Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/20152/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20152/13 10.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Майстер-Клас»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Ворлд Прінт»

про стягнення 70 775,86 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Говоров І.В. (представник за довіреністю від 04.01.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Майстер-Клас» (надалі також - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Ворлд Прінт» (надалі також - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару в розмірі 70 775,86 грн., в тому числі 69 734,51 грн. основного боргу, 195,24 грн. 3% річних та 846,11 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участі свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою від 18.10.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/20152/13 та розгляд справи призначено на 12.11.2013р.

В судовому засіданні 12.11.2013р. розгляд справи було відкладено до 26.11.2013р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судовому засіданні 26.11.2013р., розгляд справи №910/20152/13 було відкладено до 10.12.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 10 грудня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір купівлі-продажу №90 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач передає у власність протягом строку дії даного Договору, а відповідач приймає та оплачує на умовах та в порядку, визначених даним Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару, та є невід'ємними частинами даного Договору.

Ціна за товар, що поставляється позивачем, вказується з урахуванням податку на додану вартість. (п. 2.1. Договору).

Сума кожної поставленої партії товару визначається згідно з видатковою накладною. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору продукція поставляється за попереднім письмовим або усним замовленням відповідача, в якому сторони узгоджують умови відвантаження товару (найменування, кількість, ціну).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що згідно з п. 3.1. позивач виставляє відповідачу рахунок-фактуру.

Позивачем у відповідності до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 135 079,12 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими видатковими накладними:

- №647 від 02.08.2013р. на суму 2 697,50 грн.,

- №648 від 02.08.2013р. на суму 663,00 грн.,

- №659 від 05.08.2013р. на суму 53 979,00 грн.,

- №693 від 07.08.2013р. на суму 1 887,50 грн.,

- №694 від 07.08.2013р. на суму 2 070,00 грн.,

- №695 від 07.08.2013р. на суму 1 125,00 грн.,

- №761 від 13.08.2013р. на суму 2 887,50 грн.,

- №762 від 13.08.2013р. на суму 2 108,70 грн.,

- №763 від 13.08.2013р. на суму 690,00 грн.,

- №819 від 19.08.2013р. на суму 34 622,80 грн.,

- №825 від 19.08.2013р. на суму 1 144,50 грн.,

- №837 від 20.08.2013р. на суму 1 950,00 грн.,

- №870 від 23.08.2013р. на суму 5 304,00 грн.,

- №878 від 23.08.2013р. на суму 1 654,05 грн.,

- №938 від 30.08.2013р. на суму 350,50 грн.,

- №1016 від 06.09.2013р. на суму 1 325,00 грн.,

- №1060 від 11.09.2013р. на суму 1 332,55 грн.,

- №1070 від 11.09.2013р. на суму 2 167,00 грн.,

- №1098 від 13.09.2013р. на суму 1 972,00 грн.,

- №1099 від 13.09.2013р. на суму 410,00 грн.,

- №1100 від 13.09.2013р. на суму 376,20 грн.,

- №1121 від 17.09.2013р. на суму 3 195,50 грн.,

- №1128 від 17.09.2013р. на суму 2 952,60 грн.,

- №1163 від 19.09.2013р. на суму 450,00 грн.,

- №1164 від 19.09.2013р. на суму 3 933,22 грн.,

- №1165 від 19.09.2013р. на суму 741,00 грн.,

- №1209 від 24.09.2013р. на суму 1 881,00 грн.,

- №1210 від 24.09.2013р. на суму 1 209,00 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених згідно довіреностей осіб та відповідними відбитками печатки підприємства (належним чином засвічені копії довіреностей №230913-2 від 23.09.2013р., №230913-1 від 23.09.2013р., №190913-1 від 19.09.2013р., №180913-3 від 18.09.2013р., №180913-2 від 18.09.2013р., №160913-2 від 16.09.2013р., №120913-2 від 12.09.2013р., №120913-1 від 12.09.2013р., №100913-4 від 10.09.2013р., №100913-3 від 10.09.2013р., №040913-2 від 04.09.2013р., №230813-1 від 23.08.2013р., №230813-2 від 23.08.2013р., №200813-2 від 20.08.2013р., №190813-2 від 19.08.2013р., №160813-4 від 16.08.2013р., №130813-3 від 13.08.2013р., №130813-1 від 13.08.2013р., №130813-2 від 13.08.2013р., №070813-2 від 07.08.2013р., №060813-2 від 06.08.2013р., №060813-1 від 06.08.2013р., №020813-4 від 02.08.2013р., №020813-3 від 02.08.2013р.,№020813-1 від 02.08.2013р. містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплатити 100% суми, вказаної у відповідній накладній, кожної отриманої партії товару протягом 7 календарних днів, або зробити попередню оплату. День отримання продукції є першим днем строку оплати.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 04.07.2013р. до Договору, сторони п. 2.3. виклали в наступній редакції: «Відповідач зобов'язаний оплатити 100% суми, вказаної у відповідній накладній, кожної отриманої партії товару протягом 21 календарного дня, або зробити попередню оплату. День отримання продукції є першим днем строку оплати».

