Рішення

від 03.12.2013 по справі 175/3547/13-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №175/3547/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

при секретарі - Ратушній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПП «ОСОБА_2К», про захист прав споживача шляхом визнання правочину недійсним та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ПП «ОСОБА_2К», про захист прав споживача шляхом визнання правочину недійсним та стягнення коштів.

Позивач у судовому засіданні просив суд визнати недійсним з моменту вчинення Договір № 202258 від 28 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ТФК «Актив»; стягнути з ПП «ТФК «Актив» на його користь грошові кошти в сумі 22 500,00 грн., як незаконно отримані за наслідками укладення Договору № 202258 від 28 березня 2012 року. Судові витрати покласти на відповідача. Проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причину своєї неявки у судове засідання суду не повідомив. Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

28 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «ТФК «Актив» (перейменовано на ПП «ОСОБА_2К» за рішенням №2) в особі представника, що діяв на підставі доручення №19 від 04.01.2012 р. було укладено договір № 202258.

Метою укладення Договору № 202258 від 28 березня 2012 року було отримання позики на купівлю автомобіля, вартістю 180 000,00 грн. у зв'язку з відсутністю повної суми вартості товару, який позивач хотів придбати. З цією метою позивачем здійснювався активний пошук організації, що могла б надати необхідну суму на найбільш вигідних умовах.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, побачивши рекламу, в якій пропонувалися вигідні умови позики грошей, він звернулася до цієї організації з метою швидкого отримання кредиту. Він розраховував отримати кредит протягом 10-ти днів з моменту підписання договору. Про це його також запевнила довірена особа ПП «ТФК «Актив», яка запевнила, що Договір № 202258 від 28 березня 2012 року не порушує жодних його прав, розроблений і складений відповідно до вимог законодавства, а тому він підписав вказаний Договір. Перед укладенням оскаржуваного Договору він ознайомлювалася із його змістом, проте мало що зрозумів з нього. Звертає особливу увагу суду на те, що ніяких витрат ПП «ТФК «Актив» із ним узгоджено не було. Сама програма підписувалася ним вже в останній момент, а консультант його постійно «підганяла» у зв'язку з великою кількістю інших клієнтів та лімітованим часом, що відводився на роботу з однією людиною. Неодноразово прочитавши договір, йому до сих пір не зрозуміло суті послуг, що надає ПП «ТФК «Актив», та їх необхідність населенню.

Згідно зі ст. 1 Договору № 202258 від 28 березня 2012 року, предметом договору є надання компанією, яка діє від свого імені в інтересах і за рахунок клієнта, системи послуг, спрямованих на придбання клієнтом товару, зазначеного в додатку № 1 до Договору, на Умовах (додаток № 2 до Договору).

Компанія зобов'язується виконувати адміністрування Спілки Клієнтів та вчиняти певні правочини, які сприяють виконанню умов Договору № 202258 від 28 березня 2012 року, та здійснювати наступні дії:

- сформувати Спілку Клієнтів;

- організувати своєчасну оплату товару;

- організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю

та отримання Клієнтом товару;

- здійснити оплату товару для Клієнта та передати його Клієнту;

- інші послуги зазначені в Умовах (п. 2 Договору).

Таким чином, предметом оскаржуваного Договору № 202258 від 28 березня 2012 року є надання особі послуг з адміністрування програми, що умовно називається «Актив» та базується на створенні Спілки Клієнтів (Учасників), метою яких є придбання товару .

Згідно із ст. 3 Договору № 202258 від 28 березня 2012 року, з метою виконання юридичних дій, передбачених у ст. 2 Договору, Клієнт зобов'язується:

- дотримуватися умов діяльності Умов;

- одноразово сплатити Внесок на оформлення всіх необхідних документів за проведення заходів, пов'язаних з виконанням Умов Договору, проведенням Видачі коштів, придбання товару, Клієнтом та оформлення відповідної документації в розмірі 5% з ПДВ = 9 000,00 грн.;

- регулярно сплачувати Загальний щомісячний платіж згідно умов, зазначених в Додатку № 1 до даного Договору в розмірі 1 500,00 грн.;

- вартість товару, розміри та суми внесків, витрат визначаються в Додатку № 1 до даного Договору.

На виконання вимог ст. 3 Договору № 202258 від 28 березня 2012 року позивач сплатив ПП «ТФК «Актив» гарантійний платіж у день підписання сторонами вказаного Договору у розмірі 9 000,00 грн. та згодом ще 6 платежів на суму 13 500,00 грн., що в сумі становить 22 500,00 грн. та підтверджуються квитанціями.

Таким чином, з метою отримання позики, позивач здійснив оплату ПП «ТФК «Актив» на загальну суму 22 500,00 грн. Проте, позики позивач так і не отримав.

Більше того, враховуючи положення Договору № 202258 від 28 березня 2012 року можна дійти висновку, що ця угода не передбачає реальне настання правових наслідків. Тобто договором передбачені умови включення в програму, умови і порядок розрахунків з ПП «ТФК «Актив», але не передбачений термін отримання позивачем товару.

Таким чином, у ПП «ТФК «Актив» не було наміру за умовами Договору № 202258 від 28 березня 2012 року надати позивачеві коштів на придбання нерухомості.

На думку позивача, ПП «ТФК «Актив» використовуючи нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, з метою спонукання позивача до підписання Договору № 202258 від 28 березня 2012 року на невигідних умовах, маючи умисел не надавати обіцяну безвідсоткову позику, а лише скористатися для власних потреб залученими від позивача ОСОБА_3 внеском, щомісячними внесками - збагатилися на загальну суму 22 500,00 грн.

Між тим, із вказаних обставин вбачається, що спірна сума (22 500,00 грн.) позивачем перерахована ПП «ТФК «Актив» у якості попередньої оплати послуг ПП «ТФК «Актив» і підстава, для якої вони були перераховані, вже відпала. Отже, ОСОБА_3 та щомісячні внески ПП «ТФК «Актив» отримані без достатніх правових підстав.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави, як зазначено п. 1 ч. 3 ст. 1212 цього ЦК України, застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Таким чином, поверненню підлягає майно, яке особою набуте без достатньої правової підстави.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, на його думку, Договір № 202258 від 28 березня 2012 року був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, вважає, що він отримав не чітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваних угод, дії ПП «ТФК «Актив» є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. При умові належного роз'яснення йому усіх умов та наслідків даного Договору № 202258 від 28 березня 2012 року, він не погодився б на його укладення.

На думку позивача, Договір № 202258 від 28 березня 2012 року є таким, що не відповідає чинному законодавству України, грубо порушує його права як споживача послуг та як громадянина України, Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та не відповідає внутрішній волі позивача на момент укладення Договору № 202258 від 28 березня 2012 року та на даний час, а тому підлягає визнанню судом недійсним з наступних підстав.

Так, здійснена позивачем оплата не створює для ПП «ТФК «Актив» будь-яких обов'язків, а останній покладає на учасників програми придбання товарів в групах їх витрати, не вкладаючи при цьому власних коштів, що робить таку діяльність пірамідальною схемою, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів такої системи, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, включено в умови самої угоди.

Ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману; спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг. Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини , здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Так, з одного боку з умов оспорюваного Договору № 202258 від 28 березня 2012 року випливає, що згідно із предметом договору дії ПП «ТФК «Актив» спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до Договору, на умовах діяльності Програми «Актив». Однак, з аналізу інших умов Договору № 202258 від 28 березня 2012 року слідує, що ПП «ТФК «Актив» не надає позик, а формує Спілку клієнтів програми, які за рахунок власних внесків формують фонди групи. Після цього здійснюється акт визнання права на одержання позики.

Таким чином, ПП «ТФК «Актив», відповідно до умов Договору № 202258 від 28 березня 2012 року формує групу клієнтів системи за рахунок сплати щомісячних Загальних внесків, сплачених учасниками програми, тобто за кошти учасників самої програми, формуванні фонду даної програми. Крім того, з фонду програми формується Фонд учасників, який призначений для витрачання на користь учасників і знаходиться на спеціальному рахунку ПП «ТФК «Актив» у банківській установі. ПП «ТФК «Актив» організовує Захід з розподілу Фонду Учасників, який проводиться не рідше одного разу на два місяці, коли фонд учасників є достатнім. При цьому, Рішення про надання безвідсоткової позики надається не всім учасникам програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат (платежів).

Отже, розподіл Фонду учасників проходиться по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів ПП «ТФК «Актив» оплачує іншому учаснику програми безвідсоткову позику. При цьому надання одному учаснику програми безвідсоткової позики є компенсацією за рахунок інших учасників програми, залучених до програми «Актив».

Вищевикладене підтверджується також позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23.05.2012 р. № 6-35цс12 , прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ІЩК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України, що викладено у постанові від 16.01.2013 р. у справі № 6-161цс12 , зазначаючи, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, кваліфікаційними ознаками здійснення нечесної підприємницької діяльності ВСУ вважає: сплату грошових коштів не за сам товар, а за можливість отримання права на купівлю товару; реалізацію суб'єктом господарювання схеми без залучення власних коштів та здійснення компенсації одним учасником групи за рахунок інших учасників.

Слід зазначити, що умовами Договору № 202258 від 28 березня 2012 року передбачено в якості обов'язку ПП «ТФК «Актив» лише надання послуг, без визначення точного терміну надання товару чи грошей. Фонд програми «Актив» формується за рахунок чистих внесків, сплачених учасниками програми, до фонду не належить плата за послуги, пов'язані зі вступом до програми.

Фонд Спілки Клієнтів формується виключно з внесків інших Клієнтів спілки без залучення коштів ПП «ТФК «Актив», а в разі розірвання угоди Клієнту повертаються лише чисті внески, плата за послуги, пов'язані зі вступом до Системи не повертається ні в якому разі, що врешті створює істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін по Договору № 202258 від 28 березня 2012 року.

Вищевикладене підтверджує, що позивач сплачував кошти не за сам товар чи позику, а за можливість одержання права на товар або на позику, а ПП «ТФК «Актив» без залучення власних коштів формував Спілки Клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на придбання одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми Актив.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2012 № 10-729/0/12, вирішуючи питання про недійсність договору по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах, із підстав невідповідності вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» суд, досліджуючи подані сторонами докази, повинен перевірити чи підпадає діяльність відповідача під категорію фінансових послуг. Слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги, фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік фінансових послуг , передбачений частиною першою статті 4 Закону про фінансові послуги, не є вичерпним , оскільки пунктом 12 визначено, що інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону, відносяться до сфери фінансових послуг.

Водночас відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону про фінансові послуги діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до статей 212-214 ЦПК України при розгляді справи суд повинен перевіряти доводи позивача та надати правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, з'ясовувати чи охоплюються правовідносини, що виникли між сторонами, поняттям «операції з адміністрування придбання в групах», чи діяльність відповідача підпадає під цю категорію послуг, чи відноситься вона до сфери фінансових послуг.

У судовому засіданні встановлено, що діяльність ПП «ТФК «Актив» пов'язана із наданням послуг на умовах програми, що базується на створенні секторів учасників (учасників програми), метою яких є придбання товарів у порядку і на умовах, передбачених Договором та Умовами Програми, що є по-суті діяльністю з надання фінансових послуг, оскільки має характерні для таких послуг ознаки - ПП «ТФК «Актив» здійснює операції з фінансовими активами, отримує від позивача грошові кошти у вигляді щомісячних та авансових платежів, перерозподіляє отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб і має прибуток від такої діяльності.

Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності з 08 січня 2012 року, статтю 4 Закону доповнено пунктом 11-1, відповідно до якого діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг.

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Отже, це означає, що такі правочини може бути визнано недійсними, якщо їх укладено з 8 січня 2012 року.

В даному випадку, послуги які надало ПП «ТФК Актив» підпадають під категорію фінансових послуг. Таким чином, на момент укладення Договору № 202258 «ТФК «Актив» здійснювало свою діяльність як фінансова установа, а тому повинно було отримати відповідний дозвіл (ліцензію). Проте цього зроблено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законодавством. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін, зокрема вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім цього волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Все вищевикладене дає підстави стверджувати, що оспорюваний правочин не відповідає чинному законодавству України, внутрішній волі позивача та не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ними, вчинені з введенням в оману позивача щодо істотних умов, та дають законні підстави для визнання Договору № 202258 від 28 березня 2012 року недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996р. № 5 з наступними змінами, при вирішенні справ про захист прав споживачів, суди мають виходити насамперед із вимог Закону «Про захист прав споживачів», а також надано роз'яснення щодо відносин, які ним регулюються.

Згідно з ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Так, згідно п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 27, 31, 45, 57, 60, 88, 223, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 4, 6, 15, 19, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, ст. ст. 3, 15, 16, 215, 216 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «ОСОБА_2К», про захист прав споживача шляхом визнання правочину недійсним та стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір № 202258 від 28 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «ТФК «Актив».

Стягнути з ПП «ТФК «Актив» (88000 Закарпатська область м. Ужгород пл. Кирила і Мефодія, 1 к.74, р/р 26001332868800 в АІ «УкрСиббанк» МФО 351005 код ЄДРПОУ 37692496) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АН №185658 виданий 08 грудня 2003 року Дніпропетровським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3) грошові кошти в сумі 22 500,00 грн., як незаконно отримані за наслідками укладення Договору № 202258 від 28 березня 2012 року.

Стягнути з ПП «ОСОБА_2К» (88000 Закарпатська область м. Ужгород пл. Кирила і Мефодія, 1 к.74, р/р 26001332868800 в АІ «УкрСиббанк» МФО 351005 код ЄДРПОУ 37692496) на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.М. Шабанов