Постанова

від 03.12.2013 по справі 804/10958/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р. Справа № 804/10958/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Чмона А.О.,

за участю

представника позивача - Хрідочкіна А.А.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дніпроіндустрія-98» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП «Дніпроіндустрія-98», звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій з визнання позивача «транзитером» в Акті №3600/200/22-5 від 25.06.13, з внесення у програмне забезпечення - Автоматизована система (АС) «АУДИТ» відомостей про «транзитність» правочинів ПП «Дніпроіндустрія-98» на підставі згаданого акту, з корегування показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та внесення змін до Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система - автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13, та про зобов'язання відповідача поновити відомості в програмному забезпеченні - Автоматизована система (АС) «АУДИТ», що мались в них до внесення змін на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13 та поновити дані показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» підносно ПП «Дніпроіндустрія-98», які мались в них до внесення змін на підставі Акту *3600/200/22-5 від 25.06.2013р. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОДПІ з порушенням діючого законодавства склала Акт №3600/200/22-5 від 25.06.13 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Дніпроіндустрія-98» (ЄДРПОУ 25515053) з питань по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Екоскан сервіс» за листопад 2012р.», в якому викладено недостовірні відомості. Так, в порушення п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України, висновки перевірки про «транзитність» зроблені не на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, а на підставі Актів перевірки інших платників податків, а саме: - Акту №7208/224/33906299 від 21.12.12 відносно ТОВ «Ангстрем Континенталь», - Акту від 21.12.12 за №77207/224/33517827 відносно ПП «ЕКОСКАН СЕРВІС». Також позивачем зазначено, що при проведені перевірки відповідач не досліджував і означені Акти перевірок ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Екоскан сервіс» через їх відсутність під час перевірки, а отже не перевіряла дані, вказані у них. Крім того, позивачем зауважено, що відносини ПП «Дніпроіндустрія-98» з ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Екоскан сервіс» в актах перевірок цих підприємств взагалі не досліджувались. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів, правом участі в судовому засіданні не скористався, свого представника до суду не направив, надіславши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ. За змістом клопотання відповідача він простить відмовити в задоволенні позову, мотиви незгоди з позовними вимогами не наведені (а.с.233).

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі направлень від 11.06.13 №396, №398 та наказу Дніпродзержинської ОДПІ від 11.06.13 № 879, копія якого отримана представником позивача, згідно з пп. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (податковий номер 33906299) та ПП «Екоскан сервіс» (податковий номер 33517827) за листопад 2012р. Результати перевірки оформлені Актом від 25.06.13 №3600/200/2.5 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватногопідприємства «Дніпроіндустрія-98» (податковий номер 25515053) з питань по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ТОВ «Ангстрем Континенталь» (податковий номер 33906299) та ПП «Екоскан сервіс» (податковий номер 33517827) за листопад 2012р.» (а.с.9-33, далі - Акт).

За висновками вказаного Акту перевіркою встановлено, що ПП «Дніпроіндустрія-98» є «транзитером» продукції отриманої від ТОВ Ангстрем Континенталь» (податковий номер 33906299) та ПП «Екоскан сервіс», що реалізовувалась іншим підприємствам - постачальникам, а також встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Ангстрем Континенталь» (податковий номер 33906299) та ПП «Екоскан сервіс» (податковий номер 33517827) за листопад 2012р. Зі змісту Акту вбачається, що наведені висновки зроблені податковим органом на підставі даних АІС «Реєстр платників податків», АРМу «БестЗвіт», АРМу Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» за листопад 2012р., податкових накладних, актів виконаних робіт, договорів, виписок банків, копій реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, а також актів перевірок від 21.12.12 №7208/224/33906299 відносно ТОВ «Ангстрем Континенталь» та від 21.12.12 за №77207/224/33517827 відносно ТОВ «Екоскан Сервіс» (а.с.11).

Розв'язуючи спір з приводу дій ОДПІ з визнання позивача «транзитером» в Акті від 25.06.13№3600/200/22-5, суд зазначає таке.

Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності зокрема таких обставин як: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1), виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.4). Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78ПК України). Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки (п.81.1. ст.81 ПКУ). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. (п.86.1 ПКУ). За приписами п.86.8. ст.86 ПКУ керівником контролюючого органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу.

