкового кредиту по факту взаємовідносин з ПП «Технології клімату та хладопостачання» усього в сумі 8178,00 грн., у т.ч. у квітні 2010 року 8178,00 грн.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Зважаючи на те, що всі порушення виявлені за період грудень 2009 року - травень 2010 року, тобто у період, коли норми Податкового кодексу України не набрали чинності, суд вважає необхідним застосовувати норми законодавства, що діяли у період виникнення спірних правовідносин.

Так відповідно до абз. 1 ч. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2011 року, суд застосовує норми Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99р. зі змінами та доповненнями (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні витрати та податковий кредит.

Судом встановлено, що між СПД ФО ОСОБА_4 (продавець) та ПП ВКФ «Філіпп» (покупець) укладено договор № 23 від 01.12.2009 року, відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується поставити на взаємовигідних умовах фрукти і овочі (товар), необхідний покупцеві. Ціна за товар визначається за взаємною домовленістю сторін і зазначається у видаткових накладних продавця.

Покупець зобов'язується перевести грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця, а також допускається оплата за готівку. Відпуск товару здійснюється зі складу продавця. Договір укладено строком на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання договору.

Судом досліджено товарно-транспортна накладна № 62 від 31.12.2009 року на перевезення вантажу (бананів) автомобілем ДАФ АК 7750 ВВ, де замовник (платник) і відправник - ОСОБА_4, а вантажоодержувач - ПП ВКФ «Філіпп».

Виконання договору підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 62 від 31.12.09 року, всього на суму 654690,00 грн., у т.ч. ПДВ 109115,00 грн. та № 132 від 22.02.2010 року, всього на суму 47000,00 грн., у т. ч. ПДВ 7833,33 грн.

Оплата підтверджена випискою банку та даними бухгалтерського обліку по розрахунках з постачальником, який досліджено експертному висновку.

У додатках №5 до висновку експерта наведено зіставлення первинних документів ПП ВКФ «Філіпп» у 2009-2010 році по руху ТМЦ від постачальника СПД ФО ОСОБА_4

Відомість зіставлення первинних документів и зведення регістрів бухгалтерського учета по розрахунках з постачальником також представлена у додатку №1 експертного висновку №104.

Крім того, як вбачається з експертного висновку №104 позивачем було укладено договір поставки товарів № 39/11/09 від 01.11.2009 року з ТОВ «Белла Плюс» (продавець) з якого випливає, що продавець поставляє покупцеві товар згідно даним договором і товарних накладних. Асортимент, кількість і час постачання продукції обумовлюється в заявках покупця. Ціна і кількості товару, що поставляється покупцю, встановлюється згідно з накладними. Продукція вважається поставленою за умови надання в розпорядження покупця накладної (іншого відповідного документа), який може знадобитися покупцеві для приймання продукції .

Договір набуває чинності з моменту підписання договору і діє до 31.12.2010 року.

Виконання договору підтверджується відатковою накладною від постачальника № 1650 від 01.05.10 року, товарно-транспортною накладною № 1650 від 01.05.2010 року, на перевезення вантажу автомобілем MAN АК 08-75 FT, де замовник (платник) і вантажоодержувач - ПП ВКФ «Філіп», а вантажовідправник - ТОВ « Белла Плюс» .

Прихід у зведений бухгалтерський регістр за розрахунки з постачальником відображеній у травні 2010 року всього в сумі 32220,00 грн. Оплата за травень 2010 року не відображена, на 01.06.2010 року значитися заборгованість постачальнику у сумі 32220,00 грн.

Судом досліджено договор поставки № 21/04 от 21.04.2010 року, заключений між ПП «Технології клімату та хладопостачання» (постачальник) та ПП ВКФ «Філіпп» (замовник), з якого випливає, что постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти у власність обладнання для холодильної камери (обладнання). Поставка обладнання здійснюється згідно специфікації (додаток № 1), оформленої сторонами і яка є невід'ємною частиною договору .

Термін постачання устаткування - 6-8 тижнів з моменту перерахування повної вартості договору покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість обладнання становить - 49067, 44 грн., в т.ч. ПДВ - 8177,91 грн. Вивіз Обладнання зі складу Постачальника на склад Покупця здійснюється транспортом постачальника.

Договір набуває чинності з моменту підписання договору і діє до повного виконання зобов'язань за договором .

Згідно додатку №1 до договору поставки № 21/04 від 21.04.2010 року (специфікація обладнання) позивачем придбано агрегат ZB-45 КВ, випарник (повітроохолоджувач) MA 6ED, автоматика на загальну суму 49067, 44 грн., в т.ч. ПДВ - 8177,91 грн.

Судом також досліджено акт здачі-прийняття обладнання № 6 від 17.06.2010р., де замовник - ПП ВКФ «Філіпп», а виконавець - ПП «Технології клімату та хладопостачання» на загальну суму з ПДВ - 49 069,44 грн., у т.ч. ПДВ - 8 177, 91грн.

Виконання договору підтверджується експертним висновком №104, в якому повністю досліджено наявні у матеріалах справи первинні документи позивача, та зроблено висновок про реальність зазначеного договору.

Відомість зіставлення первинних документів і зведених регістрів бухгалтерського обліку по розрахунках з постачальниками представлена в додатку № 1 висновку експерта №104.

Судом досліджено договір поставки товарів №01/08 від 05.08.2008 року, укладений між ТОВ «Бета - ТТ» (продавець) та ПП ВКФ «Філіпп» (покупець), з якого випливає, що продавець поставляє покупцеві товар згідно даним договором і товарних накладних. Асортимент, кількість і час постачання продукції обумовлюється в заявках покупця. Ціна і кількості товару, що поставляється покупцю, встановлюється згідно з накладними. Продукція вважається поставленою за умови надання в розпорядження покупця накладної (іншого відповідного документа), який може знадобитися покупцеві для приймання продукції .

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року.

На дослідження експерту було надано оборотно - сальдову відомість за розрахунком з постачальником ТОВ «Белла Плюс» за травень 2010 року, при дослідженні якої встановлено, що господарські операції по приходу товару від зазначеного постачальника не відображені, первинні документи, що підтверджують прихід товару в цьому періоді так само не надані. Прихід товару від постачальника ТОВ «Белла Плюс» в травні 2010 року наданими на дослідження документами не підтверджується.

На дослідження надані реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні від постачальників ТОВ «Белла Плюс», ПП «Технології клімату та хладопостачання», СПД ФО ОСОБА_4 і додатки №5 до декларації з ПДВ за період грудень 2009 року - травень 2010 року.

При зіставленні даних податкових накладних, реєстрів і п'ятого додатку експертом у висновку встановлено, що дані по постачальниках ПП «Технології клімату та хладопостачання», СПД ФО ОСОБА_4 збігаються.

По постачальнику ТОВ «Белла Плюс» встановлено розбіжності у зведеному регістрі податкового обліку реєстрі отриманих податкових накладних та п'ятому додатку відображена запис за постачальником ТОВ "Бета-ТТ" не підтверджена первинними документами.

Відповідно до п. 7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 22.05.97 р. визначений порядок ведення податкового обліку податку на додану вартість, в тому числі зазначений пункт передбачає за наявності податкової накладної можливість визнання її в якості підтвердження податкового кредиту без відображення в реєстрі: «Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій по постачанню і придбанню товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно статті 3 і звільнених від оподаткування згідно статті 5 цього Закону.

Звідні результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих і виданих податкових накладних в документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому наголошуються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума і сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платникові податку. За наявності оригіналу податкової накладної невімкнення її до відміченого реєстру не є підставою для відмови в зарахуванні суми податку, визначеної в такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих і виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (плановою або позаплановою виїзною) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспекторові до реєстру податкових накладних і у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом терміну давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.».

Крім того, як зазначено у експертному висновку №104, з наданих на дослідження документів експертом встановлена технічна помилка щодо заповнення реєстру отриманих податкових накладних та п'ятого додатка до декларації яка до виникнення донарахування податку на додану вартість не привела. Відомість зіставлення представлена в додатку № 3 до експертного висновку.

