Постанова

від 13.12.2013 по справі 826/17950/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2013 року № 826/17950/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Приватного підприємства "Трейд-Інвест"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного

управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дії, вчинити дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного підприємства "Трейд-Інвест", звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, по проведенню зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест», за результатами якої складений акт від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22- 01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в складанні акту від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Трейд-Інвест» в червні, липні 2013 року, на підставі від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ПП «Трейд-Інвест» в червні, липні 2013 рому, та які були змінені на підставі акту від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок організації та проведення зустрічної звірки, а оскаржуваний акт було складено з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії такими, що вчинені на підставі та на виконання норм діючого податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Листом від 19.09.2013 р. №12146/10/26-55-22-01-10 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було зобов'язано ПП "Трейд-Інвест" надати інформацію та надати завірені копії документів з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період червень, липень 2013 року.

Головними державними ревізорами Податкового органу було складено Акт від 20.09.2013 р. №920/26-55-22-01 про незнаходження за місцем реєстрації ПП "Трейд-Інвест", а саме, за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, кв. 2/20.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серії КВ №106981, виданого ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві головним державним інспектором-ревізором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Кравченко М.В. на підставі п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП "Трейд-Інвест", код за ЄДРПОУ 38543998 (далі - ПП "Трейд-Інвест") з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 р. по 31.07.2013 р.

За результатом звірки було складено Акт від 30.09.2013р. №1371/22-55-22-01/38543998 (надалі по тексту Акт).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що ним на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було проведено зустрічну звірку. В той же час зустрічна звірка не є перевірками і проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно із Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки провадяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на адресу Позивача було надіслано Запити чи подана позивачем звітність була заповнена з порушень вимог податкового законодавства.

Крім того, Судом не береться до уваги Акт від 20.09.2013 р. №920/26-55-22-01 про незнаходження за місцем реєстрації ПП "Трейд-Інвест", а саме, за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, кв. 2/20, оскільки згідно виписки з ЄДР Серія АГ №024479 ПП "Трейд-Інвест" знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/20, дана адреса зазначена в податкових звітності, яку приймав Податковий орган без зауваження.

Проте, як свідчать матеріали справи, Відповідачем було здійснено саме позапланову перевірку Позивача, про що свідчать складання Акту від 30.09.2013р. №1371/22-55-22-01/38543998, оскільки в матеріалах справи відсутня Довідка.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Як видно з матеріалів справи, перевірка Позивача проводилася на підставі службового посвідчення, в той час, як законодавством передбачено, що перевірки проводяться виключно на підставі Наказу.

Таким чином, в даному випадку для проведення перевірки мав слугувати саме наказ, а не посвідчення посадової особи.

Крім того, підставою для перевірки мало стати виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих Товариства, та якщо Товариство не надало пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З огляду на викладене вбачається, що перевірка Податковим органом проводилася з порушенням норм закону та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження; крім того, відповідач не надав суду доказів того, що Товариство не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Доказів на підтвердження того, що наказ про проведення перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом та яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Отже, при проведенні перевірки Відповідачем було порушено вимоги Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено Позивача про проведення перевірки та не надано доказів того, на підставі чого було здійснено дану перевірку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено Акт від 30.09.2013р. №1371/22-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "БУДІНВЕСТМЕНТ" (код ЄДРПОУ 38749679) щодо під твердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Телеінформ-сістемс» (код за ЄДРПОУ 34836186) та ТОВ «Грюн Вальд» (код за ЄДРПОУ 34309813) за період: серпень 2013 року-вересень 2013 року», судом визнаються протиправними.

В частині щодо визнання протиправним дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по формуванню в акті №1915/26-55-22-01/38749679 від 25.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Трейд-Інвест" (код ЄДРПОУ 38543998) з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 р. по 31.07.2013 р.», Суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться Договори, які були укладені між Позивачем та його контрагентами та докази виконання сторонами умов договорів, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, накладні, актами виконаних робіт та іншими документами, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як підтверджує зміст Акта про неможливість проведення зустрічної звірки та не спростовано відповідачем, при перевірці Товариства відповідач використав лише дані інформаційних систем державної податкової служби, дані податкової звітності позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Позивача.

Однак, Суду звертає увагу, що використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у Товариства відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагенти Позивача були ліквідовані або припинено підприємницьку діяльність даних контрагентів під час укладання та виконання договорів.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, контрагенти позивача та Позивач, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платником податку на додану вартість.

Податкове законодавство не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податків, як припущення контролюючого органу щодо ознак фіктивності правочинів або існування тверджень податкового органу щодо нікчемності правочинів, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого Позивача та контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даним товариством до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори було укладений з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року по справі 2а-15590/12/2670; Ухвалі ВАСУ від 15 жовтня 2013 року К/800/11789/13; Ухвалах ВАСУ: від 05 червня 2013 року К/9991/58219/12; Постанові ВАСУ від 19 грудня 2012 р. К/9991/64526/12; Постанові ВАСУ від 05 вересня 2012 року К/9991/42479/12; Ухвалах ВАСУ: від 07 листопада 2012 К/9991/48571/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в складанні акту від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року» підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Трейд-Інвест» в червні, липні 2013 року, на підставі від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року», Суд зазначає наступне.

Представник Відповідача в судовому засіданні та в запереченнях на позовну заяву не заперечував той факт, що Податковим органом було внесено в базу даних висновки по Акту перевірки.

При цьому, як вбачається з інформаційного повідомлення на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/povidomlenia_/2013-rik-/88461.html) систему "Податковий блок" введено в експлуатацію в органах податкової служби з 01 січня 2013 року згідно наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197.

З урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки суд приходить до висновку, що Податковий орган зобов'язаний вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, та про необхідність задоволення позовних вимог у даній частині.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, по проведенню зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест», за результатами якої складений акт від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22- 01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в складанні акту від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року».

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Трейд-Інвест» в червні, липні 2013 року, на підставі від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року».

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів в м. Києві відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ПП «Трейд-Інвест» в червні, липні 2013 рому, та які були змінені на підставі акту від 27.09.2013 року № 1371/26-55-22-01/38543998 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Трейд-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року».

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук