Рішення

від 12.12.2013 по справі 904/6263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.13р. Справа № 904/6263/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азери-Овчу", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 717 134 грн. 00 коп.

Головуючий колегії Рудь І.А.

Судді Бєлік В.Г.

Манько Г.В.

Представники:

від позивача: Столяр О.А., дов. б/н від 14.06.13р.;

від відповідача: Твердохліб Л.П., керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" звернулося до господарського суду позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азери-Овчу" заборгованість за надані послуги в розмірі 1 717 134 грн. 00 коп., з яких: 785 203 грн. 48 коп. - сума основного боргу, 848 530 грн. 08 коп. - пеня, 60 078 грн. 06 коп. - відсотки за неправомірне користування чужими грошима, 23 320 грн. 77 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору №219 від 13.05.12р. транспортно-експедиторського обслуговування.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позов зазначив, що визнає всю суму основного боргу в розмірі 785 203 грн. 48 коп., суму нарахованих позивачем 3% річних у розмірі 23 320 грн. 77 коп. та частково пеню на суму 261 475 грн. 75 коп. У зв'язку із частковим визнанням розміру нарахованої позивачем пені, відповідач просив суд зменшити її розмір на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. В решті позову просив відмовити.

В судовому засіданні 10.12.13р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги в розмірі 1 067 832 грн. 55 коп., з яких: 785 203 грн. 48 коп. - сума основного боргу, 260 100 грн. 08 коп. - пеня за порушення зобов'язань за договором № 219 від 13.05.12р. транспортно-експедиторського обслуговування, а також 15 278 грн. 07 коп. - відсотки за неправомірне користування чужими грошима, нараховані позивачем на підставі ч. 6 ст. 231 та ч. 4 ст. 232 ГК України, 7 251 грн. 00 коп. - 3% річних. Також просив стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем на оплату адвокатських послуг в розмірі 17 000 грн. 00 коп.

В порядку ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азери-Овчу" (клієнт) укладений договір транспортно-експедиційного обслуговування № 219 (надалі - Договір), за умовами якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати та/або організувати виконання визначених цим договором транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією вантажних перевезень по/через територію України, Росії, країн СНГ та Балтії. Договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні експедитором доручень від клієнта з організації транспортно-експедиторського обслуговування як експортних, імпортних та транзитних вантажів, перевезення яких здійснюється по єдиному міжнародному транспортному документу, так і вантажів, що слідують у внутрішньодержавному сполученні по території України (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Вартість транспортно-експедиційного обслуговування включає як вартість витрат для організації виконання перевезення, так і оплату послуг експедитору за належне виконання транспортно-експедиційного обслуговування. Вартість транспортно-експедиційного обслуговування та строк його дії узгоджується сторонами у додатках, які підписуються сторонами в двосторонньому порядку та являються невід'ємною частиною даного договору (п. 1.6 Договору).

Дохід експедитора є плата клієнта на належне виконання доручення по організації перевезення вантажів в межах даного договору - послуги експедитора. Розрахункова плата послуг експедитора включається у вартість транспортно-експедиційного обслуговування (п.1.6), по факту виконання транспортно-експедиційного обслуговування визначеного об'єму за визначений період (місяць) сторони уточнюють та затверджують в акті виконаних послуг (п. 6.2 Договору) кінцевий розмір, належної експедитору плати (п. 1.7 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок експедитора.

Оплата рахунків та/або недоліку фінансування зафіксованого по акту повинна бути здійснена не пізніше 3-х банківських днів з дати виставлення інвойсу та/або підписання (узгодження) акту (п. 5.5 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору за визначений в акті період, сторони затверджують об'єми виконання транспортно-експедиційного обслуговування, здійснюють звіряння оплаченого та отриманого фінансування, узгоджують та затверджують плату експедитору за належне виконання транспортно-експедиційного обслуговування.

На виконання умов Договору позивачем у період з червня по серпень 2012р. надані відповідачу відповідні послуги транспортно-експедиційного обслуговування, про що сторонами складені наступні акти виконаних робіт:

- акт № 601 від 30.06.12р. на суму 212 790 грн. 08 коп.;

- акт № 685 від 31.07.12р. на суму 266 541 грн. 87 коп.;

- акт № 686 від 31.07.12р. на суму 299 832 грн. 00 коп.;

- акт № 777 від 22.08.12р. на суму 47 527 грн. 53 коп.;

- акт № 783 від 22.08.12р. на суму 148 512 грн. 00 коп.