З експертного висновку №104 вбачається, що на дослідження надані позивачем картки рахунку з руху товарів по постачальниках СПД ФО ОСОБА_4 та ТОВ «Белла Плюс» за період грудень 2009 - лютого 2010 року і за травень 2010 року, а так само первинні документи з відпуску товару отриманого у постачальника СПД ФО ОСОБА_4 Відомості дослідження руху товарів представлені у додатках 4,5,5а. Зазначені документи підтверджують рух товару прихід і реалізацію. Використання отриманого товару у СПД ФО ОСОБА_4 та ТОВ «Белла Плюс» у власній господарській діяльності ПП ВКФ "Філіп" наданими на дослідження документами підтверджується.

Згідно експертного висновку №104 завищення валових витрат ПП ВКФ "Філіп" по постачальникам СПД ФО ОСОБА_4 та ТОВ «Белла Плюс» в сумі 611591,67 грн. за період 4 кв. 2009 року, 1 півріччя 2010 року наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжність з даними акту у розмірі 611591,67 грн. у бік збільшення утворилося:

- в сумі 584741,67 грн. у бік збільшення за рахунок того, що в акті прийняті в якості підтвердження валових витрат дані відмінні від документів;

- в сумі 26 850,00 грн. у бік збільшення за рахунок того, що в акті не врахована технічна помилка по відображенню в реєстрі отриманих податкових накладних податкового номера по постачальнику (ТОВ "Бета-ТТ"), за яким відсутні первинні документи і записи у зведених бухгалтерських регістрах і, не прийняті до уваги первинні документи з іншого постачальника (ТОВ «Белла Плюс»).

У додатках № 6-7 експертного висновку представлена відомість дослідження формування фінансового результату з податку на прибуток за ПП ВКФ "Філіп" за період 2009 рік, 1 півріччя 2010 року.

Заниження податку на прибуток у сумі 136394,00 грн. і 16504,00 грн. наданими на дослідження документами експертом не підтверджується. Розбіжність з даними акту у сумі 136394,00 грн. та 16504,00 грн. в бік зменшення утворилося за рахунок розбіжностей по валових витрат.

Завишення податкового кредиту в сумі 130496,00 грн. відповідно до наданих на дослідження документів експертом також не підтверджується. Розбіжність з даними акту у сумі 130496,00 грн. у бік збільшення податкового кредиту утворилося:

- у сумі 125126,24 грн. у бік збільшення за рахунок того, що в акті в якості підтверджуючих складу податкового кредиту дані відмінні від документів;

- у сумі 5370,00 грн. у бік збільшення за рахунок того, що в акті не врахована технічна помилка по відображенню в реєстрі отриманих податкових накладних податкового номера по постачальнику (ТОВ "Бета-ТТ"), за яким отсутсвуют первинні документи і записи у зведених бухгалтерських регістрах і, в порушення п. 7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 22.05.97 року не прийняті до уваги первинні документи з іншого постачальника ТОВ «Белла Плюс» (додаток № 3 експертного висновку).

У додатку № 8 експертного висновку представлена відомість дослідження формування ПДВ до сплати за ПП ВКФ "Філіпп" за період грудень 2009 р., лютий 2010 р., квітень- травень 2010 року.

Таким чином, експертом заніження ПДВ до сплати за ПП ВКФ "Філіпп" в сумі 130496,00 грн. відповідно до наданих на дослідження документів не підтверджено. Розбіжність з даними акту у сумі 130496,00 грн. у бік зменшення утворилося за рахунок розбіжностей по податковому кредиту.

Дослідивши надані суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи позивача, які були також досліджені судовим експертом по справі та відповідачем при перевірці, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

З акту перевірки вбачається, що до перевірки не надані транспортні та супроводжувальні документи, які б підтверджували фактичний рух товару від продавця до перевезника, до покупця.

Крім того, в акті перевірки також зазначено, що у ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання мали не товарний характер, так як у ході перевірки не було надано документів підтверджуючих факти здійснення доставки товару.

Відповідач робить висновок про те, що відсутність товарно - транспортних накладних, які не були надані до перевірки на підтвердження факту здійснення транспортування товару на адресу ПП ВКФ "Філіпп", не підтверджують фактичне здійснення постачання товару, тобто зазначені операції мають ознаки «нікчемних».

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків акту перевірки, суд зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна є супровідним документом для транспортування, а придбання суб'єктами господарювання ТМЦ здійснюється не лише за її наявності, а й на підставі інших первинних документів, зокрема, видаткових накладних.

Суд зауважує, що оприбуткування непродовольчих товарів (в даному випадку будівельних товарів) здійснюється не на підставі товарно-транспортної накладної, в якій не існує вартісного (цінового) показника, а на підставі видаткової накладної, яка є дійсним первинним документом із зазначенням ціни товару.

Суд зазначає, що фактичне перевезення товарів позивачеві підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: договорами постачання, укладеними ПП ВКФ "Філіпп" з контрагентами; податковими деклараціями позивача, з яких вбачається, що ПП ВКФ "Філіпп" до податкового зобов'язання включило суму поставок за договорами постачання; видатковими накладними на оприбуткування придбаного товару від контрагентів.

Більш того, постачання товарів від СПД ФО ОСОБА_4 підтверджується товарно-транспортною накладною №62 від 31.12.2009 року, від ТОВ «Белла Плюс» - товарно-транспортною накладною №1650 від 01.05.2010 року.

Таким чином, висновки податкового органу щодо того, що операції з придбання товару не підтверджені товарно-транспортними накладними, які повинні підтверджувати отримання товару з перевезення, не відповідають дійсності.

Більше того, з урахуванням досліджених документів та податкових декларацій, суд дійшов висновку про те, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що досліджені документи з отримання товарів відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між ПП ВКФ «Філіпп» та постачальників СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Белла Плюс», ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения».

Що стосується податкового кредиту по цим же операціям позивача з СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Белла Плюс», ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения», то суд також не вбачає підстав вважати його завищеним.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли за період 4 квартал 2009 року - 1 півріччя 2010 року, суд перевіряє їх відповідність Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Щодо обґрунтованості висновку акту перевірки про порушення позивачем пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)-в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно до пп. 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Нормами пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Перевіряючи дотримання позивачем наведених норм, судом встановлено наступне.

Контрагент позивача СПД ФО ОСОБА_4 має статус фізичної особи-підприємця з 06.10.2008 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яке видано Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, серії В03 №222087(т. 1 а.с. 89).

Судом також встановлено, що контрагент позивача СПД ФО ОСОБА_4 з 19.11.2008 року зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво ДПІ у м. Іллічівську №100151474 серії НБ №118763 від 19.11.2008 року (т. 1 а.с. 90).

Також, контрагент позивача ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» має статус юридичної особи з 26.10.2006 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, яке видано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, серії А00 №630868 (т. 1 а.с. 98).

Судом також встановлено, що контрагент позивача ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» з 14.01.2008 року зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво ДПІ у м. Сімферополі №100088914 серії НБ №193403 від 14.01.2008 року (т. 1 а.с. 100).

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Белла Плюс" (код ЄДРПОУ 36613146) є юридичною особою, яке зареєстровано 27.08.2009 року, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.12.2013 року.

Крім того, той факт, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем, його контрагенти були зареєстровані платниками ПДВ підтверджено даними офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України (http://www.sta.gov.ua), а також були включені до ЄДРПОУ згідно даних веб-сайту http://irc.gov.ua .

Таким чином, СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Белла Плюс", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» виступаючи у якості постачальників товарів, мали право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ПП ВКФ «Філіпп» може здійснювати господарські операції та формувати податковий кредит, але за умови, що господарські операції, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, підтвердженням реальності господарських операцій окрім наявності всіх первинних документів податкового та бухгалтерського обліку є використання придбаних товарів та отриманих послуг в господарській діяльності підприємства.

Використання у господарській діяльності позивача отриманих у контрагентів товарів, ретельно досліджено у висновку № 104 судово-економічної експертизи від 12.11.2013 року та зроблено висновок, що наданими на дослідження документами бухгалтерського та податкового обліку ПП ВКФ «Філіпп» використання ТМЦ, отриманих у постачальників СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Белла Плюс», ПП «Технології Климату та холодопостачання» за період 4 кв. 2009 року - 1 півріччя 2010 року підтверджується актами введення в експлуатацію, накладними покупцям, зведеними бухгалтерськими регістрами по руху ТМЦ. Порушення порядку руху ТМЦ з наданих документів не встановлено.

Таким чином, позивач на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, отримання та використання товару у господарській діяльності надав відповідні документи, тому, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ ПП ВКФ «Філіпп» у повній мірі підтверджується здійснення господарських операцій з придбання товару у та його подальше використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що документами бухгалтерського обліку у повному обсязі спростовуються висновки за актом перевірки ДПІ щодо завищення податкового кредиту на суму 130496,00 грн. по операціях придбання товарів у СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ «Белла Плюс», ПП «Технології Климату та холодопостачання».

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що досліджені документи з постачання та використання товару відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між ПП ВКФ «Філіпп» та його контрагентами.

Крім того, суд не погоджується із висновками відповідача про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ за період 01.07.2009 року по 31.03.2011 року на суму 130496,00 грн., оскільки від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання, задекларованих в рядку 9 та сумою податкового кредиту, задекларованих в рядку 17, розраховане позивачем правильно.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про обґрунтованість включення до складу податкового кредиту за період 01.07.2009 року по 31.03.2011 року суми ПДВ у розмірі 130496,00 грн. по взаємовідносинам з СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Белла Плюс", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения», то пов'язані з цим висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за період 01.07.2009 року по 31.03.2011 року у розмірі 130496,00 грн. є помилковими, що має наслідком задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.07.11р. № 0008052301 та № 0008062301.

За таких обставин справи, суд вважає, що податковий кредит в розмірі 130496,00 грн. був позивачем сформований правильно на підставі вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим висновки відповідача про його завищення є безпідставними та необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та податковому законодавству України.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про те, що усі господарські операції з СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Бета-ТТ", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з огляду на наступне.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Бета-ТТ", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Приписом частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та СПД ФО ОСОБА_4, ТОВ "Бета-ТТ", ПП «Технологии Климата и Хладоснабжения» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Зазначені висновки також викладено у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.

Крім того, ч.2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Суд зазначає, що позивач помилково зазначив у додатку №5 до декларації з ПДВ за травень 2010 року контрагента ТОВ «Бетта - ТТ» замість контрагента ТОВ «Белла Плюс».

Оскільки, всі первинні документи підтвердили факт отримання товару, укладення угоди та формування податкового кредиту в травні 2010 року саме від ТОВ «Белла Плюс», але внаслідок технічної помилки не було зазначено у додатку №5 декларації, суд вважає, що ця технічна помилка не вплинула на вірне формування позивачем в травні 2010 року податкового кредиту на суму 5370,00 грн.

Суд зазначає, що застосування санкцій у розмірі 70848,75 грн. (38224,75 грн. + 32624,00 грн.) у податкових повідомленнях-рішеннях від 28.07.2011 року № 0008052301 та № 0008062301 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги висновки судово-економічної експертизи №104 від 12.11.2013 року висновки податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 152899,00 грн. та заниження позивачем суми податкового зобов'язання по ПДВ у тому ж періоді у сумі 130496,00 грн. спростовуються матеріалами справи та висновками експертного дослідження.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати оспарювані податкові повідомлення рішення протиправними. Також, суд вважає необхідним вирішити питання про повернення судового збору, яке у позовній заяві не ставилось.

Отже, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008052301 від 28.07.2011 року про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 130496,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 32624,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008062301 від 28.07.2011 року про збільшення суми податку на прибуток у сумі 152899,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 38224,75 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судовий збір в розмірі 3,40 грн., який сплачено позивачем відповідно до квитанції №4378 від 08.08.2011 року підлягає поверненню позивачу.

У зв'язку зі складністю справи судом 05.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 10.12.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008052301 від 28.07.2011 року на загальну суму 163120,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0008062301 від 28.07.2011 року на загальну суму 191123,75 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Філіпп» (вул. Жені Жигаліної, б. 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ЄДРПОУ 30025993) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Трещова О.Р.