Постанова

від 12.12.2013 по справі 820/10713/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" грудня 2013 р. № 820/10713/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі представника відповідача - Лисенка М.В. (довіреність №826/10/20-04-10-015 від 24.09.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській област про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якомПозивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.13 р. № 0000022200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 74156, 00 грн. ;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.13 р. № 0000032200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 27910,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 р. №0000262200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34887,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим, спростовуються наявними первинними документами, неправомірно зроблені лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача. Також позивач зазначив, що не може нести відповідальність за свого контрагента. Через канцелярію суду 11.12.2013 року від позивача надійшла заява, в якій він просив суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в письмовому запереченні на адміністративний позов та в акті перевірки від 01.07.13 року № 242/220/36537542.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача , встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №812963 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" зареєстровано , як юридична особа 03.02.2010 року та перебуває на обліку в ДПІ у Богодухівському районі Харківської області , платник податків (а.с.69 т.І).

Бодухівською ОДПІ Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість та в частині правомірності нарахування валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Український центр Проблем екології» код 36819214 за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» від 01.07.2013р. №242/220/36537542.

Згідно даного акту в ході проведення перевірки співробітниками ОДПІ встановлено порушення:

- п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п. 5.2. ст..5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) , а саме: завищення позивачем валових витрат на загальну суму 237300 грн., у томі числі за І півріччя 2010р. - 237300 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 59325 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4. п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 47460 грн. (по взаємовідносинам з ПП «Український центр проблем екології»), у тому числі: за травень 2010р. -- 19550 грн., за червень 2010р. - 27910 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за червень 2010р. в сумі 27910 грн. (заниження ПДВ за травень 2010р. в сумі 19550 грн. не враховується відповідно до вимог п. 102.1 ст..102 ПКУ).

З посиланням на даний Акт Богодухівською ОДШ Міндоходів у Харківській області прийнято наступні повідомлення-рішення:

- від 12.07.13 р. № 0000022200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 74156, 00 грн. (в тому числі за основним платежем-59325 грн., за штрафними санкціями - 14831 грн.);

- від 12.07.13 р. № 0000032200 про нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість на суму 27910,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем до Головного управління Міндоходів у Харківській області подано скаргу (а.с.13 т.І).

ГУ Міндоходів у Харківській області за результатами розгляду скарги ТОВ «Богодухівський молзавод» на зазначені повідомлення-рішення прийняло рішення від 13.09.2013 року №2048/10/20-4010-04-17 про залишення скарги позивача без задоволення, та збільшило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 877,0 грн. (основний платіж - 27910 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6977,50 грн.)

На підставі рішення від 13.09.2013 року №2048/10/20-4010-04-17 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.13 №0000262200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 877,0 грн. (основний платіж - 27910 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6977,50 грн.).

Не погоджуючись зі спірними рішеннями позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду скарги Міністерство доходів і зборів 15.10.13р. № 13223/6/99-99-10-01-15 прийнято рішення про результати розгляду скарги , яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки від 01.07.13 року № 242/220/36537542 судження суб'єкта владних повноважень про встановлення відсутності реально вчиненої господарської операції, та як наслідок юридична дефектність первинних документів по взаємовідносинам позивача І півріччя 2010 року з ПП "Український центр проблем екології" .

Як пояснив представник позивача під час судового засідання, позивач є є молокопереробним підприємством та займається виробництвом харчової продукції, в тому числі закусок бутербродних. Для виробництва підприємство здійснює придбання необхідних видаткових матеріалів та сировини. Для фасування продукції у позивача виникла потреба для покупки відповідного матеріалу - стаканчики та кришки, у зв"язку з чим позивач заключив усну угоду з ПП "Український центр проблем екології".

ПП "Український центр проблем екології" виписало позивачу наступні податкові накладні: №13 від 27.05.10р., №8 від 21.05.10р., № 2 від 13.05.10р., №1 від 07.05.10р., №6 від 29.06.10р., №19 від 28.04.10р., №3 від 16.06.10р., №13 від 23.04.10р., №9 від 12.04.10р.

На підтвердження виконання угоди позивачем до матеріалів справи надано наступні видаткові накладні: № 47 від 12.04.10р., №50 від 23.04.10р., №56 від 28.04.10р., №58 від 07.05.10р., №59 від 13.05.10р., № 64 від 21.05.10р., №68 від 27.05.10р., №71 від 16.06.10р., №74 від 29.06.10р.

Оплата товару позивачем підтверджується наступними платіжними дорученнями: №20 від 09.04.10р., №108 від 19.04.ж10р., №193 від 28.04.10р., №317 від 12.05.10р., №426 від 21.05.10р., №491 від 28.05.10р., №535 від 03.06.10р., №567 від 07.06.10р., №629 від 15.06.10р., №876 від 06.07.10р., №957 від 12.07.10р., №959 від 13.07.10р., №1005 від 16.07.10р., №26 від 12.04.10р., №956 від 12.07.10р.

Факт обліку та використання придбаних у ПП «Український центр проблем екології» товарів підтверджується відповідними звітами про переміщення номенклатури на складах та документами щодо списання ТМЦ у виробництво , копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с.136-248 т.І, а.с.1-39 т.ІІ).

Можливість зберігання товару позивачем підтверджується договорами оренди , що вбачається з акту перевірки від 01.07.13 року № 242/220/36537542 (а.с.74 т. І).

Суд зазначає, що всі зазначені вище документи надавались позивачем до перевірки та були в наявності у відповідача, що підтверджується листом №44 від 12.06.13р.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки стосовно відсутності контрагенту позивача - за місцезнаходженням та перебуванням в стані припинення на момент здійснення господарських операцій з позивачем, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цього та з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Український центр проблем екології" зареєстроване з 26.11.2009р.

Що стосується посилань відповідача на те, що свідоцтво платника податку на додану вартість ПП "Український центр проблем екології" анульоване , суд зазначає, що дійсно згідно картки платника по ПП "Український центр проблем екології" його свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 16.08.2011р. Суд зазначає, що оскільки фактичне виконання договору відбувалось у І півріччі 2010 року , тобто до анулювання свідоцтва , то суд не вважає зазначене належним доказом того, що господарська діяльність позивача здійснена з порушенням норм законодавства.

Суд зазначає, що згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд також зазначає, що відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку первинними документами, що підтверджують факт надання товару (послуг) контрагентом позивача - ПП "Український центр проблем екології" є - копії податкових та видаткових накладних , копії банківських виписок.

При дослідженні наданих доказів, суд встановив, що в акті перевірки позивач не вказує, які саме порушення допущенні позивачем, а лише посилається на висновки про не можливість проведення зустрічних звірок ПП "Український центр проблем екології" №821/222/36819214 від 10.06.13р. , №236/222/36819214 від 28.02.13р.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок про безпідставність доводів відповідача стосовно порушення позивачем норм діючого податкового законодавства.

Суд зауважує, що чинним законодавством України закріплено, що кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законодавством України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено наявність належним чином оформлених податкових накладних, інших первинних документів , які підтверджують фактичність та реальність виконання послуг по взаємовідносинам позивача з ПП "Український центр проблем екології" за І півріччя 2010р.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що перевезення придбаного товару здійснювалось власними транспортом позивача.

На підтвердження здійснення фактичної доставки товару представником позивача до перевірки було надано подорожні листи.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних по товару, отриманого у ПП "Український центр проблем екології", суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, не надання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

У відповідності до роз'яснень Інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв"язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є таким, що прийняті податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській област про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.13 р. № 0000022200 .

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.13 р. № 0000032200 .

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 р. №0000262200 .

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" (адреса: Харківська область, м.Богодухів, пров.Харківський, буд. 6 ; код ЄДРПОУ 36537542 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 274 грн. (двісті сімдесят чотири гривні ).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.