на загальну суму 975 203 грн. 48 коп.

У зв'язку із частковою сплатою відповідачем наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг на суму 190 000 грн. 00 коп. за актом № 601 від 30.06.12р., у нього виникла заборгованість в сумі 785 203 грн. 48 коп.

Відповідно до умов п. 5.9 Договору у разі порушення строків оплати, визначених п. 5.5 Договору, стягується пеня 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочення протягом перших 30 днів, а понад 60 днів - 0,35% від несплаченої суми, включаючи дату здійснення платежу (п. 5.6 Договору).

Згідно розрахунку пені, нарахованої позивачем за порушення строків оплати наданих послуг за актами № 777 та № 783 від 22.08.12р., пеня за 57 днів з 23.08.12р. по 22.10.12р. становить 5 586 грн. 00 коп., пеня понад 57 днів з 23.10.12р. по 19.11.13р. - 254 214 грн. 00 коп.

Із посиланням на норми ч. 6 ст. 231 та ч. 4 ст. 232 ГК України позивач нарахував до сплати відповідачу відсотки за неправомірне користування чужими грошима із розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування з 01.08.12р. по 19.11.13р. в розмірі 15 278 грн. 07 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 7 251 грн. 00 коп. 3 % річних за період з 26.08.12р. по 19.11.13р.

Заборгованість відповідача підтверджується договором з додатками, актами виконаних робіт, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.08.12р. тощо.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі договору транспортно-експедиційного обслуговування є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені умовами спірного договору, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 785 203 грн. 48 коп. та 3% річних в розмірі 7 251 грн. 00 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочення протягом перших 30 днів, нарахованих позивачем з 23.08.12р. по 22.10.12р. в сумі 5 586 грн. 00 коп. та пені розмірі 0,35% від несплаченої суми за кожен день прострочення понад 60 днів, нарахованих позивачем з 23.10.12р. по 19.11.13р. в сумі 254 214 грн. 00 коп., то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Положеннями ст. 216, частини першої ст. 218 ГК України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Умовами договору встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочення протягом перших 30 днів, а понад 60 днів - 0,35% від несплаченої суми, включаючи дату здійснення платежу.

Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

За приписами ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня,

Крім того, відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені виконано позивачем без урахування вищевказаних приписів чинного законодавства, тому згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, стягненню підлягає пеня у загальному розмірі 14 634 грн. 51 коп., нарахована за період з 26.08.12р. по 23.02.13р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Одночасно, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за неправомірне користування чужими грошима, нарахованих позивачем із розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування з 01.08.12р. по 19.11.13р. в розмірі 15 278 грн. 07 коп., з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Таким чином, заявлені до стягнення позивачем штрафні санкції у вигляді пені, передбаченої умовами п. 5.9 Договору та відсотків за неправомірне користування чужими грошима, нарахованих позивачем із розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, за своєю правовою природою є одним видом штрафних санкцій і тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це насамперед суперечить нормам ст. 61 Конституції України, за приписами яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одночасно, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на оплату адвокатських послуг в розмірі 17 000 грн. 00 коп. з наступних підстав.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивачем надано в матеріали справи договір про надання правової допомоги від 07.08.2013р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, судові витрати підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оскільки на підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 17 000 грн. 00 коп., позивачем не надано жодних фінансових документів, вказана вимога є необґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азери-Овчу" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, б. 79а, корп. 1, кв. 60, код ЄДРПОУ 34823947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, б. 4-а; 04176, м. Київ, вул. Електриків, б. 29-а, код ЄДРПОУ 36240675) 785 203 грн. 48 коп. (сімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті три грн. 48 коп.) основного боргу, 7 251 грн. 00 коп. (сім тисяч двісті п'ятдесят одну грн. 00 коп.) 3% річних, 14 634 грн. 51 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 51 коп.) пені, 16 141 грн. 78 коп. (шістнадцять тисяч сто сорок одну грн. 78 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії І.А. Рудь

Суддя В.Г. Бєлік

Суддя Г.В. Манько

Повне рішення складено -16.12.13р.