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, а також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача за період з 01.08.2013р. по 20.09.2013р., відповідачем було проведено часткову оплату вартості поставленого позивачем товару за Договором на суму 65 344,61 грн.

Залишок вартості отриманого за Договором від позивача товару на суму 69 734,51 грн.( вартість поставленого товару в розмірі 135 079,12 грн. - оплата проведена відповідачем в розмірі 65 344,61 грн.) відповідачем на рахунок позивача проведено не було.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем оплату повної вартості товару на рахунок позивача проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з урахуванням п. 4.2. Договору, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 69 734,51 грн. сплив (з урахуванням 21 календарного дня з дати отримання продукції), а тому, з урахуванням вказаного, прострочення оплати товару за Договором у відповідача перед позивачем виникло:

- за видатковою накладною №647 від 02.08.2013р. з 23.08.2013р.,

- за видатковою накладною №648 від 02.08.2013р. з 23.08.2013р.,

- за видатковою накладною №659 від 05.08.2013р. з 26.08.2013р.,

- за видатковою накладною №693 від 07.08.2013р. з 28.08.2013р.,

- за видатковою накладною №694 від 07.08.2013р. з 28.08.2013р.,

- за видатковою накладною №695 від 07.08.2013р. з 28.08.2013р.,

- за видатковою накладною №761 від 13.08.2013р. з 02.09.2013р.,

- за видатковою накладною №762 від 13.08.2013р. з 02.09.2013р.,

- за видатковою накладною №763 від 13.08.2013р. з 02.09.2013р.,

- за видатковою накладною №819 від 19.08.2013р. з 08.09.2013р.,

- за видатковою накладною №825 від 19.08.2013р. з 08.09.2013р.,

- за видатковою накладною №837 від 20.08.2013р. з 09.09.2013р.,

- за видатковою накладною №870 від 23.08.2013р. з 12.09.2013р.,

- за видатковою накладною №878 від 23.08.2013р. з 12.09.2013р.,

- за видатковою накладною №938 від 30.08.2013р. з 19.09.2013р.,

- за видатковою накладною №1016 від 06.09.2013р. з 27.09.2013р.,

- за видатковою накладною №1060 від 11.09.2013р. з 01.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1070 від 11.09.2013р. з 01.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1098 від 13.09.2013р. з 03.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1099 від 13.09.2013р. з 03.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1100 від 13.09.2013р. з 03.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1121 від 17.09.2013р. з 07.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1128 від 17.09.2013р. з 07.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1163 від 19.09.2013р. з 09.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1164 від 19.09.2013р. з 09.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1165 від 19.09.2013р. з 09.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1209 від 24.09.2013р. з 14.10.2013р.,

- за видатковою накладною №1210 від 24.09.2013р. з 14.10.2013р.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором щодо повної оплати вартості товару в строк визначений Договором не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості поставленого позивачем товару складає 69 734,51 грн. = вартість отриманого відповідачем за Договором товару на суму 135 079,12 грн. - проведена відповідачем часткова оплата вартості товару в розмірі 65 344,61 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 69 734,51 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 846,11 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 6.2. Договору у випадку порушення термінів оплати переданої продукції згідно п 2.3. даного договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок суми пені, судом визнано його обґрунтованим та таким, що здійснений в порядку передбаченому діючим законодавством, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 846,11 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 195,24 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем в позовних матеріалах розрахунок 3% річних, судом визнаного його обґрунтованим, а тому, до стягнення з відповідача, за розрахунками позивача наведеними в позовних матеріалах, підлягає стягненню сума 3% річних в сумі 195,24 грн., а відповідна вимога позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/20152/13 підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 69 734,51 грн., суми пені в розмірі 846,11 грн. та суми 3% річних в розмірі 195,24 грн.

Щодо стягнення з відповідача суми судових витрат на послуги адвоката в розмірі 14 165,00 грн., то господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

За змістом п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 закону).

Згідно п. 6.5. зазначеної вище постанови розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи містяться докази на підтвердження сплати позивачем витрат на послуги адвоката, а саме, платіжне доручення №549 від 15.10.2013р., а також копія Договору №5 про надання послуг адвоката від 15.10.2013р. та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2961 на ім'я Говорова Ігора Вікторовича.

Судом встановлено, що витрати по сплаті послуг на адвоката, заявлені позивачем до стягнення з відповідача, складають 24% від суми позовних вимогам, заявлених в даній справі. Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження розумності (співрозмірності) витрат на послуги адвоката, як того вимагає п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», а тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення зазначених витрат на відповідача.

Судовий збір позивача у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ед-Ворлд Прінт» (код ЄДРПОУ 36946245, адреса: 04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 3/5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Майстер-Клас» (код ЄДРПОУ 33446898, адреса: 04086, м. Київ, вул. Ольжича, 18-А, кв. 20) основний борг в розмірі 69 734,51 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сімсот тридцять чотири гривни 51 копійок), пеню в розмірі 846,11 грн. (вісімсот сорок шість гривень 11 копійок), 3% річних в розмірі 195,24 грн. (сто дев'яносто п'ять гривень 24 копійки) та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013р.

Суддя С.М. Морозов