Також суд відмічає, що поняття акту перевірки наведено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.10 № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.01.11 за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі наведеного суд доходить до висновку, що актом застосування норм права або правозастосовним актом, у спірних правовідносин, є рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та положень акту перевірки/звірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим. Акт перевірки/Довідка таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм ст.69 КАС України. Отже, будь-які формулювання, викладені у висновках акту, в тому числі акту про неможливість проведення зустрічної звірки/перевірки або довідки за результатами зустрічної звірки не можуть самі по собі спричиняти жодних негативних наслідків для платника податків, у тому числі, бути достатньою підставою для зобов'язання позивача здійснити зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод, відсутність об'єктів оподаткування тощо, а є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Отже, предметом оскарження відповідно до приписів Податкового кодексу України є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що акт перевірки, як і дії по включенню до нього певних висновків та приписів, не є рішенням та діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС, не зумовлюють виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялась, тому такі акт та дії не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних правовідносин виключає можливість звернення до суду оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого орану щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Викладене відповідає правовій позиції Верховного суду України, наведеній у постанові від 10.09.13 в адміністративній справі №21-237а13 (дані в ЄДРСР: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33770792)

Відтак підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дії з визнання позивача «транзитером» в Акті від 25.06.13№3600/200/22-5 відсутні.

Стосовно позовних вимог з внесення у програмне забезпечення - Автоматизована система (АС) «АУДИТ» відомостей про «транзитність» правочинів ПП «Дніпроіндустрія-98» на підставі згаданого акту, з корегування показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та внесення змін до Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система - автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13, та про зобов'язання відповідача поновити відомості в програмному забезпеченні - Автоматизована система (АС) «АУДИТ», що мались в них до внесення змін на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13 та поновити дані показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» підносно ПП «Дніпроіндустрія-98», які мались в них до внесення змін на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13, суд зазначає таке.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом. Контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій органів державної податкової служби. З метою удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість та визначення порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів ДПА України своїм Наказом «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.08 № 266 затвердила відповідні Методичні рекомендації (далі - Методичні рекомендації №266).

Згідно з п. 1.3 Методичних рекомендацій №266 створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом п. 2.12. Методичних рекомендацій №266 інформація податкової звітності з податку на додану вартість надсилається до центральної бази даних податкової звітності та підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Одночасно положеннями пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Податкова декларація з ПДВ заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу (п.179.5 ст. 179 ПКУ). Внесення змін до податкової звітності, за змістом ст. 50 ПК України, вчиняється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 9.8 ст. 9 ПКУ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31.12.08 №827, передбачено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

На підставі викладених нормативних положень суд доходить до висновку, що обов'язку платника податків подати декларацію з податку на додану вартість кореспондує обов'язок податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Крім того, суд зважує, що вище викладені нормативні положення дають підстави для висновку й про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Позаяк питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Суд відмічає, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платнику податкових зобов'язань відповідним податковим повідомлення-рішенням та їх узгодження у встановленому законом порядку. Як встановлено в ході розгляду справи, відповідного податкового повідомлення-рішення відповідачем відносно позивача не приймалось.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПКУ. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПКУ та його узгодження.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт відповідності показників в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показникам, зазначеним позивачем в податковій звітності з ПДВ за листопад 2012р., заперечення проти задоволення позовних вимог відповідачем жодним чином не мотивовані, а за даними висновками Акту від 25.06.13 №3600/200/22.5 посадовими особами ОДПІ позивача визнано «транзитером» продукції, отриманої від ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ПП «Екоскан сервіс», а також з огляду на відсутність відповідного податкового повідомлення-рішення відносно позивача, прийнятого н підставі вказаного Акту, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в означені частині підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподіл відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення у програмне забезпечення - Автоматизована система (АС) «АУДИТ» відомостей про «транзитність» правочинів ПП «Дніпроіндустрія-98» на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.13 та щодо корегування показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та внесення змін до Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.2013р.

Зобов'язати Дніпродзержинську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області поновити відомості в програмному забезпеченні - Автоматизована система (АС) «АУДИТ», які мались в них до внесення змін на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.2013р., та поновити дані показників податкової звітності ПП «Дніпроіндустрія-98» та Автоматизованої інформаційної системи податкового органу АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відносно ПП «Дніпроіндустрія-98», які мались в них до внесення змін на підставі Акту №3600/200/22-5 від 25.06.2013р.

Відмовити в задоволені іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дніпроіндустрія-98» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 25 грн. (двадцять п'ять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16.12.13.

Суддя А.О. Коренев