Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-6604/12/0170/14

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6604/12/0170/14

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 12.09.13 у справі № 2а-6604/12/0170/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій ім. С. М. Кірова" (вул. Каспійська, буд.2-б, м. Дніпропетровськ, 49098)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000452301 від 13.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 85 955,00грн., з яких 57 303,00грн. податок на додану вартість та 28 652,00грн.- штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій ім. С. М. Кірова" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції м. Ялта Автономної Республіки Крим № 0000452301 від 13.02.2012 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 05.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на підставі службового посвідчення від 26.11.08 серії УКР № 00586 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Санаторій ім. С.М. Кірова» з питань дотримання податкового законодавства в частині правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Севпродукт і К», код за ЄДРПОУ 33276143, м. Севастополь за період з 01.09.11 року по 30.09.11 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 247/23-1/35446355/19 від 02.02.12 року, у якому встановлено порушення:

- п.п. 14.1.36, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.02.10 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 57 303 грн.

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000452301 від 13.02.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 85 955 грн., у тому числі 57 303 грн. - за основним платежем, 28 652 грн. за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків про порушення позивачем податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2011 року між ТОВ «Санаторій ім. С.М. Кірова» та ТОВ «Севпродукт і К» укладено договір № 30/1, предметом якого є поставка продовольчих та непродовольчих товарів, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 6 Договору проданий за даним договором товар вважається зданим і прийнятим у власність Покупцем за якістю і кількістю на підставі накладної постачальника, підписаної обома сторонами. Датою поставки вважається дата отримання товару на складі покупця, вказана у накладній. Постачальник доставляє товар своїм транспортом, за свій рахунок. Термін дії договору: з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011 р.

Даний договір виконаний, що підтверджується видатковими накладними № 6724 від 02.09.2011 р., № 6725 від 02.09.2011 р., № 6757 від 06.09.2011 р., № 6758 від 06.09.2011 р., № 6779 від 09.09.2011 р., № 6780 від 09.09.2011 р., № 6820 від 13.09.2011 р., № 6821 від 13.09.2011 р., № 6848 від 16.09.2011 р., № 6849 від 16.09.2011 р., № 6864 від 20.09.2011 р., № 6865 від 20.09.2011 р., № 6882 від 23.09.2011 р., № 6883 від 23.09.2011 р., № 6918 від 27.09.2011 р., № 6932 від 30.09.2011 р., всього на загальну суму 343 815,76 грн., у тому числі ПДВ 57 302,63 грн.; товарно-транспортними накладними; платіжним дорученням № 1007 від 13.09.2011 р. на суму 99 293,71 грн., у тому числі ПДВ 16 548,95 грн.; платіжним дорученням № 1022 від 15.09.2011 р. на суму 98 069,93 грн., у тому числі ПДВ 16 344,99 грн.; актами списання, переміщення продуктів.

ТОВ «Севпродукт і К» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Санаторій ім. С.М. Кірова» були виписані податкові накладні № 6724 від 02.09.2011 р., № 6725 від 02.09.2011 р., № 6757 від 06.09.2011 р., № 6758 від 06.09.2011 р., № 6779 від 09.09.2011 р., № 6780 від 09.09.2011 р., № 6820 від 13.09.2011 р., № 6821 від 13.09.2011 р., № 6848 від 16.09.2011 р., № 6864 від 20.09.2011 р., № 6865 від 20.09.2011 р., № 6882 від 23.09.2011 р., № 6883 від 23.09.2011 р., № 6918 від 27.09.2011 р., № 6932 від 30.09.2011 р., всього на загальну суму 343 815,76 грн., у тому числі ПДВ 57 302,63 грн.

Зазначені податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у вересні 2011 року містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України.

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З огляду на зазначене для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Відповідачем не доведено доказів того, що позивач при виконанні умов договору, укладеного з ТОВ «Севпродукт і К» не використовував придбаний товар, навпаки види діяльності позивача та придбана продукція свідчать саме про використання товару у господарській діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення) підтверджується факт здійснення господарських операцій з поставки, оплати та використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Севпродукт і К» зазначених в акті перевірки.

Висновки акту ДПІ у м. Сімферополі № 247/23-1/35446355/19 від 02.02.2012 року щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 57 303 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача та матеріалами справи.

Зазначене також підтверджується висновком № 252/12 судової економічної експертизи від 17.04.2013 року, підстав для сумніву якого колегія суддів не вбачає.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у справі № 5020-388/2012 залишено без змін рішення господарського суду м. Севастополя від 28.11.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» до товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» про визнання недійсним договору постачання № 30/1 від 03.01.2011 року, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» до товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» про визнання недійсним договору постачання № 30/1 від 03.01.2011 року постанову від 15.01.2013 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5020-388/2012 залишено без змін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року у справі № 5002-12/284-2012 залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2012 року у справі № 5002-12/284-1012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» до товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» про стягнення 382 229,24 грн., яким позовні вимоги задоволені.

Постановою вищого господарського суду України від 17.04.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» до товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій ім. С.М. Кірова» про стягнення 382 229,24 грн. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року залишено без змін.

Вищевказаними рішеннями у справах № 5020-388/2012, №5002-12/284-1012, які набрали законної сили, встановлено, що договір поставки № 30/1 від 03.01.2011 року є дійсним та позивач за даним договором має заборгованість перед ТОВ "Севпродукт і К".

Вказані обставини, встановлені судовими рішеннями, додатково підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зміни в активах позивача, що свідчить про реальність правочину та наслідків за цим правочином.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 2а-6604/12/0170/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна