Рішення

від 10.12.2013 по справі 911/4227/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 911/4227/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства",

07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво",

07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, офіс 215

про стягнення 5 916,83 грн.

за участю представників:

позивача - Швидкий Ю.В. (довіреність від 30.08.2013 № 01-01/1458);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво" (далі - відповідач) про стягнення 5 916,83 грн., з яких: 5 234,73 грн. - основний борг, 397,98 грн. - пеня та 284,12 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2011 № 25/11-А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.11.2013.

У судове засідання 26.11.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.11.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 10.12.2013.

У судовому засіданні 10.12.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.12.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 статті 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між Комунальним підприємством "Управління житлово-комунального господарства" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво" (далі - орендар) договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2011 № 25/11-А (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, яке знаходиться на балансі орендодавця, а саме: нежитлове приміщення № 27 другого поверху Адміністративного побутового корпусу КП «УЖКГ» загальною площею 28.1 м 2 , з них корпусної площі 18,7 м 2 (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, орендар приймає в платне строкове користування майно з моменту підписання цього договору та акту прийняття-передачі майна.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича», затвердженої рішенням Славутицької міської ради № 50-41-IV від 15.12.2004, з урахуванням змін і доповнень, затверджених рішенням Славутицької міської ради №703-47-IV від 29.06.2005 і за перший (базовий) місяць оренди, березень 2011 року, становить 340,19 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. Орендна плата за перші два місяці оренди вноситься орендарем у формі передплати. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів у касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім цього, за затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з пунктом 7.1. Договору, останній укладено строком на 2 роки, договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.04.2014.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору, позивач за актом прийому-передачі від 01.03.2011 передав, а відповідач прийняв майно, що визначене Договором.

Додатковою угодою до Договору № 1 від 14.05.2012 сторони дійшли згоди про розірвання Договору, відповідно до якої Договір припинив свою дію з 14.05.2012.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, як встановлено судом за наявними матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором. Так, орендна плата, що мала бути сплачена за період з травня 2011 року по травень 2012 року, не сплачена в повному обсязі.

У результаті порушення орендарем зобов'язань за Договором, за ним утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 5 234,73 грн.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості, позивачем до матеріалів справи додано копію банківської довідки від 21.11.2013 № 281/44.20-бб, як доказ того, що від відповідача на рахунок позивача з 31.03.2011 по 21.11.2013 кошти за Договором не надходили.

Разом з тим, до матеріалів справи подано рахунки-фактури за спірний період, які, як зазначає позивач, надіслані відповідачеві.

При розгляді вказаних обставин справи, судом враховано правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405, де встановлено, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані послуги.

Згідно з частиною 1 статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

У матеріалах справи міститься лист відповідача від 25.04.2012 № 2, що адресований позивачу, який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво" та скріплений відбитком його печатки, в якому відповідач гарантує сплату спірної заборгованості протягом 3 місяців.

Таким чином, на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем з орендних платежів становить 5 234,73 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача у сумі 5 234,73 грн. зі сплати орендних платежів не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 5 234,73 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивач на підставі пункту 3.6. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 397,98 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені у розмірі 397,98 грн., що наданий позивачем, та встановлено, що розрахунок вірний та відповідає обставинам справи, відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 284,12 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 284,12 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 234,73 грн. основного боргу, 284,12 грн. 3% річних та 397,98 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, офіс 215, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30239230) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31476318) 5 234 (п'ять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 73 коп. основної заборгованості, 397 (триста дев'яносто сім) грн. 98 коп. пені, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 12 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя С.О. Саванчук