cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2013 р. Справа № 923/1575/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛА-ЮГ" м. Херсон
до приватного підприємства "СК Альянс" м. Херсон
про стягнення 14150грн. 61коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Данченко Ю.М.
від відповідача - не прибули
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛА-ЮГ" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства "СК Альянс" (відповідач) 13437грн.90коп. вартості наданих позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі укладеного між сторонами договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №2506-Ю від 25.06.2013року. Крім того позивач просить стягнути 579грн.08коп. пені та 133грн.63коп. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м.Херсон, вул.. 21 Січня №37 офіс 328, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 28.11.2013року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 29.11.2013року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Клопотання відповідача від 16.12.2013року про відкладення розгляду справи у зв'язку із зміною керівника задоволенню не підлягає, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначеного факту суду не надано. До того ж, справа розглядається судом вдруге і у попереднього керівника було досить часу для надання довіреності уповноваженій особі на участь у судовому засіданні, а також подання відзиву і витребуваних доказів.
Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача суд -
в с т а н о в и в:
Між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛА-ЮГ" (позивач) та приватним підприємством "СК Альянс" (відповідач) 25 червня 2013року укладено договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №2506-Ю
Згідно з зазначеним договором позивач прийняв на се6е обов'язки за заявкою відповідача доставити автомобільним транспортом ввірений йому відповідачем вантаж до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а відповідач зобов'язався здійснити оплату вартості наданих послуг у встановленому договором порядку.
Підтвердженням дати надання послуг відповідно до пункту 2.5 договору є дата підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.
Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 25.06.2013року №2506-Ю з моменту його укладення набирає силу закону. Цей договір, а також підписані сторонами акти приймання-передачі послуг, є обов'язковими для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в період з 26 по 29 червня 2013року були надані відповідачу послуги по перевезенню вантажів. Факт надання послуг підтверджується наданими до справи товарно-транспортними накладними №837930 від 26.06.2013року, №837931 від 26.06.2013року, №837933 від 26.06.2013року, №896753 від 29.06.2013року.
Відповідно до пункту 2.3 договору від 25.06.2013року відповідач зобов'язаний здійснити оплату за надані послуги перевезення вантажу протягом 10 календарних днів з моменту отримання пакету документів та підписання сторонами акту виконаних робіт. Підпис обох сторін на акті виконаних робіт засвідчує отримання відповідачем пакету документів, що підтверджують виконання перевезення, а саме: товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем або іншого документу, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, рахунку-фактури, податкової накладної.
Актом виконаних робіт №ГЮ-0808 від 30.06.2013року підтверджується, що позивач виконав, а відповідач прийняв надані позивачем послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 13437грн.90коп., що підтверджує і отримання ним пакету документів, які підтверджують виконання перевезення.
Таким чином, відповідно до пункту 2.3 договору від 25.06.2013року відповідач зобов'язаний був здійснити оплату вартості наданих послуг не пізніше 10.07.2013року.
23.09.2013року позивачем надіслано відповідачу претензію №1, якою він просив перерахувати борг в сумі 13437грн.90коп., однак на день звернення позивача з позовом борг відповідачем не було сплачено.
Не надано відповідачем доказів погашення боргу і станом на день вирішення спору, тому позовні вимоги про стягнення 13437грн.90коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи доведено невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 133грн.63коп. за прострочку перерахування грошових коштів в період з 11.07.2013року по 08.11.2013року також підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Вимога про стягнення 579грн.08коп. пені заявлена позивачем на підставі пункту 4.6 договору від 25.06.2013року, яким передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від вартості несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки..
Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за період прострочки виконання грошового зобов'язання з 11.07.2013року по 08.11.2013року в сумі 579грн.08коп. заявлена позивачем обгрунтовано і зазначена сума підлягає стягненню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача з вини якого виник спір.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "СК Альянс" юридична та поштова адреси м. Херсон, вул. 21 Січня, 37, офіс 328, фактична адреса м. Херсон, с. Комишани, вул. Нижня, 132а, ідентифікаційний код 34458239 інші реквізити невідомі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛА-ЮГ" м. Херсон, с. Жовтневе, вул. Садова, 1, р/рахунок 26008368098 в ПАТ «Райффайзенбанк» Аваль» м. Київ, МФО 380805 ідентифікаційний код 38152125 - 13437грн. 90 коп. основного боргу, 579грн. 08 коп. пені, 133грн. 63 коп. - 3% річних та 1720грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18 грудня 2013 р.
Суддя З.І. Ємленінова
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 18.12.2013 |
Номер документу | 36092321 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні