Рішення

від 03.12.2013 по справі 910/13964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13964/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Трейд-Дистрибуція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР"

про стягнення 35 073,60 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Яценко В. С. (дов. № 01/06/13-1 від 01.06.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Трейд-Дистрибуція" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАР-ЦЕНТР" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 35 073,60 грн. за договором поставки № 472-К від 12.05.2011 року, з яких 32581, 68 грн. основної заборгованості, 2390, 37 грн. пені, 596, 28 грн. 3% річних, 127, 84 грн. інфляційних витрат та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/13964/13, розгляд справи призначено на 20.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/13964/13 передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/13964/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 03.12.2013 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. справу передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 03.12.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представником позивача надано усні пояснення по суті позовних вимог в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 472-К від 12.05.2011 року в частині оплати поставленого за договором товару.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що поставка товару здійснювалася позивачем відповідачу не на підставі договору поставки № 472-К від 12.05.2011 року, оскільки такий договір не підписувався уповноваженою особою відповідача, а у видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, відсутнє посилання на договір. Факт здійснення позивачем відповідачу продажу товару та його сума відповідачем не заперечується.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в 2011 - 2012 роках поставив відповідачу товар, який був прийнятий уповноваженими представниками відповідача (зазначене підтверджено матеріалами справи) товар на загальну суму 41 581, 68 грн., відповідно видаткових накладних № 90018702 від 20.05.2011 року на суму 1 311, 36 грн., № 90018700 від 20.05.2011 року на суму 2 294, 88 грн., № 90018731 від 23.05.2011 року на суму 1 639, 20 грн., № 90019516 від 31.05.2011 року на суму 1 585, 92 грн., № 90019637 від 01.06.2011 року на суму 1 456, 80 грн., № 90020349 від 10.06.2011 року на суму 516, 48 грн., № 90020350 від 10.06.2011 року від 817, 92 грн., № 90020352 від 10.06.2011 року на суму 817, 92 грн., № 90020348 від 10.06.2011 року на суму 817, 92 грн., № 90022301 від 05.07.2011 року на суму 210, 24 грн., № 90022309 від 05.07.2011 року на суму 1 485, 12 грн., № 90022307 від 05.07.2011 року на суму 869, 28 грн., № 90023698 від 18.07.2011 року на суму 288, 00 грн., № 90024481 від 26.07.2011 року на суму 895, 68 грн., № 90024480 від 26.07.2011 року на суму 763, 20 грн., № 90024541 від 27.07.2011 року на суму 730, 08 грн., № 90026560 від 19.08.2011 року на суму 624, 00 грн., № 90026559 від 19.08.2011 року на суму 1 460, 16 грн., № 90026558 від 19.08.2011 року на суму 559, 68 грн., 90027291 від 30.08.2011 року на суму 420, 48 грн., № 90027394 від 31.08.2011 року на суму 496, 80 грн., № 90027393 від 31.08.2011 року на суму 283, 20 грн., № 90028347 від 13.09.2011 року на суму 624, 00 грн., № 90028345 від 13.09.2011 року 594, 24 грн., № 90028344 від 13.09.2011 року на суму 1 039, 68 грн., № 90029986 від 28.09.2011 року, № 90029994 від 28.09.2011 року на суму 336, 00 грн., № 90034618 від 21.11.2011 року на суму 1 308, 00 грн., № 90034620 від 21.11.2011 року на суму 2 376, 00 грн., № 90034619 від 21.11.2011 року на суму 336, 00 грн., № 90039255 від 26.12.2011 року на суму 834, 24 грн., № 90039253 від 26.12.2011 року на суму 354, 24 грн., 90039252 від 26.12.2011 року на суму 432, 00 грн., № 90041471 від 19.01.2012 року на суму 900, 48 грн., № 90041470 від 19.01.2012 року на суму 1 572, 48 грн., № 90041541 від 20.01.2012 року на суму 870, 72 грн., № 90043643 від 09.02.2012 року на суму 1 152, 00 грн., № 90043642 від 09.02.2012 року на суму 960, 00 грн., № 90043640 від 09.02.2012 року на суму 688, 56 грн., № 90045560 від 28.02.2012 року на суму 240, 00 грн., № 90045559 від 28.02.2012 року на суму 228, 48 грн., № 90046884 від 15.03.2012 року на суму 576, 00 грн., № 90046883 від 15.03.2012 року на суму 1 450, 56 грн., № 90048364 від 30.03.2012 року на суму 288, 00 грн., № 90048363 від 30.03.2012 року на суму 288, 00 грн., № 90048778 від 04.04.2012 року на суму 384, 00 грн., № 90048777 від 04.04.2012 року на суму 688, 80 грн., № 90048776 від 04.04.2012 року на суму 576, 00 грн., № 90049391 від 11.04.2012 року на суму 384, 00 грн., № 90049390 від 11.04.2012 року на суму 1 003, 20 грн.

Зазначені податкові накладні не містять жодних посилань на договір на підставі, якого поставлявся товар.

Відповідно довідки Вих. № 2615/14-1 від 19.07.2013 року Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції», наявної в матеріалах справи, в період з 01.01.2011 року по 18.07.2013 року на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти в розмірі 9 000, 00 грн. із призначенням платежу - оплата відповідно договору № 472-к від 12.05.2011 року батарейки. Кошти надійшли 5 платежами з червня 2011 року по грудень 2011 року.

За твердженням позивача, товар по зазначеним вище накладним був поставлений ним відповідачу на виконанням умов договору поставки № 472 - к від 12.05.2011 року, копія якого надана в матеріали справи.

Згідно викладеного в позовній заяві та розрахунків наданих позивачем 9 000, 00 грн. оплати здійсненої відповідачем позивач рахує в оплату по видаткових накладних № 90018702 від 20.05.2011 року на суму 1 311, 36 грн., № 90018700 від 20.05.2011 року на суму 2 294, 88 грн., № 90018731 від 23.05.2011 року на суму 1 639, 20 грн., № 90019516 від 31.05.2011 року на суму 1 585, 92 грн., № 90019637 від 01.06.2011 року на суму 1 456, 80 грн., № 90020349 від 10.06.2011 року на суму 516, 48 грн., № 90020350 від 10.06.2011 року від 817, 92 грн.

Відповідач факт укладання з позивачем договору поставки № 472 - к від 12.05.2011 року заперечує, з тих підстав, що в договорі біля прізвища директора стоїть підпис невідомої особи, що абсолютно не схожий на підпис директора відповідача. На підтвердження зазначеного відповідачем надана в матеріали справи копія 1-шої сторінки паспорта директора відповідача - Ушакова І. Ю.

Сам факт поставки позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідач не заперечує.

28.11.2012 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 32 581, 68 грн. вих. № 28/11/12-1 від 28.11.2012 року, якою вимагав оплатити заборгованість за договором поставки № 472 - к від 12.05.2011 року в розмірі 32 581, 68 грн. за поставку товару за видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін (остання поставка відбулася 11.04.2012 року).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Оскільки суд не може дійти достеменного висновку, що товар по зазначених вище видаткових накладних був поставлений відповідачу позивачем на підставі поставки № 472 - к від 12.05.2011 року, так як видаткові накладні жодних посилань на договір не містять, і підпис директора відповідача, який міститься на договорі візуально відрізняється від підпису в його паспорті, та враховуючи, що фактична поставка товару підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вирішуючи спір по справі виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товарів оформлені видатковими накладними та довіреностями (був укладений договір у спрощений спосіб), без погодженя строків оплати поставленого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із надісланої позивачем відповідачу вимоги від 28/11/12-1 від 28.11.2012 року вбачається, що позивач вимагав від відповідача оплати за поставлений товар, в тому числі, по видаткових накладних, якими обґрунтовані його позовні вимоги. З огляду на зазначене, при вирішенні справи суд виходить із того, що вимога в порядку ст. 530 ЦК України була пред'явлена відповідачу позивачем по оплаті фактично поставленого товару 28.11.2012 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що позивачем зазначено про часткову оплату на суму 9 000, 00 грн. саме поставки товару за видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви, суд при розгляді справи виходить із того, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 9 000, 00 грн.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення по справі складає 32 581, 68 грн. (41 581, 68 - 9 000, 00), доказів сплати якої матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем умови договору (спрощеного) виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 32 581, 68 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 32 581, 68 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до ст. 530 ЦК України є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 32 581, 68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разо мз тим, з наявних матеріалів справи, суд не може дійти достовірного висновку, що поставка здійснювалась позивачем саме в рамках договору № 472-к від 12.05.2011 року , оскільки спірні видаткові накладні не містять посилання на вказний договір, відповідач факт поставки саме в рамках вказаного договору заперечує та вказує, що уповноваженою особою такий договір з боку відповідача не підписувався.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 390, 37 грн. задоволенню не підлягають як необґрунтовані, враховуючи нижчевикладене.

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» регулює договірні відносини між суб'єктами господарювання. Договір поставки укладений між сторонами у спрощений спосіб, шляхом оформлення видаткової накладної та довіреності не містить положень щодо нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, нарахування пені здійснюється за порушення договірних зобов'язань, якщо це передбачено договором. Оскільки позивачем не доведено достеменно, що сторонами письмово було досягнуто домовленості щодо забезпечення зобов'язань по договору неустойкою, таким чином вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт в розмірі 2 390, 37грн. не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 596, 28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 127, 84 грн. розраховані по кожній видатковій накладній окремо за загальний період з 07.12.2012 року по 22.07.2013 року задовольняються судом повністю, на підставі нижченаведеного.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку (розрахунок здійснено з дати, розрахованої після направлення відповідачу вимоги в порядку ст. 530 ЦК України). При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Підсумовуючи все вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача підлягає 32 581, 68 грн. основного боргу, 596, 28 грн. 3 % річних та 127, 84 грн. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР - ЦЕНТР» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-а; код ЄДРПОУ 36148976; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Трейд Дистрибуція» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-г; код ЄДРПОУ 36509976) 32 581 (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят одну) грн. 68 коп. основної заборгованості, 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 28 коп. 3 % річних, 127 (сто двадцять сім) грн. 84 коп. інфляційних втрат та 1 633 (одну тисячу шістсот тридцятьтри) грн. 78 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко