Постанова

від 12.12.2013 по справі 801/10402/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 р. 11:16 Справа №801/10402/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Столиця"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - Запрута Ж.В., представник, довыренысть № б/н выд 22.11.2013 року;

від відповідача - Горбань А.В., представник, довыренысть № 62/10 выд 12.12.2013 року;

Суть спору Комунальне підприємство "Столиця" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з вимогами до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (далі ввідповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомленя-рішеня Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим № 0004921502 від 13.03.2013 року про нарахування грошового зобовязання з ПДВ на суму 16041,25 грн. (у тому числі 12833,00 грн. донарахованої суми ПДВ та 3208,25 грн. суми штрафу).

Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", ПК України.

Ухвалою суду від 11.11.2013 року відкрито провадження в адмінстративній справі.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.12.2013 року, представником відповідача надано письмові запереченння на алміністративний позов.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2013 року, наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2013 року, заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченях.

Представники сторін вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, правонаступником якої є відповідач, згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, на виконання наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 13.02.2013 року № 618 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КП «Столиця», у період з 15.02.2013 року по 21.02.2013 року, була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс» та БВП «Строитель Плюс» за період з 01.12.2010 року по 21.02.2012 року, за результатами якої 27.02.2013 року був складений акт № 1228/15.2/35174539.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.1., п.п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну сум 16041,00 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами - БВП «Строитель-плюс», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс»; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту у сумі 12833,00 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами - БВП «Строитель-плюс», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс».

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом 13.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004921502, відповідно до якого позивачу збільшено грошового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 12833,00 грн., застосовані фінансові санкції у розмірі 3208,25 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення позивачем господарської діяльності у 2010 року платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Приймаючи до уваги те, що податковим органом перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати ПДВ за 2010 рік, суд вважає, що підлягають застосуванню норми Закону України «Про додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що податковий орган в акті перевірки № 1228/15.2/35174539 від 27.02.2013 року, зазначив, що позивач за період часу, що перевірявся, безпідставно зависив податковий кредит у загальній сумі 12833,00 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами - БВП «Строитель-плюс», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс».

Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача не мала реального товарного характеру, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок відносин з ними, що, в свою чергу, призвело до завищення податку на додану вартість.

Судом встановлено, що між позивачем та КП «Альянс» 15.01.2010 року укладено договір № 2118 про розмноження, комплектацію, палітурні роботи документації.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 вказаного договору КП «Альянс» бере на себе роботи по розмноженню, комплектації та палітурці документації, яка надається позивачем та здає у відповідні строки комплекс робі.

До матеріалів справи залучені податкова накладна № 4772 від 23.12.2010 року на загальну сум 26000,00 грн., акт приймання виконаних робіт № 2118 від 15.01.2010 року, які підтверджують факт виконання контрагентом - КП «Альянс», укладеного з позивачем договору № 2118 від 15.01.2010 року, докази оплати вартості виконаних робіт (в тому числі перерахування ПДВ).

До матеріалів справи залучено копію договору № 1532 від 11.01.2010 року, укладеного між позивачем та БВП «Строитель-плюс», згідно якого БВП «Строитель-плюс» бере на себе послуги по наданню автотранспорту для виробничих потреб підприємства позивача.

Відповідно до податкової накладної № 8048 від 21.12.2010 року на суму 24000,00 грн., акту прийняття робіт по договору № 1532 від 11.01.2010 року, копії яких залучені до матеріалів справи, БВП «Строитель-плюс» виконало умови договору № 1532 від 11.01.2010 року, а позивач в свою чергу, прийняв та сплатив вартість виконаних робіт (наданих послуг), в тому числі перерахував ПДВ.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України , відповідачем не надано доказів неотримання позивачем товарів (послуг) у вказаних контрагентів.

За таких обставин приймаючи до уваги надані позивачем документи, суд вважає підтвердженим факт виконання контрагентами (КП «Альянс», БВП «Строитель-плюс») договорів № 2118 від 15.01.2010 року та № 1532 від 11.01.2010 року, правомірності віднесення сплаченої вартості цього товару (послуг) до складу валових витрат платника податків, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з КП «Альянс», БВП «Строитель-плюс», викладені в акті перевірки №№ 1228/15.2/35174539 від 27.02.2013 року, не відповідають дійсним обставинам справи.

При вивчені матеріалів справи судом встановлено, що позивач у грудні 2010 року перерахував Фірмі «Капітель плюс» 27000,00 грн. в якості оплати вартості наданих юридичних послуг, відповідно до укладеного 11.01.2010 року між ними договору № 942 про надання послуг по юридичному обслуговуванню.

В якості доказів надання цих послуг позивачем надано податкову накладну № 2511 від 20.12.2010 року на загальну суму 27000,00 грн. та акт прийомки робіт по договору № 942 від 11.01.2010 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

Суд, вивчивши надані позивачем документи, встановив, що вони не підтверджують надання саме Фірмою «Капітель плюс» будь-якої юридичної допомоги під час розробки штатного розкладу, розробки калькуляції по наданню геодезичних послуг, розробки договорів тощо.

На думку суду залучені позивачем до матеріалів справи копії податкової накладної № 2511 від 20.12.2010 року на загальну суму 27000,00 грн. та акту прийомки робіт по договору № 942 від 11.01.2010 року не можуть бути згідно зі ст.70 КАС України належними доказами виконання Фірмою «Капітель Плюс» умов договору про наданню юридичних послуг № 942 від 11.01.2010 року.

За таких обставин суд приходить до висновку що матеріалами справи не підтверджено протиправність висновків податкового органу, викладених акті перевірки № 1228/15.2/35174539 від 27.02.2013 року, щодо необґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, перерахованих позивачем в період часу, що перевірявся, Фірмі «Капітель Плюс» при здійсненні розрахунків за юридичні послуги.

В силу викладеного відсутні підстави для визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.03.2013 року № 0004921502 щодо нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій за результатами перевірки обгрунтованності формування податкового кредиту по ПДВ по договору про надання юридичних послуг № 942 від 11.01.2010 року, укладеному з Фірмою "Капітель Плюс", в частині нарахування податкового зобов'язання по ПДВ на суму 4500,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1125,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.12.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.12.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 13.03.2013 року № 0004921502 в частині нарахування податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 8333,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 2083,25 грн.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.