Постанова

від 14.11.2013 по справі 801/9702/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2013 р. Справа №801/9702/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -Кадуха П.В., довіреність № 507 від 14.11.2013 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим до Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за серпень та вересень 2013 року у мі 921,30 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначених науковим (науково-педагогічним) працівникам державних внебюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372 не відшкодовано позивачу наукову пенсію за період з серпня по вересень 2013 року в сумі 921,30 гривень.

Позивач, будучи належним чином та завчасно сповіщеним про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання явку представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, вказав, що заборгованість відповідачем не погашена та наполягає на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд, враховуючі, клопотання позивача про розгляд справи за їх відсутності, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, з урахуванням, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням єдиного внеску, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Таким чином, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058) всі відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Яла за реєстраційним номером 08010134, таким чином, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника врегульовані ст. 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» № 1977-ХІІ від 13 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1977), частиною 1 якої визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» визначено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Нормами частини 5 статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії по цьому Закону і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до ч. 16 ст. 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Згідно статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність» право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті. Призначення пенсій таким працівникам здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої цієї статті з дня звернення за призначенням пенсії та за умови звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку (ч. 24 ст. 24 Закону № 1977).

На час розгляду справи в суді механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (надалі - Порядок № 372).

Так, відповідно до п. 9 Порядку № 372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно п. 3 Порядку № 372 фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Відповідно до п. 4 Порядку № 372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (п. 5 Порядку № 372).

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин (п. 6 Порядку № 372).

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (п. 8 Порядку № 372).

Таким чином, законодавчо визначено обов'язок відшкодування різниці між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник у порядку, що діяв на той час.

Стосовно правомірності нарахування наукової пенсії ОСОБА_2, суд зазначає, що наявні у справі матеріали не свідчать про наявність спору щодо законність призначення та виплати пенсії даної особі на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», це питання не є предметом розгляду зазначеної справи.

Таким чином, враховуючи норми п. 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року, який визначає, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника, обов'язок відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у даному випадку ОСОБА_2 покладається на Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський».

В судовому засіданні представником відповідача усно було заявлено про оскарження розпорядження УПФУ в м. Ялта АРК про призначення ОСОБА_2 наукової пенсії до Ялтинського міського суду АР Крим, однак, доказів наведено суду не надано, та судом під час розгляду справи не добито.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що розпорядження УПФУ в м. Ялта АРК про призначення ОСОБА_2 наукової пенсії не визнане протиправним та не скасоване, також те, що суду не надано доказів оскарження такого розпорядження, суд вважає правомірним нарахування ОСОБА_2 пенсії на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до повідомлень Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим відповідача повідомлено про нарахування різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, та зазначено про розмір витрат, що підлягають відшкодуванню з 1 травня 2013 року по 31 грудня 2013 року, по відшкодуванню витрат на виплату наукових пенсій працівнику ОСОБА_2 в розмірі 460,65 гривень щомісяця (а.с.8), тобто за серпень 2013 року - 460,65 гривень та за вересень 2013 року - 460,65 гривень, а всього за серпень та вересень 2013 року у розмірі 921,30 гривень (а.с. 4).

Вказане повідомлення отримано відповідачем 03.06.2013 року (а.с. 8 зворотна сторінка).

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату наукових пенсій за період з серпня 2013 року по вересень 2013 року в загальному розмірі 921,30 гривень.

Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Суд враховує, що суми фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій на момент розгляду справи не погашені в повному обсязі, тому позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено порядок, згідно якого відповідач фінансує різницю призначених пенсій і не передбачає підстав звільнення від вказаного обов'язку.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії призначеної науковому робітнику відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період серпень 2013 року - вересень 2013 року в загальному розмірі 921,30 гривень.

Приймаючи до уваги, що відповідач суму боргу в загальній сумі 921,30 гривень не погасив, вона підлягає стягненню з відповідача, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (ЄДРПОУ 08334083) заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначеної науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період серпень 2013 року по вересень 2013 року в загальному розмірі 921 (дев'ятсот двадцять один) гривень 30 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК (на р/р 25607010049001, в КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300300).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особа, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.