Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/13163/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13163/13 09.12.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно"

до Приватного підприємства "ЯРЕС"

про стягнення 142 680,44 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Симбірцев Є.В. (за довіреністю від 11.09.2013);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 09 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №3/493 від 05.06.2013 Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "ЯРЕС" (надалі - відповідач) про стягнення 142 680,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/13163/13, розгляд справи призначено на 29.07.2013.

В судове засідання, призначене на 29.07.2013 з'явився представник позивача та подав заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 розгляд справи відкладено на 09.09.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У судове засідання, призначене на 11.11.2013, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, документи на виконання вимог ухвали від 12.07.2013, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 розгляд справи відкладено на 09.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 09.12.2013, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суть спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений належним чином про дату та час судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Київхімволокно» (далі за текстом - ВАТ «Київхімволокно», Орендодавець) та Приватним підприємством «Ярес» було укладено Договір оренди №ЛП 025 з відповідними додатками до нього та передано об'єкт оренди на підставі Акту про передачу в оренду нежитлового приміщення та обладнання від 01.04.2012.

Позивач зазначає, в результаті закінчення дії Договору №ЛП 025, 01.04.2013 між сторонами укладено новий Договір оренди №ЛП 039 з відповідними додатками до нього та передано об'єкт оренди на підставі Акту про передачу в оренду нежитлового приміщення та обладнання від 01.04.2013.

Позивач зазначає, що Договір оренди №ЛП 039 укладався терміном до 31.05.2013.

Відповідно до вказаних договорів, в оперативну оренду передавалось нежитлове приміщення площею 2 967,00 кв. м, розташованого на першому поверсі будівлі капронового виробництва.

Позивач посилається на те, що відповідачем не в повному обсязі сплачені ВАТ «Київхімволокно» грошові кошти за Договором №ЛП 025 та Договором №ЛП 039, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 141 787,70 грн., про що Орендарю були виставлені відповідні рахунки.

ВАТ «Київхімволокно» вказує на те, що з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією (лист від 05.06.2013 №3/392), в якій пропонував ПП «Ярес» погасити існуючу заборгованість.

Як стверджує позивач, вказана вимога не виконана станом на час розгляду справи.

На підставі вищезазначеного Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 141 787,70 грн., 3% річних у сумі 892,74 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.07.2013, 29.07.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вимог вказаних ухвал, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як відомо з матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено Договір №ЛП 025 від 01.03.2012 та Договір №ЛП 039 від 01.04.2013.

Відповідно до п. 1.2. Договору оренди №ЛП 025 від 01.03.2012, об'єктом оренди є нежитлові приміщення, а саме: частина нежитлового приміщення, площею 907 та 3 890 квадратних метрів, що знаходиться на 1 поверсі будівлі капронового виробництва, як визначено в План0схемі розміщеня об'єкту оренди.

Згідно з п.1.2. Договору оренди №ЛП 039 від 01.04.2013 об'єктом оренди є нежитлові приміщення, а саме: частина нежитлового приміщення, площею 2 967 квадратних метрів, що знаходиться на 1 поверсі будівлі капронового виробництва, як визначено в план-схемі розміщення об'єкту оренди.

Пунктом 3.1. Договорів визначено розмір орендної плати, що має сплачуватися Орендарем. При цьому, оплата має бути здійсненою в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансом, не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця.

Крім того, відповідно до умов Договору №ЛП 025, а саме п.п. 3.2.1 та п.п. 3.2.2. (п.п. 3.2.1, 3.2.3 Договору №ЛП 039) визначено, що Орендар оплачує Орендодавцю додаткові кошти за послуги, що надаються Орендарю.

Відповідно до .п. 8.1.1. Договорів, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору та в чинному законодавстві України.

Пунктом 8.7 Договору оренди №ЛП 039 від 01.04.2013 та п.8.8. Договору оренди №ЛП 025 від 01.03.2012 сторони передбачили, що господарська діяльність Орендаря та будь-які інші його зобов'язання, окрім тих, що випливають зі змісту Договорів, не впливають та не стосуються зобов'язань по виконанню умов цього договору.

В підтвердження наявної заборгованості за відповідачем в матеріалах справи наявний Акт зведення взаєморозрахунків клієнта Приватне підприємство «Ярес» за період з 01.01.2013 по 27.03.2013, скріплений печатками та підписами сторін.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору ВАТ «Київхімволокно» було направлено на адресу ПП «Ярес» претензією (лист від 05.06.2013 №3/392), в якій пропонував відповідачу погасити існуючу заборгованість.

Станом на час розгляду справи доказів сплати Орендарем Орендодавцю суми заборгованості за Договорами до суду не представлено.

На підставі вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та допустими доказами доведено існуючу заборгованість за відповідачем, з огляду на що суд вважає, що позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 141 787,70 грн. та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 8.1. вказаних Договорів сторони передбачили, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договорів, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 892,74 грн. перевірено судом та встановлено, що вказаний рохрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договорами оренди та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: стягнення основного боргу у сумі 141 787,70 грн.; 3% річних у сумі 892,74 грн.

Щодо розподілу господарських витрат у справі №910/13163/13.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 судом відмовлено у задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" "Про вжиття заходів до забезпечення позову" з мотивів недоведеності підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів.

ВАТ "Київхімволокно" за подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову" не було сплачено судовий збір за подання відповідної заяви.

Відповідно до п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, якщо господарським судом розглянуто і відхилено заяву про вжиття запобіжних заходів або про забезпечення позову, то за подання іншої заяви з тих же питань заявник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 передбачено, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, Законом України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з позивача на користь державного бюджету України судові витрати у сумі 1 720,50 грн. за подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову".

Беручи до уваги обставини задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЯРЕС" (02192, м. Київ, вул. Братіславська, 3, р/р 26000267001 в АТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 30058196) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, р/р 26007301251276 Лівобережне відділення філії АКБ «Київ», МФО 3222050, код ЄДРПОУ 05763429) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: стягнення основного боргу - 141 787,70 грн. (сто сорок одна тисяча сімсот вісімдесят сім гривень 70 копійок), 3% річних у сумі 892,74 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривні 74 копійки) та судові витрати у сумі 2 853,60 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 60 копійок). Видати наказ.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, р/р 26007301251276 Лівобережне відділення філії АКБ «Київ», МФО 3222050, код ЄДРПОУ 05763429) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало