Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/13602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13602/13 09.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Юг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБЕТОН"

про стягнення 5 000,00 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пшенічний М.А. (за довіреністю від 04.12.2013);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 09 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Юг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХБЕТОН" про стягнення 5 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 розгляд справи відкладено на 21.08.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, справу №910/13602/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013 представники сторін не з'явились. Через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 розгляд справи відкладено на 09.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 18.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 розгляд справи відкладено на 09.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 09.12.2013 з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 09.12.2013, представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Юг" (далі за текстом - ТОВ "Арсенал Юг") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архбетон" (далі за текстом - ТОВ "Архбетон") було укладено Договір позики №28/12/12 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до вказаного договору позикодавець ТОВ "Арсенал Юг" передає позичальнику ТОВ "Архбетон" у власність кошти в розмірі 30 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику до 28.03.2013.

Позивач зазначає, що 28.12.2012 вказана сума за Договором була перерахована позичальнику ТОВ "Архбетон".

18.01.2013, 13.03.2013 ТОВ "Архбетон" частково повернув позику у розмірі 25 00,00 грн.

Проте, позивач наголошує на тому, що остаточна сума позики за Договором не повернена в обумовлений в договорі строк, внаслідок чого утворилась заборгованість по поверненню позики у розмірі 5 000,00 грн.

Позивач вказує на те, що дана заборгованість відповідача підтверджується банківськими виписками з РВ АТ "ОТП Банк" в м. Сімферополі від 28.12.2012, 18.01.2013, 13.03.2013.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача неодноразово спрямовувалися повідомлення та претензії про повернення позики, але претензії залишились без відповіді.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.07.2013, 12.08.2013, 21.08.2013, 23.09.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог вказаних ухвал, відповідач відзив до суду не на дав та не надіслав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між ТОВ "Арсенал Юг" та ТОВ "Архбетон" було укладено Договір позики №28/12/12.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п.1.1. Договору, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі, визначеному вказаним договором, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. вказаного Договору сторони встановили, що розмір позики за вказаним договором складає 30 000,00 грн.

У відповідності до п.3.1. Договору, надання позики здійснюється шляхом перерахування грошових коштів однією сумою на рахунок позичальника.

Відповідно до п.3.3. Договору, позика вважається наданою позичальнику позикодавцем з моменту перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням.

З матеріалів справи слідує, що позивач належним чином виконав взяті на себе обов'язки за Договором, що підтверджується довідкою з РВ АТ "ОТП Банк" від 28.12.2012, відповідно до якої вбачається, що на рахунок відповідача було перераховано 30 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 4 вказаного Договору сторони погодили строк надання позики.

Так, згідно з п.4.1. Договору, строк надання позики позичальнику складає не більше трьох місяців з моменту отримання позики.

Відповідно до п.4.2. Договору, кінцевою датою повернення позики є 28.03.2013.

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили порядок повернення позики, а саме шляхом перерахування грошових коштів однією сумою на рахунок позикодавця.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2013 ТОВ "Архбетон" було частково повернуто позику за Договором у сумі 15 000,00 грн., що підтверджується випискою з РВ АТ "ОТП Банк".

Відповідно до банківської виписки з РВ АТ "ОТП Банк" від 13.03.2013, ТОВ "Архбетон" було частково повернуто позику за Договором у сумі 10 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума повернутої позики складає 25 000,00 грн., тобто заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 5 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на час розгляду справи доказів повернення суми заборгованості до суду не представлено.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи;

Виходячи із наведеного, Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Юг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбетон" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, каб. 506, р/р 26005300207685 в ПАТ "Банк Форум", м. Київ, МФО 322948, ЄДРПОУ 32489202, виписка з ЄДРПОУ серії ААБ №620566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Юг" (97561, АР Крим, Сімферопольський район, с. Дубки, вул. Інтернаціональна, 13, р/р 26006602345556 в АТ "ОТР Банк", м. Сімферополь, МФО 300528, ЄДРПОУ 31217861, свідоцтво платника єдиного податку №117597) грошові кошти: заборгованість за Договором позики №28/12/12 від 28.12.2012 у сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало